Рішення

від 08.12.2015 по справі 921/1096/15-г/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2015 р.Справа № 921/1096/15-г/3

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровець Я.Я.

розглянув матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Уктрейдер", вул. Грушевського, 28/2, приміщення № 43, м. Київ, 01021

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Зборівхлібопродукти", вул. Кабаровецька, 10, с. Млинівці, Зборівський район, Тернопільська область, 47242

про cтягнення заборгованості в сумі 480 000,00 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність № б/н від 16.11.2015 р.)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність № б/н від 25.11.2015 р.)

Учасникам судового процесу в судовому засіданні оголошено склад суду та роз'яснено їх права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

В судовому засіданні 08.12.2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Приватне підприємство "Уктрейдер" звернулося до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Зборівхлібопродукти" про стягнення заборгованості відповідно до договору про надання послуг № 01-15/09-15 від 15.09.2015 р. в сумі 480 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 12.11.2015 року порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 26.11.2015 року, який в порядку ст. 77 ГПК України відкладався на 08.12.2015 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

Представник позивача в судових засіданнях 26.11.2015 року та 08.12.2015 року позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судових засіданнях 26.11.2015 року та 08.12.2015 року, в поясненнях по суті спору № 02-26-15 від 26.11.2015 року підтвердив надання послуг згідно договору, про що сторонами підписано акт виконаних робіт. Будь-яких претензій щодо наданих послуг до позивача немає, позовні вимоги визнав у повному обсязі. Також, 26.11.2015 року надав на вимогу суду двосторонній акт звіряння розрахунків, а 08.12.2015 року додатково витребувані судом документи.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено:

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 ГК України).

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є Договори та інші правочини.

Згідно ст. 67 ГК України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів, згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

15.09.2015 року між Відкритим акціонерним товариством "Зборівхлібопродукти" (далі по тексту - Замовник/відповідач) та Приватним підприємством "Уктрейдер" (далі по тексту - Виконавець/позивач) укладено договір про надання послуг № 01-15/09-15 (далі по тексту - Договір), у відповідності до умов якого з метою удосконалення організаційно-управлінської діяльності, вирішення питань керування, корпоративного стратегічного й оперативного планування, визначення напрямків розвитку бізнесу, забезпечення ефективності та контролю з питань управління, Замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому, у відповідності до умов цього Договору, юридичні послуги, а також послуги по консультуванню з питань комерційної діяльності та управління (далі по тексту - Консультування/Послуги) (п. 1.1. Договору).

Перелік та порядок надання послуг зазначено в п.п. 1.2., 1.4. Договору.

Пунктом 1.5. Договору сторони погодили, що Замовник на свій вибір замовляє вид та форму (усну чи письмову) послуг.

Термін та послідовність надання послуг погоджується сторонами додатково, в залежності від здійсненого Замовником згідно п. 1.5. Договору вибору.

Загальна вартість послуг становить 480 000 грн. (п. 2.1. Договору).

Пунктом 2.2. Договору сторони визначили, що розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником протягом 7 календарних днів з моменту підписання акту виконання робіт.

Форма розрахунків: безготівковий розрахунок шляхом банківського переказу коштів на поточний рахунок виконавця (п. 2.3. Договору).

У відповідності до п. 3.2. Договору Замовник зобов'язався прийняти послуги на підставі акту виконаних робіт; своєчасно оплатити надані послуги у відповідності з п.п. 2.1., 2.2., 2.3. Договору.

На підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг, відповідно до умов Договору, сторони підписують акт виконаних робіт (п. 4.1. Договору).

Згідно п. 8.6. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання, що випливають із договору про надання послуг. Так, в силу ст. 901 ЦК України, за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як випливає з матеріалів справи, Приватне підприємство "Уктрейдер" взяті на себе зобов'язання згідно вищезазначеного договору виконало повністю, що підтверджується актом виконаних робіт від 01.10.2015 року. Зазначений акт підписаний представниками сторін без заперечень та зауважень щодо невиконання чи неналежного виконання умов договору. Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим станом на день подання позову за ним рахувалась заборгованість по оплаті за надані послуги в сумі 480 000,00 грн.

Зазначену суму заборгованості сторони підтвердили актом звірки розрахунків складеним станом на 25.11.2015 року, який підписаний представниками сторін без заперечень та скріплений печатками підприємств.

На день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повне виконання відповідачем умов Договору суду та позивачу не надано, а тому згідно вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 480 000,00 грн.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач надав суду всі належні та допустимі докази, які дають можливість суду повністю задоволити позовні вимоги та стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 480 000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 901 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 32, 33, 34, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Зборівхлібопродукти", вул. Кабаровецька, 10, с. Млинівці, Зборівський район, Тернопільська область, 47242 (ідентифікаційний код 00956224) на користь Приватного підприємства "Уктрейдер", вул. Грушевського, 28/2, приміщення № 43, м. Київ, 01021 (ідентифікаційний код 39547307) 480 000 грн. 00 коп. заборгованості та 7 200 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту).

5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту), через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.12.2015 року.

Суддя Боровець Я.Я.