Рішення

від 09.12.2015 по справі 916/4508/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2015 р.Справа № 916/4508/15

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі Стадник О.С.

за участю представників сторін :

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 13.11.2015р.),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного підприємства В«Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Білгород-Дністровської філії державного підприємства В«Адміністрація морських портів УкраїниВ»

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю В«ІнпейВ»

про стягнення 11 282 грн., -

встановив:

Державне підприємство В«Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Білгород-Дністровської філії державного підприємства В«Адміністрація морських портів УкраїниВ» (ДП В«АМПУВ» в особі Білгород-Дністровської філії ДП В«АМПУВ» ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«ІнпейВ» (ТОВ В«ІнпейВ» ) 11 282 грн. - заборгованості, витрати по сплаті судового збору, поклавши на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору поставки № 39-ХД від 18.02.2013р. щодо здійснення обов`язку поставити продукцію.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.2015р. порушено провадження у справі № 916/4508/15 за даним позовом, розгляд справи призначено на 25.11.2015 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.11.2015 р. розгляд справи відкладено на 09.12.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненаданням суду всіх витребуваних доказів.

В судовому засіданні 09.12.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України № 21400650 від 09.11.2015р., наявний в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення ухвали про порушення провадження по справі було повернуто із відміткою поштової установи В«за закінченням терміну зберіганняВ» , суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 09.12.2015р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд встановив наступне.

18 лютого 2013 року між державним підприємством В«Білгород-Дністровський морський торговельний портВ» (Замовник) та ТОВ В«ІнпейВ» (Постачальник) укладено договір поставки № 39-ХД (Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Замовнику продукцію, визначену у п. 1.2 цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити продукцію. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток № 1 Договору). Якість продукції, що поставляється за цим Договором, повинна відповідати державним стандартам. (п. п. 1.2, 1.3 Договору).

Відповідно до п. 2.1 поставка продукції за цим Договором здійснюється самовивозом зі складу Постачальника автотранспортом Замовника.

Поставка продукції Постачальником здійснюється протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання передплати від Замовника, в об'ємі, зазначеному в заявці Замовника. Постачальник поставляє продукцію в кількості та за асортиментом, вказаним Замовником у заявці. Приймання продукції здійснюється на складі замовника та підтверджується товарною та видатковою накладною. (п. п. 2.2, 2.3, 2.4 Договору).

Відповідно до розділу 3 Договору передбачено, що ціна за одиницю продукції, що поставляється, визначена Сторонами у Специфікації. Загальна вартість продукції, що поставляється за цим Договором, складає 14 592 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 2 432 грн.). Замовник здійснює 100% передплату на підставі виставленого Постачальником рахунку, складеного на підставі заявки, поданої Замовником.

П. 9.1 Договору передбачено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін.

П. 9.2 Договору встановлено, що строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 Договору та закінчується 31.12.2013р.

В додатку № 1 до договору - специфікації - сторони узгодили, що продукцією, яка поставляється за цим договором є:

- системний блок „НЕОВ» Athlon II X2,VGA int, 2048MB/250GB/420W, mouse, keyboard, монітор 19В» - 2шт. - ціна за од. з ПДВ - 3 324грн.,

- система розпізнавання авто номерів „НомерокВ» - 2шт. - ціна за од. з ПДВ - 3 972грн.,-

всього на суму 14 592грн.

На виконання умов договору поставки № 39-ХД від 18.02.2013р. ДП „БДМТПВ» перерахував відповідачу 14 592 грн. передплати, що підтверджується платіжними дорученнями № 1008 від 04.03.2013р. та № 320 від 22.05.2013р.

Проте, всупереч умовам Договору, ТОВ В«ІнпейВ» було поставлено позивачу не всю продукцію, передбачену вимогами договору поставки, а лише систему розпізнавання «Номерок» на суму 3 310 грн., що підтверджується накладною № 2/05 від 22.05.2013р.

