Ухвала

від 10.12.2015 по справі 826/11388/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11388/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Координата Центр" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань формування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Кадеве» та ТОВ «Сандрайс» за серпень 2014 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 3249/26-53-22-05-21/38519200 від 26.12.2014 року.

В акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 2 37 978 грн.

За результатами перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000202205 від 20.01.2015 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 347 967 грн.

За результатами адміністративного оскарження вищезазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Координата Центр" як покупцем, були укладені однакові договори поставки з ТОВ "Кадеве" (Договір №КЦ025502 від 05.05.2014 року) та ТОВ "Сандрайс" (договір №КЦ026646 від 15.07.2014 року), як постачальниками, відповідно до умов яких постачальник зобов'язувався у відповідності до замовлення покупця поставити товар, а покупець зобов'язувався прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладних, та які не можуть перевищувати ціни, узгоджені у специфікації.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи специфікацій та замовлень до договору №КЦ025502 та договору №КЦ026646 ТОВ "Кадеве" та ТОВ "Сандрайс" було поставлено позивачу товар (нектарин, персик, грейпфрут, лимон, виноград, арбуз) на загальну суму 1 391 864,70 грн., в т.ч. ПДВ 231 977,45 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та товарно-транспортними накладними, що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом першої інстанції також встановлено, що ТОВ "Кадеве" та ТОВ "Сандрайс" за вказаними вище договорами оформлені на користь позивача податкові накладні №17 від 02.08.2014 року, №18 від 02.08.2014 року, №21 від 05.08.2014 року, №35 від 12.08.2014 року, №36 від 12.08.2014 року, №43 від 15.08.2014 року, №55 від 27.08.2014 року, №56 від 30.08.2014 року (ТОВ "Кадеве") та №50 від 02.08.2014 року, №155 від 03.08.2014 року, №225 від 04.08.2014 року, №1093 від 25.08.2014 року (ТОВ "Сандрайс") на загальну суму 1 391 864,70 грн., в т.ч. ПДВ 231 977,45 грн., що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені чинним законодавством для первинних документів.

Факт оплати позивачем товару, поставленого ТОВ "Кадеве" та ТОВ "Сандрайс", підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями з відмітками банку про проведення операції.

Крім того, на підтвердження реальності договорів №КЦ025502 та №КЦ026646 позивачем було надано до суду першої інстанції договір №7 від 01.03.2014 року оренди складського приміщення, куди був поставлений згідно з договорами №КЦ025502 та №КЦ026646 товар на загальну суму 1 391 864,70 грн., в т.ч. ПДВ 231 977,45 грн., висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, протокол випробувань, звіт про переміщення товарів на складах.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних . Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських відносин з контрагентами підтверджується належним чином укладеними договорами, видатковими та податковими накладними, що підтверджують факт постачання товару, та платіжними дорученнями про перерахування коштів за поставлений товар.

Матеріалами справи підтверджений факт наявності у позивача всіх бухгалтерських та інших фінансово-господарських документів (включаючи податкові накладні), що підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентом та оформлені згідно з вимогами чинного в Україні законодавства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин контрагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платники податку та їм присвоєно індивідуальні податкові номери.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентами, які на момент здійснення господарської діяльності були зареєстровані як платники податку на додану вартість, то податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві до Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги до суду в сумі 535 грн. 92 коп.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 11 грудня 2015 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.