Ухвала

від 10.12.2015 по справі 263/13647/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

11-сс/775/413/2015(м)

263/13647/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю: прокурора ОСОБА_5

заявника ОСОБА_6

представника заявника адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2015 року про арешт тимчасово вилученого майна, -

ВСТАНОВИЛА:

За № 32015050290000052 кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України 22 жовтня 2015 року внесено до ЄРДР.

Згідно матеріалів кримінального провадження 22.10.2015 року до СУ ФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС в Донецькій області надійшли матеріали оперативного управління Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів (автомобільного палива), а саме А-92, A-92-Євро, А-95, A-95-Євро та дизельного палива, яке згідно експертних досліджень не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 та відповідних технологічних регламентів, невстановленими службовими особами МПП «Дар» (ЄДРПОУ 20391579) директор ОСОБА_6 ІПН НОМЕР_1 , на автозаправних станціях за наступними адресами: м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 183/а АЗС «Петрол»; м. Маріуполь, проспект Перемоги, 23 АЗС «Сатурн»; м. Маріуполь, провулок 1-го Травня, 103 АЗС «Петрол».

Кримінальне правопорушення кваліфіковане за ч. 1 ст. 204 КК України.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 19 листопада 2015 року накладено арешт на тимчасово вилучені підакцизні товари, а саме бензин автомобільний А-92 - в кількості - 6,724 м3; бензин автомобільний А-95 - 5,850 м3; бензин автомобільний А-95 Євро - 8,357 м3; дизельне паливо Євро - 6,177 м3, які були тимчасово вилучені 17.11.2015 року в ході обшуку за адресою: м. Маріуполь, проспект Перемоги, буд. 23, автозаправна станція «Сатурн» МПП «Дар», шляхом опечатування резервуарів, автозаправних колонок, заправних пістолетів з забороною на реалізацію даних ПММ, а також залишити ПММ на даній автозаправній станції під відповідальне зберігання директору МПП «Дар» ОСОБА_6 .

На зазначену ухвалу заявник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що не викликався в судове засідання. Вважає, що слідчий суддя не мотивував рішення. Стверджує, що з 17.11.2015 року автозаправна станція «Сатурн» МПП «Дар» не працює, МПП «Дар» несе збитки. Вважає, що слідчий суддя не врахував вимоги ст. 173 КПК України. Вказує, що на весь бензин є договори на поставку та сертифікати якості, на даний час прокурор не звертався до суду з позовом про визнання вищевказаних договорів недійсними. Власниками частини бензину та дизельного пального є ряд підприємств, які купували бензин і тільки зберігали його на автозаправках МПП «Дар», тому порушено право власності цих підприємств. Стверджує, що кваліфікація злочину за ст. 204 КК України не віднесена до підстав застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру. Власник МПП «Дар» та службові особи не визнавалися підозрюваними, обвинуваченими чи особами, які за законом несуть цивільну відповідальність. Просить поновити строк на апеляційне оскарження. Ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Заслухавши доповідача, заявника ОСОБА_6 та його представника адвоката ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора, який вважав ухвалу суду законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали по розгляду клопотання слідчим суддею, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Оскаржувану ухвалу слідчим суддею винесено за відсутності ОСОБА_6 , тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ним не порушено.

Арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні злочину.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 2 ст. 167 КПК України, зокрема є предметом злочину.

Арешт майна з підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому доводи апеляційної скарги стосовно того, що власник МПП «Дар» та службові особи не визнавалися підозрюваними, обвинуваченими чи особами, які за законом несуть цивільну відповідальність неспроможні.

Також відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

Санкцією ч. 1 ст. 204 КК України передбачена конфіскація майна, тому з метою забезпечення можливої конфіскації слідчий суддя правомірно застосував арешт майна.

За таких обставин доводи стосовно того, що кваліфікація злочину за ст. 204 КК України не віднесена до підстав застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру безпідставні.

Доводи стосовно того, що на весь бензин є договори на поставку та сертифікати якості неспроможні. Ці доводи досліджувалися слідчим суддею, яким було встановлено, що під час обшуку не було виявлено та ОСОБА_6 не представив документів, що підтверджують закупівлю підакцизних товарів та сертифікатів якості.

Посилання ОСОБА_6 на те, що власниками частини бензину та дизельного пального є ряд підприємств, які купували бензин і тільки зберігали його на автозаправках МПП «Дар», у зв`язку з чим порушено право власності цих підприємств також неспроможні, оскільки дані обставини будуть з`ясовуватись під час досудового розслідування.

Крім того, неможливо відокремити з загального об`єму рідкого палива, яке саме паливо належне ряду підприємств, на що посилається ОСОБА_6 , від пального, належного ОСОБА_6 ..

Надані ОСОБА_6 документи, згідно яких відповідно до умов договору іпотеки № 11 від 30.06.2011 р. до Єдиного реєстру заборон та до Державного реєстру іпотек були внесені записи про обтяження та запис про іпотеку нерухомого майна за адресою: м. Маріуполь, проспект Перемоги, 23 не є підставою для скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту на ПММ, оскільки предметом іпотеки та обтяження є нежитлова будівля (комплекс АЗС), а не пальне, реалізація якого відбувається на вказаній автозаправній станції «Сатурн» МПП «Дар».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя правильно наклав арешт, оскільки незастосування таких заходів може призвести до зникнення, втрати або настання інших негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На думку колегії суддів, слідчим суддею в повному обсязі дотримані вимоги ч.ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, тому доводи апеляції в частині того, що суд не обґрунтував свою ухвалу доказами неспроможні.

Надані апелянтом копії документів не спростовують відомостей, викладених в клопотанні про арешт майна і доданих до нього документах.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно прийшов до висновку про арешт майна.

Керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2015 року про арешт майна - залишити без змін.

Судді: