Рішення

від 07.12.2015 по справі 918/1209/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2015 р. Справа № 918/1209/15

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Конончук С.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

до Приватного підприємства-фірми "Сокіл-Бест"

про стягнення заборгованості в сумі 26 065 грн. 98 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №96 від 31.12.2014р.;

від відповідача - директор ОСОБА_2.

В судовому засіданні 07 грудня 2015 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (далі - ТОВ "Рівнеобленерго, позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства - фірми "Сокіл-Бест" (далі - ПП-фірма "Сокіл-Бест", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 26 065 грн. 98 коп., з яких 23 808 грн.95 коп. - вартість електроенергії, 1 923 грн. 14 коп. - пеня, 333 грн. 89 коп. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26 жовтня 2015 року позовну заяву №351/1290 від 23.10.2015р. прийнято до розгляду та порушено порушено провадження у справі №918/1209/15, розгляд якої призначено на 09.11.2015 року.

У судовому засіданні 09 листопада 2015 року оголошено перерву до 23 листопада 2015 року.

У судовому засіданні 23 листопада 2015 року оголошено перерву до 07 грудня 2015 року.

27 листопада 2015 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи (а.с. 52-54).

01 грудня 2015 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про повернення надмірно сплаченого судового збору (а.с. 55). Судом дану заяву прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 07 грудня 2015 року повернуто Публічному акціонерному товариству "Рівнеобленерго" зайво сплачений судовий збір у сумі 609 грн..

07 грудня 2015 року відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли заперечення проти позову (а.с. 57-58).

В судовому засіданні 07 грудня 2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві.

В судовому засіданні 07 грудня 2015 року відповідач позов визнала частково, а саме: в частині стягнення боргу в сумі 17 590 грн. 44 коп., в частині стягнення пені в сумі 1 380 грн. 06 коп., в частині стягнення 3% річних в сумі 241 грн. 53 коп.. В частині стягнення боргу, а саме за перевищення обсягів споживання в сумі 6 218 грн. 51коп., пені в сумі 543 грн. 08 коп., 3% річних в сумі 92 грн. 36 коп. просила суд відмовити, оскільки вважає, що перевищення обсягів споживання відповідачем нараховані неправомірно, а відтак пеня і 3% річних також нараховані неправомірно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2007 року між Закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго") (далі-Постачальник) та Приватним підприємством-фірмою «Сокіл-Бест" (далі-Споживач) було укладено договір № 1017 про постачання електричної енергії (далі - Договір) (а.с.13-19).

Відповідно до пункту 1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з сумарною приєднаною потужністю 16 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов даного Договору.

У відповідності до пункту 2.2.2. Договору Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

Відповідно до пунктів 2.3.1. та 2.3.3. Договору Споживач зобов'язався виконувати умови цього Договору та оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Згідно з пунктом 4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, за порушення термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВтЧгод. і більше (п. 4.2.2. Договору).

Пунктом 5.1. Договору визначено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" та додаток № 2 "Обсяги постачання електричної потужності споживачу та субспоживачу"). У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.

Згідно пункту 8.1. Договору, оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється відповідачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки позивача в терміни визначені Додатком № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Крім того, у 2008 році Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" та Приватне підприємство-фірма «Сокіл-Бест» уклали додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №1017 від 25.06.2007р., яким до додатку №4 до договору про постачання електричної енергії №1017 від 25.06.2007р. внесли зміни (а.с. 14).

Пунктом 2 Додатку № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків" передбачено, що розрахунки за електроенергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.

Згідно пункту 3 Додатку № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків" (із змінами) за фактично спожиту електроенергію, Постачальник виписує Споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня отримання Споживачем рахунку.

Пунктом 1 додатку № 4 (із змінами) до договору сторони домовились, що покази засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються Споживачем 11 числа кожного місяця о 00-00 год. та вибірково контролюються (знімаються) Постачальником.

Після зняття показів засобів обліку Споживач оформляє Звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надає Постачальнику нарочним, не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію.

У разі неможливості отримання Постачальником даних про використану електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин), визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється самостійно Постачальником за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих Постачальником показників засобів обліку Споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників.

Відповідно до п. 6 додатку № 4 до договору у разі перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії над очікуваним обсягом, (обумовленим додатком № 1) або встановленою величиною споживання за цей період, Постачальник в присутності уповноваженого представника Споживача, складає ОСОБА_1 про перевищення граничної величини обсягу споживання електроенергії.

Вказаний Договір та Додаток №4 до Договору підписані уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що станом на січень 2015 року відповідач боргував позивачу 6 303 грн. 47 коп., що підтверджується Договором №7000026383 про розстрочку виконання зобов'язань від 16.02.2015р. (а.с. 36-37).

Крім того, позивач стверджує, що за розрахункові періоди січня-вересня 2015 року за відповідачем рахується заборгованість за використану електроенергію в сумі 23 808 грн. 95 коп..

Судом встановлено, що в березні 2015 року відповідачем не подавався звіт про обсяг спожитої електроенергії, а відтак за період березня 2015 року борг визначався на основі даних попереднього місяця.

Як вбачається зі звіту про використану електроенергію в лютому 2015 року показник лічильника попередній становив 69708, показник лічильника наступний становив 72396, різниця - 2688(а.с. 40).

Позивач стверджує, що відповідач перевищив обсяги помісячного споживання електричної енергії у зв'язку з чим ПАТ «Рівнеобленерго» нарахувало ПП-фірмі «Сокіл-Бест» за квітень-травень 2015 року двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини в сумі 6 218 грн. 51 коп..

Однак відповідач заперечує проти перевищення обсягів помісячного споживання за електричну енергію в квітні-травні 2015 року, посилаючись на те, що ПП-фірма «Сокіл-Бест» звіт не подавало.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію маршрутного листа від 30.03.2015р. (а.с. 53) , з якого вбачається, що ОСОБА_3 зняв показник лічильника ПП-фірми «Сокіл-Бест» за адресою: м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 6А, а також і в інших споживачів. Як вбачається з даного маршрутного листа у графі підпис споживача - ПП-фірми «Сокіл-Бест» зазначено: «не підписалися», тоді як інші споживачі підписані.

Зазначене вище не дозволяє суду дійти висновку про правомірність зняття показника лічильника та нарахування двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини в сумі 6 218 грн. 51 коп..

Крім того, судом встановлено, що позивач не виконав вимог п. 6 додатку № 4 до договору, щодо складання ОСОБА_1 про перевищення граничної величини обсягу споживання електроенергії, крім цього позивач не надав доказів про виклик відповідача для складання вказаного акту, про надання відповідачу рахунків про оплату перевищення граничної величини споживання електричної енергії, складання акту звіряння розрахунків за спожиту електроенергію за спірний період.

Відповідач визнає позов в частині стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 17 590 грн. 44 коп., пені в сумі 1 380 грн. 06 коп., 3% річних в сумі 241 грн. 53 коп..

Як встановлено судом, станом на 10 березня 2015 року у позивача був відсутній показник лічильника, а тому останній визначав обсяг фактичного споживання за квітень 2015 року шляхом віднімання від показника станом на кінець розрахункового періоду квітня (11 квітня 2015 року) показника за березень 2015 року (від 10 березня 2015 року).

Таким чином, позивач не мав даних про обсяги фактичного споживання за розрахунковий період квітня 2015 року, а відтак застосування двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини не відповідає вимогам Закону України «Про електроенергетику».

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, підтверджено матеріалами справи, що заборгованість ПП-фірми «Сокіл-Бест» перед ПАТ «Рівнеобленерго» станом на 07.12.2015р. становить 17 590 грн. 44 коп., а відтак підлягає задоволенню.

Проте, згідно із розрахунком позивача, відповідачу необхідно оплатити цю суму, а також 6 218 грн. 51 коп. як перевищення обсягу.

Разом з тим, позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що показник перевищення обсягу споживання становив саме на початок розрахункового періоду за який здійснювалися нарахування. Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що вимога позивача додатково оплатити 6 218 грн. 51 коп. є необґрунтованою, а тому не може бути задоволеною.

Враховуючи вищевикладене задоволенню підлягає вимога позивача про стягнення з ПП-фірми «Сокіл-Бест» вартості електроенергії в сумі 17 590 грн. 44 коп., а в частині стягнення вартості електроенергії в сумі 6 218 грн. 51 коп. необхідно відмовити.

Пунктом 10.2. Правил користування електричною енергією, передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків.

На підставі пункту 4.2.1. Договору та частини 2 статті 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 923 грн. 14 коп. та 3% річних в розмірі 333 грн. 89 коп. (розрахунок а.с. 11-12).

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3- 2.2.4 Договору, з порушенням термінів, визначених відповідними додатком, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Судом встановлено, що позивачем нараховано пеню на суму заборгованості та на суму перевищення обсягу споживання. Виходячи з того, що нарахування перевищення обсягів споживання позивачем не доведено, а відтак і пеня в частині нарахування на суму перевищення обсягів споживання не підлягає задоволенню. Таким чином, до задоволення підлягає пеня в сумі 1 380 грн. 06 коп., а в частині стягнення пені в сумі 543 грн. 08 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 333 грн. 89 коп. (розрахунок а.с. 12).

В свою чергу, суд відмовляє в частині стягнення 3% річних в сумі 92 грн. 36 коп., які нараховані на суму перевищення обсягів споживання.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 26 065 грн. 98 коп. підлягають задоволенню частково: 17 590 грн. 44 коп. - вартість електроенергії, 1 380 грн. 06 коп. - пені, 241 грн. 53 коп. - 3% річних. В решті позовних вимог суд відмовляє, 6 218 грн. 51 коп. - вартість електроенергії, 543 грн. 08 коп. - пені, 92 грн. 36 коп. - 3% річних.

Згідно вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства-фірми «Сокіл-Бест» (33028, м. Рівне, вул.. Симона Петлюри, 6А, код ЄДРПОУ 13987893) на користь Публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874) вартість електроенергії в розмірі 17 590 (сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 44 коп., пеню в розмірі 1 380 (одна тисяча триста вісімдесят) грн. 06 коп., 3% річних в розмірі 241 (двісті сорок одна) грн. 53 коп., а також 897 (вісімсот дев'яносто сім) грн. 73 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог, а саме в частині стягнення 6 218 грн. 51 коп. - вартості електроенергії, 543 грн. 08 коп. - пені, 92 грн. 36 коп. - 3% річних відмовити.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 14.12.2015 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71);

3 - відповідачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 6А).