Додатковою угодою № 1 від 13.06.2013р. до договору поставки № 39-ХД від 18.02.2013р. змінено преамбулу Договору № 39-ХД від 18.02.2013р.: викладено її в наступній редакції: «ДП В«Адміністрація морських портів УкраїниВ» , назване в подальшому «Адміністрація», в особі в.о. начальника Білгород-Дністровської філії Державне підприємство В«Адміністрація морських портів УкраїниВ» (Адміністрація Білгород-Дністровського морського порту) ОСОБА_2, діючого на підставі Довіреності від 13.06.2013р. № 97, з однієї сторони, і товариство з обмеженою відповідальністю В«ІнпейВ» (Постачальник), що є платником податку на прибуток на загальних умовах, в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони…». П. 2 Додаткової угоди слово Замовник змінено на слово Адміністрація у відповідних відмінках. П. 3 Додаткової угоди змінено реквізити ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт» на реквізити Адміністрації.

Згідно акту приймання-передачі майна, майнових прав та зобов`язань від 13.06.2013р. - на виконання наказу Мінінфраструктури України від 19.03.2013р. № 163 - дебіторську заборгованість ТОВ „ІнпейВ» в розмірі 11 282грн. за договором поставки № 39-ХД від 18.02.2013р. було передано до Білгород-Дністровської філії ДП „АМПУВ» .

З огляду на нездійснення відповідачем поставки товару на суму 11 282грн., 21.08.2015р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 12/09-11/1936/15 від 20.08.2015р., в якій просив повернути суму сплаченої передплати. Зазначену претензію відповідач отримав 27.08.2015р., проте ніяких дій щодо повернення грошових коштів не здійснив.

Вищезазначене і стало підставою для звернення ДП В«Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Білгород-Дністровської філії ДП В«Адміністрація морських портів УкраїниВ» до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 11 282 грн.

Дослідивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас, вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 вказаного Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання договору поставки, а саме п. 3.4, ДП „БДМТПВ» 04.03.2013р. та 22.05.2013р. перерахувало відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 14 592грн.

Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Так, відповідно до умов п. 2.2. договору строк поставки продукції сторонами було визначено протягом 10 календарних днів з моменту отримання передплати.

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Проте, як з'ясовано судом, відповідач не повністю виконав прийняті на себе зобов'язання по поставці обумовленої договором № 39-ХД продукції, а поставив товару лише на суму 3 310 грн., про що свідчить відсутність відповідних документів з передачі продукції покупцю на суму 11 282грн., як це передбачено п. 2.4 договору.

З огляду на встановлення судом факту неповного виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором № 39-ХД щодо поставки продукції, суд доходить висновку про порушення відповідачем умов вказаного договору, внаслідок чого покупець був позбавлений можливості отримати продукцію, на яку він розраховував при укладенні договору.

Так, невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є порушенням зобов'язання.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплаченого товару або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно, тобто, або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Правова природа перерахованої суми, як попередньої оплати, визначається не лише її визначенням у платіжному документі та датою платежу, а також наявністю зустрічного зобов'язання контрагента по поставці товару на цю суму відповідно до умов договору. Так, реалізація покупцем права на вимогу про повернення суми попередньої оплати означає, що він відмовився від прийняття виконання неналежно виконаного зобов'язання. Отже, після пред'явлення покупцем на власний вибір продавцю вимоги про повернення сплачених коштів в якості передплати, зобов'язання останнього по поставці товару припиняється, проте у нього виникає грошове зобов'язання з повернення коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, після спливу строку на поставку продукції позивач звернувся до відповідача з претензією № 12/09-11/1936/15 від 20.08.2015р. про повернення грошових коштів в сумі 11 282 грн. за договором № 39-ХД від 18.02.2013 р. на протязі 30 днів з моменту отримання претензії. Зазначена претензія отримана відповідачем 27.08.2015р.

Наведене дає підстави стверджувати, що після отримання претензії у відповідача в силу вимог ст. 530 та ст. 693 ЦК України виникло нове зустрічне зобов'язання у 30-денний строк від дня отримання вимоги повернути позивачу сплачені, в якості попередньої оплати, грошові кошти. Однак, як встановлено судом, відповідач не повернув позивачу грошові кошти.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає цілком правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі передплати, перерахованої на виконання договору поставки № 39-ХД від 18.02.2013р. у розмірі 11 282 грн., у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню.

З огляду на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити.

2 . Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«ІнпейВ» (67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Кишинівська, буд. 32, код ЄДРПОУ 37350424) на користь державного підприємства В«Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Білгород-Дністровської філії державного підприємства В«Адміністрація морських портів УкраїниВ» (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код ЄДРПОУ 38728376) 11 282 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. - заборгованості за договором поставки № 39-ХД від 18.02.2013р. та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14 грудня 2015 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко