Постанова
від 15.12.2015 по справі 2а-9574/10/1570     
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-9574/10/1570

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Тишкової Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Адреса Здоров'я" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003462301/02 від 30.06.2010 року, № 0003462301/01 від 01.06.2010 року, № 0003462301/0 від 07.05.2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003462301/0 від 07.05.2010 року, № 0003462301/01 від 01.06.2010 року, № 0003462301/02 від 30.06.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податковий орган необґрунтовано дійшов висновку про порушення підприємством п. 4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 52271, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 26136,00 грн. Позивач вказує, що не вчиняв порушення п.4.9. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки, на його думку, не відбувалось ліквідації виробничих або невиробничих фондів або їх безоплатної передачі, а було повернення орендованого ним майна власнику такого майна у зв'язку з достроковим припиненням дії договору оренди. Також позивач вказує на п.1.4. ст. 1 зазначеного Закону, відповідно до якого не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Відповідач Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси позов не визнав та подав до суду заперечення (т. 1 а.с.71-74), а також доповнення до заперечень (т. 1 а.с. 89-90), в яких зазначив, що у порушення п.4.9. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем не включено до складу оподаткованих операцій у квітні 2009 року з ліквідації основних засобів І групи на суму 261353 грн., що повязано з передачею нежитлового приміщення орендодавцям у звязку із достроковим припиненням договору оренди. Відповідач зазначив, що позивачем здійснювались поліпшення зазначеного обєкта нерухомості, які були віднесені ним до капітальних інвестицій та обліковувались як основні фонди І групи у відповідності з п. 4 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 року № 561. Під час повернення об'єкту оренди орендодавцю позивач списав з балансу й вказані основні фонди, які виникли за рахунок проведення ним поліпшення орендованого майна, а також відніс балансову вартість цих основних фондів до валових витрат. У звязку з цим під час безоплатної передачі обєкту основних фондів І групи, яка була сформована позивачем за рахунок здійснених поліпшень орендованого майна позивач повинен був включити до складу податкових зобовязань з ПДВ за відповідний період 20 % залишкової вартості цих основних фондів, однак не здійснив цього.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні, представник відповідача заперечував проти позовних вимог, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Адреса Здоров'я»(ЄДРПОУ 33139445) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 23.04.2010 року № 5551/23-4/33139445.

За результатами вказаної перевірки було встановлено порушення ТОВ «Адреса Здоровя» п.4.9. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 52271 грн., а саме за квітень 2009 року на суму 52271 грн.

На підставі акту перевірки від 23.04.2010 року № 5551/23-4/33139445 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0003462301/0 від 07.05.2010 року (а.с. 18, т.1)

Позивач не погодившись з зазначеним рішенням звернувся до ДПІ у Приморському районі м. Одеси зі скаргою, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 01.06.2010 року № 32701/10/25-012, яким податкове повідомлення-рішення №0003462301/0 від 07.05.2010 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 12-15, т.1).

На підставі акта перевірки від 23.04.2010 року № 5551/23-4/33139445 та рішення про розгляд первинної скарги від 01.06.2010 року № 32701/10/25-012, ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.06.2010 року № 0003462301/1, яким визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість ТОВ «Адреса Здоров'я» у сумі 78407,00 грн., в тому числі за основним платежем 52271,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 26136,00 грн. (а.с. 17, т.1).

На підставі перевірки від 23.04.2010 року № 5551/23-4/33139445 та рішення про розгляд повторної скарги від 22.06.2010 року № 23067/10/25-0007 ДПІ у Приморському районі м. Одеси 30.06.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003462301/2, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «Адреса Здоровя» у сумі 78407,00 грн., в тому числі за основним платежем 52271,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 26136,00 грн. (а.с. 16, т. 1).

Позивач звернувся із повторною скаргою до ДПА України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 06.09.2010 року № 9035/6/25-0115, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 07.05.2010 року № 0003462301/0 (від 01.06.2010 року № 0003462301/1) та рішення ДПА України в Одеській області від 22.06.2010 року № 23067/10/25-0007, прийняте за розглядом повторної скарги (податкове повідомлення-рішення від 30.06.2010 року № 0003462301/2), а скаргу без задоволення (а.с. 9-11, т.1).

Судом встановлено, що 09.03.2006 року між ТОВ «Адреса здоров'я» з однієї сторони та ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 з іншої сторони укладено договір оренди нежитлового приміщення вбудовано-прибудинкового пункту «Рембиттехніка» загальною площею 172,0 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд.17/2 з метою розміщення аптеки, офісу та/чи магазину (а.с. 48-51, т.1). Термін оренди за вказаним договором складає 5 років.

Згідно акту здачі-приймання майна від 09.03.2006 року, зазначене у договорі оренди нежитлове приміщення було передано позивачу із зазначенням переліку майна, яким облаштоване відповідне приміщення (а.с. 52-54, т.1).

Відповідно до пунктів 20, 21 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 року № 561, об'єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку обліку орендованих основних засобів за вартістю, вказаною в угоді про оренду. Затрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди, що визнаються ним капітальними інвестиціями за умовами, зазначеними у пунктах 29 - 31 цих Методичних рекомендацій, відображаються орендарем за дебетом рахунку капітальних інвестицій. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об'єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в пункті 7 цих Методичних рекомендацій.

З матеріалів справи вбачається, що протягом періоду експлуатації орендованого майна позивач здійснював певні ремонтні роботи та модернізації щодо обєкту оренди, за рахунок яких формував основні фонди І групи. На підтвердження зазначеного факту судом досліджені бухгалтерська довідка № 31/01 від 31.01.2011 р., видана головним бухгалтером ТОВ «Адреса Здоровя» (т. 1 а.с. 103), таблиці щодо періодів формування, балансової вартості та складу основних фондів І групи позивача (т. 1 а.с. 104-121), відомості по Дебету 11-7-1 рахунку (ОФ групи І) за станом на різні періоди, журнали-ордери, плани рахунків (т. 1 а.с. 226- 251, т. 2 а.с. 1-24), копії первинних документів (накладних, актів приймання-здачі виконаних робіт), які підтверджують факт та характер проведених поліпшень орендованого майна (т. 1 а.с. 130-196), копії податкових декларацій з ПДВ за період формування позивачем основних фондів І групи (т.1. а.с. 197-225). Відповідно до вищенаведених документів основні фонди групи І формувались позивачем саме за рахунок проведення поліпшень орендованого майна.

27.02.2009 року між позивачем та ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 укладено додаткову угоду про дострокове припинення дії договору оренди від 09.03.2006 року, згідно з якою сторони дійшли згоди про припинення договору оренди від 09.03.2006 року з 13.04.2009 року та про необхідність повернення об'єкту оренди у термін до 14.04.2009 року згідно з актом приймання-передачі (т. 1 а.с. 44).

13.04.2009 року сторонами підписано акт приймання-передачі приміщення на виконання додаткової угоди про дострокове припинення дії договору оренди від 09.03.2006 року, згідно з яким орендодавцям був повернений об'єкт оренди (т. 1 а.с. 45-47).

Згідно з відомістю по Дебету 29-19-8-11 з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року на видатки балансової вартості основних фондів групи 1 у звязку з припиненням дії договору оренди віднесено суму у розмірі 261353,00 гривень (т. 1 а.с. 227).

Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2009 року та реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат у 2009 році позивачем віднесено до валових витрат балансову вартість основних фондів групи І у сумі 261353,00 грн. у звязку з припиненням дії договору оренди (т.1 а.с. 91-99).

Згідно з п. 40 розділу 8 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 року № 561 об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.

В акті приймання-передачі від 13.04.2009 року не зазначена сума об'єкту, який передавався. Списання з балансу та припинення нарахування амортизаційних відрахувань на вказаний обєкт І групи основних фондів у бухгалтерському обліку позивача відбулось у день підписання такого акта приймання-передачі 13.04.2009 року. Крім того, у бухгалтерських документах зазначена причина вибуття таких основних фондів - припинення дії договору оренди нежитлового приміщення. Зазначені обставини свідчать про те, що з поверненням орендованого майна відповідно до додаткової угоди про дострокове припинення дії договору оренди, позивачем були також передані поліпшення, які здійснювались ним протягом періоду користування орендованого майна за власний рахунок та які обліковувались ним як основні фонди І групи. При цьому, передача цих поліпшень була здійснена без відповідної оплати з боку отримувача такого майна.

Судом також встановлено, що поліпшення відповідно до даних Таблиці 1 та Таблиці 2 (а.с.104-106, т.1) відбулись у період з 01.06.2006 року по 11.10.2007 року. Відповідно доданих таблиць та наявних в матералах справи первинних документів, а саме видаткових накладних, актів виконаних робіт (а.с.132-180, т.1) за вказаний період на орендованому Позивачем об'єкті за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд 17/2 проводились роботи з ремонту та реконструкції зазначеного обєкту, як то: будівельно-монтажні роботи по зміні фасаду, внутрішнє оздоблення обєкту, установка склопакетів, установка нової кабельної системи в магазині, установка слайдерної двері, установка гіпсокартонної колони, установка металевої рампи, декоративне оздоблення фасаду алюмінієвим композитним профілем, монтаж та установка перил, базова очистка плитки та нанесення мастики, встановлення дверей, установка та монтаж сигналізації в магазині, роботи з проектування, виготовлення та установки елементів дизайну, виготовлення лайтбоксів, табличок, указателів, баннерів, а також інші будівельно-монтажні роботи та роботи з поліпшення дизайну обєкту оренди.

Крім цього, згідно наданого до суду позивачем еспертного висновку № 167 будівельно-технічного дослідження від 20.11.2015 року (а.с.6-14, т.3), складеного ТОВ «Одеський регіональний центр неалежних експертиз», який виконано на замовлення ТОВ «Адреса здоров'я», вбачається, що за результатами проведеної експертизи встановлено, що сума невід'ємних поліпшень складає 268399,71, що відповідає даним наведеним у Таблиці 1 (а.с.11-12, т.3).

Відповідно до пп.8.2.1. п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 ст.5 цього Закону.

Згідно п. п. 8.2.2. п. 8.2. ст. 8 вказаного Закону, до основних фондів групи 1 відносяться будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.

Відповідно до п. 4.9. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Правила цього пункту не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.

У разі коли внаслідок ліквідації основного фонду отримуються комплектуючі, складові частини, компоненти або інші відходи, які мають вартість, ліквідація таких комплектуючих, складових частин, компонентів або інших відходів проводиться за правилами, встановленими для ліквідації основного фонду.

Відповідно до вимог абзацу 1 зазначеної норми права, з урахуванням відсутності обставин-виключень, передбачених абзацом 2 цієї ж норми, передаючи орендодавцю обєкт оренди з усіма поліпшеннями такого майна, проведеними позивачем за власний рахунок та обліковуючи такі поліпшення як основні фонди групи І, позивачем було здійснено ніщо інше як безоплатну передачу цих основних фондів, у звязку з чим така господарська операція повинна розглядатись для цілей оподаткування як поставка основних виробничих фондів.

Суд критично оцінює посилання позивача на положення пп.3.2.2. п.3.2. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого не є об'єктом оподаткування операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг, оскільки обєктом оподаткування є не операція з передачі орендованого майна, а операція з передачі поліпшень цього майна, які відносились позивачем до складу основних фондів І групи.

Оскільки відповідно до вимог п. 4.9. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» безоплатна передача саме основних фондів групи І, без зазначення, чи є такі основні фонди безпосередньо майном чи поліпшеннями такого майна, розглядається як їх поставка, то така операція є об'єктом оподаткування та позивач зобовязаний був включити до складу свої податкових зобовязань з податку на додану вартість 20 % від залишкової вартості таких основних фондів.

Суд також критично оцінює посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на п.1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», стосовно того, що не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі, оскільки, за приписами п.4.9. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» мова йде не про поставку товарів, а про безоплатну передачу основних фондів групи І як поставку таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Отже, поліпшення та їх вартість, які проведені Позивачем, ним були обліковані саме як основні фонди групи 1, та відображені у декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2009 року та реєстрі кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат у 2009 році як валові витрати балансової вартості основних фондів групи І у сумі 261353,00 грн. у звязку з припиненням дії договору оренди. Також це підтвержено відомістю по Дебету 29-19-8-11 з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року на видатки балансової вартості основних фондів групи 1 у звязку з припиненням дії договору оренди віднесено суму у розмірі 261353,00 гривень (т. 1 а.с. 227).

Аналіз вищезазначених обставин в сукупності призводить до висновку, що поліпшення орендованого майна, здійснені Позивачем у період дії договору оренди обліковувались ним як основні фонди групи 1 та відносились ним у податковому обліку до валових витрат як видатки балансової вартості основних фондів групи 1 та у звзяку з достроковим припиненням договору оренду були безоплатно передані особі, не зареєстрованій платником податку (орендодавці - ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1П.), що в розумінні п.4.9. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» є поставкою таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Таким чином, податковий орган правомірно дійшов висновку про заниження ТОВ «Адреса Здоров'я» податкового зобовязання з ПДВ у квітні 2009 року у сумі 52271 гривень.

Відповідно до пп.17.1.3. п. 17. 1 ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями), у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Суд критично оцінює посилання позивача на той факт, що у висновках акту перевірки зазначено про встановлення порушення щодо іншої юридичної особи, у зв'язку з чим такий акт не може бути підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. З описової частини акта перевірки чітко вбачається, що вказане порушення встановлено стосовно ТОВ «Адреса Здоров'я», позивач самостійно підтвердив обставини цього порушення відповідними документами по справі, у звязку з чим зазначення у висновках цього акта перевірки іншої юридичної особи суд розцінює як технічну помилку, яка не може вплинути на вирішення справи по суті.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ТОВ «Адреса здоров'я» є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Адреса здоров'я» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003462301/02 від 30.06.2010 року, № 0003462301/01 від 01.06.2010 року, № 0003462301/0 від 07.05.2010 року в повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 15 грудня 2015 року.

Суддя О.А. Левчук

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Адреса здоров'я» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003462301/02 від 30.06.2010 року, № 0003462301/01 від 01.06.2010 року, № 0003462301/0 від 07.05.2010 року в повному обсязі.

15 грудня 2015 року.

Дата ухвалення рішення15.12.2015
Оприлюднено18.12.2015

Судовий реєстр по справі —2а-9574/10/1570     

Постанова від 15.12.2015

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О. А.

Постанова від 10.12.2015

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О. А.

Ухвала від 03.11.2015

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О. А.

Ухвала від 08.10.2015

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О. А.

Ухвала від 08.07.2015

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О. А.

Ухвала від 09.06.2015

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні