Рішення

від 09.12.2015 по справі 705/4495/15-ц

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4495/15-ц

2/705/1672/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої - судді: Горячківської Л.В.

при секретарі Музичук Л.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Оксанина» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Агрофірма «Оксанина» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 27 грудня 2011 року між ТОВ «Агрофірма «Оксанина» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7124385500:02:000:1523, площею 4,1888 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району. Даний договір був зареєстрований 26.06.2012 року за № 712438554005874 в Уманському РВ Черкаської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, строком на чотири роки, починаючи з моменту реєстрації по 26.06.2016 рік. З моменту укладення договору оренди земельної ділянки і до нинішнього часу орендодавцеві виплачувалася орендна плата за користування земельною ділянкою. Відповідно до п.9 Договору орендна плата вносилася орендарем у розмірі 3214 грн. 22 коп. на рік, у грошовій та/або натуральній (рослинницькою продукцією, одержуваною із земельної ділянки) формах. Вартість рослинницької продукції, яка вирощується орендарем, визначається за ринковими цінами, що склалися на момент виплати орендної плати. У 2012 році відповідач отримала 3200 грн. за пів року дії договору. Помилкова переплата за 2012 рік становить 2664,30 грн. У 2013 році відповідач отримала: 500 кг ячменю по номінальній вартості 1452 грн. за 1 т в грошовому еквіваленті - 726 грн. Крім того грошовими коштами ОСОБА_3 отримала 6400 грн. Тобто загальна сума виплат за 2013 рік становить 7126 грн. Помилкова переплата за 2013 рік - 3911,78 грн. У 2014 році відповідач отримала 12000 грн. згідно платіжних відомостей. Помилкова переплата за 2014 рік становить 8785,78 грн. Загальна сума отриманої виплати за три роки дії договору оренди становить 22326 грн., однак даний розрахунок та виплата здійснені товариством помилково, оскільки за три роки дії договору орендодавець мав би отримати орендну плату в сумі 6964,14 грн. Тобто станом на липень місяць 2015 року сума помилкової переплати за період дії договору оренди становить 15361,86 грн. Тому просить стягнути з ОСОБА_3 заборгованість в сумі 15361 грн. 86 коп. та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Агрофірма «Оксанина» - ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності, підтримала позовні вимоги позивачки та просила позов задоволити в повному обсязі, надавши суду пояснення, викладені у встановлюючій частині рішення.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії III-ЧР № 000916, виданого 05.12.2002 року, ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 4,1888 га, яка розташована на території Оксанинської сільської ради та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

27.12.2011 р. між ТОВ «Агрофірма «Оксанина» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки № 481 строком з 01.01.2012р. по 31.12.2015р. ( п.8 договору).

Пунктом 9 договору була визначена орендна плата у розмірі 3214 грн. 22 коп. на рік.

08.06.2012 року ОСОБА_3 отримала у спадщину земельну ділянку площею 4,1888 га, кадастровий № 7124385500:02:000:1526, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Оксанинської сільської ради Уманського району, яка належала спадкодавцю ОСОБА_5 (матері ОСОБА_3В.) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії III-ЧР № 000919, виданого Оксанинською сільською радою Уманського району 05.12.2002 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 123. Вартість майна 125426,18 грн.

Між спадкодавцем ОСОБА_5 та ТОВ «Агрофірма «Оксанина» 10.10.2006 р. було укладено договір оренди земельної ділянки № 91 строком з 01.01.2007р. по 31.12.2016 р. ( п.6 договору).

Таким чином ОСОБА_3 з 2012 року стала власником двох земельних ділянок площею 4,1888 га кожна, за які і отримувала орендну плату. Тому розрахунки позивача про надлишкові виплати відповідачці не вірні і не відповідають дійсності.

Дійсно, якщо рахувати орендну плату за дві земельні ділянки, то мали місце надлишкові виплати, але не в тих розмірах, які заявляє позивач. Разом з тим, будь-які винні дії, спрямовані на незаконне отримання коштів від позивача, у ОСОБА_3 відсутні. З заявами до позивача про виплату орендної плати в більшому розмірі вона ніколи не зверталась. Будь-які зобов'язання у ОСОБА_3 перед позивачем відсутні, окрім передачі земельних ділянок в користування позивачеві.

Із відомостей про нарахування та виплату орендної плати, наданих позивачем, вбачається, що орендна плата за аналогічні із ОСОБА_3 земельні ділянки нараховувалась та виплачувалась в тих же сумах, більших ніж орендна плата, визначена договорами. ОСОБА_3 та інші орендодавці сприймали виплати в більшому розмірі як добровільне підвищення орендарем орендної плати по результатам року, як премію, тощо.

Якщо виплати в більшому розмірі є помилкою, як зазначає позивач, то матеріальну відповідальність повинна нести особа, яка таку помилку допустила.

Разом з тим, позов до ОСОБА_3 та аналогічні позови до інших орендодавців, пред'являється позивачем лише до тих, хто відмовився продовжити договори оренди земельних ділянок, що закінчуються, на новий строк. І це є не, що інше, як спроба тиску на орендодавців та рейдерське захоплення земельних ділянок.

Вважає позов надуманим і безпідставним та просив відмовити в його задоволенні.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає до задоволення із слідуючих підстав.

Як вбачається з Державного акту на право приватної власності на землю серії III-ЧР № 000916, виданого 05.12.2002 року, ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 4,1888 га, яка розташована на території Оксанинської сільської ради та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

27.12.2011 року між ТОВ «Агрофірма «Оксанина» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки № 481, нормативна грошова оцінка якої на час укладання договору становила 71427,20 грн., строком з 01.01.2012р. по 31.12.2015р. ( п.8 договору).

Відповідно до умов договору оренди, орендна плата становить 3214 грн. 22 коп. на рік у грошовій та/або натуральній (рослинницькою продукцією, одержуваною із земельної ділянки) формах. Вартість рослинницької продукції, яка вирощується орендарем, визначається за ринковими цінами, що склалися на момент виплати орендної плати. ( п. 9 Договору). Крім того, п. 10 договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Посилання представника позивача на те, що у 2012 році мала місце переплата відповідачу внаслідок того, що договір оренди пройшов державну реєстрацію тільки 26 червня 2012 року і вважається укладеним саме з моменту державної реєстрації є безпідставним.

За змістом ст.ст. 18 , 20 Закону України від 6 жовтня 1998 року «Про оренду землі» договір оренди підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору. Разом із тим, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. У момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладення договору. (Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162цс13).

Таким чином, договір оренди земельної ділянки № 481, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ В«Агрофірма В«ОксанинаВ» діє з 01.01.2012 р. по 31.12.2015 р., як визначено п.8 договору.

В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_3 08.06.2012 року отримала у спадщину земельну ділянку площею 4,1888 га, кадастровий № 7124385500:02:000:1526, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Оксанинської сільської ради Уманського району, яка належала спадкодавцю ОСОБА_5 (матері ОСОБА_3В.) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії III-ЧР № 000919, виданого Оксанинською сільською радою Уманського району 05.12.2002 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 123. Вартість майна 125426,18 грн.

Між спадкодавцем ОСОБА_5 та ТОВ «Агрофірма «Оксанина» 10.10.2006 р. було укладено договір оренди земельної ділянки № 91 строком з 01.01.2007р. по 31.12.2016 р. ( п.6 договору).

31.08.2012 року ОСОБА_3 отримала Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯК № 362202 на земельну ділянку, отриману нею у спадщину.

Таким чином ОСОБА_3 з 2012 року стала власником двох земельних ділянок площею 4,1888 га кожна, за які і отримувала орендну плату. Тому розрахунки позивача про надлишкові виплати відповідачці не вірні і не відповідають дійсності.

Із довідки ТОВ «Агрофірма «Оксанина» № 321 від 14.05.2015 р., виданій ОСОБА_3, вбачається, що за нею рахується земельна частка (пай) в розмірі 8,3776 га, тобто дві земельні ділянки по 4,1888 га, за які і нараховувалась орендна плата.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» - відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити нормативному акту, чинному на час укладення договору оренди.

Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 2 лютого 2002 року № 92/2002, встановлено запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Відповідно до ЗУ «Про плату за землю» від 3.07.1992 року щорічно станом на 1 січня індексується грошова оцінка землі, порядок проведення якої затверджено постановою КМУ від 15.05.2000 року «Про проведення індексації грошової оцінки земель».

Відповідно до вимог нормативно-правових актів грошова оцінка сільськогосподарських угідь підлягає щорічному уточненню (індексації) та вартість земельної ділянки та розмір орендної плати має збільшуватися з урахуванням індексації грошової оцінки земель.

Суд враховує посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що вона та інші орендодавці сприймали підвищення орендної плати як закономірне явище у відповідності до діючого законодавства та нормативних актів, наведених вище.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є керівником ТОВ «Агрофірма «Оксанина» та виконує обов'язки головного бухгалтера, оскільки за штатом такий на підприємстві відсутній. Вона формувала та нараховувала орендну плату орендодавцям. До неї часто звертались орендодавці з проханнями про виплату орендної плати за земельні ділянки достроково чи в більш9ому розмірі, на що вона погоджувалась, щоб не конфліктувати з людьми. Нею помилково була нарахована орендна плата за земельну ділянку ОСОБА_3 в більшому розмірі. Разом з тим, свідок пояснила, що ОСОБА_3 із заявами про виплату орендної плати в більшому розмірі не зверталась.

Таким чином, суд вважає, що стягнення коштів з відповідача можливе за двох умов: доведення вини у незаконному отриманні коштів чи внаслідок порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В судовому засіданні не встановлено вини ОСОБА_3 в незаконному отриманні коштів та встановлено відсутність яких-небудь зобов'язань ОСОБА_3 перед позивачем, окрім обов'язку передачі в оренду земельних ділянок.

У відповідності до ст.ст.21-23 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі.

Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Таким чином, суд вважає, що мало місце добровільне підвищення орендної плати орендарем, на що орендодавці, в тому числі і ОСОБА_3, погодились.

Підстав для стягнення коштів із ОСОБА_3 суд не вбачає, а тому позов підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10, ч. 1, ч. 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 93 , 124 ЗК України , ст. ст. 202 , 203 , 215 , 626 , 651 , 792 ЦК України , Закону України «Про оренду землі» № 161 -ХІV від 06.10.1998 року із змінами і доповненнями ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та керуючись ст. ст. 10, 60,88, 212-215 ЦПК України ,суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ТОВ «Агрофірма «Оксанина» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуюча: Л.В. Горячківська