Постанова

від 10.11.2015 по справі 804/12895/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 р. Справа № 804/12895/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ніколайчук С.В.

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.;

за участю:

представник позивача Пустовойт Ю.Є.;

представник відповідача Воронкова Н.І., Синявський І.Л.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "МУКСУН" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2015 року Приватне підприємство "МУКСУН" звернулось до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0002212204 від 27.05.15р. на загальну суму на загальну суму 5273163,00грн., з яких основне зобов'язання на суму 4218530,00грн. та штрафні санкції на суму 1054633,00грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюване рішення є неправомірним, оскільки позивач не порушував п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України та у податкового органу відсутні підстави та повноваження щодо визнання недійсними (нікчемними) договорів укладених позивачем з його контрагентами ПП «Ювема», ТОВ «Корк-Стайл і К», ТОВ «Релоджик», адже угоди з контрагентами позивача в судовому порядку недійсними не визнавались. Висновки акту зроблені лише на припущеннях, оскільки факт реальності здійснення позивачем господарських операцій за договорами, підтверджено у ході перевірки первинними бухгалтерськими документами, які включають зміни в структурі активів позивача; висновок податкового органу, що оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились зроблено з інформації комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби та акту перевірки контрагентів, згідно з якими відсутні докази фактичного отримання продукції. Оскільки право підприємства на формування податкового кредиту не залежить від податкового обліку (стану місцезнаходження) контрагентів та сплати ним податку до бюджету, позивач вважає, що ним було сформовано ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 04.09.2015р. відкрито провадження по справі №804/12895/15 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2015р.

В подальшому розгляд справи відкладався на 02.10.15р.,13,10.15р. та 10.11.15р.

10.11.15р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд адміністративний позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, мотивуючи тим, що опрацюванням документів податкової звітності та баз даних встановлено, що позивачем товар, отриманий від ПП «Ювема», ТОВ з ІІ «Корк - Стайл і К» , ТОВ «Релоджик», (морепродукти заморожені), було реалізовано невстановленій особі, оскільки: ПП «Муксун» не надано жодного первинного документа, що свідчить про реалізацію товару, отриманого від ПП «Ювема», ТОВ з II «Корк - Стайл і К», ТОВ «Релоджик»; згідно даних бухгалтерського обліку не встановлено залишків товару на складах та місцях зберігання; Крім того ПП «Муксун» орендує складське приміщення площею 390,0 кв.м. , що унеможливлює зберігання товару, отриманого від ПП «Ювема», ТОВ з II «Корк- Стайл і К», ТОВ «Релоджик» (1 443,862 тони). Також, у ПП «Муксун» відсутнє складське приміщення з відповідним обладнанням для тривалого зберігання морепродуктів морожених, що унеможливлює їх зберігання і термін. Згідно даних ЄРПН ПП «Муксун» не зареєстровано податкові накладні на реалізацію товару, отриманого від ПП «Ювема», ТОВ з II «Корк - Стайл і К», ТОВ «Релоджик». Таким чином, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області обґрунтовано та правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення.

Заслухавши представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного:

З 12.03.2015 року по 01.04.2015року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі п.п. 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, п.75.1 ст.75 п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України та згідно наказу від 04.03.15р. №127, фахівцем ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "МУКСУН" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг) від ПП «Ювема», ТОВ «Корк-Стайл і К», ТОВ «Релоджик» за період з 01.01.14р. по 31.12.14р. та подальшої їх реалізації покупцям., по результатам якої складений акт №947/22-04/39020129 від 07.04.2015р., яким зафіксовано наступні порушення:

- п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187 ПК України ПП «Муксун» занижено податкові зобов'язання з ПДВ про реалізації товарів, отриманих від ПП «Ювема», ТОВ з ІІ «Корк-Стайл і К», ТОВ «Релоджик» та реалізованих невстановленій особі всього у сумі 4218530грн., в т.ч. за лютий 2014 року на суму 333342грн., за квітень 2014 року на суму 165506грн., за травень 2014 року на суму 187347грн., за червень 2014 року на суму 356294грн., за вересень 2014 року на суму 541095грн., за жовтень 2014 року на суму 1587898,00грн., за листопад 2014 року на суму 755509грн., за грудень 2014 року на суму 291539грн.

Вищевказане порушення призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього у сумі 4218530грн., в т.ч. за лютий 2014 року на суму 333342грн., за квітень 2014 року на суму 165506грн., за травень 2014 року на суму 187347грн., за червень 2014 року на суму 356294грн., за вересень 2014 року на суму 541095грн., за жовтень 2014 року на суму 1587898грн., за листопад 2014 року на суму 755509грн., за грудень 2014 року на суму 291539грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 27.05.2015року винесено податкове повідомлення-рішення №0002212204 від 27.05.15р. на загальну суму 5273163,00грн., з яких основне зобов'язання на суму 4218530,00грн. та штрафні санкції на суму 1054633,00грн.

Позивач не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки та вважає протиправним податкове повідомлення-рішення, у зв'язку з тим, що вказані в акті висновки не відповідають дійсності, є безпідставними та необґрунтованими, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2014 року позивачем укладено договір №5-09-14 з ПП «Ювема», згідно умов договору ПП «Муксун» - Комітент, ПП «Ювема» - Комісіонер. Комісіонер зобов'язується від свого імені та за дорученням комітента здійснити наступні дії: здійснити закупівлю товару (риба та морепродукти) на умовах передбачених цим договором шляхом укладання відповідних договорів купівлі-продажу на придбання товару; здійснювати дії пов'язані із оформленням та підписанням всіх необхідних документів з метою виконання цього договору та придбання необхідного комітенту товару. Комітент надає згоду Комісіонеру на укладанні субкомісії з ТОВ «У.Т.К.» (код 35112184), ТОВ «УНО - Фіш» (код 38903540), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед Комітентом.

ПП «Муксун» отримано від ПП «Ювема» товар на загальну суму 9 769 899,36 грн., в т.ч. ПДВ 1 628 316,56 грн.

Товар, отриманий ПП «Муксун» від ПП «Ювема», оприбутковано і в регістрах бухгалтерського обліку вчинено запис по Д-т рахунка 281 «Товари на складі».

Згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 281 за вересень, жовтень, листопад 2014 року (що є додатками до акту перевірки) встановлено, що даний товар (морожені морепродукти) було реалізовано (списано) у вересні, жовтні, листопаді 2014 року про що свідчить запис у бухгалтерському обліку по К-т рахунка 281. Залишки товару станом на

01.09.2014 року, 01.10.2014 року, 01.11.2014 року, 01.12.2014 року у оборотно-сальдових за відповідні періоди відсутні.

Проте, на запит від 12.03.2014р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська пояснення та первинні документи, які б підтверджували реалізацію або списання вище номенклатури товарів отриманих від ПП «Ювема» за період вересень, жовтень, листопад 2014р., до перевірки не надані. Відповіді на запит не отримано.

01.01.14р. позивачем укладено договір №К-01-14, згідно умов якого ПП «Муксун» - Комітент, а ТОВ з II «Корк - Стайл і К» - Комісіонер. Комісіонер зобов'язується від свого імені та за дорученням комітента здійснити наступні дії: здійснити закупівлю товару (риба та морепродукти) на умовах передбачених цим договором шляхом укладання відповідних договорів купівлі-продажу на придбання товару; здійснювати дії пов'язані із оформленням та підписанням всіх необхідних документів з метою виконання цього договору та придбання необхідного комітенту товару. Комітент надає згоду Комісіонеру на укладання договорів субкомісії з ТОВ «У.Т.К.» (код 35112184), ТОВ «ЄСК - ЛТД» (код 36368231), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед Комітентом.

ПП «Муксун» отримано від ТОВ з II «Корк - Стайл і К» товар на загальну суму 6 254 934,12 грн., в т.ч. ПДВ 1 042 489,02 грн.

Товар, отриманий ПП «Муксун» від ТОВ з II «Корк - Стайл і К», оприбутковано і в регістрах бухгалтерського обліку вчинено запис по Д-т рахунка 281 «Товари на складі».

Сума податку на додану вартість за податковими накладними виписаними ТОВ з II «Корк - Стайл і К» на ім'я позивача віднесена до складу податкового кредиту з ПДВ, податкові накладні, що підлягають обов'язковій реєстрацій в ЄРПН, зареєстровані в ЄРПН згідно з пункту 11 підрозділу 2, розділу XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ, включеі до реєстру отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, відображена в податкових деклараціях з ПДВ.

Згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 281 за лютий, квітень, травень, червень, липень 2014 р. встановлено, що даний товар (морожені морепродукти) було реалізовано (списано) у лютому, квітні, травні, червені, липень 2014 року, про що свідчить запис у бухгалтерському обліку по К-т рахунка 281. Залишки товару станом на 01.02.2014 року, 01.03.2014 року, 01.04.2014 року, 01.05.2014 року,

01.06.2014 року, 01.07.2014 року, 01.08.2014 року у оборотно-сальдових відомостях за відповідні періоди відсутні.

В бухгалтерському обліку при здійснені даних господарських операцій зроблені наступні записи:

- отримано товари від постачальника:

Д-трах. 281 «Товари на складі»

К-т рах. 631 «Розрахунки з постачальниками»

- реалізовано товари:

Д-т рах. З 77 «Розрахунки з іншими дебіторами К-т рах. 281 ««Товари на складі»

- списання визнаних витрат:

Д-т рах. 949 «Інші витрати операційної діяльності»

К-т рах. 317 «Розрахунки з іншими дебіторами»

Проте, на запит від 12.03.2014р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська надати пояснення та первинні документи, які б підтверджували реалізацію або списання вищенаведеної номенклатури товарів, отриманих від ТОВ з II «Корк - Стайл і К» за період лютий, квітень, травень, червень, липень 2014 року, до перевірки не надані. Відповіді на запит податковим органом не отримано.

Слід зазначити, що згідно аналізу баз даних ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська встановлено, що ПП «Муксун» протягом лютого 2014 року - лютого 2015 року не реєструвало податкові накладні на реалізацію товару (морожені морепродукти), що був придбаний у ТОВ з II «Корк - Стайл і К».

При перевірці податковим органом було здійснено виїзд на складські приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виробнича, 14, в ході обстеження було встановлено, що складські приміщення не призначені для зберігання замороженої продукції (відсутні холодильні камери, рефрижератори) і в складських приміщеннях відсутні товарні запаси за номенклатурою (морожені морепродукти).

26.09.2014 року позивачем укладено договір від №107, відповідно до якого ПП «Муксун» - покупець, ТОВ «Релоджик» - постачальник. На виконання умов договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Сума податку на додану вартість за податковою накладною виписаною ТОВ «Релоджик» на ім'я позивача віднесена до складу податкового кредиту з ПДВ, податкові накладні, що підлягають обов'язковій реєстрацій в ЄРПН, зареєстровані в ЄРПН згідно з пункту 11 підрозділу 2, розділі Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінам доповненнями), що включена до реєстру отриманих податкових накладних, який відповідає додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, відображена в задаткових деклараціях з ПДВ.

ПП «Муксун» отримано від ТОВ «Релоджик» товар на загальну суму 9286 344,66 грн., в т.н. ПДВ 1 547 724,11 грн.

Товар, отриманий ПП «Муксун» від ТОВ «Релоджик», оприбутковано, і в регістрах бухгалтерського обліку вчинено запис по Д-т рахунка 281 «Товари на складі».

Згідно наданих до перевірки документів, а саме оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 281 за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року (що є додатками до акту перевірки) встановлено, що даний товар (одяг, взуття, речі, що були у використані) було реалізовано (списано) у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2014 року, про що свідчить запис у бухгалтерському обліку по К-т рахунка 281. Залишки товару станом на 01.09.2014 року, 01.10.2014 року, 01.11.2014 року, 01.12.2014 року, 31.12.2014 року відсутні.

В бухгалтерському обліку при здійснені даних господарських операцій зроблені наступні записи:

- отримано товари від постачальника:

Д-т рах. 281 «Товари на складі»

К-т рах. 631 «Розрахунки з постачальниками»

- реалізовано товари:

Д-т рах. 377 «Розрахунки з іншими дебіторами К-т рах. 281 ««Товари на складі»

- списання визнаних витрат:

Д-т рах. 949 «Інші витрати операційної діяльності»

К-т рах. 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»

Проте, на запит від 12.03.2014р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська надати пояснення та первинні документи, які б підтверджували реалізацію або списання вищенаведеної номенклатури товарів отриманих від ТОВ «Релоджик» за період вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, до перевірки не надані. Відповіді на запит податковим органом не отримано.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Стаття 201 Податкового кодексу України встановлює вимоги до складання податкових накладних.

Відповідно до підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (у відповідній редакції) реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд звертає увагу, що усі доводи позивача ґрунтуються виключно на наявності усіх первинних документів підприємства та відсутності правового регулювання нести відповідальність за дії контрагентів.

Разом з тим, судом встановлено, що ПП «Муксун» протягом вересня 2014 року - лютого 2015 року не реєструвало податкові накладні на реалізацію товару (морожені морепродукти), що був придбаний у ПП «Ювема».

Таким чином, товар, отриманий від ПП «Ювема» ( морепродукти заморожені), слід вважати реалізованим невстановленим особам, оскільки: ПП «Муксун» не надано жодного первинного документа, що свідчить про реалізацію товару, отриманого від ПП «Ювема»; згідно даних бухгалтерського обліку не встановлено залишків товару на складах та місцях зберігання; згідно даних ЄРПН ПП «Муксун» не зареєстровано податкові накладні на реалізацію товару, отриманого від ПП «Ювема», які (відповідно до пункту 11 підрозділу 2 XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року 2 змінами та доповненнями) податкова накладна, виписана при здійсненні постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію Україні, 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній, а товар ПП «Ювема» містить коди УКТ ЗЕД), що підлягають обов'язковій реєстрації.

Отже, на порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 187.1 ПК України ПП «Муксун» занижено податкові зобов'язання з ПДВ при реалізації товарів, отриманих від ПП «Ювема», та реалізованих невстановленим особам всього у сумі 1 628 316 грн., в т.ч. у вересні 2014 року на суму 256497 грн., у жовтні 2014 року на суму 869 399 грн., у листопаді 2014 року на суму 502 420 грн. та занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього у сумі 1 628 316 вересні 2014 року на суму 256 497 грн., у жовтні 2014 року на суму 869 399 грн., у року на суму 502 420 грн.

Також, ПП «Муксун» не надано жодного первинного документа, що свідчить про реалізацію ним товару отриманого від ТОВ з П «Корк - Стайл і К»:

-згідно даних бухгалтерського обліку не встановлено залишків товару на складах та м'ясцях зберігання;

-згідно даних ЄРПН ПП «Муксун» не зареєстровано податкові накладні на реалізацію товару отриманого від ТОВ з II «Корк - Стайл і К», які відновідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року (зі змінами та доповненнями) підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній, а товар отриманий від ТОВ з II «Корк - Стайл і К» містить коди УКТ ЗЕД та підлягає обов'язковій реєстрації.

Отже, на порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187,. ПК України ПП «Муксун» занижено податкові зобов'язання з ПДВ при реалізації товарів, отриманих від ТОВ з II «Корк - Стайл і К» та реалізованих невстановленій особі всього у сумі 1 042 489 грн., в т.ч. у лютому 2014 року на суму 333 342 грн., у квітні 2014 року на суму 165 506 грн., у травні 2014 року на суму 187 347 грн.; у червні 2014 року на суму 356 294 грн. та відповідно занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього у сумі 1 042 489 грн., в т.ч. у лютому 2014 року на суму 333 342 грн., у квітні 2014 року на суму 165 506 грн., у травні 2014 року на суму 187 347 грн., у червні 2014 року на суму 356 294 грн.

Крім того, судом встановлено що ПП «Муксун» протягом вересня 2014 року - лютого 2015 року не реалізовано товар, що був придбаний у ТОВ «Релоджик».

Суд враховує ту обставину, що при перевірці податковим органом було здійснено виїзд на складські приміщення позивача за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виробнича, 14, в ході обстеження яких було встановлено, що в складських приміщеннях відсутні товарні запаси за номенклатурою (одяг, взуття, речі, що були у використані).

Таким чином, встановлено безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Релоджик».

ПП «Муксун» не надано жодного первинного документа, що свідчить про реалізацію товару, отриманого від ТОВ «Релоджик».

Згідно даних бухгалтерського обліку не встановлено залишків товару на складах та місцях зберігання, а згідно даних ЄРПН ПП «Муксун» не зареєстровано податкові накладні на реалізацію товару, отриманого від ТОВ «Релоджик».

Отже на порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК Україна ПП «Муксун» занижено податкові зобов'язання з ПДВ при реалізації товарів, отриманих від ТОВ «Релоджик», та реалізованих невстановленій особі всього у сумі 1 547 525 грн., в т.ч. у вересні 2014 року на суму 284598 грн., у жовтні 2014 року на суму 718 499 грн., у листопаді 2014 року на суму 253 089 грн., у грудні 2014 на суму 291 539 грн. та відповідно занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього у сумі 1 547 525 грн., в т.ч. у вересні 2014 року на суму 284 598 грн., у жовтні 2014р. на суму 718 499 грн., у листопаді 2014 року на суму 253089 грн., у грудні 2014 року на cyму 291539 грн.

Враховуючи вищевикладене, товар, отриманий від ПП «Ювема», ТОВ з II «Корк - Стайл і К», ТОВ «Релоджик» (морожені морепродукти та одяг, взуття, речі, що були у використані), було реалізовано невстановленій особі.

Крім того, відсутність залишків товарів на складах ПП «Муксун» та відсутність в ЄРПН реєстрації позивачем податкових накладних на реалізацію товару, отриманого від ПП «Ювема», ТОВ з II «Корк - Стайл і К», ТОВ «Релоджик», дає підстави для висновку, що товари, які ніби-то були отримані від контрагентів, не було реалізовано.

Чинне законодавство не встановлює конкретного переліку первинних документів, складенням яких має оформлюватися господарська операція, та не визначає ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі, втім, умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити однозначний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту.

У п. 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 № 9 Верховний Суд України відзначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Під час перевірки податковий орган встановив обставини, які свідчать про укладення договорів з контрагентами (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами.

Зазначені обставини були встановлені податковим органом під час перевірки і залишились не спростованими під час судового розгляду справи.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

В справі відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про відповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, звичність цих операцій для цих осіб, їх прибутковість, та/або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про реальність вчинених операцій, наявність факту отримання послу, а також того, що вчинення зазначених операцій було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання обґрунтованої податкової вигоди.

В спірних правовідносинах відповідач зробив висновок щодо неможливості фактичного здійснення платником податків операцій під час встановлення певних фактів та обставин в порядку виконання покладених на неї обов'язків, а саме: документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "МУКСУН".

У п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.2 ст. 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

У статті 74 Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Крім того, висновки позивача щодо неналежності використання податковим органом інформаційних баз даних при проведенні перевірки, не спростовують виявлених під час такої перевірки порушень платника податків.

Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем належним чином доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві не наведені обставини, які б могли свідчити про обґрунтованість позовних вимог.

За наведених обставин у сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Згідно ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у відповідній редакції) під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи те, що під час звернення до адміністративного суду позивач сплатив судовий збір за майнові вимоги у розмірі 487,20 грн., із необхідних 4872,00 грн. то з нього підлягає стягнення до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384,80 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "МУКСУН" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "МУКСУН" в дохід Державного бюджету України (р/р №31210206784008, банк УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, код ЄДРПОУ 37989253) - решту судового збору у розмірі 4384 грн. 80 коп. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 13.11.15р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Ніколайчук С.В. Ніколайчук О.В. Бринза