Рішення

від 02.12.2015 по справі 910/27511/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015Справа №910/27511/15

За позовом Приватного підприємства «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ТРІАДА»

до Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт»

про стягнення 86 000,00 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача не з'явились

від відповідача Яценюк О.В. - представник за довіреністю від 28.05.2015

В судовому засіданні 02.12.2015 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ТРІАДА» до Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт» про стягнення 86 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами було укладено договір № 691у від 30.09.2013 р., відповідно до умов якого відповідач як замовник доручив, а позивач як виконавець взяв на себе зобов'язання здійснити перевірку ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, а також податного обліку замовника в частині податку на прибуток і податку на додану вартість. В договорі сторони визначили, що вартість робіт становить 172 000,00 грн, порядок оплати: 50% вартості робіт - протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку виконавцем і 50% - не пізніше 5 днів з дати надання звіту. 07.10.2013 р. ПП«АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ТРІАДА» було виставлено рахунок № СФ-0000130 на суму 86 000,00 грн, який було оплачено відповідачем 11.10.2013 р. За доводами позивача, останнім належним чином виконано роботи за договором, про що складено звіт та передано відповідачу, електронною поштою. Відповідачем 05.12.2013 р. електронною поштою підтвердив отримання звіту та погодився з його висновком. 05.12.2013 р. позивачем направлено відповідачу рахунок № СФ-0000165 від 05.12.2013 р. на суму 86 000,00 грн та два примірника акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000165 від 05.12.2013 р. Проте, відповідачем акти не були підписані, сума не сплачена. 16.04.2014 р. відповідач звернувся до позивача з листом № 06/1236, яким пропонував встановити вартість послуг за договором у розмірі 86 000,00 грн, що була перерахована виконавцю 11.10.2013 р. Позивач не погодився з пропозицією відповідача, зазначивши, що зміна ціни договору після його виконання не допускається, а тому звернувся до суд з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 86 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.10.2015 порушено провадження у справі № 910/27511/15 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 18.11.2015.

17.11.2015 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив, відповідно до якого проти позовних вимог заперечував, з наступних підстав. Так, за доводами відповідача ДП «Севастопольський морський рибний порт» було зареєстроване і здійснювало свою діяльність і місті Севастополі. Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» АР Крим визнано як тимчасово окуповану територію та встановлений особливий правовий режим на цій території. У серпні 2014 р. за рішенням Державного агентства рибного господарства України змінено місцезнаходження ДП «Севастопольський морський рибний порт» з м. Севастополя до м. Києва, проте все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти та документація відповідача залишилася на окупованій території. Крім цього, відповідач зазначає, на підставі постанови самопроголошеного уряду Севастополя було створено державне унітарне підприємство «Севастопольський морський рибний порт», яке на думку відповідача і повинно виконувати умови договору, укладеного з позивачем, а відтак ДП «Севастопольський морський рибний порт» є неналежним відповідачем у дані й справі. А також, відповідач зазначає, що у зв'язку з відсутністю договорів та бухгалтерської документації підприємства, відповідачу не відомо про укладення між сторонами договору № 691 у від 30.09.2013 р. З огляду на зазначене просить суд відмовити у позові повністю.

У судове засідання, призначене на 18.11.2015, з'явився представники сторін.

Представник позивача, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав наведених у відзиві.

У судовому засіданні 18.11.2015 оголошувалась перерва до 02.12.2015.

25.11.2015 службою діловодства суду зареєстроване клопотання позивача про слухання справи без уповноваженого представника та пояснення на відзив відповідача. У зазначених поясненнях позивач вказує, на той факт, що у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб щодо ДП «Севастопольський морський рибний порт», відповідач має ідентифікаційний код юридичної особи 20709663, тобто такий же ідентифікаційний код як і ДП «Севастопольський морський рибний порт», з яким позивач укладав договір № 691у від 30.09.2013 р. Крім цього, як вказує, позивача, у даному витягу, зазначено, що дата державної реєстрації ДП «Севастопольський морський рибний порт» та номер запису в Єдиному державному реєстрі здійснені 22.01.1996 року. А відтак, за твердженням позивача відповідач зареєстрований не після окупації АРК, а діє з 1996 року. Також позивач зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства України, відсутність майна або господарської діяльності у суб'єкта господарювання не звільняє останнього від виконання взятих на себе зобов'язань.

У судове засідання, призначене на 02.12.2015, з'явився представник відповідача, надав документи для долучення до матеріалів справи щодо клопотання позивача про слухання справи без участі останнього не заперечував.

У судовому засіданні відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

30 вересня 2013 року між Приватним підприємством «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ТРІАДА» (надалі - виконавець, позивач) та Державним підприємством «Севастопольський морський рибний порт» (надалі - замовник, відповідач) було укладено договір № 691у (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання здійснити перевірку ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, а також податного обліку замовника в частині податку на прибуток і податку на додану вартість.

Згідно з п. 1.4. договору початок перевірки з дати надання документів, у відповідності до п. 2.2. договору. Строк виконання перевірки - протягом 30-45 днів. При надання замовником додаткових документів в ході проведення перевірки, можливе відповідне збільшення строку перевірки.

У п. 4.1. договору сторони передбачили, що вартість послуг, які надаються виконавцем у відповідності з п. 1.1. цього договору, складає 172 000,00 грн з ПДВ.

Згідно з умовами п. 4.2. договору замовник оплачує надані послуги шляхом перерахування на рахунок виконавця 50 % вартості послуг протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку виконавцем, інші 50% вартості послуг не пізніше 5 днів з дати надання звіту.

Виконавець складає і передає для підписання акт здачі-приймання виконаних робіт та звіт (п. 4.3. договору).

Як вбачається із матеріалів справи, ПП«АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ТРІАДА» виставлено рахунок від 07.10.2015 № СФ-0000130 на суму 86 000,00 грн, який було оплачено відповідачем 11.10.2013 р. За доводами позивача, ПП«АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ТРІАДА» належним чином виконано роботи за договором, про що складено звіт та передано відповідачу, електронною поштою. Відповідачем 05.12.2013 р. електронною поштою підтвердив отримання звіту та погодився з його висновком. 05.12.2013 р. позивачем направлено відповідачу рахунок № СФ-0000165 від 05.12.2013 р. на суму 86 000,00 грн та два примірника акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000165 від 05.12.2013 р. Проте, відповідачем акти не підписані, вартість робіт не оплачено. 16.04.2014 р. відповідач звернувся до позивача з листом № 06/1236, яким пропонував встановити вартість послуг за договором у розмірі 86 000,00 грн, та додав відповідну угоду про внесення змін до п. 4.1. договору. Позивач не погодився з пропозицією відповідача, зазначивши, що зміна ціни договору після його виконання не допускається, а тому звернувся до суд з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 86 000,00 грн.

Отже, спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг за договором № 691у від 30.09.2013

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України , договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України , є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України . Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 903 ЦК України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до п. 4.2. договору замовник оплачує надані послуги шляхом перерахування на рахунок виконавця 50 % вартості послуг протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку виконавцем, інші 50% вартості послуг не пізніше 5 днів з дати надання звіту.

Як зазначено позивачем, останнім надано відповідачу два примірники акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000165 від 05.12.2013 р. на суму 172 000,0 грн. для підписання, та рахунок № СФ-0000165 від 05.12.2013 р. на суму 86 000,00 грн для оплати, проте відповідач не повернув підписані акти та не надав обґрунтовані заперечення в письмовій формі щодо обсягу наданих послуг.

Згідно з п. 4.4. договору, у випадку не надходження від замовника підписаного акта здачі-прийняття робіт або письмових заперечень до нього протягом 5 днів, послуги за договором вважаються прийнятими в повному обсязі, що вказані а акті.

Як вбачається із листа відповідача № 06/1236 від 16.04.2014, останнім прийнято виконані позивачем роботи без зауважень.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України , боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач отримав послуги за договором, однак не оплатив їх вартості, грошові кошти в розмірі 86 000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи відповідача наведенні у відзиві, щодо неналежної сторони у справі, спростовуються доказами наявними у матеріалах справи, зокрема, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб щодо ДП «Севастопольський морський рибний порт» та статутом відповідача. Інші заперечення відповідача не спростовують наявність зобов'язання останнього за договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що замовник в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим заборгованість останнього становить 86 000,00 грн., яку відповідачем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32 , 33 , 44 , 49 , 82- 85 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт» (04050, м. Київ, вул.. Тургенєвська, буд. 82-А; ідентифікаційний код 20709663) на користь Приватного підприємства «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ТРІАДА» (65026, м. Одеса, провулок Віце-Адмірала Жукова, буд. 3-7; ідентифікаційний код 25422280) 86 000 (вісімдесят шість тисяч) грн 00 коп. - основного боргу та 1 290 (одну тисячу двісті дев'яносто) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.12.2015 р.

Суддя Пукшин Л.Г.