Постанова

від 21.10.2015 по справі 804/11843/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 р. Справа № 804/11843/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Борисенко П.О., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Денисенка Артура Сергійовича, третя особа - Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Денисенка Артура Сергійовича, третя особа - Державна реєстраційна служба України (правонаступником якого є Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України) про:

- визнання протиправними дій державного реєстратора Денисенка Артура Сергійовича Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо безпідставної формальної відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень на гараж АДРЕСА_1 рішенням за № 23644823 від 13.08.2015р.

- визнання протиправним та скасування Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 23644823 від 13.08.2015 р.

- зобов'язання Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно: АДРЕСА_1.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача-1 та відповідач-2 у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце його проведення повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи.

Від відповідача-1 надійшли письмові заперечення проти позову, які за змістом повністю ідентичні змісту оскаржуваного рішення.

Третя особа не забезпечила участь повноважного представника у судовому засіданні, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце його проведення.

Пояснення чи заперечення щодо позовних вимог та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.128 КАС України судом на місці ухвалено щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 24.07.2015 року звернулася до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції зі заявою (реєстраційний номер 12507986) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на гараж АДРЕСА_1.

Рішенням № 23644823 від 13.08.2015 р. державний реєстратор Денисенко А.С. відмовив у державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав недотримання п.50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 р. (далі - Порядок № 868).

Відмова мотивована тим, що у п. 12 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 11.06.2015 у графі «загальна площа будівлі, кв. метрів» вказана площа 8219,5 кв. м, тоді, як в описі об'єкта вказано загальну площу тільки будівлі вартової літ. А-1, а стосовно усіх інших об'єктів - площу основи (забудови), а також що позивачем не надано дозвільного документу на початок виконання будівельних робіт.

Також, відповідач-2 вважає, що на момент введення об'єкта в експлуатацію речове право на земельну ділянку відсутнє, оскільки договір оренди землі № 76 від 28.04.2014 р. укладений на строк 1 рік.

Одночасно, відповідач-2 не зрозумів на підставі яких дозвільних документів позивачем побудовано гараж у 1994 році.

Крім того, відповідач-2 вказує про ненадання позивачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2014 р. по справі № 804/19925/14.

Також, відповідач-2 в оскаржуваному рішенні з посиланням на ст.8 Закону України «Про кооперацію» та п.5.2 статуту ГК «Орель» висловлює думку щодо неможливості ОСОБА_1 бути членом ГК «Орель» до оформлення права власності на гараж АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача-2, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів з відповідним позовом.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на наступне.

Відповідно до абзацу 22 п.50 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна, збудовані в результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, заявник подає:

- довідку житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу про членство в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі;

- технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.

Позивач вказує на виконання цієї норми в повному обсязі шляхом надання відповідних документів за карткою прийому заяв, яка залишилась у відповідачів при отриманні оскаржуваного рішення.

Інші документи, визначені абзацом 23 п.50 Порядку № 868, були подані ГК «Орель» 27.04.2015 р., що підтверджується карткою прийому заяви №20946746 за реєстраційним номером 11170477, і прийняті відповідачем-1 без зауважень.

Відтак, відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена (ч.4 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Крім того, позивач звертає увагу, що за іншими членами ГК «Орель», які подали ідентичні документи, зареєстроване право власності на гаражі в цьому кооперативі.

При цьому, позивач посилається на ст.ст.21, 24 Конституції України щодо рівності всіх громадяни у конституційних правах і свободах та перед законом, а також неможливості привілеїв за будь-якими ознаками.

Також позивач вказує, що відповідно до п.16 Порядку № 868 у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус у день прийняття рішення про зупинення розгляду заяви видає таке рішення особисто або надсилає поштою заявникові з повідомленням про вручення.

Заявник усуває обставини, що були підставою для прийняття державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви, у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з моменту отримання відповідного рішення або відправлення його на електронну пошту заявника.

Державний реєстратор з моменту усунення обставин, що були підставою для прийняття ним рішення про зупинення розгляду заяви, приймає рішення про відновлення її розгляду. Перебіг строку державної реєстрації продовжується з урахуванням часу, що минув до прийняття рішення про зупинення розгляду заяви.

У день прийняття рішення про відновлення розгляду заяви таке рішення видається особисто або надсилається поштою заявникові.

Отже, за твердженням позивача, відповідач-2 мав зупинити розгляд його заяви з рекомендаціями щодо усунення обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.

Однак, всупереч п.16 Порядку № 868 відповідач-2 таких дій не вчинив.

Позивач звертає увагу, що всі дозвільні документи надавались з 1992 року (року заснування ГК «Орель»). На підтвердження чого надав до матеріалів справи відповідні документи, в тому числі, технічний паспорт ГК «Орель».

Щодо дії договору оренди землі, позивач письмово пояснив, що на виконання пункту 8 Договору 19.03.2015 р. ГК «Орель» за вихідним № 251 (вхідний № 36/1654 від 23.03.2015 р. Дніпропетровської міської ради) звернувся з відповідним клопотанням про поновлення договору оренди землі, тобто у встановлений договором термін.

Питання про поновлення договору оренди землі розглядається на сесії Дніпропетровської міської ради.

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 297/67 від 30.09.2015 р. вирішено поновити ГК «Орель» право користування земельною ділянкою.

Також, представник позивача пояснив, що на виконання п.14 Договору продовжує сплачувати визначену суму орендної плати.

Позивач вважає посилання відповідача-2 на вказання в декларації про готовність об'єкта до експлуатації лише площі вартової та забудови - безпідставним та таким, що спростовується змістом самої декларації від 11.06.2015 р.

Стосовно посилання відповідача-2 на ст.8 Закону України «Про кооперацію» та п.5.2 статуту ГК «Орель» щодо членства позивача в кооперативі, останній звертає увагу, що його членство в ГК «Орель» не оскаржується та не може бути предметом розгляду даної справи, а відповідач-2 не наділений повноваженнями ставити таке питання.

Позивач звертає увагу, що його членство в кооперативі підтверджується саме довідкою № 410 від 23.07.2015 р., необхідність надання якої прямо передбачена абз.22 п.50 Порядку № 868.

Посилання відповідача-2 в оспорюваному рішенні на ненадання судового рішення, позивач вважає безпідставним з огляду на приписи Порядку № 868, зокрема абз.22, 23 п.50, а саме: по-перше, надання такого рішення не передбачено нормами, законодавства. По-друге, відповідач-2 не зупиняв розгляд заяви та не витребовував додаткових документів, в тому числі, й рішення суду. По-третє, по справі № 804/19925/14 суд не вирішував питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки позивача в межах цієї справи, відтак, останній не має права на отримання копії такого рішення з огляду на приписи ст.ст.49, 51, 167 Кодексу адміністративного судочинства України. По-четверте, позивач звертає увагу, що відповідно до ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень" з текстом судового рішення можна ознайомитись на офіційному веб-порталі судової влади України, оскільки судові рішення є відкритими для безоплатного цілодобового доступу.

Викладене, на думку позивача, свідчить про неналежне ставлення відповідача-2 до своїх обов'язків та формальні підстави відмови.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №І952-ІV) державний реєстратор прав на нерухоме майно: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Статтею 16 Закону №І952-ІV визначений порядок подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, в п.7 вказано, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право.

У ст.19 Закону №І952-ІV містяться підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868 (далі - Порядок №868).

Крім того, частиною 1 ст.24 Закону №І952-ІV визначені підстави, за яких у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, якщо із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Відповідно до абзацу 22 п.50 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна, збудовані в результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, заявник подає:

- довідку житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу про членство в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі;

- технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.

З матеріалів справи слідує, що позивачем до заяви про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно було надано: квитанцію про оплату державного мита та коштів за надання витягу з реєстру, копію паспорту громадянина України, ідентифікаційний номер, технічний паспорт на гараж АДРЕСА_1, довідку №410 від 23.07.2015 р., видану ГК "Орель" про членство в кооперативі та внесення позивачем пайового та інших внесків в повному обсязі.

Зазначені документи були прийняті по картці прийому заяви №12507986 та зареєстровані у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24.07.2015р.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на виконання абзацу 23 п.50 Порядку № 868, ГК «Орель» 27.04.2015 р. були подані відповідні документи, що підтверджується карткою прийому заяви №20946746 за реєстраційним номером 11170477. Вказані документи прийняті відповідачем-1 без зауважень.

Пунктом 20 Порядку №868 визначено, що за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Як уже зазначалось, підстави, з яких державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень або рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, визначено ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, ч.4 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена. Аналогічна норма міститься й у п.28 Порядку №868, який передбачає, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п.36 Порядку №868, для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.16 Порядку № 868 у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус у день прийняття рішення про зупинення розгляду заяви видає таке рішення особисто або надсилає поштою заявникові з повідомленням про вручення.

