Рішення

від 26.11.2015 по справі 907/1006/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.11.2015 Справа № 907/1006/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроджест Берегівська швейна фабрика", м. Берегово

до відповідача - 1 Берегівської міської ради, м. Берегово

до відповідача - 2 приватного підприємства "Софія Плюс", м. Берегово

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 2 Управління комунального майна та земельних відносин Берегівської міської ради, м. Берегово та

Управління Держгеокадастру у Берегівському районі Закарпатської області, м. Берегово

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки та договору купівлі - продажу земельної ділянки, скасування свідоцтва на право власності на об'єкт нерухомості та витребування з володіння відповідач - 2 земельної ділянки

Суддя Бобрик Г. Й.

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, представник по довіреності від 12.11.2015 року

від відповідача - 1 - ОСОБА_2, представник по довіреності № 03-21/683 від 30.10.2015 року

від відповідача - 2 - ОСОБА_3, представник по довіреності від 01.10.2015 року

від третьої особи (Управління комунального майна та земельних відносин Берегівської міської ради) - ОСОБА_4, представник

від третьої особи (Управління Держгеокадастру у Берегівському районі Закарпатської області) - ОСОБА_5, в. о. начальника Управління Держгеокадастру у Берегівському районі Закарпатської області

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпроджест Берегівська швейна фабрика" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення XV сесії V скликання Берегівської міської ради Закарпатської області № 418 від 12.10.2007 року в частині пункту 7 Додатку до рішення № 418 від 12.10.2007 року про затвердження проекту відводу земельної ділянки по вул. Мукачівська, б/н, м. Берегово, площею 0,3542 га та для укладення щодо такої договору оренди строком на 5 років для ПП "Софія Плюс" для ведення комерційної діяльності;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки по вул. Мукачівська, 55/А, м. Берегово, кадастровий номер 21120200000:01:015:0030, укладений між територіальною громадою м. Берегово в особі Берегівської міської ради, в особі міського голови ОСОБА_6 та приватним підприємством "Софія Плюс", в особі директора ОСОБА_7, зареєстрований приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 в реєстрі за № 1862 від 28.03.2008 року та Берегівським реєстраційним відділом Закарпатської регіональної філії ДП Центр ДЗК за № 2110200000-0408070100012 від 23.04.2008 року та скасувати його державну реєстрацію;

- визнати незаконним та скасувати рішення XXXXII сесії V скликання Берегівської міської ради Закарпатської області № 1665 від 09.07.2010 року про продаж приватному підприємству "Софія Плюс" земельної ділянки несільськогосподарського призначення для комерційного використання за адресою: вул. Мукачівська, 55/А, м. Берегово;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки по вул. Мукачівська, 55/А, м. Берегово, кадастровий номер 2110200000:01:015:0030, укладений між територіальною громадою м. Берегово в особі Берегівської міської ради, в особі міського голови ОСОБА_6 та приватним підприємством "Софія Плюс", в особі директора ОСОБА_7, зареєстрований приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 за № 175 від 01.10.2010 року та скасувати його державну реєстрацію;

- скасувати свідоцтва на право власності на об'єкт нерухомості - будівлю охорони готельно - туристичного комплексу, площею 7,2 кв. м. ПП "Софія Люкс", серії САС від 29.03.2010 року;

- витребувати з володіння ПП "Софія Люкс" земельну ділянку по вул. Мукачівська, 55/А, м. Берегово, кадастровий номер 2110200000:01:015:0030 у користування ТзОВ "Укрпроджест Берегівська швейна фабрика".

