Рішення

від 08.12.2015 по справі 910/28923/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2015Справа №910/28923/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергопром»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «У-Б-С»

про стягнення 523 692,85 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Шевченко О.І. - по дов. № 103 від 13.03.2015

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергопром» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «У-Б-С» 523 692,85 грн., з яких: 300 780,33 грн. основного боргу, 32 360,30 грн. пені, 173 679,72 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 16 872,50 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору на виконання проектних робіт № 1114-П від 28.05.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2015 порушено провадження у справі № 910/28923/15 та розгляд справи призначено на 26.11.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/28923/15 від 26.11.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 12.11.2015, розгляд справи був відкладений на 08.12.2015.

Позивачем 07.12.2015 до відділу діловодства суду в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 528 839,12 грн., з яких: 300 780,33 грн. основного боргу, 32 360,30 грн. пені, 177 589,91 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 18 108,58 грн. - 3% річних.

Позивач в судовому засіданні 08.12.2015 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 08.12..2015 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 12.11.2015 та ухвали від 26.11.2015 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є місцезнаходженням відповідача, а також на адресу: м. Київ, вул. Шумського, 1.

Проте, конверти з ухвалами було повернуто до суду відділеннями поштового зв'язку з довідками форми-20 без вручення адресату з позначкою «вибули», «не значиться» «інші підстави не вручення».

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.12.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «У-Б-С» (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергопром» (виконавець, позивач) було укладено договір на виконання проектних робіт № 1114-П (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає і оплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню наступних робіт:

1.1.1. Розробка проекту «Реконструкція діючої районної котельні РК «Здолбунівська, 2», яка розташована в Дарницькому районі м. Києва, для підключення мереж теплопостачання 2-го мікрорайону житлового масиву «Позняки», Стадія «РД», в об'ємі кошторису № 255 від 23.05.2012 (додаток № 1).

1.1.2. Супровід узгодження проекту згідно чинного законодавства.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість виконаних робіт, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.1. договору цей договір набирає силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012, а в частині гарантій та невиконаних зобов'язань договір діє до повного їх виконання сторонами.

Згідно з п. 2.1. договору загальна вартість договору становить 599 780,33 грн.

Відповідно до п. 5.2.3. договору замовник зобов'язався прийняти виконані виконавцем роботи на протязі 5-ти (п'яти) робочих днів після пред'явлення виконаних робіт і підписати оформлений виконавцем акт приймання виконаних підрядних робіт, або надати виконавцю письмову обґрунтовану відмову в підписанні акту та акт про недоробки в той же термін.

В матеріалах справи наявні наступні акти здачі-прийняття підрядних робіт на загальну суму 599 780,33 грн., які підписані та скріплені печатками обох сторін:

від 11.02.2013 на суму 299 890,17 грн.

від 31.07.2013 на суму 131 951,67 грн.,

від 30.09.2013 на суму 47 982,43 грн.,

від 29.08.2014 на суму 119 956,06 грн.

Наявні в матеріалах справи банківській виписки свідчать, що відповідачем було здійснено часткову оплату виконаних робіт в розмірі 299 000,00 грн. наступним чином:

10.07.2012 в сумі 100 000,00 грн.,

11.07.2012 в сумі 50 000,00 грн.,

24.10.2012 в сумі 50 000,00 грн.,

14.02.2013 в сумі 15 000,00 грн.,

19.02.2013 в сумі 35 000,00 грн.,

17.01.2014 в сумі 49 000,00 грн.

Пунктом 4.3. договору встановлений наступний порядок виконання розрахунків:

4.3.1. Замовник до початку робіт в термін 3 (три) банківські дні після підписання договору перераховує виконавцю передплату в розмірі 40% (сорок відсотків) вартості Договору, що становить 239 912,13 грн.

4.3.2. Після виконання проектних робіт згідно п.п. 1.1.1. та підписання сторонами акту приймання виконаних робіт, в термін 3 (три) банківські дні, замовник перераховує виконавцю наступні 40% (сорок відсотків) вартості договору.

4.3.3. Остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться в термін 3 (три) банківські дні після підписання сторонами акту приймання виконаних робіт згідно п.п 1.1.2. та становить 20% (двадцять відсотків) вартості договору, що становить 119 956, 07 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 5.2.1. договору замовник зобов'язався оплатити виконавцю за роботу в розмірах і в строки, які передбачені договором.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати у визначений строк вартості виконаних робіт у повному обсязі, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, що не оспорена відповідачем та складає 300 780,33 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів виконання позивачем робіт, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в розмірі 300 780,33 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за виконані роботи не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.3. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт виконавця замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми несплачених вчасно грошових коштів за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.5. договору сторони домовились, що строк нарахування вказаних неустойки та/або пені та строк позовної давності щодо них встановлюється і складає 3 (три) календарних роки.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати за виконані роботи.

Як вбачається з матеріалів справи при здійсненні позивачем розрахунку розміру пені застосовано подвійну облікову ставку НБУ.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті виконаних робіт відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками становить 32 360,30 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 32 360,30 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті виконаних робіт, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 177 589,91 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 18 108,58 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 177 589,91 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 18 108,58 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергопром» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «У-Б-С» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, н.п. № 43, код ЄДРПОУ 33998609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергопром» (03170, м. Київ, вул. Перемоги, 9, код ЄДРПОУ 32589733) 300 780 (триста тисяч сімсот вісімдесят) грн. 33 коп. основного боргу, 32 360 (тридцять дві тисячі триста шістдесят) грн. 30 коп. пені, 177 589 (сто сімдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 91 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 18 108 (вісімнадцять тисяч сто вісім) грн. 58 коп. - 3% річних, 7 932 (сім тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 58 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 14.12.2015.

СуддяВ.В. Сівакова