ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.2015 року Справа № 904/8368/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)
суддів: Виноградник О.М., Дмитренко Г.К.
секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № ББУ/ПУ353/ББ/14 від 20.12.14;
від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність б/н від 29.09.15
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м.Павлоград Дніпропетровська область
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2015 року у справі № 904/8368/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м.Павлоград Дніпропетровська область
до Приватного акціонерного товариства "КЕМ", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
про стягнення 102408,04 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2015 року (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "КЕМ", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", Дніпропетровська область, м. Павлоград неустойку (штраф) в розмірі 11462,89 грн. за порушення умов договору №14-16/529-КП від 18 вересня 2014 року та судові витрати по справі у розмірі 1 536,12 грн. В частині позовних вимог про стягнення неустойки на суму 90 945,15 грн. відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що розмір неустойки у вигляді штрафу повинен бути зменшений на підставі ст.511 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України, оскільки відповідач до звернення позивача до суду здійснив поставку продукції у повному обсязі. Наявність збитків у зв'язку з несвоєчасною поставкою продукції позивачем не доведено, стягнення штрафних санкцій, розрахованих фактично від всієї суми за договором призведе до фактичного збагачення кредитора за рахунок боржника. Таким чином суд зменшив розмір штрафних санкцій до 11 462, 89 грн., що складає 5% від вартості продукції, яка поставлена з порушенням строків поставки.
Не погодившись з зазначеним рішенням позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права та неповного встановлення судом обставин справи.
Посилаючись на приписи Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, положення договору №14-16/529-КП від 18 вересня 2014 року про поставку продукції, укладеного між ОСОБА_3 акціонерним товариством "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" та Приватним акціонерним товариством "КЕМ" апелянт наголошує, що неустойка у вигляді штрафу за прострочення відповідачем строків поставки продукції повинна бути стягнута у повному обсязі, що складає 102 408, 04 грн.
Апелянт вважає, що суд надав не правильну юридичну оцінку обставинам справи, не вірно розтлумачив п.6.2 договору поставки, відповідно до якого обрахування неустойки (штрафу) повинно здійснюватися від вартості продукції, що постачається по відповідній Специфікації, а не від вартості поставленої з простроченням продукції, оскільки вказаний пункт договору не передбачає зобов'язання визначати суму штрафу від вартості непоставленої продукції.
Крім того, п.6.2 договору відповідає п.4 ст.231 Господарського кодексу України, яким встановлено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Апелянт вважає, що не застосування господарським судом вказаної норми Господарського кодексу України призвело до прийняття помилкового рішення.
ОСОБА_3 акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2015 року, та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача неустойку у повному розмірі -102 408, 04 грн.за порушення умов договору.
Відповідач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення господарського суду законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Наголошує, що саме позивачем не правильно трактовано пункт 6.2 договору поставки, оскільки вважає вріним розрахування штрафу від вартості продукції, яка поставлена з порушенням строків поставки, а не від загальної вартості Специфікації.
В судовому засіданні 26 листопада 2015 року оголошувалась перерва до 10 грудня 2015 року.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_3 акціонерним товариством "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (покупець) та Приватним акціонерним товариством "КЕМ" (постачальник) був укладений договір №14-16/529-КП від 18 вересня 2014 року (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі -продукція), в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному договорі та Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору (п.1.1 договору).
Відповідно до п.4.1 договору поставка продукції виконується партіями в асортименті, кількості, по цінам, з якісними характеристиками та у строки, погоджені сторонами в Специфікаціях до даного договору.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що ціна на поставлену постачальником продукцію встановлюється сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії договору встановлюється до 31 грудня 2014 року включно. У випадку не виконання (належного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань по даному договору, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань (п.8.1 Договору).