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач - 1 - Берегівська міська рада надала відповідачеві - 2 (ПП "Софія Плюс") у користування частину земельної ділянки площею 0,3542 га по вул. Мукачівській, чим порушила права позивача щодо користування ним спірною земельною ділянкою наданого йому площею 0,4710 га, що розташована за адресою: м. Берегово, вул. Лоняї, 18 та власності на нерухомий об'єкт, розташований на ній; що Берегівською міською радою прийнято незаконні рішення № 418 від 12.10.2007 року та № 1665 від 09.07.2010 року, якими протиправно вилучено з володіння позивача земельну ділянку та порушено право власності на 46-квартирний будинок, який знаходиться на ній; що ПП "Софія Плюс" неправомірно побудовано, на незаконно виділеній їй земельній ділянці, об'єкт нерухомості.

Ухвалою суду від 17.09.2015 року позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 13.11.2015 року, відповідно до ст. 27 ГПК України, залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 2 - Управління комунального майна та земельних відносин Берегівської міської ради Управління Держгеокадастру у Берегівському районі Закарпатської області.

У судове засідання 26.11.2015 року з'явились представник позивача; представники відповідача та третіх осіб, яким роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України та які надали суду усні та письмові пояснення.

Відводу складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлено.

За клопотанням представника позивача, суд здійснював технічну фіксацію судового процесу.

Представник позивача, присутня в судовому засіданні, наполягає на задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на законність та обґрунтованість вимог матеріалами справи та додатково поданими доказами. Разом з тим, подала суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначила про те, що позивач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою, оскільки після закінчення строку дії договору на його адресу від відповідача - 1 не надходила пропозиція про розірвання договору, а тому вважає, що договір поновлений на той самий строк, і на тих самих умовах. До пояснень долучила копії платіжних доручень про сплату орендної плати спірної земельної ділянки за період з серпня 2010 року по листопад 2015 року. Просить суд, в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України, задоволити заяву про вжиття заходів по забезпеченню позову від 12.11.2015 року.

Представник відповідача - 1 проти позову заперечує. Берегівська міська рада у наданих суду письмових поясненнях зазначив, що ПП "Софія Плюс" було передано в користування земельну ділянку за адресою: м. Берегово, вул. Мукачівська, 55/А, а не земельну ділянку, за адресою: м. Берегово, вул. Лоняї, 18, як зазначено у позовній заяві. Наведене підтверджено відповідними графічними планами земельної ділянки, які є в матеріалах справи, в т. ч. збірний кадастровий план. Крім того, їм були присвоєні різні кадастрові номери, а саме земельній ділянці, що розташована на вул. Лоняї, 18 було присвоєно кадастровий номер 2110200000:01:015:0010, а земельній ділянці, що розташована на вул. Мукачівській, 55/А кадастровий номер 2110200000:01:015:0030. Разом з тим, вважає заявлені позовні вимоги незаконними та такими, що не підлягають до задоволення, як і заява про забезпечення позову.

Звертає увагу суду на те, що позивач клопотанням від 26.04.2007 року надав згоду на вилучення частини земельної ділянки, про що було прийнято рішення Берегівської міської ради від 28.04.2007 року № 293 "Про дозвіл на викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення ВАТ "Укрпроджест Берегівська швейна фабрика" за адресою: м. Берегово, вул. Лоняї, 18 та вилучення частини земельної ділянки і переведення в землі запасу Берегівської міської ради". Копія рішення від 28.04.2007 року № 293 та клопотання від 26.04.2007 року долучені до поданих суду пояснень.

Представник відповідача - 2 позовні вимоги вважає незаконними та такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Рішенням дванадцятої сесії V скликання Берегівської міської ради від 28 квітня 2007 року № 305 «Про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок» приватному підприємству «Софія Плюс» надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,35 га, за адресою: м. Берегове, вул. Мукачівська, б/н, для комерційної діяльності. На виконання даного рішення підприємством було замовлено проект землеустрою зазначеної ділянки, який, відповідно до чинного на той час законодавства України, пройшов всі необхідні вимоги. Жодних зауважень щодо надання зазначеної земельної ділянки в оренду не було з боку Відділу земельних ресурсів, Відділу містобудування та архітектури Берегівської міської ради, Держсанепідемстанції міста Берегова, Боржаво-тиснянського відділу екологічного контролю, Управління культури та інших. Також, Закарпатським обласним головним управлінням земельних ресурсів було надано висновок державної експертизи землевпорядної документації від 15.12.2007 року № 5053, відповідно до якого проект землеустрою щодо відведення вище вказаної земельної ділянки в основному відповідає вимогам чинного законодавства. Тобто проект землеустрою був підготовлений з дотриманням всіх необхідних вимог які до цього ставляться.

Рішенням п'ятнадцятої сесії V скликання Берегівської міської ради від 12.10.2007 року № 418 «Про затвердження проектів відведення земельних ділянок» проект відведення земельної ділянки для ведення комерційної діяльності за адресою м. Берегове, вул. Мукачівська, б/н площею 0,3542 га було затверджено та вирішено передати її в оренду строком на 5 років приватному підприємству «Софія Плюс». На виконання зазначеного вище рішення, між Берегівською міською радою та приватним підприємством «Софія Плюс» 28 березня 2008 року було укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до умов договору, ПП «Софія Плюс» отримала від Берегівської міської ради в оренду земельну ділянку площею 0,3542 га, що розташована за адресою м. Берегове, вул. Мукачівська, б/н. В пункті 1 Договору вказано, що земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку і належить Орендодавцю (територіальній громаді м. Берегова в особі Берегівської міської ради) відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, рішення 25 сесії 23 скликання Берегівської міської ради «Про встановлення земель комунальної власності громади міста Берегово» від 17 липня 2001 року та входить до складу земель міста Берегово, відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України. В пункті б Договору йдеться про те, що земельна ділянка, яка передається в оренду, немає недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню, а в п. 8 - інші особливості, які можуть вплинути на орендні відносини, відсутні. Даний договір зареєстрований у Берегівському реєстраційному відділі 23.04.2008 року за реєстровим номером 2110200000-0408070100012. За час дії Договору оренди відповідачем - 2 були виконані всі обов'язки Орендаря, які зазначені в розділі 33 Договору. Зокрема, своєчасно та в повній мірі вносилась орендна плата, що підтверджують платіжні доручення про сплату орендної плати за період 2008-2010 роки. Таким чином, зазначена земельна ділянка була надана в оренду з дотриманням всіх необхідних вимог чинного законодавства.

Представник відповідача - 2 наголошує, що позаяк, в розділі 32 Договору оренди передбачено право Орендаря на зведення в установленому законодавством порядку будівель і споруд на орендованій земельній ділянці, ПП «Софія Плюс» побудовано будівлю охорони готельно-ресторанного комплексу. На дану будівлю оформлені всі необхідні для цього документи, в т. ч., в Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № 1184 від 07 липня 2009 року, яким приватному підприємству «Софія Плюс» було надано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва готельно-ресторанного комплексу та будівлі охорони по вул. Мукачівській, 55/А у м. Берегово. Після закінчення будівельних робіт було виготовлено Архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури, який було затверджено Відділом містобудування та архітектури Берегівської міської ради 29 грудня 2009 року та виготовлено Акт готовності об'єкта до експлуатації. Крім цього, інспекцією Держархбудконтролю у Закарпатській області був виготовлений Сертифікат відповідності № ЗК 000004 від 01.02.2010 року, відповідно до якого готельно-ресторанний комплекс та будівля охорони (перша черга - будівля охорони) в м. Берегово по вул. Мукачівській, 55/А, Закарпатської області відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації. На підставі зазначених документів Виконавчим комітетом Берегівської міської ради № 70 від 25.02.2010 року було винесено рішення «Про оформлення права приватної власності та видачу свідоцтва на право приватної власності на будівлю охорони готельно - розважального комплексу (перша черга) по вул. Мукачівській 55/А в м. Берегово». Даним рішенням було вирішено оформити право приватної власності на зазначену будівлю та вирішено видати свідоцтво про право приватної власності ПП «Софія Плюс» на зазначену будівлю. Комунальним підприємством «Берегівське бюро технічної інвентаризації Берегівської районної ради» виготовлено та 27 березня 2010 року затверджено технічний паспорт на нежитлову будівлю охорони готельно-ресторанного комплексу (перша черга). Після цього, дотримуючись всіх вимог чинного законодавства приватним підприємством «Софія Плюс» було отримано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно та ОСОБА_5 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, відповідно до яких власником будівлі охорони, готельно-ресторанного комплексу визначено ПП «Софія Плюс». Таким чином, питання законності побудови на земельній ділянці об'єкта нерухомого майна не повинно бути піддано сумніву, так як жодна з процедур побудови та реєстрації новоствореного об'єкта нерухомого майна порушена не була, відтак позовна вимога про скасування свідоцтва на право власності на об'єкт нерухомості - будівлю охорони готельно - туристичного комплексу, площею 7,2 кв. м. ПП "Софія Люкс", серії САС від 29.03.2010 року є необґрунтованою та безпідставною.

Користуючись своїм переважним правом на придбання у власність орендовану земельну ділянку, відповідно до розділу 32 Договору оренди, ПП «Софія Плюс» 06 квітня 2010 року звернулось до Берегівської міської ради з відношенням про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 0,3542 га, що розташована за адресою м. Берегово, вул. Мукачівська, 55/А, за цільовим призначенням - для комерційного використання. Рішенням Берегівської міської ради від 11 червня 2010 року № 1627 нашому підприємству було надано дозвіл на викуп зазначеної земельної ділянки та зобов'язано замовити звіт про експертну грошову оцінку ділянки. Відповідно до висновку про вартість земельної ділянки визначена в сумі 227 467,24 грн. рішенням Берегівської міської ради від 09 липня 2010 року № 1665 було вирішено погодити звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки та вирішено продати ПП «Софія Плюс» земельну ділянку. На підставі зазначеного рішення між Берегівською міською радою та приватним підприємством «Софія Плюс» 01 жовтня 2010 року було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який був посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим номером 1745.

Отже, земельна ділянка площею 0,3542 га, що розташована за адресою м. Берегово, вул. Мукачівська, 55/А, за цільовим призначенням - для комерційного використання, передана приватному підприємству «Софія Плюс» спочатку в користування на правах оренди, а потім у власність на підставі договору купівлі - продажу, на законних підставах і права позивача жожним чином не порушені.

Також, на нашу думку, при вирішенні даної справи необхідно застосувати вимоги законодавства про строки позовної давності. Згідно ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Відповідно до ст. 256, 257 Цивільного Кодексу України, позовна давність - це строк, встановлений для захисту цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність становить три роки. Так як правовідносини між позивачем та відповідачем - 1, відносно оренди земельної ділянки згідно договору від 30 січня 2006 року, були припинені 30 січня 2007 року, а сторони не вжили належних заходів щодо їх поновлення, слід вважати початком перебігу строку позовної давності саме дату спливу договору. Таким чином, строк позовної давності стосовно даних правовідносин сплив 30 січня 2010 року. Сплив строку позовної давності є підставою для відмови у задоволенні позову.

Звернено увагу суду на окремі положення позовної заяви, які Позивач трактує на свій власний розсуд, та які не відповідають дійсності.

Зокрема, у позовній заяві наводяться твердження про те, що договір оренди земельної ділянки укладений між Берегівською міською радою та ВАТ «Укрпроджест БШФ» від 30 січня 2006 року, відповідно до якого позивачу в строкове платне користування передавалась земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою м. Берегове, вул. Лоняї, 18, є чинним. Однак це не відповідає дійсності, так як відповідно до п. 8, зазначений Договір укладено строком на 1 рік. Після закінчення строку договору Орендар (Позивач) мав переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен був не пізніше ніж за 20 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмом Орендодавця (Берегівську міську раду) про намір продовжити його дію. Як видно з матеріалів справи, в яких відсутній будь - який доказ на підтвердження цього, позивач не звертався до відповідача - 1 з вимогою про поновлення договору оренди зазначеної земельної ділянки на новий строк. Відповідно він і втратив своє переважне право на поновлення, а сам Договір сплив 30 січня 2007 року - через 1 рік після його укладення. Тобто, починаючи з 30 січня 2007 року зазначена земельна ділянка не перебувала в користуванні будь-якої особи.

В користування приватному підприємству «Софія Плюс» передавалась земельна ділянка за адресою м. Берегове, вул. Мукачівська, 55/А, а не земельна ділянка за адресою м. Берегове, вул. Лоняї, 18. Відповідні земельні ділянки є різними. На земельній ділянці за адресою м. Берегове, вул. Мукачівська, 55/А, відсутня будь-яка будівля, в той час як 46-квартирний житловий будинок розміщений на ділянці за адресою м. Берегове, вул. Лоняї, 18. Даний факт підтверджують відповідні графічні плани земельної ділянки, які є в матеріалах справи, зокрема, збірний кадастровий план. Крім того, зазначені земельні ділянки мають також різні кадастрові номери - 211 20200000:01:015:0010 та 21120200000:01:015:0030.

Представник третьої особи (Управління Держгеокадастру у Берегівському районі Закарпатської області) подав в судовому засіданні письмові пояснення тпо суті спору, в яких зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпроджест Берегівська швейна фабрика" та Берегівська міська рада (відповідач - 1) 30.01.2006 року уклали Договір оренди землі, загальною площею 0,4710 га. Строк дії Договору 1 рік. Договір зареєстрований у Регіональному центрі Державного земельного кадастру з кадастровим номером 2110200000:01:015:0010. Згідно з книгами записів державної реєстрації договорів оренди землі, відомості про продовження (поновлення) дії спірного договору оренди землі відсутні; що Рішенням 12 сесії 5 скликання Берегівської міської ради від 28.04.2007 року № 293 ВАТ "Укрпроджест Берегівська швейна фабрика" надано дозвіл на викуп земельної ділянки площею 0,3300 га, а також вилучення земельної ділянки площею 0,1410 га з передачею її в землі запасу Берегівській міській раді, що в свою чергу також припиняє дію договору оренди земельної ділянки на підставі ст. 141 ЗК України, абзацу 1 пункту 38 Договору оренди земельної ділянки та припиняє існування земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:015:0010, як об'єкта. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Софія Плюс" в оренду для комерційного використання, за адресою: м. Берегово, вул. Мукачівська, б/н, загальною площею 0,3542 га розроблявся на підставі рішення 12 сесії 5 скликання Берегівської міської ради від 28.04.2007 року № 305 та затверджений рішенням 15 сесії 5 скликання Берегівської міської ради від 12.10.2007 року № 418.

28.03.2008 року укладено Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:015:0030 між Берегівською міською радою та ПП "Софія Плюс", зареєстрований у реєстрі № 1862 приватним нотаріусом ОСОБА_8 та зареєстрований у Берегівському реєстраційному відділі 23.04.2008 року за реєстраційним номером 2110200000-0408070100012.

Також повідомив, що існує Договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:015:0030, укладений між Берегівською міською радою та ПП "Софія Плюс" зареєстрований в реєстрі за № 1745 від 01.10.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_9 Просить суд не припиняти право власності на земельну ділянку ПП "Софія Плюс" загальною площею 0,3542 га Укрпроджест Берегівська швейна фабрика" загальною площею 0,3300 га.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд

ВСТАНОВИВ:

05.08.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпроджест Берегівська швейна фабрика" та Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Закарпатській області було укладено Договір № 331 купівлі - продажу об'єкта державної власності - незавершеного будівництва 46-квартирного житлового будинку УКБ облдержадміністрації, проданого на повторно оголошеному аукціоні.

Згідно з умовами п. 1.1. Договору об'єкт розташований за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Лоняї, 18 на земельній ділянці площею 0,43 га. Питання землекористування покупець (позивач) вирішує самостійно з органами місцевого самоврядування згідно з чинним законодавством.

