Постанова

від 14.12.2015 по справі 815/3759/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3759/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Тишкової Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРЕЙН КОРП ЛТД" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000362201 від 16.03.2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000362201 від 16.03.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податковий орган необґрунтовано дійшов висновку про порушення підприємством п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого нарахований податок на додану вартість в сумі 2 502 500, 00 грн. та штрафні санкції в розмірі 50%. Позивач зазначає, що взаємовідносини ТОВ «МЕТАЛЗЮКРЕЙН КОРП ЛТД» з контрагентами, здійснення господарських операцій достовірно підтверджено необхідними первинними документами, порядок заповнення яких відповідає встановленим чинним законодавством вимогам, які були надані до перевірки. Також позивач зазначає, що відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту на підставі даних програмних забезпечень органів ДПС і ІС «Податковий блок», які не можуть виступати ні підставою для змін в структурі податкових зобов'язань, ні бути достатнім доказом у податковому спорі, адже не мають статусу офіційних, при цьому податковим органом не були взяті до уваги документи надані позивачем до перевірки.

Також щодо посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних в якості підтвердження реальності операцій між ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» та ТОВ «ІМПОРТ ГРУП УКРАЇНА», позивач зазначає, що посилання ДПІ в акті перевірки на Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранса України від 14.10.97 р. №363, не може заслуговувати на увагу, так як згідно Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх власників транспортного процесу юридичний документ, призначений, крім іншого, для розрахунків за перевезення вантажів, а в даному випадку не має розрахунків за перевезення вантажів, а є розрахунки за придбані товари і сплата ПДВ в ціні придбаних товарів, що підтверджується не транспортними документами, а розрахунковими документами, податковими накладними, договором, видатковими накладними.

Також, в обґрунтування виявлених порушень по взаємовідносинам з ТОВ «ІМПОРТ ГРУП УКРАЇНА» позивач зазначає, що відповідно до статей 46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність а порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні, представник відповідача заперечував проти позовних вимог, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, 25.01.1995 року проведено державну реєстрацію ТОВ "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" за № 1 556 145 0000 038669. ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Суворовському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Суворовському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на підставі направлення від 06.02.2015 року №20/15-54-22-00, згідно п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст.20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №77 від 06.02.2015 року «Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки», проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ " МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД " (код ЄДРПОУ 19349403), з питань взаємовідносин з ТОВ «ІМПОРТ ГРУП УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 3926737) за листопад 2014 року, за результатами якої складено та підписано акт перевірки від 26.02.2015 року № 935/15-54-22-01/19349403. (а.с. 9-38 т. 1).

На підставі цього акту податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення №0000362201 від 16.03.2015 року. (а.с. 39 т.1)

Проаналізувавши положення законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зі змісту зазначеного акту перевірки від 26.02.2015 року № 935/15-54-22-01/19349403 вбачається, що ТОВ " МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД ", в порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 2 502 500,00 грн.

До такого висновку перевіряючи дійшли, використовуючи інформацію комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем ДПС ІС «Податковий блок», статут підприємства, договір оренди приміщень від 12.09.2003 року №КД-4301, доповнення №4301/18 (№ 209840910750) від 27.12.2012 року (строк дії 12.09.2038), картка - рахунок по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», № 281 «Товар на складі», видаткові накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, договір, банківські документи, податкові декларації з податку на додану вартість з додатками, податкову інформацію, отриману від ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 13.02.2015 року №1073/7/15-53-22-05 року неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ІМПОРТ ГРУП УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 39267637), щодо фінансових відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період листопад 2014 року.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Суворовському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000362201 від 16.03.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 502 500,00 грн.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.11 ст. 201 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку). У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми. Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-XIV на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Підпунктами 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

У висновку акту перевірки від 26.02.2015 року № 935/15-54-22-01 зазначено, що перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» із ТОВ «ІМПОРТ ГРУП УКРАЇНИ» на суму 15015000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2502500,00 грн.).

З наданих суду документів вбачається, що між ТОВ " МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" та ТОВ «ІМПОРТ ГРУП УКРАЇНИ» укладений договір купівлі-продажу №КП-01/11/14 від 01.11.2014 року (том 1 а.с. 47-48).

Згідно п.п. 1.1 договору продавець приймає на себе зобов'язання передати, а покупець - прийняти та справити оплату за сільськогосподарську продукцію (соєві боби українського походження).

Пунктами 2.1, 2.2 Договору передбачено, що загальна кількість товару становить 2 300,00 тонн ± 5%. Кінцева кількість (вага) продукції визначається під час перевантажування транспорту в пункті передачі.

Ціна товару вказується в видаткових накладних (п. 3.1 Договору).

Згідно п. 4.3 товар передається згідно з умовами СРТ - склад зазначений покупцем.

На підтвердження виконання умов договору купівлі-продажу №КП-01/11/14 від 01.11.2014 року ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» надано податкові накладні №№ 1-8 від 01.11.2014 року, №№ 9-16 від 02.11.2014 року, №№ 17-24 від 03.11.2014 року, №№25-32 від 04.11.2014 року, №№ 33-40 від 05.11.2014 року, №№ 41-48 від 06.11.2014 року, №№49-56 від 07.11.2014 року, №57-64 від 08.11.2014 року, №№ 65-72 від 09.11.2014 року, №№ 73-80 від 10.11.2014 року, №№ 81-88 від 11.11.2014 року, №№ 89-96 від 12.11.2014 року, №№ 97-104 від 13.11.2014 року, №№ 105-112 від 14.11.2014 року, №№ 113-120 від 15.11.2014 року, №№ 121-128 від 16.11.2014 року, №№ 129-136 від 17.11.2014 року, №№ 137-144 від 18.11.2014 року, №№ 145-152 від 19.11.2014 року, №№ 153-160 від 20.11.2014 року, №№ 161-168 від 21.11.2014 року, №№ 169-176 від 22.11.2014 року, №№ 177 - 184 від 23.11.2014 року, №№ 185-192 від 24.11.2014 року, №№ 193-200 від 25.11.2014 року, №№ 201-208 від 26.11.2014 року, №№ 209-229 від 27.11.2014 року, №№ 230-237 від 28.11.2014 року, №№ 323-330 від 29.11.2014 року, №№590-610 від 30.11.2014 року (а.с. 49-250 т.1, 1- 52 т.2); видаткові накладні у кількості 253 шт. за період з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року (а.с. 52 -251 т.2, 1-53 т.3); товарно-транспортні накладні за період з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року по транспортуванню товару - соєві боби від продавця ТОВ «ІМПОРТ ГРУП УКРАЇНА» (а.с. 78-144 т. 3); платіжне доручення від 26.12.2014 року, прийняте до виконання банком 26.12.2014 року на суму 225 225, 00 грн. (а.с. 77 т.3); контракт № С 2905/2015-МU від 29.05.2014 року про експорт соєвих бобів та експортна декларація (а.с. 72-76 т. 3); довіреності на отримання цінностей від ТОВ «ІМПОРТ ГРУП УКРАЇНА» за договором №КП-01/11/14 (а.с. 159 - 161 т.3); картка рахунку 281 за листопад 2014 року (а.с. 164-172 т.3); договір оренди нерухомого майна КД-4301 від 12 вересня 2003 року (зі змінами та доповненнями), договір зберігання №ЗБ 20/12/2012 від 20.12.2012 року, договір про відступлення права вимоги №24/03-15 від 24.03.2015 року (а.с. 173-211 т. 3).

На підтвердження сплати за зазначений товар позивачем надані платіжні доручення №26.12.2014 року № 846 та № 3081 від 03.12.2015 року. (а.с. 77, 218).

Разом з тим, відповідач зазначив в акті перевірки про те, що до перевірки не надані документи, підтверджуючі доставку вантажів від постачальника ТОВ «ІМПОРТ ГРУП УКРАЇНА», а саме товарно-транспортні накладні, які підтверджували б факт поставки товару (соєві боби) на адресу ТОВ «МЕТАЛЗЮКРЕЙН КОРП ЛТД» від постачальника ТОВ «ІМПОРТ ГРУП УКРАЇНА». Також відповідачем в акті перевірки зазначено, що згідно договору купівлі-продажу від 01.11.2014 року №КП - 01/11/14 від 01.11.2014 року, транспортування товару здійснюється згідно умов СРТ - склад покупця, а це означає, що Продавець доставить товар назначеному їм перевізнику. Крім того, Продавець зобов'язаний сплатити витрати, пов'язані з доставкою товару до зазначеного місця (згідно договору купівлі-продажу від 01.11.2014 року, склад покупця не зазначено), згідно умов СРТ поставки. Також, в акті перевірки вказано про те, що в журналі реєстрації довіреностей відсутні будь-які записи щодо надання довіреностей на отримання соєвих бобів від постачальника ТОВ «ІМПОРТ ГРУП УКРАЇНА», в результаті чого також не можливо підтвердити факт отримання товару.

Дане твердження спростовується, наданими до суду та дослідженими під час розгляду справи копіями товарно-транспортних накладних, договору купівлі - продажу, довіреностей на отримання цінностей. Крім того, враховуючи той факт, що проводилась виїзна документальна перевірка, відповідачем не надано доказів того, що ним було запропоновано надати такі документи, як і доказів того, що позивач відмовився їх надавати.

Як вбачається з п. 4.3 договору купівлі-продажу №КП-01/11/14 від 01.11.2014 року, товар передається згідно з умовами СРТ - склад зазначений покупцем. В кожній товарно-транспортній накладній вказаний пункт розвантаження: м. Одеса, вул. Митна пл., 1/12, а також кількість товару, вид товару та особа, яка його прийняла, а саме: ОСОБА_3, який його отримував на підставі довіреностей №876 від 01.11.2014 року, №883 від 21.11.2014 року, №877 від 11.11.2014 року.

Суд також не бере до уваги твердження податкового органу стосовно того, що товар придбаний у контрагента ТОВ «ІМПОРТ ГРУП УКРАЇНА» не був в подальшому реалізований, а доказів зберігання товару (соєвих бобів) на власних або орендованих складах, або за угодами зберігання не надано, також не надано документів передбачених ЗУ «Про зерно та ринок зерна в Україні», від 05 лютого 2009 року, що дало можливість податковому органу дійти висновку про не доведеність придбавання позивачем соєвих бобів у ТОВ «ІМПОРТ ГРУП УКРАЇНА», оскільки зазначене спростовується наданими до суду та дослідженими під час розгляду справи копіями договорів оренди нерухомого державного майна №КД-4301 від 12.09.2003 року (зі змінами та доповненнями), договору зберігання сільськогосподарської продукції №ЗБ 20/12/2012 від 20.12.2012 року, контракту на експорт соєвих бобів українського походження та експортної декларації.

Так згідно договору №КД-4301 від 12.09.2003 року (зі змінами та доповненнями) Фонд державного майна України по Одеській області (орендодавець) надав у платне користування ТОВ «МЕТАЛЗЮКРЕЙН КОРП ЛТД» (орендар) нерухоме майно, згідно додатку та акту приймання-передачі, а саме: відкритий вантажний склад (інв. № 061544) площею 7746 м.кв., склад (тиловий) площею 9153 м. кв., тилові навантажні площадки площею 11337 м.кв., відкритий вантажний склад №11 площею 15615 м.кв., нежитлові приміщення будівлі складу №8 площею 5752,8 м. кв., склад навіс №13 площею 1314, 90 м.кв., будівля допоміжна в тилу причалу №7 площею 66 м.кв., та інші. Балансоутримувач - ДП «Одеський морський торговельний порт. Адреса розміщення нерухомого майна отриманого в оренду на платній основі: м. Одеса, Митна площа, 1.

Таким чином, позивач мав можливість навантажувати, розвантажувати та зберігати соєві боби на орендованих ним складах. Разом з тим, відсутність у позивача складського свідоцтва та сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна не може свідчити про відсутність товару на складі, а може свідчити лише про порушення правил зберігання зазначеного товару. Крім того, позивачем до перевірки була надана картка рахунку 281 - «Товари на складі», згідно якої позивачем прийнято та оприбутковано товар (соєві боби), у листопаді 2014 року у кількості 2 275,00 тонн, згідно договору купівлі-продажу №КП - 01/11/2014 від 01.11.2014 року.

Як вбачається з контракту про експорт соєвих бобів українського походження №С 2905/2015-MU, ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» (продавець) продає, а «Black Sea Commodities Limited» (покупець) приймає та оплачує соєві боби врожаю 2014 року, українського походження у кількості 3000,00 тонн ± 10%. Згідно експортної декларації, 15.06.2015 року відправник/експортер ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» відправив одержувачу Black Sea Commodities Limited» товар - соєві боби, у кількості 3 000,00 тонн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у ДПІ у Суворовському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області були відсутні підстави для висновків, що в порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПКУ ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості соєвих бобів, отриманих від ТОВ «ІМПОРТ ГРУП УКРАЇНА» у сумі 2 502 500,00 грн., в результаті чого було завищено податковий кредит по ПДВ у сумі 2 502 500,00 грн., за листопад 2014 року, оскільки судом встановлено, що господарські відносини ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» з ТОВ «ІМПОРТ ГРУП УКРАЇНА» в листопаді 2014 року підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та іншими документами, які були досліджені судом під час розгляду справи.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість включені ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість, а, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Посилання відповідача в акті перевірки, в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на інформацію, викладену в податковій інформації від 13.02.2015 року №1073/7/15-53/22-05 від ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ІМПОРТ ГРУП УКРАЇНА», код за ЄДРПОУ 39267637 щодо фінансово-господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період листопад 2014 року, в якій зазначено: «зустрічна звірка не проведена у зв'язку з тим, що стан платника 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагента.

Жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у його постановах від 09.09.2008 у справі N 21-500во08, від 01.06.2010 у справі N 21-573во10, постанові від 31.01.2011 у справі 21-47а10, а також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Таким чином, посилання відповідача в акті перевірки на обставини викладені в цьому інформаційному листі та формування на його підставі висновків є безпідставними.

На підставі вищезазначеного суд дійшов до висновку, що викладені фахівцями ДПІ у Суворовському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області обставини щодо порушення ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» вимог Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ є безпідставними та спростовуються зібраними по справі доказами.

Відповідно до вимог податкового законодавства України необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Податковий орган, не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000362201 від 16.03.2015 року прийняте ДПІ у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.

Згідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 0000362201 від 16.03.2015 року.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 14 грудня 2015 року.

Суддя О.А. Левчук

.