Ухвала

від 08.12.2015 по справі 910/26793/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

08.12.2015Справа № 910/26793/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арциз-2»

до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Безолюк В.С. (представник за довіреністю);

від відповідача: Терещенко О.Л. (представник за довіреністю);

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року ТОВ «Арциз-2» звернулося до Господарського суду м. Києва з указаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в частині акцептування кредиторських вимог позивача на суму 100000,00 грн., на підставі чого позивач просить задовольнити позов та зобов'язати відповідача прийняти та акцептувати кредиторські вимоги позивача на вказану суму.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2015 порушено провадження у справі № 910/26793/15, справу призначено до розгляду.

24.11.2015 через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва надійшли пояснення відповідача, у яких останній зауважив на той факт, що спір, який виник між сторонами, відноситься до сфери публічно-правових відносин, та відповідно, не підлягає розгляду в господарських судах України.

У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про припинення провадження у справі з підстав, викладених у поясненнях на позовну заяву.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечив з огляду на те, що позивач, на його думку, не є суб'єктом владних повноважень та не здійснює владних управлінських функцій, а відтак, спір між сторонами підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до статті 1 ГПК України, право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, та з інших підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 ГПК України, відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

З наведеного вбачається, що господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження в разі, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

За відсутності наведених умов, у разі, якщо склад учасників спору не відповідає вимогам ст. 1 ГПК України, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 3.1 вказаної постанови, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 3 Закону України № 4452-VI від 23.02.2012 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду з дня свого призначення, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України (п. 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів»).

Таким чином, у зв'язку з тим, що позов заявлено до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів щодо визнання та акцептування кредиторських вимог позивача, суд дійшов висновку, що такі вимоги є непідвідомчими господарському суду, а підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

На підставі викладеного, керуючись пп. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 910/26793/15 припинити.

Суддя Я.В. Маринченко