Рішення

від 08.12.2015 по справі 922/5848/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2015 р.Справа № 922/5848/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо- комерційне підприємство "АНТ", м. Харків простягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №8616-К-О від 26.11.2014 року).

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "АНТ" (відповідач) про стягнення коштів у розмірі 60 776,95 грн., з яких заборгованість за кредитом - 35 000, 00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 12 300, 56 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 13 476, 39 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору банківського обслуговування б/н (надалі - Договір) відповідно заяви про відкриття рахунку та заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 31.07.2014 року згідно якого позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № 26000052327363.

Ухвалою господарського суду від 2.11.2015 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.11.2015 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.2015 року у межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 922/5848/15 було відкладено на 8.12.2015 року.

Позивач у судовому засіданні 8.12.2015 року надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідач у призначене судове засідання 8.12.2015 року не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду, яке долучено до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні 8.12.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі із підстав викладених у позовній заяві та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 2.11.2015 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи викладене, а також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частиною 3 статті 129 Конституції України, статтями 4-3 та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 8.12.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

31.07.2014 року між публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (позивач, банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо- комерційне підприємство "АНТ" (відповідач) на підставі заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки було укладено договір банківського обслуговування б/н (надалі - Договір), згідно якого позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № 26000052327363, на який було встановлено кредитний ліміт (т. 1, а.с. 10 ).

Розділами 3.1.1., 3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг регламентований порядок надання кредиту за послугою В«Гарантований платіжВ» .

Після підписання ОСОБА_2 клієнту надається право користуватися послугами ОСОБА_3, однією з яких є послуга В«Гарантований платіжВ» , яка може бути надана як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок коштів ОСОБА_3, тобто в кредит.

Пунктом 3.1.1.73 Умов, встановлено, що банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом та банком (далі послуга). Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів ( далі - В«гарантований платіжВ» або В«заявкаВ» ), згідно якої клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Пунктом 3.1.1.74. умов, визначено, що у разі необхідності отримання отримувачем послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування Інтернет- клієнт- банк «Приват24» (долі- «Приват24) подає в банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в Приват24 заявки в обов'язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників (т.1, а.с. 13).

Після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки, банк розглядає її на предмет надання або відмові наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або недостатньої інформації по кредитоспроможності платника (пункт 3.1.1.75. Умов).

Пунктом 3.2.2.1 Умов та Правил за послугою Гарантовані платежі» передбачено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, встановлені в заявці на договірне списання коштів (надалі гарантований платіж або заявка), в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим ОСОБА_2 строки. Відновлювальна кредитна лінія (надалі «кредит») надається банком для виконання Клієнтом платежів за заявками на договірне списання коштів з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена або скасована Позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування Інтернет-клієнт-банк «Приват24»), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці. Після видачі кредиту, надані позичальником банку заявки можуть бути відкликані (відмінені) позичальником виключно при отриманні згоди на її відгук (скасування) від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк «Приват 24»).

Відповідно до пункту 3.2.2.2 Умов та Правил за послугою Гарантовані платежі» термін повернення кредиту зазначений в заявці. Згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим ОСОБА_2, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цих Умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту письмове повідомлення із зазначенням терміну повернення кредиту. У разі непогашення Клієнтом заборгованості за цими Умовами у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці.

Під датою виконання заявки сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного у заявці Клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом в період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатору іноземних валют понад на 5 та більше процентів Сторони на дату укладення цього ОСОБА_2, узгодили про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому таке збільшення розміру процентів за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом Банк розміщує для Клієнта одним з таких способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв'язку банку та Клієнта системи клієнт-банк, Інтернет-клієнт-банк, «Приват24», sms-повідомлення на останні відомі банку номери телефонів, наданих банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про Клієнта, або іншими засобами. Узгоджений Сторонами змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту його розміщення способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів. У разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день заборгованість по кредиту є простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки у розмірі 56 % річних від суми заборгованості. Вказаний в цьому пункті строк не може бути змінений згідно умов цього ОСОБА_2. У разі якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів Клієнт доручає банку в односторонньому порядку проводити списання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів Клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в банку, так і за рахунок невикористаних коштів по «кредитному ліміту на розрахунковому рахунку», подальші взаємини за яким регулюються розділом 3.2.1 справжніх «Умов та Правил». Інші істотні умови кредитування наведено в заявці.

Згідно з пунктом 3.2.2.11.2 Умов та Правил за послугою «Гарантовані платежі» цей договір в частині пункту 3.2.2.9.4 цього ОСОБА_2 вступає в силу з моменту підписання цього ОСОБА_2, в інших частинах - з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання кредиту в рамках зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим ОСОБА_2.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином та у повному обсязі, своєчасним проведенням Гарантованих платежів ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку Відповідача (т. 1, а.с. 28-32).

Відповідно до довідки публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" від 28.09.2015 року № 08.7.0.0.0/150928110625 (т.1, а.с. 25) з 13.11.2014 року відповідачу був встановлений кредитний ліміт у розмірі 50 000,00 грн., з 24.12.2014 року у розмірі 35 000, 00 грн., з 15.01.2015 року у розмірі - 50 000, 00 грн., з 16.01.2015 року у розмірі 80 000, 00 грн., з 16.02.2015 року у розмірі 35 000,00 грн.

На виконання умов договору в період з 13.11.2014 року по 25.12.2014 року відповідач звертався до банку із заявками на гарантований платіж (доручення на гарантоване списання) (т. 1, а.с. 26-27), а саме:

- 13.11.2014 року заявка № 34;

- 15.12.2014 року заявка № 65;

Так, у вказаних заявках зазначено, що операція(ії) за заявкою виконуються у відповідності з "Умовами та правилами надання банківських послуг" - розділ 3.1.1., розділ 3.2.2. або окремо укладених з клієнтом договорів, що регулюють надання послуг "Гарантовані платежі". У випадку, якщо виконання даної заявки здійснюється з використанням наданих Приватбанком кредитних коштів, то дана заявка разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та Тарифами Приват банка складають кредитно-заставний договір (застава відповідно до пункту 3.2.2.4. "Умов та правил надання банківських послуг"). Строк повернення кредиту відповідно до заявки № 34 - 23.11.2014 року; заявки № 62 - 14.01.2015 року

Отже, починаючи з 13.11.2014 року відповідач почав користуватись послугою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - кредит за послугою "Гарантовані платежі", який надавався банком.

Відповідно до пункту 3.2.2.2 Умов у разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.

Відповідно до пункту 3.2.2.7.5. Умов - ОСОБА_3 має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого В«Умовами, змінити умови кредитування-вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання за ОСОБА_2 не виконав належним чином, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у період з 23.11.2014 року по 8.09.2015 року, яка за розрахунком позивача станом на 8.09.2015 року складає 60 776, 95 грн., з яких: 35 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 12 300, 56 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 13 476,39 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим ОСОБА_2 встановлюються Сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.2.10.7 Умов, т. 1, а.с. 21).

Відповідачем не надано доказів на спростування факту неналежного виконання ним прийнятих на себе зобов'язань за ОСОБА_2 банківського обслуговування б/н від 31.07.2014 року в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості, сплати процентів за користування кредитом, комісії та пені.

2.09.2015 року на адресу відповідача ОСОБА_3 була направлена претензія №41113НАL2S1G4 про сплату простроченої заборгованості за тілом кредиту (т. 1,а.с. 33), за відсотками та з комісії за користування кредитом, а також сплату пені. Посилаючись на умови договору, статті 526 Цивільного кодексу України, Банк вимагав негайного погашення простроченої заборгованості в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами договору.

Зазначену претензію відповідачем залишено без відповіді та без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності із статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (статті 174 Господарського кодексу України).

Згідно з частинами 1 і 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до статті 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України)

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідно до умов ОСОБА_2 банківського обслуговування б/н від 31.07.2014 року позивачем відповідачу нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами.

Загалом, станом на 8.09.2015 року за відповідачем рахується 60 776, 95 грн. заборгованості, з яких: 35 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 12 300, 56 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 13 476, 39 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до розділу Умов 3.2.2.9 яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до даті погашення кредиту відповідно до пунктів 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6..16, 3.2.2.6.17, 3.2.2.7.2, 3.2.2.8.1 ОСОБА_2, Клієнт платить проценти та винагороду в розмірі указаному в заявці (пункт 3.2.2.9.1.).

Пунктом 3.2.2.9.3 Умов визначено, що сплата відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.2.9.1, 3.2.2.9.2 ОСОБА_2, здійснюється в дату виплати відсотків. Дати сплати відсотків вказана в заявці. Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, відмінну від вказаної у вказаному пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

Згідно пункту 3.2.2.9.4 Умов, Клієнт сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку відповідно до заявки. Пунктом 3.2.2.9.5 Умов, встановлено що Клієнт сплачує банку винагороду за кредитне управління фінансовим інструментом відповідно до заявки.

Пунктом 3.2.2.9.6 умов, передбачено що Клієнт сплачує банку винагороду (в тому числі і при умові відміни гарантованого платежу, перерахування коштів по якому позичальник здійснив за рахунок кредиту) за управління фінансовим інструментом відповідно заявки. Нарахування винагороди здійснюється із розрахунку 4% річних (або ставки вказаної в заяві) з дати ініціювання заявки до дати виконання заявки (але не менше 5 гривень чи суми вказаної в заявці). Клієнт доручає банку провести списання суми винагороди з свого рахунку (договірне списання) в дату ініціювання заявки, у разі, якщо на рахунках клієнта недостатньо коштів для виплати кредиту та/або винагороди, то клієнт доручає банку здійснити такі списання за рахунок доступної для використання частини кредитного ліміту встановленого на розрахунковий рахунок клієнта. У разі зменшення дати виконання заявки перерахунок сплаченої винагороди не здійснюється. У разі збільшенні дати виконання заявки Банк здійснює перерахунок винагороди з урахуванням нової дати виконання заявки. Оплата донарахованої суми винагороди здійснюється позичальником в дату зміни дати виконання заявки.

Відповідно до пункту 3.2.2.9.10 Умов, розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати відсотків та/або за період, який починається з попередньої дати сплати відсотків до поточної дати сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно пункту 3.2.2.9.11 умов, нарахування відсотків і комісій здійснюється на дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків, не враховується.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується наданими позивачем доказами.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем ОСОБА_2 б/н від 31.07.2014 року та вимоги статті 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 35 000,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 12 300, 56 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 13 476, 39 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором б/н від 31.07.2014 року, яка згідно наданого розрахунку нарахована за період з 4.03.2015 року по 8.09.2015 року (т. 1, а.с. 28).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 1 та 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, частина 6 статті 231 Господарського кодексу України.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).

Згідно із частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Як передбачено пунктом 3.2.2.10.1 Умов, у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3, цього ОСОБА_2, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2, цього ОСОБА_2, винагороди, передбаченої пунктами 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 ОСОБА_2, Клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права передбаченого пунктом 3.2.2.2 ОСОБА_2, Клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

В пункті 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що приписом частини 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено період асу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Крім того, у відповідності до пункту 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за правилами частини 1 статті 259 Цивільного кодексу України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність. Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.

Враховуючи викладене, перевіривши порядок та період за який нараховано пеню, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені є обґрунтований та відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» та умовам договору. За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення суми пені у розмірі 13 476, 39 грн. за період з 4.03.2015 року по 8.09.2015 року є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи, що у відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору банківського обслуговування б/н від 31.07.2015 року та діючого законодавства, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення із відповідача 60 776, 95 грн. заборгованості., з яких: 35 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 12 300, 56 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 14.01.2015 року по 8.09.2015 рок ; 13 476, 39 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 4.03.2015 року по 8.09.2015 року обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 1 218,00грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 173, 174, 193, 345, Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 525, 526, 598, 610-612, 625-627, 629, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо- комерційне підприємство "АНТ" (61072, Харківська обл. м. Харків. пр-т. Леніна, буд. 35, кв. З, ЄДРПОУ 36370214) па користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; поштова адреса: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800; ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором б/н від 31.07.2014 року відповідно поточного рахунку № 26000052327363 у розмірі 60 776,95 грн. (яка складається з заборгованості за кредитом - 35 000, 00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 12 300, 56 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 13 476, 39 грн.) та судовий збір у сумі 1 218,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2015 р.

Суддя ОСОБА_4