Відповідно до умов п. 5.2. Договору "Покупець" зобов'язаний протягом 5-ти років після підписання Договору купівлі - продажу завершити будівництво об'єкту незавершеного будівництва з поетапним введенням в експлуатацію. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань, строки завершення будівництва можуть змінюватися за рішенням "Продавця" та органу місцевого самоврядування з укладенням додаткового договору.

З виникненням права власності на будівлю чи споруду до її власника переходить право власності на частину земельної ділянки, на якій розташована належна йому будівля чи споруда (ст. 12 ЗК України).

На земельну ділянку, що перевищує визначені ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України розміри, право власності виникає на загальних підставах. При цьому, виникнення права власності на об'єкти нерухомості не є безумовною підставою для автоматичного укладення угоди щодо земельної ділянки (Постанова Верховного суду України № 3/12-22/382-07/8932 від 14.11.2011 року).

Крім того, саме з моменту укладення договору купівлі - продажу та реєстрації нерухомого майна до особи переходить право на земельну ділянку.

За таких обставин, право позивача самим фактом переходу права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований на частині земельної ділянки не порушено і право користування земельною ділянкою (площею 0,3542 га) до нього на підставі ст. 120 ЗК України, не перейшло.

За змістом ст. ст. 377 ЦК України, ст. ст. 120, 123, 124 ЗК України (у редакції чинній до 01.01.2010 року), ст. 16 Закону України "Про оренду землі" з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку у користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення у строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган або місцеве самоврядування (Постанова Верховного суду України № 40/313-51гс 10 від 03.12.2010 року).

Виникнення права власності на об'єкт нерухомого майна не є безумовною підставою для укладення договору щодо земельної ділянки відповідно до ст. 12 ЗК України, ст. 377 ЦК України (у редакції чинній на момент встановлення правовідносин).

Згідно з вимогами ст. 116 ЗК України та п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" обов'язковою умовою передачі у власність земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, є наявність позитивного рішення сесії відповідної ради про передачу земельної ділянки у власність.

У процесі розгляду справи судом було встановлено та не заперечується учасниками судового процесу, що 30.01.2006 року товариством з обмеженою відповідальністю Укрпроджест Берегівська швейна фабрика" (позивачем) та Берегівською міською радою (відповідачем - 1) було укладено Договір оренди землі, за умовами якого Берегівська міська рада (орендодавець) надала ТзОВ "Укрпроджест Берегівська швейна фабрика" (орендарю) в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,4710 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в м. Берегово, вул. Лоняї, 18. Договір зареєстровано у Регіональному центрі Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.01.2006 року.

Договір укладено на 1 рік. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 20 днів до закінчення строку дії договору повідомити листом (письмом) орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).

Згідно п. 37 Договору дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку на який його було укладено.

Позивач стверджує, що вищезгаданий Договір оренди є діючим (чинним), а строк його автоматично пролонгованим, обґрунтовуючи, на його думку, термін дії даного договору ст. 33 Закону України "Про оренду землі", за якою по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі - Орендар, який належно виконував умови договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди земельної ділянки - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону).

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду" строк дії договору оренди визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції чинній на 12.03.2011 року) визначено порядок поновлення договору оренди землі та передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

17.02.2011 року прийнято Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності 12.03.2011 року та яким внесені зміни до деяких законодавчих актів, зокрема, відповідно до пункту 17 цього Закону, статтю 33 Закону України "Про оренду землі" викладено у новій редакції та передбачено, зокрема, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Згідно з частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції зі змінами, внесеними Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Порядок та умови набуття права постійного користування земельною ділянкою та права власності на земельну ділянку встановлено Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

На органи місцевого самоврядування поряд з органами державної влади поширюється дія принципу, встановленого статтею 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, виходячи з того, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки у разі відсутності заперечень з боку сторін можливо лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За відсутності такого рішення неможливо зобов'язати цей орган у судовому порядку укласти такий договір або поновити його, оскільки таке зобов'язання суперечитиме вимогам законодавства.

До спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була вчинена на момент їх виникнення, оскільки згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Судом встановлено, що позивач ні під час дії договору, ні після спливу дії договору не повідомив відповідача - 1 про продовження або поновлення строку дії договору на наступний рік, а умовами договору та чинним на той час законодавством не передбачалося автоматичного поновлення договорів оренди землі державної або комунальної власності, тому доводи позивача є неправомірними та необґрунтованими.

Аналогічну правову позицію про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі заперечень договору сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (викладено в Постанові Верховного суду України від 20.11.2012 року у справі № 44/69).

Під час розгляду справи судом встановлено, що договір оренди від 30.01.2006 року укладений у письмовій формі та зареєстрований у Регіональному центрі Державного земельного кадастру про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 30.01.2006 року, відтак - із зазначеної дати набув чинності.

Судом також встановлено, що позивач ні під час дії договору, ні за 20 днів до закінчення строку дії договору, як передбачено умовами п. 8 Договору, не повідомив письмово орендодавця про намір продовжити його дію, що підтверджує припинення правовідносин сторін стосовно договору оренди від 30.01.2006 року та спростовує доводи позивача щодо чинності договору оренди.

Відповідно до частини 2 статті 14 вказаного Кодексу, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Таким чином, виходячи з приписів чинного законодавства та встановлених обставин справи, як на момент закінчення строку дії договору - так і на момент звернення до суду з позовом, зобов'язання органу місцевого самоврядування укласти або поновити договір оренди земельної ділянки за відсутності відповідного рішення, є порушенням виключної компетенції вказаного органу на здійснення визначених законом повноважень на розпорядження землями комунальної власності.

Твердження позивача про те, що Берегівська міська рада, переслідуючи незаконні мотиви надала у користування іншій особі (ПП "Софія Плюс") частину земельної ділянки площею 0,3542 га, яка розташована на перехресті вулиць Лоняї та Мукачівська, наділивши її номером 55/А, є необґрунтованими та суперечить матеріалам справи.

В процесі розгляду справи та дослідження доказів встановлено, що ПП "Софія Плюс" (відповідач - 2) 13.03.2007 року звертався до Берегівського міського голови із відношенням про надання дозволу на виготовлення матеріалів для укладення Договору оренди на земельну ділянці площею 0,38 га, яка розташована у м. Берегово на вул. Мукачівській.

Рішення Берегівської міської ради від 28.04.2007 року № 305 надано дозвіл на розробку проектів відведення земельних ділянок ПП "Софія Плюс".

Рішенням Берегівської міської ради від 12.10.2007 року № 418 затверджено проекти відведення земельних ділянок та надано дозвіл на оформлення договорів оренди ПП "Софія Плюс".

Закарпатським обласним головним управлінням земельних ресурсів затверджено висновок державної експертизи землевпорядної документації від 15.12.2007 року.

На виконання вищезазначеного рішення, між Берегівською міською радою та приватним підприємством «Софія Плюс» 28 березня 2008 року було укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до умов договору, ПП «Софія Плюс» отримала від Берегівської міської ради в оренду земельну ділянку площею 0,3542 га, що розташована за адресою: м. Берегове, вул. Мукачівська, б/н, строком на 5 років, кадастровий номер 2110200000:01:015:0030, на якій відсутні об'єкти нерухомого майна. Даний договір зареєстрований у Берегівському реєстраційному відділі 23.04.2008 року за реєстровим номером 2110200000-0408070100012.

Вищезгаданий Договір оренди зареєстрований у Державному реєстрі правочинів, про що свідчить ОСОБА_5 з Державного реєстру правочинів від 24.04.2008 року, який міститься в матеріалах справи.

Відповідач - 2 користуючись правом, визначеним у розділі 32 Договору оренди від 28.03.2008 року, на орендованій земельній ділянці побудував будівлю охорони готельно - ресторанного комплексу. 25.02.2010 року Виконавчим комітетом Берегівської міської ради було винесено рішення "Про оформлення права приватної власності та видачу свідоцтва на право приватної власності на будівлю охорони готельно - розважального комплексу по вул. Мукачівській, 55/А в м. Берегово.

29.03.2010 року Берегівська міська рада видала ПП "Софія Плюс" Свідоцтво про право власності на нерухоме майно та ОСОБА_5 про реєстрацію права власності на нерухоме майно - будівлю охорони готельно - ресторанного комплексу.

Довідка КП Берегівське бюро технічної інвентаризації від 01.04.2010 року підтверджує, що будівля зареєстрована на праві приватної власності за ПП "Софія Плюс"

06.04.2010 року "Софія Плюс" звернулася з відношенням про надання дозволу на викуп земельної ділянки, площею 0,3542 га, що розташована у м. Берегово, Мукачівської, 55/А, яка перебуває у користуванні ПП "Софія Плюс" на підставі Договору оренди від 28.03.2008 року.

Рішенням від 11.06.2010 року № 1627 надано дозвіл ПП "Софія Плюс" на викуп земельної ділянки, яка знаходиться в оренді.

09.07.2010 року Берегівська міська рада Рішенням № 1665 погодила звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що знаходиться в користуванні ПП "Софія Плюс" за адресою: м. Берегово, вул. Мукачівська, 55/А, площею 0,3542 га для комерційного використання (обслуговування готельно - ресторанного комплексу), згідно з висновком експерта та пунктом 2 Рішення вирішила продати ПП "Софія Плюс" земельну ділянку за адресою: м. Берегово, вул. Мукачівська, 55/А, площею 0,3542 га.

01.10.2010 року територіальна громада м. Берегова в особі Берегівської міської ради (Продавець) та ПП "Софія Плюс" (Покупець) уклали Договір купівлі - продажу земельної ділянки комерційного призначення площею 0,3542 га, що розташована за адресою: м. Берегово, вул. Мукачівська, 55/А, кадастровий номер 2110200000:01:015:0030.

Відповідно до п. 2 даного Договору на земельній ділянці знаходиться будівля охорони готельно - ресторанний комплекс загальною площею 7,2 кв. м., яка належить на праві власності ПП "Софія Плюс", про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Цей договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 1745.

Щодо вимоги позивача про визнання незаконними та скасування рішень Берегівської міської ради № 418 від 12.10.2007 року та № 1665 від 09.07.2010 року, то відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно - правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Так, позивачем не доведено та необґрунтовано, що спірні рішення суперечать актам цивільного законодавства та порушують цивільні права та інтереси позивача. Оскільки, рішення Берегівської міської ради № 418 від 12.10.2007 року та № 1665 від 09.07.2010 року відповідають чинному на момент виникнення спірних правовідносин чинному законодавству та ухвалені за наявності правових підстав для їх прийняття, то суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Загальна позовна давність, відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорівВ» № 10 від 29.05.2013 року початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України.

На підставі наведеного, суд, за заявою відповідача - 2, поданою до винесення рішення, застосовує позовну давність відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на наведене в сукупності, фактичні обставини справи, приписи чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача та недоведеність порушених прав та інтересів за захистом яких він звернувся до суду, а відтак про відмову в їх задоволенні.

Позивач, в порядку ст. 66 ГПК України, подав суду клопотанням від 12.11.2015 року про забезпечення позову.

У задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову суд відмовляє, оскільки відмова у задоволенні позову має наслідком також відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати суд покладає на позивача,

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 44-49, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2 . Судові витрати віднести на позивача.

3. У задоволенні клопотання про забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду України.

Вступну та резолютивну частин рішення суду проголошено 26.11.2015 року.

Повне рішення складено 14.12.2015 року.

Суддя Бобрик Г. Й.