Матеріалами справи встановлено, що 18 вересня 2014 року за договором №14-16/529-КП від 18 вересня 2014 року було складено специфікацію на замовлення продукції за 67 позиціями, на загальну суму 2 042 544, 82 грн., специфікацію від 18 вересня 2014 року на замовлення продукції за 1 позицією, на суму 2 736, 00 грн. та специфікацію від 13 листопада 2014 року на замовлення продукції по одній позиції, на суму 2 880, 00 грн. (а.с. 13-17).
При здійсненні поставки за договором відповідач допустив порушення строків поставки продукції, оскільки відповідачем допущено прострочку строків поставки продукції на загальну суму 223 641, 71 грн. відповідно до Специфікації від 18 вересня 2014 року на суму 2 0425 44, 82 грн. (з врахуванням 20% ПДВ).
Прострочка також мала місце й по специфікаціям від 13 листопада 2014 року на суму 2 880, 00 грн. та від 18 вересня 2014 року на суму 2 736, 00 грн.
Пунктом 6.2 договору сторони встановили, що у випадку не поставки (в тому числі недопоставки або поставки некомплектної) продукції в строки, передбачені договором або відповідною Специфікацією, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості продукції, що постачається по відповідній Специфікації.
На підставі п.6.2 договору позивачем заявлено до стягнення штраф за порушення строків поставки продукції по Специфікаціям від 18 вересня 2014 року на суму 2 736, 00 грн., від 18 вересня 2014 року на суму 2 042 544, 82 грн., від 13 листопада 2014 року на суму 2 880, 00 грн. в розмірі 102 408, 04 грн.
Відповідач погоджується з тим, що ним допущена прострочка строків поставки продукції на загальну суму 223 641, 71 грн. по Специфікації на загальну суму 2 042 544, 82 грн., по Специфікації від 13 листопада 2014 року на суму 2 880 грн., по Специфікації від 18 вересня 2014 року на суму 2 736, 00 грн.
Проте, відповідач вважає, що штраф повинен розраховуватися з вартості не поставленої своєчасно продукції, а ні з суми Специфікації.
В силу ч.ч.1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, до яких належать договори.
Правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки, який регулюється статтями 264-271 Господарського кодексу України.
Так, відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За положеннями статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
З огляду на приписи ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) ( ч.4 ст.231 Господарського кодексу України).
З співставленні наведених норм вбачається те, що цивільні норми визначають розмір штрафу від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, в той час як норми Господарського кодексу України, навпаки, встановлюють можливість визначення штрафних санкцій у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня виконання зобов'язання.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що виходячи зі змісту п.п.6.2, 6.3 договору штрафні санкції за несвоєчасну поставку (недопоставку) товару визначаються у процентному відношенні від всієї суми специфікації, за якою допущено прострочення поставки продукції.
Штраф за прострочку поставки продукції розраховано позивачем саме з загальної вартості продукції, яка підлягала поставці по Специфікаціям за договором від 18 вересня 2014 року.
Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналогічні принципи закріплені у статті 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Господарський суд, приймаючи рішення у даній справі зменшив розмір штрафу, що підлягає стягненню, виходячи із 5% від непоставленої в строк згідно Специфікаціям продукції.
Судова колегія цілком погоджується з висновком господарського суду щодо можливості зменшення розміру штрафу, оскільки слід враховувати, що поставка продукції здійснена відповідачем повністю, позивачем не доведено, що в результаті несвоєчасної поставки продукції відповідачем він зазнав збитків.
Крім того, згідно ч.3 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Визначення розміру штрафу від загальної суми Специфікації продукції, яка підлягала поставки, а ні від суми продукції, яка була несвоєчасно поставлена, порушує принцип справедливості зобов'язань сторін за договором.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2015 року відповідає діючому законодавству, господарським судом повністю досліджено всі обставини справи, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст.49, 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2015 року у справі № 904/8368/15 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м.Павлоград Дніпропетровська область залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя О.М. Виноградник
Суддя Г.К. Дмитренко
(Дата підписання постанови в повному обсязі 14.12.15 р.)
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2015 |
Оприлюднено | 17.12.2015 |
Номер документу | 54294552 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Джихур Олена Василівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Джихур Олена Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні