Рішення

від 10.12.2015 по справі 910/29375/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015Справа №910/29375/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАМІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТЕЛ"

про стягнення 94 975,28 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Недашківський О.В. (довіреність № 35 від 09.12.2015)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАМІС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТЕЛ" про стягнення 94 975,28 грн., з яких 40 500,00 грн. - основний борг, 25 390,73 грн. - пеня, 8 100,00 грн. - штраф, 19 197,00 грн. - інфляційні втрати, 1 787,55 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду №3/03/14 від 03.03.2014 р. в частині повної та своєчасної оплати за виконані позивачем роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2015 р. порушено провадження у справі № 910/29375/15, розгляд справи призначено на 10.12.2015 р.

У судовому засіданні 10.12.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги надав документи для долучення до матеріалів справи та усні пояснення по суті спору.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження у справі відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), та отримано останнім, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 10.12.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАСТЕЛ" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАМІС" (далі - підрядник) укладено договір підряду № 3/03/14 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, виконати монтажні та налагоджувальні роботи стенда імітаційного програмно-технічного комплексу, а саме: роботи по монтажу стенда імітаційного програмно-технічного комплексу, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти і оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 3.2 Договору, строки виконання робіт 6 (вісім) тижнів з моменту отримання передоплати згідно п.п. 5.2.1, 5.4.1 даного Договору та за умови готовності об'єкту і персоналу замовника для проведення робіт, про що замовник повідомляє виконавця по факсу або офіційним листом.

Положеннями п. 5.1 Договору встановлено, що загальна вартість робіт заданим Договором становить з ПДВ 121 500 грн. 00 коп.

Оплата робіт за даним Договором проводиться замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника наступним чином: 66% від загальної вартості робіт, вказаної в п. 5.1. Договору, що становить 81 000 грн. з ПДВ, що складає 13 500 грн. 00 коп., перераховується на рахунок підрядника протягом 5 (п'яти) календарних днів від дати підписання даного Договору та отримання рахунку-фактури замовником; 37% від загальної вартості робіт, вказаної в п. 5.1. Договору, що становить 40 500 грн. з ПДВ, що складає 6 750 грн., перераховується на рахунок підрядника не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту завершення виконання підрядником монтажних робіт, підтверджується підписанням сторонами відповідного Акту приймання-передачі виконаних монтажних робіт.

Положеннями п. 8.2 Договору встановлено, що не пізніше 2 (двох) робочих днів від дати фактичного закінчення робіт підрядник направляє замовнику для підписання Акт здачі-приймання виконаних робіт у двох примірниках для кожної сторони.

На виконання умов Договору 25.03.2014 р. між сторонами було підписано та скріплено печатками Акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до якого роботи по монтажу стенда імітаційного програмно-технічного комплексу згідно Договору підряду №3/03/14 від 03 березня 2014 року станом на 25 березня 2014 р. виконані повністю, що відповідає умовам Договору.

Позивач у позові зазначає, що загальна сума виконаних позивачем робіт за договором складає 121 500,00 грн.

Відповідач здійснив лише попередню оплату робіт у розмірі 81 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Решту вартості виконаних робіт у розмірі 40 500,00 грн. відповідач у строки, визначені Договором, не здійснив.

07.09.2015 р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 07/09-15 від 07.09.2015 р., у якій вимагав сплатити заборгованість.

Відповідач відповіді на претензію позивача не надав, вимог позивача не задовольнив.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за договором підряду № 3/03/14 від 03.03.2014 на час звернення до суду з позовом складає 40 500,00 грн. Також, у зв'язку із прострочення грошового зобов'язання, позивачем нараховані інфляційні витрати, 3 % річних, пеню та штраф.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 ЦК України).

Частиною четвертою статті 879 ЦК України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту № 1 приймання-передачі виконаних робіт, позивачем виконано та відповідачем прийнято роботи на загальну суму 121 500,00 грн.

Вищевказаний акт приймання-передачі виконаних робіт підписаний відповідачем без заперечень та зауважень.

Положеннями п. 5.1 Договору встановлено, що 37% від загальної вартості робіт, вказаної в п. 5.1. Договору, що становить 40 500 грн. з ПДВ, що складає 6 750 грн., перераховується на рахунок підрядника не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту завершення виконання підрядником монтажних робіт, підтверджується підписанням сторонами відповідного Акту приймання-передачі виконаних монтажних робіт.

Сторонами договору обумовлено те, що укладений сторонами договір є оплатним, тобто обов'язок відповідача оплатити виконані роботи виникає згідно з положеннями закону (стаття 854 та частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України) та укладеного сторонами договору.

Згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання за Договором в частині своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт, у зв'язку із чим, розмір заборгованості відповідача за договором складає 40 500,00 грн.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем по договору договором підряду 3/03/14 від 03.03.2014 у сумі 40 500,00 грн. належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, невиконане зобов'язання за договором у розмірі 40 500,00 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення основного боргу.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (нарахована з 31.03.2014 р. по 18.11.2015) у розмірі 25 390,73 грн., 8 100,00 грн. штрафу, збитків від інфляції у розмірі 19 197,00 грн., 3% річних (нараховані з 31.05.2014 по 18.11.2015) у розмірі 1 787,55 грн.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 10.4,10.5 Договору, за несвоєчасне виконання замовником обов'язків з оплати робіт згідно розділу 5 Договору, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми наявної заборгованості за кожен день прострочення. У випадку, якщо заборгованість замовника з оплати належним чином виконаних робіт складає більше, ніж 6 (шість) місяців, підрядник має право додатково вимагати від замовника сплати штрафу у розмірі 20% від суми наявної заборгованості.

Підписанням даного Договору сторони погодили не застосовувати положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, натомість погодивши, що за даним Договором припинення нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язань припиняється через два роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, розмір штрафу складає 8 100,00 грн., а тому вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню.

Суд перевіривши розрахунок пені, встановив, що розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань складає 25 376,30 грн., у зв'язку із чим, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунки збитків від інфляції та 3% річних, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 19197,00 грн. та 3% річних у розмірі 1787,55 грн. в межах заявлених вимог.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАМІС" частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТЕЛ" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, корпус 3, поверх 3, код 36376347) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАМІС" (03148, м. Київ, вул. Строкача, буд. 5, код 34292983) 40 500,00 грн. основного боргу, 8 100,00 грн. штрафу, 25 376,30 грн. пені, 19 197,00 грн. інфляційних втрат, 1 787,55 грн. 3% річних та 1424,41 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2015 р.

Суддя С.О. Турчин