Рішення

від 09.12.2015 по справі 915/1818/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 915/1818/15

м. Миколаїв

за позовом : Держаного підприємства В«Чортківський комбінат хлібопродуктівВ» Державного агентства резерву України (48500, тернопільська область, м. Чортків, вул. Білецька, 2 ), код 00956187

до відповідача: Приватного підприємства В«Воробничо-комерційна фірма В«ОНІКС - СИГМАВ» (54017, м. Миколаїв, вул. Радянська, 12/15), код 30460333

про: стягнення 8 847 грн. 70 коп.

суддя Фролов В. Д.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_1 довіреність № 500 від 07.12.2015

Від відповідача - представник не з'явився

Ухвали господарського суду від 17.11.2015, 25.11.2015 направлена на адресу відповідача: вул. Радянська, 12/15, м. Миколаїв, повернулась до суду з відміткою «за закінченням строку зберігання». Як вбачається із ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача, Приватного підприємства В«Воробничо-комерційна фірма В«ОНІКС - СИГМАВ» , є вул. Радянська, 12/15, м. Миколаїв. Тобто, ухвала суду направлялась на правильну адресу Відповідача.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

08 грудня 2015 року від позивача супровідним листом № 499 надійшов розрахунок позовних вимог, в яких позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованості в сумі 6 796 грн. 02 коп. з яких: 3 507 грн. 47 коп. - основний борг, 91 грн. 37 коп. - 3% річних, 1 500 грн. 80 коп. пеня у розумінні подвійної облікової ставки НБУ, 1 696 грн. 38 коп. - втрати від інфляції.

Враховуючи, що позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, до прийняття рішенні, справа розглядається з урахуванням уточнення позовних вимоги та письмових пояснень.

Розглянувши матеріали справи за наявними документами, відповідно до ст. 75 ГПК України, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Держане підприємство В«Чортківський комбінат хлібопродуктівВ» Державного агентства резерву України (далі-Позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства В«Воробничо-комерційна фірма В«ОНІКС - СИГМАВ» (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 6 796 грн. 02 коп. з яких: 3 507 грн. 47 коп. - основний борг, 91 грн. 37 коп. - 3% річних, 1 500 грн. 80 коп. пеня у розумінні подвійної облікової ставки НБУ, 1 696 грн. 38 коп. - втрати від інфляції, посилаючись на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати послуг із складського зберігання зерна за Договором №3б-21к-2012/20 від 05.09.2012 р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням уточнення до позовної заяви.

Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справу докази, суд встановив:

Між Держаним підприємством В«Чортківський комбінат хлібопродуктівВ» Державного агентства резерву України та Приватним підприємством В«Воробничо-комерційна фірма В«ОНІКС - СИГМАВ» 05 вересня 2012 року укладено Договір № №3б-21к-2012/20 складського зберігання зерна (далі-Договір).

Відповідно до п.п. 1.1 Договору Відповідач зобов'язується за власний рахунок передати зернові культури урожаю 2012 р. (надалі - зерно), а саме: зерно кукурудзи 3 кл. в кількості 3 000 тонн Позивачу, який зобов'язується прийняти такі зернові культури для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути Відповідачу або особі, зазначеній ним як одержувач у стані, передбаченому цим договором та законодавством.

Пунктом 3.3.4 Договору передбачено, що Відповідач зобов'язаних своєчасно розраховуватись за надані йому послуги згідно виставлених рахунків.

Розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі (в гривнях) з урахуванням податку на додану вартість. Розмір плати (тарифу) за надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено законодавством (пп. 5.1, 5.2 Договору).

Згідно з п. 5.5 Договору відповідач сплачує вартість послуг із зберігання зерна за кожний місяць, в строк до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним на підставі виписано Позивачем рахунку. Розрахунок вартості послуг за зберігання проводиться з першого дня завезення (переоформлення) зерна.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне проведення Відповідачем оплати наданих Позивачем послуг, Відповідач сплачує на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє сторін від виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 8.1 Договору строк зберігання зерна становить - до 01.04.2013 року.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі.

У разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України (п. 7.1 Договору).

Так на виконання умов Договору Позивачем були виставлені Відповідачу для оплати за виконані послуги по Договору складського зберігання зерна на суму 79 651 грн. 31 коп. відповідно до рахунку-фактури № 3 від 08.11.2012 на суму 44 261 грн. 88 коп., рахунку-фактури № 6 від 14.11.2012 на суму 31 881 грн. 96 коп., рахунку-фактури № 35 від 30.11.2012 на суму 1 985 грн. 03 коп., рахунок-фактура № 42 від 30.11.2012 на суму 1 522 грн. 44 коп.

Після виставлення Позивачем Відповідачу рахунків-фактур були підписані Сторонами та скріплені їхніми печатками акти прийому передач сільськогосподарської продукції.

На виконання умов Договору та рахунків-факту Відповідач перерахував на розрахунковий рахунок Позивача 76 143 грн. 64 коп., що підтверджено банківською випискою Позивача (а.с. 27-18).

Таким чином, відповідач свої зобов'язання за договором, щодо оплати виконаних послуг, не виконав в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

В силу положень ч. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

У відповідності до ч. 1 ст.ст. 527, 612 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу в сумі 3 507 грн. 47 коп. є обґрунтованими, матеріалами справи підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1. ст. 230 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені у розумінні подвійної облікової ставки НБУ в сумі 1 500 грн. 80 коп., 3% річних в сумі 91 грн. 37 коп., втрати від інфляції в сумі 1 696 грн. 38 коп. відповідно до розрахунку Позивача є обґрунтованими, матеріалами справи підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст. 43, 44, 49, 82, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства В«Воробничо-комерційна фірма В«ОНІКС - СИГМАВ» (54017, м. Миколаїв, вул. Радянська, 12/15, код 30460333) на користь Держаного підприємства В«Чортківський комбінат хлібопродуктівВ» Державного агентства резерву України (48500, Тернопільська область, м. Чортків, вул. Білецька, 2, код 00956187) заборгованість в сумі 6796 (шість тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 02 коп. з яких: 3 507 (три тисячі п'ятсот сім) грн. 47 коп. - основний борг, 91 (дев'яносто одна) грн. 37 коп. - 3% річних, 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 80 коп. пеня у розумінні подвійної облікової ставки НБУ, 1 696 (одна тисяча шістсот дев'яносто шість) грн. 38 коп. - втрати від інфляції, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп .

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д. Фролов