Постанова

від 30.11.2015 по справі 810/5348/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2015 року 810/5348/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазмонтаж" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазмонтаж" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області та, з урахуванням зі зміною позовних вимог, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.10.2015 №0003402201 та №0003392201.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних, сформовано податковий кредит, проте, як стверджує позивач, податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами угод і неправомірно нарахував грошові зобов'язання по податку на додану вартість. Позивач зазначає, що податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення. За поясненнями відповідача правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп", є нікчемними, оскільки спрямовані на порушення публічного порядку, а контрагенти позивача здійснювали постачання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг без мети реального настання правових наслідків, що призвело до безпідставного віднесення позивачем сум до податкового кредиту. Таким чином, на думку відповідача, оскаржувані рішення прийнято ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

У судове засідання, призначене на 30 листопада 2015 року, з'явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Разом з цим, представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазмонтаж" зареєстровано як юридичну особу 05.04.2001 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача є будівництво трубопроводів.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 15.09.2015 по 21.09.2015 посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області на підставі п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 15.09.2015 №846 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Нафтогазмонтаж" (код за ЄДРПОУ 31462406) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Гарт Пром" (код за ЄДРПОУ 39433114) за період з 01.03.2015 по 30.04.2015, ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація" (код за ЄДРПОУ 33632208) за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня" (код за ЄДРПОУ 39426568), ТОВ "Найкраще Місто" (код за ЄДРПОУ 39432482), ТОВ "Корнум" (код за ЄДРПОУ 39433219) та ТОВ "Істер Буд Груп" (код за ЄДРПОУ 39395378) за період з 01.03.2015 по 31.03.2015.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 28.09.2015 №317/10-13-22-05/31462406 (далі - Акт перевірки).

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що договори, укладені між ТОВ "Нафтогазмонтаж" та ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп", не були спрямовані на реальне виконання зобов'язань, а лише для збільшення податкового кредиту.

Як наслідок, в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість (яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (р. 25 Декларації) на загальну суму 596640 грн., в тому числі за листопад 2014 року на суму 17021 грн., березень 2015 року на суму 307232 грн., квітень 2015 року на суму 272387 грн. та зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 652913 грн., в тому числі за грудень 2014 року на суму 1382 грн. та квітень 2015 на суму 651531 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу господарських операцій позивача даних АС "Податковий блок".

Так, зі змісту Акту перевірки вбачається наступне.

Податковим органом при проведені аналізу інформації по ТОВ "Гарт Пром" встановлено, що свідоцтво платника ПДВ діюче, кількість працюючих станом на 31.03.2015 становить 1 особа, основним постачальником в березні 2015 року являється ТОВ "Гелеонтранс". При цьому встановлено, що ТОВ "Гелеонтранс" має стан платника "8 - До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням", свідоцтво платника ПДВ анульоване 02.07.2015, кількість працюючих за І квартал 2015 року становить 11 осіб, основними постачальниками в березні 2015 року були юридичні особи, які не поставляли на адресу ТОВ "Гелеонтранс" товарно-матеріальні цінності, номенклатура яких була придбана позивачем у ТОВ "Гарт Пром". На підставі вказаного податковий орган прийшов до висновку про обрив ланцюгу постачання номенклатурного ряду товарів.

При проведенні аналізу інформації по ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація" податковим органом встановлено, що свідоцтво платника ПДВ діюче, кількість працюючих станом на 31.12.2014 становить 9 осіб, основним постачальником в листопаді 2014 року являється ТОВ "Сталпліт". При цьому встановлено, що ТОВ "Сталпліт" має стан платника "7 - До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей", свідоцтво платника ПДВ скасовано 02.07.2015, кількість працюючих за ІV квартал 2014 року становить 1 особа. Згідно аналізу баз даних ДФС встановлено, що ТОВ "Сталпліт" здійснює обрив ланцюгу номенклатурного ряду товарів.

При проведенні аналізу інформації по ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня" податковим органом встановлено, що вказане підприємство має стан "7 - До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей", свідоцтво платника ПДВ скасоване 10.07.2015, кількість працюючих станом на 31.03.2015 становить 1 особа, основним постачальником в березні 2015 року являється ТОВ "Рек-Монтаж". При цьому встановлено, що ТОВ "Рек-Монтаж" має стан платника "8 - До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням", свідоцтво платника ПДВ анульоване 25.06.2015, кількість працюючих за І квартал 2015 року становить 11 осіб. Згідно аналізу баз даних ДФС встановлено, що ТОВ "Рек-Монтаж" здійснює обрив ланцюгу номенклатурного ряду товарів.

Податковим органом при проведені аналізу інформації по ТОВ "Найкраще Місто" встановлено, що свідоцтво платника ПДВ актуальне, кількість працюючих станом на 31.03.2015 становить 1 особа, основним постачальником в березні 2015 року являється ТОВ "Гелеонтранс". При цьому встановлено, що ТОВ "Гелеонтранс" має стан платника "8 - До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням", свідоцтво платника ПДВ анульоване 02.07.2015, кількість працюючих за І квартал 2015 року становить 11 осіб, основними постачальниками в березні 2015 року були юридичні особи, які не поставляли на адресу ТОВ "Гелеонтранс" товарно-матеріальні цінності, номенклатура яких була придбана позивачем у ТОВ "Найкраще Місто". На підставі вказаного податковий орган прийшов до висновку про обрив ланцюгу постачання номенклатурного ряду товарів.

При проведенні аналізу інформації по ТОВ "Корнум" податковим органом встановлено, що свідоцтво платника ПДВ анульоване 25.06.2015, кількість працюючих станом на 31.03.2015 становить 1 особа, основним постачальником в березні 2015 року являється ТОВ "Поліком Сервіс". При цьому встановлено, що ТОВ "Поліком Сервіс" має стан платника "8 - До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням", свідоцтво платника ПДВ анульоване 20.07.2015, кількість працюючих за І квартал 2015 року становить 7 осіб. Згідно аналізу баз даних ДФС встановлено, що ТОВ "Поліком Сервіс" здійснює обрив ланцюгу номенклатурного ряду товарів.

При проведенні аналізу інформації по ТОВ "Істерн Буд Груп" податковим органом встановлено, що свідоцтво платника ПДВ актуальне, кількість працюючих станом на 31.03.2015 становить 9 осіб, основним постачальником в березні 2015 року являється ТОВ "Максі Трейдинг Груп". При цьому встановлено, що ТОВ "Максі Трейдинг Груп" має стан платника "28 - триває процедура припинення (направленні заперечення органу ДФС)", свідоцтво платника ПДВ анульоване 07.08.2015, кількість працюючих за І квартал 2015 року становить 1 особа. Згідно аналізу баз даних ДФС встановлено, що ТОВ "Максі Трейдинг Груп" здійснює обрив ланцюгу номенклатурного ряду товарів.

Також, податковим органом в Акті перевірки зазначено, що позивачем не надано документів, які свідчать про транспортування товарів, отриманих від своїх контрагентів.

За наведених обставин податковий орган дійшов висновку, що у ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп" відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників та покупців за перевіряємий період.

А відтак, податковим органом встановлено відсутність реальності вчинення фінансово-господарських операцій ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп", у зв'язку з чим у вказаних товариств немає підстав для податкового обліку вказаних операцій.

З огляду на вказане, надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договорами, та, як наслідок, призвело до встановлення відповідачем порушень формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.10.2015 №0003402201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 894 960,00 грн., з яких: 596640,00 грн. - за основним платежем; 298 320,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 23.10.2015 №0003392201, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 652 913,00 грн.

У той же час, позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив їх, звернувшись з позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу на таке.

Так, судом встановлено, що у перевіряємий період ТОВ "Нафтогазмонтаж" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп".

Згідно умов Договорів поставок від 23.03.2015 №233, від 20.04.2015 №251, від 14.05.2015 №262, укладених між ТОВ "Нафтогазмонтаж" (Покупець) та ТОВ "Гарт Пром" (Постачальник), постачальник зобов'язується поставляти покупцеві товар у встановлені строки, а покупець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього на умовах даного договору. Предметом поставки є визначений товар з найменуванням, зазначеним у специфікаціях згідно умов договору, підписаних постачальником та покупцем.

На підтвердження реальності виконання умов господарських операцій між ТОВ "Нафтгазмонтаж" та ТОВ "Гарт Пром", позивачем надано суду належним чином завірені копії наступних документів:

- специфікацій від 23.03.2015 №1 до Договору №233 від 23.03.2015, від 20.04.2015 №1 до Договору №251 від 20.04.2015, від 14.05.2015 №1 до Договору №262 від 14.05.2015;

- видаткових накладних від 31.03.2015 №3103/109, від 29.04.2015 №2904/54, від 30.04.2015 №3004/97, від 30.04.2015 №3004/98, від 29.04.2015 №2904/53, від 14.05.2015 №1505/1;

- податкових накладних від 31.03.2015 №5, від 29.04.2015 №38, від 29.04.2015 №39, від 30.04.2015 №41, від 30.04.2015 №42, від 14.05.2015 №10;

- розрахунку №1 від 14.05.2015 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 14.05.2015 №10 за договором від 14.05.2015 №262;

- платіжних доручень від 24.04.2015 №4526, від 28.04.2015 №47, від 12.05.2015 №99, від 14.05.2015 №104, від 20.05.2015 №4559.

02.03.2015 між ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня" (Постачальник) та ТОВ "Нафтогазмонтаж" (Покупець) укладено Договір поставки №0203, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю партії товару, а покупець зобов'язується приймати цю продукцію та своєчасно здійснювати її оплату на умовах, визначених цим договором та додатками до нього. Перелік найменувань продукції, асортимент та обсяг партій продукції, що підлягає поставці покупцеві відповідно до цього договору, а також вартість відповідних партій продукції узгоджується сторонами по мірі замовлення покупцем конкретних партій продукції у специфікаціях до цього договору, чи іншими документами, підписаними сторонами, які оформлюються у формі додатків до цього договору та після підписання уповноваженими представниками сторін становлять його невід'ємну частину.

На підтвердження реальності виконання умов господарських операцій між ТОВ "Нафтогазмонтаж" та ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", позивачем надано суду належним чином завірені копії специфікацій від 23.03.2015 №1, від 24.03.2015 №2, видаткових накладних від 30.03.2015 №3003/41, від 31.03.2015 №3103/47, податкових накладних від 30.03.2015 №6, від 31.03.2015 №8.

09.03.2015 між ТОВ "Найкраще Місто" (Постачальник) та ТОВ "Нафтогазмонтаж" (Покупець) укладено Договір поставки №9/03, відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставити, а покупець сплатити та отримати товар на умовах даного договору в асортименті та за цінами, вказаними у рахунках-фактурах та накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Вказаним договором також визначено, що на підставі вказаного договору з метою організації довгострокового співробітництва між постачальником та покупцем встановлюються прямі тривалі відносини з питань постачання канцелярських товарів, витратних матеріалів, паперу та паперової продукції, побутової хімії.

На підтвердження реальності виконання умов господарських операцій між ТОВ "Нафтгазмонтаж" та ТОВ "Найкраще Місто", позивачем надано суду належним чином завірені копії наступних документів:

- видаткової накладної від 31.03.2015 №704/3;

- актів надання послуг від 31.03.2015 №3103/104, від 30.03.2015 №3003/58;

- податкових накладних від 30.03.2015 №3, від 31.03.2015 №4, від 31.03.2015 №6;

- платіжних доручень від 25.05.2015 №157, від 25.05.2015 №156.

02.03.2015 між ТОВ "Корнум" (Постачальник) та ТОВ "Нафтогазмонтаж" (Покупець) укладено Договір поставки №123, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) матеріали, які вказані у видаткових накладних.

На підтвердження реальності виконання умов господарських операцій між ТОВ "Нафтогазмонтаж" та ТОВ "Корнум", позивачем надано суду належним чином завірені копії специфікації від 02.03.2015 №1, видаткових накладних від 27.03.2015 №2703/24, від 30.03.2015 №3003/47, від 31.03.2015 №3103/53, податкових накладних від 31.03.2015 №3, від 30.03.2015 №2, від 27.03.2015 №1, платіжного доручення від 25.05.2015 №155.

03.03.2015 між ТОВ "Нафтогазмонтаж" (Виробник) та ТОВ "Істерн Буд Груп" (Агент) укладено Договір про надання посередницьких послуг №11/03/2015 (посередництво в пошуку замовників для виконання будівельних та інших підрядних робіт), відповідно до умов якого Виробник зобов'язується надати Агенту необхідну інформацію щодо можливості, строків та обсягів виконання Будівельних робіт по конкретних замовленнях, а також здійснити всіляке інше сприяння Агенту, включаючи надання профайлів про підприємство Виробника, інформації про ділову репутацію та основні об'єкти, на яких Виробник здійснював Будівельні роботи в останні 5 (п'ять) років, які передують укладенню цього Договору, внаслідок чого Агент здійснює пошук замовників згідно переліку підприємств, які визначені Сторонами у цьому Договорі та/або додатках до нього, і результатом взаємодії між Виробником, Агентом і замовником (замовниками) є укладення договору підряду на виконання Будівельних робіт між Виробником та замовником (замовниками).

На підтвердження реальності виконання умов господарських операцій між ТОВ "Нафтгазмонтаж" та ТОВ "Істерн Буд Груп", позивачем надано суду належним чином завірені копії акту надання послуг (виконання робіт) від 31.03.2015 №280, податкової накладної від 31.03.2015 №280, платіжних доручень від 07.05.2015 №76, від 08.05.2015 №83, від 03.06.2015 №174, від 11.06.2015 №216.

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ "Нафтгазмонтаж", зокрема, в листопаді 2014 року мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", за результатами яких задекларовано податковий кредит за листопад 2014 року в сумі 17021,00 грн. та за грудень 2014 року в сумі 1382,00 грн.

На підтвердження реальності виконання умов господарських операцій між ТОВ "Нафтгазмонтаж" та ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", позивачем надано суду належним чином завірені копії наступних документів:

- рахунків-фактур від 21.11.2014 №СФ-0000293, від 17.11.2014 №СФ-0000291, від 17.11.2014 №СФ-0000292;

- видаткових накладних від 23.01.2015 №РН-0000006, від 20.11.2014 №РН-0000215, від 20.11.2014 №РН-0000216;

- податкових накладних від 21.11.2014 №24, від 17.11.2014 №16, від 17.11.2014 №15;

- товарно-транспортних накладних від 23.01.2015, від 20.11.2014, від 20.11.2014;

- паспорту на товар "2-х вентильний манифольд, тип 2R6";

- платіжних доручень від 17.11.2014 №3914, від 21.11.2014 №3960, від 17.11.2014 №3915.

Судом встановлено, що перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили, доказовості та містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги вищевказаних господарських операцій.

Як вбачається з Акту перевірки позивача, відповідачем встановлено, що господарські операції з ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп" відображено позивачем у податковому обліку шляхом віднесення суми податку на додану вартість по податковим накладним до складу податкового кредиту за перевіряємий період.

В той же час, як вбачається з Акту перевірки, позивачем надавались належним чином засвідчені копії зазначених вище первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Тобто, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі у ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп" товарно-матеріальних цінностей (послуг).

При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять видаткові та податкові накладні, а також не зазначав про невідповідність вказаних первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Крім того, судом встановлено, що на час укладання та виконання зазначених правочинів ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп" були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.

Також, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо купівлі у ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп" товарно-матеріальних цінностей (послуг).

Як вже зазначалося судом, за наслідками розгляду матеріалів перевірки відповідач дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп" не були спрямовані на реальне виконання зобов'язань, а лише для збільшення податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг в даному випадку вже само по собі є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

В той же час, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно частини першої статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп", недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтовано своєї позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.

Як вбачається з Акту перевірки, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп", пов'язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов'язаних із порушенням податкового законодавства.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень у діях позивача відповідачем не виявлено.

Акт перевірки не містить посилань на те, що установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію і свідоцтва платника податку на додану вартість контрагентів позивача - ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

А відтак, судом не встановлено дефектів у юридичному статусі контрагентів позивача, отже, на момент здійснення господарських операцій і видання податкових накладних, контрагенти позивача були платниками податку на додану вартість, які зареєстровано відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача, як на обґрунтування своїх висновків, на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності у контрагентів позивача, оскільки такі висновки неможливо зробити без належної перевірки діяльності суб'єкта господарювання.

Відповідно до акту перевірки позивача, податковим органом не здійснювалось належної перевірки первинно-бухгалтерських документів ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп"; не перевірялася наявність господарсько-правових стосунків з іншими суб'єктами господарювання по оренді основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів; наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей; наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб'єктами господарювання щодо надання послуг або виконання робіт.

Суд звертає увагу на те, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх "фіктивність", відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Щодо твердження відповідача про ненадання позивачем до перевірки документів, які свідчать про транспортування товарів, отриманих від своїх контрагентів, то необхідно зазначити наступне.

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, товарно-транспортна накладна оформлюється лише при отриманні послуг з перевезення та не є обов'язковим документом, що свідчить про отримання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, відсутність товарно-транспортної накладної не є підставою для не включення сум податку на додану вартість із вартості придбання товару до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, адже зазначене включення здійснюється на підставі відповідних належним чином оформлених видаткових та податкових накладних, які в розумінні ст. 9 Закону України №966, відповідають її вимогам.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що податковий орган переважно обґрунтовує правомірність своїх рішень нереальністю спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп". Втім, сам акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження щодо відсутності фінансово-господарських відносин позивача по взаєморозрахункам з цими контрагентами, а викладені у ньому висновки щодо нікчемності укладених правочинів не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між ТОВ "Нафтогазмонтаж" та ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп", правомірності прийнятих ним оспорюваних рішень.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між цими контрагентами підтверджується приведеними вище первинними та іншими документами.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання податковим органом права на податковий кредит є безпідставним.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідач не надав жодних доказів того, що позивача відповідно до положень пункту 201.6 Податкового кодексу України було повідомлено про наявність розбіжностей в задекларованих податкових зобов'язаннях і кредитах Підприємства та вказаного контрагента, тоді як позивачем доведено правомірність та своєчасність відображення податкового кредиту за наслідками відповідних фінансово-господарських взаємовідносин у звітних документах.

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин із ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп", суду доведено.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ТОВ "Нафтогазмонтаж" щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах із вказаними контрагентами.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України", зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу "Інтерспав" проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

У рішенні від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп", можливо, порушують вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочинів, укладених між ТОВ "Нафтогазмонтаж" та ТОВ "Гарт Пром", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "БК "Нові Горизонти Ірпеня", ТОВ "Найкраще Місто", ТОВ "Корнум", ТОВ "Істерн Буд Груп", доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаних контрагентів первинних документах сум податку на додану вартість, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 23 жовтня 2015 року № 0003402201 та № 0003392201.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазмонтаж" (код ЄДРПОУ 31462406) сплачений судовий збір у сумі 23218 (двадцять три тисячі двісті вісімнадцять) грн. 10 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39471029).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.