Постанова

від 08.12.2015 по справі 820/8714/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

08 грудня 2015 р. Справа № 820/8714/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Король Д.О.,

за участю: представника позивача - Карманнікова М.О.,

представника відповідача - Полежаки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Харків" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Харків", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000372210 від 30.03.2015 р., яким донараховано податок на прибуток підприємства в сумі 256833,00 грн., в т.ч. 171222,00 грн. за основним платежем та 85611,00 за штрафними (фінансовими) санкціями; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000682210 від 12.06.2015 р., яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 191859,00 грн., в т.ч. 127906 грн. за основним платежем, та 63953 за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що посадовими особами Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Богдан - Авто Харків» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., результати якої оформлено у вигляді акту №1097/20-36-22-01-06/37660035 від 12.03.2015 р. На підставі висновків викладених в акті перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0000372210 від 30.03.2015р., №0000382210 від 30.03.2015р. Податкове повідомлення-рішення №0000382210 від 30.03.2015р. під час адміністративного оскарження було скасовано контролюючим органом. На заміну скасованого Індустріальною ОДПІ ГУМ у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000682210 від 12.06.2015 р. Від так на думку позивача висновки викладені в акті №1097/20-36-22-01-06/37660035 від 12.03.2015 р. та які стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень суперечать дійсним обставинам справи, а отже підлягають скасуванню.

Відповідач, Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, у наданих до суду письмових запереченнях та додаткових поясненнях по справі проти заявленого позову заперечував та зазначив, що контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено порушення підприємством позивача, що полягали у завищенні витрат на збут на загальну суму 261640,00 грн та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 127906 грн. З огляду на встановлені перевіркою порушення позивачем податкового законодавства позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Харків", код ЄДРПОУ - 37660035, зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства як суб'єкт господарювання 08.06.2011 року, місцезнаходження: 61099, Харківська область, м. Харків, просп. Московський, буд. 256 Г , що підтверджено наявною в матеріалах справи випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с. 32).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ «Богдан-Авто Харків» за видами діяльності КВЕД-2010 зареєстровано: 45.11 торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (т. 1 а.с. 33).

Судом встановлено, що фахівцями Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на виконання наказу від 05.02.2015 року №203 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки», було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Богдан - Авто Харків» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.

За наслідками проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу складено акт від 12.03.2015 року №1097/20-36-22-01-06/37660035 (т. 1 а.с. 40-76).

Відповідно до висновків акту від 12.03.2015 року №1097/20-36-22-01-06/37660035 перевіркою встановлено порушення п.138.2 ст. 138, п.138.4 ст. 138, п.п.139.1.9, п.139.1, ст. 139 Податкового кодексу України від 2.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі "1 222,0 грн., у т.ч. по періодах: у 2013 році у сумі 171 222,0 грн. та порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, гі.188.1 ст.188, п.198.5 г п.198.3 ст.198 з урахуванням п.38.1 гг.38, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ, із змінами та доповненнями, встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 213502,0 грн. у т.ч. по періодах: за лютий 2013 року в сумі 1170 грн., за березень 2013 року в сумі 10684 грн., за квітень 2013 року в сумі 36688 грн., за травень 2013 року в сумі 20010 грн., за червень 2013 року в сумі 22413 грн., за липень 2013 року в сумі 37211 грн., за серпень 2013 року в сумі 19703 грн., за вересень 2013 року в сумі 11370 гри., за жовтень 2013 року в сумі 16447 грн., за листопад 2013 року в сумі 18003 грн., за грудень 2013 року в сумі 19803 грн.

Позивач, користуюсь наявним у нього правом подання заперечень на акт перевірки, подав до контролюючого органу заперечення до акту від 12.03.2015 року №1097/20-36-22-01-06/37660035 за вих.. №404 від 20.03.2015 року (т.1 а.с. 99-107).

