Рішення

від 08.12.2015 по справі 923/1780/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 р. Справа № 923/1780/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємство "Комунальне транспортне підприємство", м. Каховка Херсонської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "КАХОВЖИТЛОСЕРВІС", м. Каховка

Херсонської області

про стягнення 4831,52 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - представник ОСОБА_1, довіреність №1503 від 20.10.2015р.;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: комунальне підприємство "Комунальне транспортне підприємство" звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КАХОВЖИТЛОСЕРВІС" заборгованість у розмірі 5448,11 грн., з якої: 4293,03 грн. - сума основного боргу та 1155,08 грн. - сума пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору оренди комунального майна територіальної громади міста №62 від 15.09.2014р., положення ст.ст. 509, 526, 530, 610, 611, 615, 629, 762, 782 ЦК України та ст.ст. 173, 193, 286 ГК України.

Представник позивача у судовому засіданні 08 грудня 2015 року подав заяву про зменшення розміру позовних вимог. В даній заяві позивач просить зменшити розмір пені 1155,08 грн. до 538,49 грн., у зв'язку з допущенням помилки при її розрахунку. Дану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Відповідно до положень ч.1, ч.4 ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки заява позивача про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд приймає її до розгляду.

Виходячи з викладеного, станом на 08.12.2015р., розмір пені становить 538,49 грн., а загальна ціна позову становить 4831,52 грн.

Відповідач, своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду повторно не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на ті обставини, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Так, хвалу про порушення справи від 28.10.2015р., відповідач отримав 31.10.2015р. (а.с. 41).

Крім того, 01 грудня 2015 року до суду повернулася ухвала від 17.11.2015р., яка була направлена на юридичну адресу відповідача - 74800, Херсонська обл., Каховський р-он, АДРЕСА_1, з поміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі, якщо копію ухвали про порушення провадження у справі, призначення її до розгляду, відкладення розгляду справи було надіслано за належною адресою (повідомленою стороною, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника сторони справа може бути розглянута без його участі, якщо неявка представника не перешкоджає вирішенню спору.

За приписами ст. 77 ГПК України, неявка представника сторони у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Судом встановлено, що неявка у судове засідання представника відповідача не унеможливлює розгляд справи №923/1780/15, не є підставою для відкладення її розгляду.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 15 вересня 2014 року між комунальним підприємством "Комунальне транспортне підприємство" (надалі - орендодавець або позивач) і товариством з обмеженою відповідальністю "КАХОВЖИТЛОСЕРВІС" (надалі - орендар або відповідач) був укладений договір оренди комунального майна територіальної громади міста Каховки №62 (надалі - договір).

Відповідно до умов п.1.1., 1.2. договору, предметом цього договору є передача комунального майна територіальної громади міста у строкове платне користування. Орендодавець передає, а орендар приймає в оренду комунальне майно - приміщення, площею - 16,8 кв.м., що знаходиться на балансі орендодавця і розміщене за адресою - м. Каховка, вул. К. Маркса, 138, третій поверх, вартість якого згідно зі звітом №17 про проведення незалежної оцінки комунального майна станом на вересень 2014р. становить - 43350,00 грн., без урахування ПДВ.

На підставі п.2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. На виконання п.2.1. договору, 15.09.2014р. орендодавець передав орендарю в орендне користування приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі основних засобів (а.с. 17).

Згідно п.3.1., 3.2., 3.3. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, затвердженою сесією міської ради від 28.11.2013р. №904/48 і становить 8670,00 грн. за рік, без урахування ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди становить 722,50 грн. без урахування ПДВ і перераховується орендарем на р/р орендодавця не пізніше кінця поточного місяця. Наступні платежі сплачуються не пізніше 25 числа місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до виставлених рахунків орендодавця.

На підставі п.5.2. договору, орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату, комунальні платежі та експлуатаційні витрати.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на ті обставини, що відповідачем, всупереч щомісячно виставлених позивачем рахунків, орендна плата не сплачувалась. Станом на 01.02.2015р. у відповідача існує заборгованість по орендній платі за період з 15.09.2014р. по 14.01.2015р. у розмірі 4293,03 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за оренду приміщення (а.с. 29).

З метою досудового врегулювання спору, комунальне підприємство "Комунальне транспортне підприємство" направляло товариству з обмеженою відповідальністю "КАХОВЖИТЛОСЕРВІС" лист-претензію №829 від 21.11.2014р., в якому зазначало, що у разі ненадходження коштів у розмірі 1576,23 грн. та копії страхового полісу до 30.11.2014р. буде вимушене нараховувати пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення та вирішувати питання про дострокове розірвання договору (а.с. 18). Надалі, заявою від 26.11.2014р. директор підприємства відповідача просив достроково розірвати договір оренди комунального майна №62 від 15.09.2014р., у зв'язку з підписанням його особою, яка не мала на це право та вважати договір недійсним (а.с. 20). Крім того, листом-претензією №852 від 02.12.2014р. позивач пропонував відповідачу з'явитися до нього для врегулювання питань подальшої оренди, а у разі його неявки ставити питання про розірвання договору та повернення комунального майна (а.с. 21). Надалі, листом-претензією №923 від 06.01.2015р. позивач повідомив відповідачу про припинення дії договору оренди комунального майна та про з'явлення задля повернення комунального майна (а.с. 24). Актом прийому-передачі основних засобів від 16.01.2015р. позивачем в односторонньому порядку повернуто приміщення (а.с. 26). Також, у листі-претензії №960 від 23.01.2015р. позивач вимагав від відповідача сплатити заборгованість у розмірі 4293,03 грн., оскільки розірвання дії договору оренди не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість з орендної плати (а.с. 27).

Отже, у зв'язку із наявністю простроченої заборгованості по орендній платі, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість по орендній платі, яка виникла за час користування об'єктом нерухомості.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Положеннями ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно п.1, п.2 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Доказів сплати суми боргу по орендній платі у розмірі 4293,03 грн., відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 4293,03 грн., є доведеними і обґрунтованими.

Позивачем також була заявлена вимога про стягнення з відповідача 1155,08 грн. пені.

Надалі, заявою про зменшення розміру позовних вимог, позивач зменшив заявлену до стягнення суму пені з 1155,08 грн. до 538,49 грн., у зв'язку з допущенням помилки при її первісному розрахунку.

Щодо нарахування 538,49 грн. пені (за період з 01.10.2014р. по 25.04.2015р. за вересень 2014р. (15 днів) на суму 433,50 грн., за період з 26.10.2014р. по 25.04.2015р. за жовтень 2014р. на суму 892,14 грн., за період з 26.11.2014р. по 25.04.2015р. за листопад 2014р. на суму 913,55 грн., за період з 26.12.2014р. по 25.04.2015р. за грудень 2014р. на суму 930,90 грн., за період з 26.01.2015р. по 25.04.2015р. за січень 2015р. (15 днів) на суму 433,02 грн.), то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.6. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Згідно частини 1 статті 230 ГК України, пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Пункт 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 232 (ч.6) Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. При цьому, незалежно від способу та бази визначення розміру неустойки договором, вона не може перевищувати той розмір, який встановлено законом, як граничний.

Тобто відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов’язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

За змістом статті 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» №543/96-ВР від 22.11.96р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. Відповідно до п.49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.08р. - положення цього закону не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок пені, суд частково не погоджується з ним, лише з розрахунком пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за вересень 2014 року у розмірі 433,50 грн. (період з 01.10.2014р. по 25.04.2015р.), оскільки нарахування пені відповідно до положень ч.6 ст. 232 ГК України повинно було припинитись через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто 31.03.2015р.

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи В«ЛігаВ» (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р В«Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справВ» ) з урахуванням обмежень наведених у ч.6 ст. 232 ГК України, здійснив власний розрахунок пені за період з 01.10.2014р. по 31.03.2015р., на суму боргу 433,50 грн.

Розрахунок пені має наступний вигляд:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 433,50 01.10.2014 - 31.03.2015 182 0.1 % 78.90

Отже, сума пені за період з 01.10.2014р. по 31.03.2015р., становить 78,90 грн.

Таким чином, розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за вересень 2014 року у розмірі 433,50 грн., становить 78,90 грн.

Пеня у розмірі 10,83 грн. заявлена позивачем до стягнення безпідставно, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доказів сплати нарахованої до стягнення суми пені у розмірі 527,66 грн. (78,90 + 161,48 + 137,03 + 111,71 + 38,54) відповідачем суду не надано, а отже вони підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КАХОВЖИТЛОСЕРВІС" (74800, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ - 38740096) на користь комунального підприємства "Комунальне транспортне підприємство" (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Пушкіна, 112, код ЄДРПОУ - 32179471) суму основного боргу у розмірі 4293,03 грн., суму пені у розмірі 527,66 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1215,27 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.12.2015р.

Суддя С.В. Нікітенко