Рішення

від 17.03.2015 по справі 369/259/15-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.03.2015

Справа № 369/259/15-ц

Провадження № 2/369/805/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Усатова Д.Д.

за участю секретаря Котляр А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2015 року позивачка звернулась до відповідача з позовом, посилаючись на те, що позивач є власником 1/2 частини будівельних матеріалів та конструктивних елементів, з яких побудовано житловий будинок та господарські споруди вартістю -544 785,00 грн..

Оскільки дані будівельні матеріали та конструктивні елементи використані в будівництві житлового будинку, в якому на даний час проживає відповідач, то отримати ці будівельні матеріали в натурі, від відповідача не має можливості. А тому, позивач має право вимагати від відповідача грошової компенсації за використані у будівництві будівельні матеріали на загальну суму, яка визначена рішенням суду, а саме на суму - 544785,00 грн..

Тому посилаючись на вищевикладене та норми закону, позивач просила суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 544 785,00 грн., що складає 1/2 частину загальної вартості будівельних матеріалів та конструктивних елементів розташованими на земельній ділянці площею 0,1659 га кадастровий номер 3222487201:01:010:0041 за адресою: с. Хотів, вул.. Молодіжна (б\н) та стягнути судовий збір.

Представник позивача у судове засідання з’явилася. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просила суд задовольнити.

Відповідач та його представник у судове засідання з»явились. Проти задоволення позову заперечували в повному обсязі, просили суд відмовити.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.08.2013р. та рішенням апеляційного суду Київської області від 26.02.2014р. по справі № 2-2083/12, визнано спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, будівельні матеріали та конструктивні елементи, що використанні для будівництва будинку та господарських споруд, розташовані на земельній ділянці, площею 0, 1659 га кадастровий номер 3222487201:01:010:0041 за адресою: с. Хотів, вул.. Молодіжна (б/н); визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину будівельних матеріалів та конструктивних елементів з яких побудовано житловий будинок та господарські споруди розташованими на земельній ділянці площею 0, 1659 га кадастровий номер 3222487201:01:010:0041 за адресою: с. Хотів, вул.. Молодіжна (б/н) вартістю 544 785,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 17530 гривень 00 коп., що становить 1/2 частини вартості автомобіля марки ВАЗ моделі 217230-110-01, державний реєстраційний № НОМЕР_1, 2008 року випуску; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 214,60 (двісті чотирнадцять) гривень 60 коп.

Згідно ч. 2 ст. 368 ЦПК України, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

На виконання положень ч. 2 ст. 368 ЦПК України Києво-Святошинський районний суд Київської області видав представнику позивача виконавчі листи.

Згідно отриманих виконавчих листів представник позивача звернувся до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції з заявою про примусове виконання виконавчого листа №2-2083/12, виданого 28.04.2014р., як те передбачає Закон України «Про виконавче провадження».

На підставі заяви представника позивача, про примусове виконання виконавчого листа №2-2083/12, виданого 28.04.2014р., головним державним виконавцем Чижиком А.П., Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції 12.05.2014р. та на виконання ЗУ «Про виконавче провадження» ухвалена постанова про відкриття виконавчого провадження №43398848, що підтверджується копією, наявною в матеріалах справи та постанова про відкриття виконавчого провадження №43398703, що підтверджується копією, наявною в матеріалах справи.

Також, одночасно з попередньо вказаними постановами головним державним виконавцем Чижиком А.П., Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції 12.05.2014р. ухвалена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження №43398848, що підтверджується копією, наявною в матеріалах справи.

16.06.2014 р. головним державним виконавцем Чижик А.П., Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції ухвалено постанову про закінчення виконавчого провадження №43398848 з примусового виконання виконавчого листа №2-2083/12, виданого 28.04.2014 р., що підтверджується копією, наявною в матеріалах справи та знято арешт.

Отже, відповідачем в добровільному порядку виконане рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.08.2013р., яке було частково змінене рішенням апеляційного суду Київської області від 26.02.2014р. по справі №2-2083/12 р..

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає жодного порушення прав позивача зі сторони відповідача.

Позивач зазначає, що відповідач зобов»язаний виплатити їй кошти в сумі 544 785,00 грн., що складає частину загальної вартості будівельних матеріалів та конструктивних елементів, розташованих на земельній ділянці, площею 0,1659 га, кадастровий номер 3222487201:01:010:0041 за адресою: с.Хотів, вул.Молодіжна (б/н), про що ОСОБА_1 направляла ОСОБА_2 відповідну вимогу.

Проте, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів щодо обов»язку відповідача ОСОБА_1 сплатити грошові кошти в сумі 544 785,00 грн. позивачу, за умови існування рішення суду про поділ майна подружжя, яке набрало чинності та було виконано відповідачем в добровільному порядку, згідно наявних в матеріалах справи постанов Відділу ДВС. А отже, підстав для задоволення позову в суду не має.

Згідно положень ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодний доказ у справі не має для суду наперед встановленого значення.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, 355, 356, 369 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 15, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня, наступного за його проголошенням.

Суддя: Д.Д.Усатов