Заявник усуває обставини, що були підставою для прийняття державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви, у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з моменту отримання відповідного рішення або відправлення його на електронну пошту заявника.

Державний реєстратор з моменту усунення обставин, що були підставою для прийняття ним рішення про зупинення розгляду заяви, приймає рішення про відновлення її розгляду. Перебіг строку державної реєстрації продовжується з урахуванням часу, що минув до прийняття рішення про зупинення розгляду заяви.

У день прийняття рішення про відновлення розгляду заяви таке рішення видається особисто або надсилається поштою заявникові.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав власності відповідачем-2 не приймалося. Жодна із сторін не надала такого рішення. Більш того, позивач наполягає на його відсутності, що не спростовано відповідачами.

Відтак, суд доходить висновку про те, що відповідачі погодились з належністю та достатністю поданих позивачем документів.

Як вбачається з рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 23644823 від 13.08.2015 р., відмова державного реєстратора обумовлена тим, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена державним реєстратором у спірному рішенні № 23644823 від 13.08.2015 р. підстава для прийняття рішення про відмову, з посиланням на п.4 ч.1 ст.24 Закону не є обґрунтованою й не містить вказівок у чому ж саме полягає невідповідність поданих документів вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, не вказано щодо яких саме документів зроблено цей висновок і в чому їх невідповідність.

Підстави для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень повинні бути належним чином вмотивовані та обґрунтовуватися дійсними причинами, чого в даному випадку відповідачем не здійснено.

Згідно довідки ГК «Орель» № 410 від 23.07.2015 (копія додана до матеріалів справи) ОСОБА_1 є членом ГК «Орель», пайовий, членські, цільові, додаткові та інші внески сплатив у повному обсязі, заборгованості по оплатам не має, що є обов'язковою умовою абзацу 22 п.50 Порядку № 868.

Стосовно посилання відповідача-2 в оспорюваному рішенні на незрозумілість щодо дозвільних документів, на підставі яких ОСОБА_1 побудований гараж АДРЕСА_1, суд звертає увагу, що у довідці ГК «Орель» № 410 від 23.07.2015, на яку послався державний реєстратор та яка додана до матеріалів справи, чітко зазначено: «гараж збудовано господарським способом».

Розрізняють два основних (підрядний і господарський способи) і змішаний спосіб капітального будівництва (підрядно-господарський).

Господарський спосіб будівництва - будівництва об'єктів житлового і нежитлового призначення, виконання будівельних, монтажних та інших робіт власними силами без залучення підрядних організацій (спеціалізованих будівельних організацій).

Викладене підтверджується листом Державного комітету України з будівництва та архітектури № 8/8-45 від 20.01.2005.

Також, вищенаведене підтверджується наступними документами, що додаються в копіях:

- рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 66 від 20.01.1994;

- договором № 160/1п від 29.01.1998;

- листом щодо техумов № 317 від 20.12.1993;

- розпорядженням міського голови № 790-р від 02.06.2008;

- висновком № 18 від 15.12.1993;

- архітектурно-планувальним завданням;

- повідомленням щодо продовження техумов № 35 від 12.02.1997;

- листом № 7926 від 28.12.1996;

- техпаспортом ГК «Орель» на самочинне будівництво.

Згідно технічного паспорту ГК «Орель» гаражі зареєстровані як самочинне будівництво.

Державний реєстратор розгляд заяви не зупиняв та будь-яких додаткових документів не витребовував.

Щодо посилання відповідача-2 в оспорюваному рішенні на п. 12 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 11.06.2015, де у графі «загальна площа будівлі, кв. метрів» вказана площа 8219,5 кв. м, тоді, як в описі об'єкта вказано загальну площу тільки будівлі вартової літ. А-1, а стосовно усіх інших об'єктів - площу основи (забудови), суд виходить з наступного.

З наявної в матеріалах справи копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 11.06.2015 р. (а.с.44-45), вбачається: «Гаражний кооператив складається: будівля вартової (літ. А-1) - 46,3 м2 (площа забудови 60,5 м2), ґанок з навісом (літ. А) - 19,6 м2 , вбиральня (літ. Б) - 1,7 м2, гаражі №1-21 - 646,1 м2, гаражі №22-25 - 102,6 м2, гараж №25а - 97,8 м2, гаражі №26-28 - 189,8 м2, гаражі №29-39 - 333,1 м2, гаражі №40а-63а - 746,5 м2, гаражі II поверху №64-74а,74б - 358,9 м2, гаражі №75а-96а - 669 м2, гаражі II поверху №97-106б - 344,6 м2, гаражі №107-126 - 577,7 м2, гаражі II поверху №127-135а - 298,7 м2, гаражі №136-153 - 495,8 м2, гараж №126а - 28,6 м2, гараж №153а - 28,8 м2, гаражі II поверху №154-161а - 253,6 м2, гаражі №162-187 - 502,8 м2, гаражі II поверху №171-179а - 259,0 м2, гаражі №188-214 - 797,6 м2, гаражі №215-229 - 452 м2, гаражний бокс №230 - 73,5 м2, гаражний бокс №231 - 73,5 м2, гаражний бокс №232 - 85,4 м2, гаражний бокс №233 -14,8 м2, гаражний бокс №234 - 37,9 м2, гаражний бокс №235 - 49,3 м2, гаражний бокс №236 - 19,8 м2, гаражний бокс №237 - 55,9 м2, гаражний бокс №238 - 28 м2, гаражний бокс №239 - 28,4 м2, гараж №240 - 26,8 м2, гараж №241 - 26,8 м2, навіс (літ. В) - 99,0 м2, навіс (літ. Г) - 222,0 м2, навіс (літ. Д) - 129,2 м2, навіс (літ. Е) - 14,5 м2, електрощитова (літ. Ж) - 3,7 м2. Загальна площа будівлі 8219,5 м2».

Відтак, суд вважає безпідставним посилання відповідача-2 в оспорюваному рішенні в частині площі.

Крім того, вбачається, що площа гаража позивача АДРЕСА_1, зазначена у технічному паспорті, відповідає визначеній у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, як первинній від 02.03.2015 р., так і виправленій від 11.06.2015 р.

Стосовно посилання відповідача-2 в оспорюваному рішенні про те, що позивачем не надано дозвільного документу на початок виконання будівельних робіт, обґрунтування наведені вище у постанові.

При цьому, суд звертає увагу, що у відповідності до ч.5 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Викладене підтверджується листом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області № 1004-24/1862 від 28.07.2015 р.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ГК «Орель» введено в експлуатацію 02.03.2015 року.

Враховуючи, що позивач 24.07.2015 р. звернувся до відповідачів із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: гараж АДРЕСА_1, на момент такого звернення будівництво ГК «Орель» вже прийнято в експлуатацію згідно норм чинного законодавства.

Відтак, твердження відповідача-2 в оспорюваному рішенні в цій частині також спростоване.

Одночасно, суд звертає увагу на наступне.

Як зазначено вище, згідно технічного паспорту ГК «Орель» гаражі зареєстровані як самочинне будівництво. Проте, з моменту введення ГК «Орель» в експлуатацію, тобто 02.03.2015 року, таке будівництво є законним.

Щодо посилання відповідача-2 в оспорюваному рішенні на дію договору оренди землі № 76 від 28.04.2014 р. терміном на один рік та міркування відповідача-2 з цього приводу, що на момент введення об'єкта в експлуатацію речове право на земельну ділянку відсутнє, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.8 Договору оренди землі № 76 від 28.04.2014 р. (далі - Договір), укладеного між Дніпропетровською міською радою та Гаражним кооперативом «Орель», вбачається, що такий договір укладено на один рік.

Цим же пунктом Договору визначено, що після закінчення строку дії договору орендар (ГК «Орель») має переважне право поновити його на новий рік. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З матеріалів справи вбачається, що ГК «Орель» на виконання зазначеного пункту Договору 19.03.2015 р. за вихідним № 251 (вхідний № 36/1654 від 23.03.2015 р. Дніпропетровської міської ради) звернувся з відповідним клопотанням про поновлення договору оренди землі, тобто у встановлений договором термін.

Згідно пояснень представника позивача, питання про поновлення договору оренди землі розглядається на сесії Дніпропетровської міської ради.

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 297/67 від 30.09.2015 р. вирішено поновити ГК «Орель» право користування земельною ділянкою.

Також, представник позивача пояснив, що на виконання п.14 Договору продовжує сплачувати визначену суму орендної плати.

Така позиція узгоджується з нормами діючого законодавства, що підтверджується консультацією ТОВ аудиторська фірма «Каупервуд» № 121 від 11.08.2015 р.

Стосовно посилання відповідача-2 в оспорюваному рішенні на ненадання позивачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2014 р. по справі № 804/19925/14, суд повністю погоджується з обґрунтуванням позивача та звертає увагу на наступне.

Надання такого рішення прямо не передбачено абзацом 23 п.50 Порядку № 868. Матеріалами справи підтверджено, що відповідач-2 не зупиняв розгляд заяви позивача та не витребовував додаткових документів, в тому числі, й рішення суду.

Також, встановлено, що по справі № 804/19925/14 суд не вирішував питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки позивача в межах цієї справи, відтак, останній не має права на отримання копії такого рішення з огляду на приписи ст.ст.49, 51, 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень" з текстом судового рішення можна ознайомитись на офіційному веб-порталі судової влади України, оскільки судові рішення є відкритими для безоплатного цілодобового доступу.

Відтак, обґрунтування відповідача-2 в оспорюваному рішенні у цій частині також спростоване.

Стосовно посилання відповідача-2 на ст.8 Закону України «Про кооперацію» та п.5.2 статуту ГК «Орель» щодо членства позивача в кооперативі, суд звертає увагу, що членство ОСОБА_1 в ГК «Орель» не оспорюється та не може бути предметом розгляду даної справи, а відповідач-2 не наділений повноваженнями ставити таке питання.

Суд звертає увагу, що членство ОСОБА_1 в кооперативі підтверджується саме довідкою № 410 від 23.07.2015 р., необхідність надання якої прямо передбачена абз.22 п.50 Порядку № 868.

При цьому, суд вважає будь-які зауваження відповідача-2 з приводу членства ОСОБА_1 в кооперативі самостійно спростованими, оскільки в оспорюваному рішенні (абз.6) державний реєстратор Денисенко А.С. безпосередньо зазначає: «заявником до розгляду надано довідку, видану ГК «Орель» № 410 від 23.07.2015, відповідно до якої вона є членом гаражного кооперативу «Орель» (код ЄДРПОУ 24237280)».

Як зазначено вище у постанові, відповідач-2 розгляд заяви позивача не зупиняв та додаткові документи не витребовував.

Відтак, обґрунтування відповідача-2 в оспорюваному рішенні у цій частині також спростоване.

У відповідності з п. 4 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 02.07.2014 р., Укрдержреєстр здійснює узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, координує та контролює діяльність у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснює методичне та інформаційне забезпечення діяльності органів державної реєстрації щодо проведення державної реєстрації.

Процедуру взаємодії системи органів державної реєстрації прав та державних реєстраторів прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав, посадових осіб органів місцевого самоврядування, адміністраторів центрів надання адміністративних послуг, нотаріусів під час прийняття заяв та під час проведення державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно, що виникають, зокрема на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування), визначає Порядок взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затверджений Наказом Міністерства юстиції України № 607/5 від 02.04.2013 р. та зареєстрований в Мінюсті за № 534/23066 від 02.04.2013 р.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання, визначає Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до пп.2 п.20 «Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», затвердженого 26.10.2011 постановою Кабінету Міністрів України №1141, з метою проведення державної реєстрації виникнення права власності державний реєстратор вносить до запису про нерухоме майно такі відомості: щодо об'єкта нерухомого майна: тип об'єкта нерухомого майна (житловий будинок, будівля, споруда, квартира, житлове приміщення, нежитлове приміщення тощо); призначення об'єкта нерухомого майна (житловий або нежитловий); площа об'єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності) житлова); відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєння літера, загальна та (за наявності) житлова площа об'єкта нерухомого майна, який є складовою частиною складної речі та призначений для обслуговування іншої (головної) речі, пов'язаний з нею спільним призначенням та є її приналежністю); адреса об'єкта нерухомого майна; підстава для внесення запису про нерухоме майно: - назва рішення; - дата формування рішення; - індексний номер рішення; прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу. У разі коли право власності на земельну ділянку, на якій розташований такий об'єкт нерухомого майна, зареєстровано в установленому законодавством порядку, державний реєстратор додатково вносить відомості про реєстраційний номер такої земельної ділянки.

Звідси позовні вимоги щодо зобов'язання Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно: гараж АДРЕСА_1 - підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що позивачем доведено свої вимоги з посиланням на норми діючого законодавства України, відповідні докази суду надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 73грн.08коп., сплачені квитанцією №0.0.425597739.1 від 25.08.2015р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії державного реєстратора Денисенка Артура Сергійовича Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо безпідставної формальної відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень на гараж АДРЕСА_1 рішенням за № 23644823 від 13.08.2015р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення державного реєстратора Денисенка Артура Сергійовича Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції № 23644823 від 13.08.2015 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень

Зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно: гараж АДРЕСА_1.

Присудити позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету на суму 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 21.10.2015р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита