Рішення

від 07.12.2015 по справі 914/3299/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2015р. Справа № 914/3299/15

За позовом:Новояворівської міської ради, Львівська обл., м. Новояворівськ; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна», Львівська обл., м. Новояворівськ; про:стягнення 8236,22 грн. боргу по орендній платі, розірвання договору оренди земельної ділянки, припинення права користування земельною ділянкою, зобов'язання звільнити земельну ділянку від забудови Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І. Представники сторін: від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №3113/10 від 02.10.2015р.); від відповідача:не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

14.09.2015 року на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Новояворівської міської ради (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна» (надалі - Відповідач) про стягнення 8236,22 грн. боргу по орендній платі, розірвання договору оренди земельної ділянки, припинення права користування земельною ділянкою, зобов'язання звільнити земельну ділянку від забудови.

Ухвалою суду від 15.09.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 05.10.2015р. Розгляд справи відкладався на 26.10.2015р., 16.11.2015р. та 07.12.2015р., про що судом винесено відповідні ухвали. Крім цього, ухвалою від 16.11.2015р. суд продовжив строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Представник позивача в судове засідання з'явився, через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 8236,22 грн. боргу, розірвати договір оренди земельної ділянки від 10.05.2012р. №372 (укладений між позивачем та ТОВ «Фортуна»), припинити право користування відповідача земельною ділянкою, яка розташована в м. Новояворівську по вул. С. Бандери, 26, площею 185 кв.м. та зобов'язати ТОВ «Фортуна» звільнити вказану земельну ділянку від забудови. Позовні вимоги представник обґрунтовує тим, що 10.05.2012р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий №4625810500:04:009:0007, площею 185 кв.м. (з них 185 кв.м. під забудовою), яка знаходиться на по вул. С. Бандери. 26 в м. Новояворівську. За умовами договору відповідач зобов'язувався щомісячно до 20 числа наступного місяця перераховувати позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою, однак взятих на себе зобов'язань не виконав, зокрема, не оплатив оренди за період з жовтня 2013р. по жовтень 2015р. включно, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 9029,18 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору (в частині своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати) представник просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки, зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку від забудови та припинити право користування земельною ділянкою.

Відповідач явки повноважного представника в жодне судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав.

Ухвали суду надсилалися відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві: Львівська обл., м. Новояворівськ, вул. С. Бандери, 26, однак всі поштові конверти, які направлялися за зазначеною адресою повернулися до суду з відміткою відділення зв'язку «товариство закрито». Крім цього, ухвали направлялися на юридичну адресу відповідача, вказану у витязі з ЄДРПОУ на ТОВ «Фортуна»: Львівська обл., Яворівський р-н, с. Нагачів, проте кореспонденція з юридичної адреси повернулася з відміткою відділення поштового зв'язку «за вказаною адресою ТОВ «Фортуна» не значиться». Також кореспонденція направлялася відповідачу і на адресу місця розташування об'єктів нерухомості відповідача: Львівська обл., м. Новояворівськ, вул. С. Бандери, 21 (яка повернулася з відміткою «за зазначеною адресою не проживає, товариство закрито») та на адресу керівника відповідача - ОСОБА_2: Львівська обл., м. Яворів, вул. І. Хрестителя, 66/11, котра повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім цього, п. 4 Інформаційного листа ВГС України від 13.08.2008р. №01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» визначено, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.9.2. вказаної Постанови, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, а його неявка не перешкоджає вирішенню спору, оскільки дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.05.2012р. між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди земельної ділянки №372, зареєстрований 13.08.2012р. в Управлінні Держкомзему у Яворівському р-ні за №46258105400154 (надалі - Договір), на виконання умов якого відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування галереї пивбару.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 185 кв.м., з них 185 кв.м. під забудовою. Кадастровий номер земельної ділянки 4625810500:04:009:0007 (п. 3, 4 Договору).

Зі змісту п. 6 Договору вбачається, що такий укладено на 5 (п'ять) років.

Вказаний Договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Яворівському районі 13.08.2012р. за №462581054000154.

В пунктах 10-12, 15 Договору сторони погодили, що розмір орендної плати становить 317,44 грн. в місць, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції. Періодичність перегляду орендної плати один раз в рік за річним показником коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата перераховується щомісячно на банківський рахунок орендодавця, не пізніше 20-го числа наступного місяця. Орендна плата справляється також у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами Договору.

Разом з тим, згідно пп. «а» п. 38 Договору, орендодавець може в односторонньому порядку відмовитися від умов Договору у повному обсязі у випадку несплати орендної плати орендарем більш як за три місяці.

Відповідно до Розрахунку суми боргу по оренді землі ТОВ «Фортуна», виконаного позивачем, борг відповідача за Договором за період з жовтня 2013р. по жовтень 2015р. включно становить 9029,18 грн. При цьому, як в позовній заяві, так і в заяві про уточнення позовних вимог позивачем заявлено до стягнення 8236,22 грн. за період з жовтня 2013р. по серпень 2015р.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що станом на 07.12.2015р. розмір заборгованості відповідача зі сплати орендних платежів не змінився. Крім цього, станом на момент вирішення спору в матеріалах справи відсутні докази погашення такої заборгованості.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Пунктом «в» частини 1 статті 96 ЗК України передбачено обов'язок землекористувача своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ «Про оренду землі»).

Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату визначено як одну з істотних умов договору оренди землі.

Положеннями ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

В силу положень пп. «в» п. 31 Договору відповідач, як орендар взяв на себе зобов'язання своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Враховуючи те, що всупереч вимогам закону та умовам укладеного Договору відповідач прострочив внесення орендної плати, позовна вимога про стягнення 8236,22 грн. боргу є підставною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно приписів ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, суд зазначає, що систематична, зокрема, майже два роки підряд несплата ТОВ «Фортуна» орендної плати за використання земельної ділянки є порушенням істотних умов Договору, що з огляду на викладені норми законодавства є підставою для розірвання спірного Договору.

Відповідно до ст. 34 ЗУ «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцю земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно п. 22 Договору, у разі закінчення строку оренди, припинення або розірвання Договору оренди, орендар зобов'язаний в десятиденний термін повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівняні з тим, в якому він одержав її в оренду.

Беручи до уваги наведене, позовна вимога про зобов'язання відповідача звільнити орендовану земельну ділянку від забудови є такою, що не підлягає до задоволення, оскільки, як вбачається з викладених положень законодавства та умов договору, наслідком розірвання договору оренди землі і належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку.

Позовна ж вимога про зобов'язання відповідача звільнити орендовану земельну ділянку від забудови є належним способом захисту у випадку заявлення вимог про розірвання договору оренди землі з тих підстав, що відповідачем здійснено забудову землі з порушенням вимог чинного законодавства України. Разом з тим, вказаних підстав позивачем в позовній заяві не заявлялося, цих обставин в процесі розгляду справи судом не досліджувалося, а тому і задоволення вимоги про звільнення земельної ділянки від забудови є неможливим, оскільки в протилежному випадку відбудеться втручання у право володіння майном відповідача, яке не є предметом спору.

З приводу позовної вимоги про припинення права користування відповідача на орендовану земельну ділянку суд зазначає, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, а тому задоволення позовної вимоги про розірвання договору оренди землі виключає можливість задоволення позовної вимоги про припинення права користування земельною ділянкою, оскільки наслідком розірвання Договору і є припинення права користування земельною ділянкою.

Судовий збір відповідно до положень ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним вимогам, в розмірі 2436,00 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що за звернення до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача боргу по орендній платі, позивачем сплачено 1827,00 грн. судового збору, згідно платіжного доручення №190 від 02.07.2015р. При цьому, станом на день подання позовної заяви, розмір судового збору складав 1218,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи наведене, позивач після набрання рішенням законної сили, вправі звернутися з відповідним клопотанням до господарського суду Львівської області.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна» (81021, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Нагачів; код ЄДРПОУ 23274160) на користь Новояворівської міської ради (81053, Львівська обл., м. Новояворівськ, вул. Шевченка, 2; код ЄДРПОУ 04373301) 8236,22 грн. боргу з орендної плати та 2436,00 грн. судового збору.

3. Розірвати Договір оренди земельної ділянки від 10.05.2012р. №372, укладений між Новояворівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна», зареєстрований 13.08.2012р. в Управлінні Держкомзему у Яворівському р-ні за №46258105400154.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2015 р.

Суддя Крупник Р.В.