Постанова

від 15.09.2010 по справі 10162/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"15" вересня 2010 р. № 2а- 10162/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Чмутовій К.А.,

за участі представника позивача -ОСОБА_1О (довіреність № 08 від 04.08.2010р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванта" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання дій незаконними ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Адванта», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з урахуванням уточнених позовних вимог, у якому просив визнати дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова незаконними щодо неприйняття податкових декларацій по податку на додану вартість за квітень, травень, червень та липень 2010 року, декларації з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 року, зобов»язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова відобразити в картці особового рахунку ТОВ «Адванта» податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень та липень 2010 року, декларації з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 року, скасувати повідомлення - рішення № 000978150310 від 25.08.2010 року, зобов»язати посадових осіб ДПІ у Київському районі м. Харкова надати ТОВ «Адванта» копію Наказу ДПА України № 236 від 09.04.2010 року, копію листа № 7453/7/28-0517 від 15.04.2010 року «щодо приймання податкової звітності» та копію листа ДПА у Харківській області № 6138/7/28-306 та перелік платників високого ризику, копії законодавчо визнаних методик розрахунків та самі розрахунки, що дозволили вносити ТОВ «Адванта» до вищевказаних категорій та вчиняти тиск на ТОВ «Адванта».

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що ДПІ у Київському районі міста Харкова не мала визначених законом підстав для невизнання декларацій з ПДВ за квітень, травень, червень, липень 2010 року, декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року, як податкових декларацій.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяву або клопотання про розгляд справи без його участі не надав. 09 вересня представник відповідача надав письмові заперечення, в яких проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на наступні обставини, а саме: на виконання наказу ДПА у Харківській області від 15.04.2010 року № 140 «Про введення в дію операції «Бюджет» ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнятий наказ № 382 від 16.04.2010 року, яким у ДПІ створено робочу групу в певному складі, яка повинна забезпечувати координацію роботи структурних підрозділів ДПІ з відпрацювання проблемних питань щодо виявлення і припинення протиправної діяльності суб'єктів господарювання та ліквідації міжрегіональних схем ухилення від оподаткування, зокрема притягнення до відповідальності організаторів та виконавців кримінальних схем із створення та діяльності вигодо формуючих та вигодо транспортуючих суб'єктів господарювання. Відповідно до протоколу засідання робочої групи щодо виконання операції «Бюджет» ДПІ у Київському районі м. Харкова № 13 від 26.05.2010 року були розглянуті декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року підприємств, які входять до переліку підприємств платників податку високого ризику «вигодо формуючих» та «вигодо транспортуючих» суб'єктів господарювання. Підприємств платників податку високого ризику «вигодоформуючих» та «вигодотранспортуючих» суб'єктів господарювання. Даним протоколом визначено, що з метою адекватного реагування на нові ризики необхідно провести експертизу декларації вищезазначеного підприємства з питання достовірності її заповнення посадовими особами підприємства та достовірності підписів на них. Також, відповідачем зазначено, що з метою адекватного реагування на нові ризики, необхідно провести експертизу декларацій вищезазначеного підприємства з питання достовірності її заповнення посадовими особами підприємства та достовірності підписів на них.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Адванта» пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом - 36035504, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Київському районі міста Харкова.

Невизнання декларацій ТОВ «Адванта» з ПДВ за квітень, травень, червень, липень 2010 року та з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року, як податкових декларацій оформлено листами ДПІ у Київському районі міста Харкова від 26.05.2010 року, 21.06.2010 року, 22.06.2010 року, 21.07.2010 року, 10.08.2010 року, 19.08.210 року та повідомленням - рішенням № 0009751503/0 25.08.2010 року винесеним начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі акту № 4770/15-208/36035504 від 09.08.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Адванта» за квітень-травень 2010 року.

Оскільки у спірних правовідносинах зазначені листи впливають на права позивача як платника податку на додану вартість та податку на прибуток щодо відображення в картці особового рахунку з ПДВ та податку на прибуток відомостей поданих ним документів обов'язкової податкової звітності та покладає на позивача обов'язок подати нову звітність, тобто за своїми ознаками є правовим актом індивідуальної дії, то дані листи розглядаються судом як рішення суб'єкта владних повноважень.

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість мотивів суб'єкта владних повноважень, які слугували підставами для винесення спірних рішень, суд виходить з наступного.

Правовідносини, які складаються з приводу невизнання податковим органом оформлених платником податків документів обов'язкової податкової звітності як податкових декларацій, унормовані приписами п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», де зазначено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

З положень наведеної норми закону слідує, що законодавець визначив чіткий перелік підстав, за наявності яких податкова звітність може бути не визнана податковим органом як податкова декларація: 1) відсутність обов'язкових реквізитів, 2) відсутність підписів посадових осіб, 3) відсутність печатки платника податків.

Аналогічна норма міститься у пункті 4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 р. № 213), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за № 702/10982.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд відзначає, що у спірних правовідносинах як на підставу невизнання податкових декларацій позивача, ТОВ «Адванта» з ПДВ за травень та червень 2010 року, відповідач послався на відсутність підпису головного бухгалтера в зазначених деклараціях.

Разом з тим, відповідно до п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з штатним розкладом ТОВ «Адванта» посада бухгалтера, головного бухгалтера на підприємстві не передбачена. Це не суперечить ч. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якої самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства є однією з форм організації ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

За визначенням п.п.1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку є будь-яка особа, яка: здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку (п.п. «а» п.2.1 ст.2); підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку (п.п. «б» п.2.1 ст.2); імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті (п.п. «в» п.2.1 ст.2).

При цьому, в розумінні п.1.2 ст.1 згаданого закону особа - будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, чи є така особа резидентом чи ні: суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій; юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності; фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України; представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.

Оскільки в силу ст.62 Закону України «Про господарські товариства», ст.145 Цивільного кодексу України керівником суб'єкта права з організаційно-правовою формою - товариство з обмеженою відповідальністю є дирекція або директор, то у спірних правовідносинах директор позивача уособлює собою позивача як платника податків, а відтак підпис саме директора на документах обов'язкової податкової звітності є підписом від імені платника податку.

Таким чином, судження відповідача, ДПІ у Київському районі міста Харкова про необхідність наявності на деклараціях ТОВ «Адванта» з ПДВ за травень та червень 2010 року підпису головного бухгалтера є помилковим, так як не ґрунтується на законодавстві та зроблене без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття спірних рішень.

Також, в обґрунтування правомірності прийняття спірних рішень, відповідач послався, зокрема, п.п.4.5. п.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008р. № 827 (далі за текстом - Методичні рекомендації).

Суд зауважує, що наказ ДПА України від 31.12.2008р. №827 не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому, відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731), положення п.п.4.5. п.4 Методичних рекомендацій, якими встановлюються додаткові, порівняно з приписами п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підстави для невизнання документів обов'язкової податкової звітності як податкових декларацій, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Отже, відповідач, ДПІ у Київському районі міста Харкова не мав нормативних підстав для використання положень п.п.4.5. п.4 Методичних рекомендацій як норми права для прийняття рішень про невизнання податкових декларацій.

Окрім того, при вирішенні спору суд бере до уваги, що відповідно до п.п.7.2.8. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діє з 01.07.2010р.), платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти E-mail; поштовими відправленнями.

Як встановлено судом, позивач подав декларації за квітень - липень 2010 року та копію реєстру виданих та отриманих податкових накладних у паперовому вигляді.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)). Розшифровки подаються: на паперових носіях з копією, за бажанням платника, на магнітних носіях; або в електронному вигляді у форматі, затвердженому ДПА України, за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису, що повинно бути підтверджено сертифікатом відповідності або позитивним висновком за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, одержаним на ці засоби від Адміністрації Держспецзв'язку, та наявності посилених сертифікатів відкритих ключів, отриманих згідно із законодавством.

Враховуючи те, що чинним законодавством не передбачено механізму надання електронної звітності, зокрема реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, іншими засобами, ніж за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування, а ТОВ «Адванта» скористалось власним правом на подання декларацій з ПДВ та податку на прибуток та реєстру безпосередньо до ДПІ у Київському районі м. Харкова, суд вважає, що у ДПІ у Київському районі міста Харкова не було підстав вважати невиконаним обов'язок позивача з надання копії реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Суд також відзначає, що відповідно до пункту 1.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, декларація складається із вступної частини, службових полів та чотирьох розділів, з них платником заповнюються перші три розділи, службові поля та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації).

Тобто, додатки до декларації з податку на додану вартість, не є самою декларацією, і певні недоліки у оформленні або поданні цих додатків, відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також пункту 4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, не є підставою для невизнання декларації з ПДВ як податкової декларації.

За таких обставин, вимога щодо скасування рішень відповідача про невизнання поданих ТОВ «Адванта» декларацій з ПДВ за квітень - липень 2010 року та з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року податковими деклараціями визнається судом обґрунтованою.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду справи відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності мотивів винесення спірних актів і за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подано доказів необґрунтованості вимог позивача.

Оскільки судом встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, то поданий позов в частині вимог щодо скасування спірних рішень належить задовольнити.

Стосовно вимоги позову щодо зобов'язання відповідача, ДПІ у Київському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку по податку на додану вартість подані ТОВ «Адванта» декларації з ПДВ за квітень - липень 2010р та декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року, як податкові декларації суд наголошує про наступне.

В ході розгляду справи відповідач не подав до суду доказів оформлення ТОВ «Адванта» декларацій з ПДВ за квітень - липень 2010р та декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року з недоліками, які в силу закону є підставою для невизнання цих документів обов'язкової податкової звітності, в якості податкових декларацій.

За таких обставин, відомості складених ТОВ «Адванта» та поданих до ДПІ у Київському районі міста Харкова декларацій з ПДВ за квітень - липень 2010р та декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року. підлягають відображенню в картці особового рахунку по податку на додану вартість, та в картці по податку на прибуток, які ведуться ДПІ у Київському районі міста Харкова.

Відтак, для забезпечення відновлення порушеного права ТОВ «Адванта» необхідно, скасувавши оформлені листами ДПІ у Київському районі міста Харкова від 26.05.2010 року, 21.06.2010 року, 22.06.2010 року, 21.07.2010 року, 10.08.2010 року, 19.08.210 року рішення та повідомленням - рішенням № 0009751503/0 25.08.2010 року про невизнання податковими деклараціями декларацій з ПДВ за квітень-травень 2010р., декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року, одночасно з цим зобов'язати ДПІ у Київському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку ТОВ «Адванта» з ПДВ декларації з ПДВ за квітень - липень 2010 року як податкові декларації, та відобразити в картці особового рахунку ТОВ «Адванта» декларацію з податку на прибуток, так як позивач об'єктивно має матеріальний інтерес в тому, що відомості означеного особового рахунку відображали дійсний і правильний стан його розрахунків з Державою по податку на додану вартість та по податку на прибуток.

Стосовно вимоги про заборону посадовим особам ДПІ у Київському районі м. Харкова втручатися в рішення власника підприємства та його керівника про організацію бухгалтерського обліку на підприємстві шляхом примусового введення до штату підприємства посади головного бухгалтера суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивачем не надано належних доказів про примушування ДПІ у Київському районі м. Харкова ТОВ «Адванта» вводити до штату посаду головного бухгалтера.

Стосовно вимоги про заборону посадовим особам податкової інспекції у Київському районі м. Харкова розповсюджувати інформацію про підприємство з використанням термінів, які не передбачені діючим законодавством, такі, як «податкова яма», «транзитер» тому, що ця інформація шкодить господарчій діяльності та фінансовому стану підприємства, та як наслідок громадянам України, які працюють на підприємстві ТОВ «Адванта» суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивачем не надано належних доказів стосовно розповсюдження такої інформації, окрім у листі, яким надано відповідь ТОВ «Адванта». А оскільки листи були направлені лише ТОВ «Адванта», суд не вбачає розповсюдженості інформації будь-кому іншому.

Стосовно вимоги щодо зобов»язання посадових осіб ДПІ у Київському районі м. Харкова надати ТОВ «Адванта» копію Наказу ДПА України № 236 від 09.04.2010 року, копію листа № 7453/7/28-0517 від 15.04.2010 року «щодо приймання податкової звітності» та копію листа ДПА у Харківській області № 6138/7/28-306 та перелік платників високого ризику, копії законодавчо визнаних методик розрахунків та самі розрахунки, що дозволили вносити ТОВ «Адванта» до вищевказаних категорій та вчиняти тиск на ТОВ «Адванта» суд вважає за необхідне відмовити, оскільки листом ДПІ у Київському районі м. Харкова від 18.08.2010 року стосовно цього була надана чітка відповідь, в якій вказано, що документи, які витребовує позивач є внутрішніми документами ДПІ і не підлягають обов»язковому наданню для ознайомлення відповідно до Закону України «Про інформацію». Таким чином доводи ДПІ у Київському районі м. Харкова є обґрунтованими.

Керуючись ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванта" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання дій незаконними -задовольнити частково.

< Текст > < сума стягнення (цифрами) > Визнати дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова незаконними щодо неприйняття податкових декларацій по податку на додану вартість за квітень, травень, червень та липень 2010 року, декларації з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 року.

Зобов»язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова відобразити в картці особового рахунку ТОВ «Адванта»податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень та липень 2010 року, декларації з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 року.

Скасувати повідомлення -рішення № 000978150310 від 25.08.2010 року.

Зобов»язати посадових осіб ДПІ у Київському районі м. Харкова надати ТОВ «Адванта»копію Наказу ДПА України № 236 від 09.04.2010 року, копію листа № 7453/7/28-0517 від 15.04.2010 року «Щодо приймання податкової звітності та копію листа ДПА у Харківській області № 6138/7/28-306 та перелік платників високого ризику.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 20 вересня 2010 року.

Суддя Шляхова О.М.