Постанова

від 04.04.2012 по справі 326/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

04 квітня 2012 р. справа № 2а- 326/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченка І.С.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Завод імені ОСОБА_2" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Державне підприємство «Завод імені ОСОБА_2», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.07.2011 року № НОМЕР_1 (форма «В1»), № НОМЕР_2 (форма «Р»), № НОМЕР_3 (форма «В4»), № НОМЕР_4 (форма «П») повністю.

У зв'язку із закінченням реорганізації шляхом перетворення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, первинного відповідача судом було замінено на належного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про відсутність підстав для проведення перевірки, невідповідність вимогам чинного законодавства висновків акта перевірки. Вважає, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові перевищено надані законом посадові повноваження в частині визнання недійсним правочину, що можливо лише в судовому порядку. Зауважив, що право платника податку і податковий кредит не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Таким чином, на думку позивача, податкові повідомлення-рішення від 08.07.2011 р. №0000440841, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 винесені з порушенням чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проти позову заперечував. Зазначив, що за результатами проведеної перевірки позивача складено Акт № 1726/41-018/14315629 від 20.06.2011 р. про результати документальної невиїзної перевірки Державного підприємства «Завод імені ОСОБА_2»з питання дотримання податкового законодавства по ПДВ та податку на прибуток за 2009-31.03.2011 р.р. по правовідносинам з TOB «Ітер», TOB «Полігон», TOB «Стандарт», TOB «Техно-Асавир». Податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 від 08.07.2011 р. прийняті на законних підставах, а отже підстав для їх скасування немає.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові на підставі наказу № 471 від 03.06.2011 р. згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України була проведена документальна невиїзна перевірка Державного підприємства «Завод імені ОСОБА_2»(код за ЄДРПОУ 14315629) з питання дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток за період 2009-31.03.2011 р.р. по правовим відносинам з TOB «Ітер»(код за ЄДРПОУ 33122033), TOB «Полігон»(код за ЄДРПОУ 30883726), TOB «Стандарт»(код за ЄДРПОУ 24676297), TOB «Техно-Асавир»(код за ЄДРПОУ 36457640).

Результати перевірки викладено в Акті № 1726/41-018/14315629 від 20.06.2011 р. (а.с. 12-25). За результатами перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_4 від 08.07.2011 р. (форма «П»), яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 856433,00 грн. в результаті порушення п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(а.с. 36);

№ НОМЕР_3 від 08.07.2011 р. (форма «В4»), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 53721,00 грн., у тому числі сума завищення від'ємного значення, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виникла за попередні звітні (податкові періоди) у розмірі 2885,00 грн. в результаті порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1, абз. «а»п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(а.с. 37);

№ НОМЕР_1 від 08.07.2011 р. (форма «В1»), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 450 грн., та застосовано штрафні санкції у сумі 112,5 грн. в результаті порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1, абз. «а»п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(а.с. 38);

№ НОМЕР_2 від 08.07.2011 р. (форма «Р»), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 146393,75 грн., з яких: за основним платежем - 117115,00 грн., за штрафними санкціями - 29278,75 грн. в результаті порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(а.с. 39).

Позивач не погодився з зазначеними в акті порушеннями, про що склав заперечення та звернувся в межах адміністративного оскарження зі скаргою (а.с. 26-35). Процедуру адміністративного оскарження акту та спірних повідомлень-рішень завершено з отриманням позивачем рішення ДПС України № 7209/6/10-2115 від 09.12.2011 р. за результатами розгляду повторної скарги (а.с. 44-45).

Відповідно до висновків акту № 1726/41-018/14315629 від 20.06.2011 р., СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові встановлено порушення вимог:

- частини 5 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216 та статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійсненим ДП «Завод ім. В.О.Малишева»із TOB «Ітер»(код за ЄДРПОУ 33122033), TOB «Техно-Асавир»(код за ЄДРПОУ 36457640), TOB «Стандарт»(код за ЄДРПОУ 24676297), TOB «Полігон»(код за ЄДРПОУ 30883726);

- в порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДП «Завод ім. В.О.Малишева»завищено податковий кредит на загальну суму 171286,65 грн. по придбанню у наступних постачальників:

ТОВ «Ітер»(код за ЄДРПОУ 33122033) на загальну суму 3352,0 грн., в тому числі: травень 2009 року - 2885,40 грн.; листопад 2009 року - 466,60 грн.;

TOB «Техно-Асавир»(код за ЄДРПОУ 36457640) на загальну суму 129069,60 грн., в тому числі: червень 2010 року - 78333,33 грн.; липень 2010 року - 50736,27 грн.;

TOB «Стандарт»(код за ЄДРПОУ 24676297) на загальну суму 38315,05 грн., в тому числі: грудень 2010 року -38315,05 грн.;

TOB «Полігон»(код за ЄДРПОУ 30883726) на загальну суму 550,0 грн., в тому числі липень 2010 року - 100,0 грн.; серпень 2010 року - 450,0 грн.;

- в порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДП «Завод ім. В.О.Малишева»завищено суму від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу на загальну суму 2885,0 грн., в т.ч. по періодах: за травень 2009 року на суму ПДВ 2885,0 грн.