Листом від 27.03.2015 року №3902/10/20-36-22-01 ТОВ «Богдан-Авто Харків» повідомлено позивачу що висновок контролюючого органу викладений в акті від 12.03.2015 року №1097/20-36-22-01-06/37660035 в частині заниження ПДВ у сумі 4429 грн, у тому числі по періодах: за лютий 2013 року в сумі 1170 грн, за березень 2013 року в сумі 238 грн, за липень 2013 року в сумі 24 грн, за листопад 2013 року в сумі 2997 грн підлягає перегляду, в іншій частині висновок акту від 12.03.2015 року №1097/20-36-22-01-06/37660035залишено без змін (т.1 а.с. 108-112).

На підставі висновків викладених в акті перевірки з врахуванням перегляду висновків акту контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0000372210 від 30.03.2015 р., яким донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 2568 33,00 грн , в т.ч. 171222,00 грн за основним платежем та 85611,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с. 113), та №0000382210 від 30.03.2015 р., яким донараховано податок на додану вартість в сумі 31360 9,5 грн , в т.ч. 209073,00 грн за основним платежем, 104536,50 грн за штрафними іф тисовими) санкціями (т.1 а.с. 114).

ТОВ «Богдан-Авто Харків» не погодившись, з винесеними податковими повідомлення-рішеннями, користуючись своїм правом на адміністративне оскарження, звернулося до Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області із відповідною скаргою.

Згідно з пунктом 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Листом від 08.06.2015 року позивачу повідомлено рішення про результати розгляду скарги, відповідно до якого скаргу ТОВ «Богдан-Авто Харків» задоволено частково, податкове повідомлення-рішення Індустріальної ОДПІ ГУМ у Харківській обалсті від 30.03.2015 року №0000382210 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартітсь у загальному розмірі 121750,50 грн (основний платіж - 81167,00 грн, штрафні санкції - 40583,50 грн скасовано, в іншій частині залишено без змін.

У зв'язку із скасуванням податкового повідомлення-рішення №0000382210 від 30.03.2015 р., яким донараховано податок на додану вартість в сумі 313609,5 грн, в т.ч. 209073,00 грн за основним платежем, 104536,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями в адміністративному порядку, посадовими особами Індустріальної ОДПІ ГУМ у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000682210 від 12.06.2015 року, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 191859,00 грн, в т.ч. 127906 грн за основним платежем, та 63953 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с. 129).

ТОВ «Богдан-Авто Харків» повторно подано скаргу до Державної фіскальної служби України на винесені податковим органом податкові повідомлення-рішення. Листом від 13.08.2015 року №7128/6/99-99-10-01-01-25 позивачем отримано рішення про результати розгляду скарги, якою податкові повідомлення-рішення №0000372210 від 30.03.2015 р. та № 0000682210 від 12.06.2015 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Судом під час судового розгляду справи встановлено, що на підставу винесення спірних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом покладено висновок щодо завищення витрат на збут в розмірі 261640,00 грн та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 127906 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000682210 від 12.06.2015 року, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 191859,00 грн., в т.ч. 127906 грн. за основним платежем, та 63953 за штрафними (фінансовими) санкціями, судом встановлено наступне.

За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що відповідно до Наказу №25/02-13 від 25.02.2013 р., з метою збільшення кількості покупців транспортних засобів, було прийнято рішення здійснювати доукомплектацію транспортних засобів, що продаються на підприємстві додатковим обладнанням на суму не більше 11000,00 грн. без ПДВ (т. 1 а.с. 139).

З огляду акту перевірки судом встановлено, що перевіряючими було встановлено факт проведення доукомплектації автомобілів у перевіряємому періоді.

Суд зазначає, що матеріали справи мстять звіти з доукомлектації за період з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року, за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року, за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року, за період з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року, за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року, за період з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року, за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, за період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року, за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року, за період з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року (т.1 а.с. 140-176), в яких безпосередньо зазначено марку, модель, кузов доукомплектованого автомобілю, а також дату продажу, назву ТМЦ та вартість, яким здійснено доукомлектацію.

Представником позивача під час судового розгляду справи надано пояснення та зазначено, що проведення доукомплектації опосередковувалось доповідною запискою на ім'я директора з резолюцією останнього, та документом із переліком ТМЦ, що використовується для доукомплектації із зазначенням вартості таких ТМЦ.

Матеріали справи містять документи первинного та бухгалтерського обліку, залученими до матеріалів справи на підтвердження використання ТМЦ для доукомплектації автомобілів на виконання наказу №25/02-13 від 25.02.2013 р. , а саме: накази на проведення доукомлектації за щомісячними звітами, документи внутрішнього переміщення, службові записки за березень - грудень 2014 року (т. 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 а.с. 1- 140).

Також до суду надано на підтвердження подальшого продажу доукомплектованих автомобілів за період березень - грудень 2014 року видаткові накладні (т. 2 а.с. 2-218, т. 3 а.с. 3-241).

Крім того суд зазначає, що матеріали справи містять видаткові накладні ( т. 15, 21, 22), податкові накладні (т. 17, 18, 19) та банківські виписки (т. 13, 14, 16, 23 а.с. 1-215) за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року на підтвердження придбання ТМЦ для доукомплектації автомобілів.

З огляду акту перевірки та наданих до суду письмових пояснень представника відповідача судом встановлено, що відповідачем в основу виявленого під час перевірки порушення покладено висновок , що такі операції з доукомплектації автомобілів не є господарськими та не підтверджені первинними документами , а саме в наданих документах відсутні прізвища осіб, відповідальних за їх складання. Крім того, в розрізі оподаткування податком на прибуток підприємств, відповідачем визнано затрати на придбання ТМЦ, що були використані під час доукомплектації , на думку контролюючого органу можуть бути відображені в податковому обліку виключно в момент отримання доходів.

Суд зазначає, що відповідно до пп. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд зазначає, що відповідно до наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та підприємств України основним видом діяльності ТОВ «Богдан-Авто Харків» є торгівля автомобілями , отже , поліпшення споживчих властивостей товарних автомобілів шляхом їх доукомплектування додатковим обладнанням (підвищення тим самим їх конкурентоздатності ) є таким, що вчиняється позивачем в межах основного виду діяльності з метою збільшення рівня продажів, тобто з метою отримання прибутку.

З огляду на зазначене, діяльність позивача із доукомплектації автомобілів відповідає визначенню господарської діяльності, наведеної в пп. 14.1.36 ст. 14 ПК України.

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на непідтвердженість первинними документами операції з доукомплектації та передачі доукомплектованого транспортного засобу кінцевим споживача , суд зазначає наступне .

Матеріали справи містять документи первинного та бухгалтерського обліку, на підставі яких здійснювалась доукомплектація у відповідності до наказу №25/02-13 від 25.02.2013 р. , зі змісту якого вбачається, що підставою для доукомплектації є службова записка посадової особи позивача із резолюцією директора, а також документ на внутрішнє переміщення.

Таким чином службова записка посадової особи із резолюцією директора та документ на внутрішнє переміщення являють в сукупності первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що вказані документи мають чітку прив'язку до номеру кузова транспортного засобу, що підтверджує факт доукомплектації відповідного автомобіля .

Згідно з приписами ч. 1 ст. 186 ЦК України, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

Таким чином, внаслідок доукомплетації , що підтверджується службовою запискою з резолюцією директора та документом на внутрішнє переміщення, встановлене додаткове обладнання стало приналежністю головної речі - автомобіля із зазначенням номеру кузову.

Відповідно до ч. 2 ст. 186, приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

З врахуванням вище викладеного доказом передачі використаних ТМЦ при доукомплектації кінцевому покупцю є документи, що підтверджують передачі самого транспортного засобу (головної речі) , а саме наявні в матеріалах справи видаткові накладні на продаж автомобілів .

Затрати, понесені позивачем у зв'язку із придбанням ТМЦ, використаних під час доукомплектації товарних автомобілів, відображались у бухгалтерському обліку позивача як затрати собівартості в момент реалізації доукомплектованого автомобіля, що повністю відповідає вимогам п. 138.4 ст. 138 ПК України:

Згідно з приписами п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин суд приходить до висновку, що операції по доукомплектації транспортних засобів здійснено підприємством позивача в межах господарської діяльності (торгівля автомобілями), підтверджені первинними документами; витрати, понесені у зв'язку із придбанням ТМЦ для доукомплектації, були відображені позивачем в момент отримання доходу від реалізації доукомплектованих транспортних засобів.

Відтак висновки відповідача в цій частині щодо завищення витрат на придбання таких ТМЦ (в розрізі податку на прибуток підприємств) та заниження податкових зобов'язань під час використання придбаних ТМЦ не в межах господарської діяльності (в розрізі податку на додану вартість) є безпідставним та таким, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000372210 від 30.03.2015 р., яким донараховано податок на прибуток підприємства в сумі 256833,00 грн., в т.ч. 171222,00 грн. за основним платежем та 85611,00 за штрафними (фінансовими) санкціями , судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Богдан-Авто Харків» та ТОВ «Богдан-Авто Холдинг» укладено договір №366 про надання рекламних послуг від 13.01.2012 року (т. 12 а.с. 2-3).

Відповідно до умов договору №366 про надання рекламних послуг від 13.01.2012 року ТОВ «Богдан-Авто Харків» (замовник) доручає, а ТОВ «Богдан-Авто Холдинг» (виконавець) приймає на себе зобов'язання надавати послуги з розміщення та розробки рекламних матеріалів про товари та послуги замовника на телебаченні, радіо, засобами зовнішньої реклами, в друкованих засобах масової інформації, на інформаційних ресурсах в мережі Інтернет, на інших медіа-носіях, а також надавати інші послуги (виконувати роботи) в тому числі по виготовленню рекламного матеріалу, передбачені цим договором, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати надані послуги. Рекламні матеріали надаються замовником. Послуги надаються відповідно до замовлення, наданого замовником виконавцю. Розділом 4 договору визначено винагороду виконавця та порядок розрахунків, а саме встановлено, що вартість послуг складається із вартості конкретно наданих послуг, вартість послуг виконавця з розміщення рекламних матеріалів замовника або інших послуг, що надаються замовнику виконавцем, визначається у відповідних рахунках та актах виконаних робіт, що є додатками до цього договору.

На виконання договору №366 про надання рекламних послуг від 13.01.2012 року сторонами підписано додаткову угоду від 01.03.2012 року та від 31.12.2012 року.

Матеріали справи містять на підтвердження виконання договором про надання рекламних послуг від 12.01.2012 року № 366 підписані сторонами акти здачі -прийняття робіт від 31.01.2013 року № БХ-0000472, від 28.02.2013 № БХ-0001004, від 31.03.2013 № БХ-0001531, від 30.04.2013 №БХ-0001977, від 31.05.2013 № БХ-0002453, від 30.06.2013 № БХ-0002817, від 31.07.2013 № БХ- 0 003198, від 31.08.2013 № БХ-0003472, від 30.09.2013 № БХ-0003696, від 31.10.2013 року № БХ-0003877, від 30.11.2013 №БХ-0004084, від 31.12.2013 №БХ-0004192, листи-замовлення, а також роздруківки реклами з Інтернета та радіо (т. 10 а.с. 150-246, т. 11, т. 12 а.с. 6-229, т. 20).

Представником позивача під час судового розгляду справи надано пояснення та зазначено, що з урахуванням мережевої побудови підприємств «Богдан - Авто», замовлення реклами здійснювалось позивачем централізовано через укладення договору із ТОВ «Богдан - Авто Холдинг». Основним видом діяльності позивача є торгівля транспортними засобами. Враховуючи високу конкуренцію на цьому ринку, позивач з метою підвищення рівня продажів протягом 2013 року замовляв послуги з розміщення реклами серед іншого на загальнодержавних інформаційних ресурсах, виходячи з того, що загальнодержавні ресурси є набагато популярнішими за регіональні ресурси, а отже і реклама є більш ефективною.

Суд зазначає, що матеріали справи містять лист контролюючого органу від 24.02.15 №2446/10/20-36-22-01 про надання інформації та документальне підтвердження» щодо питань перерозподілу ТОВ "БОГДАН-АВТО ХОЛДІНГ" між всіма товариствами по Україні витрат по рекламі , а також витребувано первинний документ , яким передбачено перерозподіл та всі первинні документи, що підтверджують факт надання рекламних послуг .

Підприємством позивача надано відповідь на запит від 24.02.15 №2446/10/20-36-22-01 листом від 26.02.15 № 400 та надано копію договору про надання рекламних послуг від 12.01.12 № 366, копії актів виконаних робіт за дванадцять місяців, та повідомлено , що за інформацією щодо перерозподілу послуг реклами автомобілів слід звернутися до ТОВ "БОГДАН-АВТО ХОЛДІНГ", також повідомлено що вказані рекламні послуги відображені у складі витрат на збут та відображено у рядку 06.2 Декларації на прибуток за 2013 рік.

Суд зазначає, що відповідно до пп. 14.1.36. п. 14.1. с. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 1 ст. 9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо же неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.051995 року № 88(надалі - Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Суд зазначає, що контролюючим органом не заперечувались обставини підтвердження зазначеної господарської операції, отже, господарська операція відображена в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, складених у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Суд наголошує, що чинне законодавство не передбачає обов'язку підприємства при встановленні договірних відносин із іншим підприємством запитувати інформацію щодо того, по якій ціні дане підприємство надає послуги іншим підприємствам.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Частиною 1 статті 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

Згідно із ч. 2 ст. 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін , а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання. Визначення вартості рекламних послуг в розрізі конкретного підприємства здійснювалось сторонами на основі даних про ефективність реклами, яка в свою чергу визначалась на підставі даних про відвідуваність Інтернет ресурсів за локалізацією ІР - адрес. Дані про відвідуваність зазначались в щомісячних звітах про надані рекламні послуги, які досліджувались перевіряючими . Водночас із цим, слід звернути увагу на те, що «інформація про справедливий розподіл» явно виходить за межі компетенції податкового органу. Така інформація не може перебувати у володінні позивача, про що перевіряючий орган було своєчасно повідомлено у листі №400 від 26.02.2015р. та було рекомендовано звернутись безпосередньо до ТОВ «Богдан - Авто Холдинг». Більше того, категорія «розподіл» взагалі не може бути застосована до спірних правовідносин так як в договорі про надання рекламних послуг замовник лише один.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Зокрема, п.6 ч.3 ст.2 КАС передбачає прийняття рішення суб'єктом владних повноважень розсудливо.

Під нерозсудливими (інакше - безглуздими, ірраціональними) рішеннями, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень можна розуміти такі, яких жоден суб'єкт владних повноважень не міг би допустити, діючи відповідно до здорового глузду та обов'язків, покладених на нього законом.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0000372210 від 30.03.2015 року та № 0000682210 від 12.06.2015 року не відповідають дійсним обставинам справи та підлягають скасуванню, як такі що прийняті з порушенням ч.3 ст.2 КАС України, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Харків" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000372210 від 30.03.2015 року, яким донараховано податок на прибуток підприємства в сумі 256833,00 грн, в т.ч. 171222,00 грн. за основним платежем та 85611,00 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000682210 від 12.06.2015 року, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 191859,00 грн, в т.ч. 127906 грн за основним платежем, та 63953 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Харків" (код ЄДРПОУ 37660035) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 4872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2015 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.