- в порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1, абз. «а»п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДП «Завод ім. В.О.Малишева»завищено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 450,0 грн., в т.ч. по періодах: за вересень 2010 року на суму ПДВ 450,0 грн.

- в порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1, абз. «б»п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДП «Завод ім. В.О.Малишева»завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 50836,0 грн., в т.ч. по періодах: за липень 2010 року на суму ПДВ 50836,0 грн.

- в порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДП «Завод ім. В.О.Малишева»занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 117115,0 грн., в т.ч. по періодах: за грудень 2009 року на суму ПДВ 467,0 грн.; за червень 2010 року на суму ПДВ 78333,0 грн.; за грудень 2010 року на суму ПДВ 38315,0 грн.

- в порушення п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за: півріччя 2009 року - 14427,0 грн., 3 квартали 2009 року - 14427,0 грн., 2009 рік - 16760,0 грн., 1 квартал 2010 року - 16760,0 грн., півріччя 2010 року - 408427,0 грн., 3 квартали 2010 року - 664858,0 грн., 2010 рік - 856433,0 грн., 1 квартал 2011 року - 856433,0 грн.

Перевіряючи ці висновки і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення -рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Як свідчать матеріали справи, в основу висновків СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкту оподаткування, завищення суми бюджетного відшкодування, заниження сум ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет покладено відомості з актів та довідок перевірок: TOB «Ітер»№ 714/23-3/33122033 від 09.03.2011 р., TOB «Полігон»№ 556/23/30883726 від 09.03.2011 р., TOB «Стандарт»№ 763/18-011/24676297 від 21.04.2011 р., TOB «Техно-Асавир»№ 547/23-03-05/36457640 від 07.04.2011 р.

09.04.2009 р. між TOB «Ітер»(постачальник) та ДП «Завод імені ОСОБА_2»було укладено договір № 265дн, предметом якого є поставка продукції, кількість, асортимент та технічні умови якої зазначені у Специфікації до договору, або рахунках - фактурах (а.с. 145-146).

На виконання умов договору ДП «Завод імені ОСОБА_2»отримані податкові накладні, які увійшли до складу податкового кредиту у періоді, що перевірявся: №9200506 від 20.05.2009 р.; №9201102 від 20.11.2009 р. (а.с. 135-136).

Матеріали справи містять видаткові накладні № 585 від 24.11.2009 р., № 296 від 02.06.2009 р., рахунки на оплату № 442 від 13.05.2009 р. та № 911 від 17.11.2009 р., прибуткові ордери, специфікації (а.с. 137-143, 147).

У відповідності до висновків акту невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Ітер»(код за ЄДРПОУ 33122033) з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 31.01.2001 року № 714 /23-3/33122033 від 09.03.2011 р. (а.с. 97-100), TOB «Ітер»не здійснювало реальної діяльності, визначення якої передбачено для вимог податкового законодавства п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у нього відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.ст. 4, 5 цього Закону та ст.ст. 3, 4, п.7.3, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи викладене, в акті перевірки позивача зазначено, що відображення вказаного правочину в податковому обліку ДП «Завод ім. В.О.Малишева»призвело до завищення податкового кредиту по ПДВ та недоплати до Державного бюджету ПДВ всього на суму 3352,0 грн. та завищення валових витрат по взаємовідносинах з TOB «Ітер»на суму 16760,0 грн. (2 кв. 2009 - 14427,0 грн. 4 кв. 2009 - 2333,0 грн.).

25.12.2009 р. між ДП «Завод імені ОСОБА_2»(довіритель) та ТОВ «Техно-Асавир»укладено договір доручення № 276дп (а.с. 126).

Згідно вищевказаного договору ДП «Завод ім. В.О.Малишева»доручає TOB «Техно-Асавир»представляти інтереси у відносинах з третіми особами у сфері отримання замовлень на виготовлення і подальшу реалізацію продукції виробництва ДП «Завод ім. В.О.Малишева».

Відповідно до п.3.1 Договору доручення №276дп від 25.12.2009 р. розмір винагороди TOB «Техно-Асавир»складає 5,5% від суми укладених договорів. Ця сума складає 774417,60грн. відповідно до акту виконаних робіт №1 від 17.08.2010 р. (а.с. 127).

Матеріали справи містять податкові накладні: № 711 від 16.07.2010 р., № 734 від 26.07.2010 р., № 545 від 01.06.2010 р., № 597 від 15.06.2010 р., (а.с. 131-134).

У відповідності до висновків акту №547/23-03-05/36457640 від 07.04.2011 р. (а.с. 108-115) про результати документальної планової невиїзної перевірки TOB «Техно-Асавир»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.07.2009 р. по 31.12.2010 р., ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова встановлено: неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч. 1, 5ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Додатково встановлено, що TOB «Техно-Асавир»відсутнє за місцем реєстрації, що підтверджується актом від 25.02.11 за № 83/23-03-05/36457640.

Зазначене слугувало підставою для висновку ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, що правочини, укладені та такі, що виконувались, від імені TOB «Техно-Асавир»з постачальниками та покупцями, не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Таким чином, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові зроблено висновок, що ДП «Завод ім. В.О.Малишева»завищено податковий кредит з ПДВ по постачальнику TOB «Техно-Асавир»за рахунок здійснених нікчемних правочинів на загальну суму 129069,6 грн., у т.ч. за червень 2010 р. на суму 78333,33 грн., за липень 2010 р. на суму 50736,27 грн., а також завищено валові витрати на суму 645348,0 грн. (2 кв. 2010 -253681,0 грн.).

На підтвердження реальності укладеного ДП «Завод ім. В.О.Малишева»з TOB «Стандарт»договору, копія якого відсутня в матеріалах справи, позивачем надано накладні № 4421 від 02.12.2010 р., №4528 від 13.12.2010 р., №4701 від 23.12.2010 р., (а.с. 174, 179, 182); прибуткові ордери №240 від 02.12.10 р., №237 від 02.12.10 р., №245 від 13.12.10 р., №249 від 15.12.10 р., №252 від 23.12.10 р., №253 від 23.12.10 р., №257 від 27.12.10 р., №258 від 28.12.10 р. (а.с. 168-170, 173, 175-178, 180,181).

Матеріали справи містять податкові накладні, виписані TOB «Стандарт»на адресу позивача № 4748 від 28.12.2010 р.; № 4725 від 27.12.2010 р.; № 4702 від 23.12.2010 р.; № 4701 від 23.12.2010 р.; № 4690 від 22.12.2010 р.; № 4553 від 15.12.2010 р. № 4528 від 13.12.2010 р.; № 4420 від 01.12.2010 р.; № 4421 від 01.12.2010 р. (а.с. 157, 158, 162-165, 171, 172);

У відповідності до висновків довідки, складеної ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 763/18-011/24676297 від 21.04.2011 р. (а.с. 94-96) про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Стандарт»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо операцій по взаємовідносинах з TOB «Константа М»за грудень 2010 р. встановлено, що правочини між TOB «Стандарт»та TOB «Константа К»здійснені без мети настання реальних наслідків, наслідком чого є відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період грудень 2010 р., у TOB «Стандарт»відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підтвердження реальності укладеного ДП «Завод ім. В.О.Малишева»з TOB «Полігон»договору, копія якого відсутня в матеріалах справи, позивачем надано: рахунок - фактуру № СФ - 0000469 від 20.07.2010 р.; рахунок - фактуру № СФ - 0000465 від 16.07.2010 р., акт здачі - прийняття робіт № РН - 0000281 від 21.07.2010 року, підписаний лише замовником без зазначення ПІБ, видаткову накладну № РН - 0000330 від 11.08.2010 р., приходний ордер № 397 від 20.08.2010 р., податкові накладні № 351 від 19.07.2010 р. без відбитку печатки та № 439 від 06.08.2010 р., банківську виписку № ДП-0000846 від 19.07.2010 р. без обов'язкових реквізитів (а.с. 148-156).

У відповідності до висновків акту №556/23/30883726 від 09.03.2011 р. (а.с. 101-107) про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Полігон»в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за період 01.07.2010 р. -31.01.2011 р. та в частині правомірності нарахування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2010 р. -31.12.2010 р., правочини укладені від імені TOB «Полігон»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодо набувача».

Враховуючи те, що TOB «Полігон»не здійснювало реальної діяльності, визначення якої передбачено для вимог податкового законодавства п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у нього відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.ст. 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

TOB «Полігон»за період липень-серпень 2010 р. здійснено операції з продажу товарів (робіт, послуг) на адресу ДП «Завод ім. В.О.Малишева»на суму ПДВ 550,0 грн., в т.ч. у липні 2010 р. - 100,0 грн., у серпні - 450,0 грн.

Враховуючи вищезазначене, оскільки перевіркою TOB «Полігон»встановлено, що правочини з покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, тому відсутній об'єкт оподаткування по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.07.2010 р. по 31.08.2010 р. в розумінні ст.ст. 3, 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. ст. 3, 4, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», то і збільшення валових витрат ДП «Завод ім. В.О.Малишева»за 3 кв. 2010 р. згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»на суму 2750,0 грн.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги наступне.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до ч.1 п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону передбачається заборона включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Податкова накладна, згідно з вимогами, передбаченими п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону, податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

За приписом підпункту 7.7.1 пункту 7.7 названої статті Закону у тій самій редакції суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.3 цієї є норми Закону у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як свідчать матеріали справи та акт перевірки, в ході господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з TOB «Ітер»(код за ЄДРПОУ 33122033), TOB «Техно-Асавир»(код за ЄДРПОУ 36457640), TOB «Стандарт»(код за ЄДРПОУ 24676297), TOB «Полігон»(код за ЄДРПОУ 30883726).

Податковим органом ставиться під сумнів фактичне виконання угод з вказаними контрагентами, оскільки надані до матеріалів справи документи бухгалтерського обліку не відображають у повному обсязі у відповідності до вимог чинного законодавства дані господарські операції.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Отже в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати право на податковий кредит.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Крім того, ч.3 ст.228 ЦК України передбачено, що в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

В судовому засіданні не було підтверджено належного виконання сторонами договорів, реальності укладених правочинів.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 1995 року № 168/704, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Підпунктом 2.5. п. 2 цього Положення передбачено, що документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампа, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Підписи осіб, відповідальних за складення первинних документів на обчислюваних машинах та інших засобах організаційної техніки, виконуються у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу одночасно ідентифікувати особу, яка здійснила господарські операцію.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Разом з тим, матеріали справи містять податкові накладні без відбитку печатки (а.с. 136, 154, 160), податкову накладну без підпису особи, яка її склала та без відбитку печатки (а.с. 166), акти виконаних робіт, які не підписані виконавцем та підписані замовником без зазначення ПІБ відповідальної особи (а.с. 149, 151), видаткові накладні, які містять підпис без зазначення ПІБ особи (а.с. 139), банківську виписку без обов'язкових реквізитів (а.с. 156), витратні накладні без ПІБ відповідальної особи (а.с. 175, 179, 182).

За договором з TOB «Ітер»відсутні акти приймання виконаних робіт, банківські виписки на підтвердження проведення оплати за отриманий товар. За договором з TOB «Техно-Асавир»в матеріалах справи наявні тільки податкові накладні та акт виконаних робіт. За договорами з TOB «Стандарт», TOB «Полігон»взагалі відсутні копії договорів.

Позивачем до перевірки не були надані документи, що підтверджують транспортування товарів :товарно-транспортні накладні, дорожні листи.

Порядком виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.08.1996 року № 228/253, зазначено, що для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту застосовуються такі типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема, подорожній лист вантажного автомобіля; товарно-транспортна накладна.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 товарно -транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

За відсутності в матеріалах справи належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, неможливо визначити місце здійснення поставок, проміжок часу, момент оприбуткування даного товару позивачем, тощо. Вказані документи під час судового засідання були витребувані судом, але до суду не надані.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні документи на підтвердження руху товару від постачальника до замовника, акти приймання-передачі товару, документи, що засвідчують факт отримання та зберігання товарів. Відсутнє підтвердження фізичного переміщення товарів від контрагентів - постачальників до підприємства - замовника. Відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції.

Матеріали справи не містять посилань на технічні та технологічні можливості контрагентів позивача для вчинення поставки товарів та надання послуг.

Отже, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, позивачем не було доведено фактичного виконання умов договорів.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, що оскаржується, в цій справі покладено на відповідача.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача прийняті та вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 08.07.2011 року № НОМЕР_1 (форма «В1»), № НОМЕР_2 (форма «Р»), № НОМЕР_3 (форма «В4»), № НОМЕР_4 (форма «П») СДПІ по роботі з ВПП відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаних податкового повідомлень -рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Завод імені ОСОБА_2" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 06.04.2012 року.

Суддя Сагайдак В.В.