Постанова

від 08.12.2015 по справі 17/177-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 17/177-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Алєєвої І.В., Рогач Л.І. (доповідача) за участю представників: позивачане з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно) відповідачане з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі№ 17/177-10 Господарського суду за заявою проДніпропетровської області Комунального підприємства "Кривбасводоканал" відстрочку виконання рішення за позовомДержавного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" доКомунального підприємства "Кривбасводоканал" простягнення 9984831,90 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2010, залишеним без змін постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 та Вищого господарського суду України від 16.02.2011, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 1186624,03 грн - 3 % річних, 6836715,85 грн - індексу інфляції, 22134,43 грн - витрат по сплаті державного мита, та 204,85 грн - витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг, в решті позовних вимог - відмовлено.

04.06.2013 відповідач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2010 на термін до 01.11.2014.

Ухвалою Господарського суду від Дніпропетровської області від 13.06.2013 року відстрочено виконання рішення суду до 01.11.2014.

17.10.2014 відповідач вдруге звернувся до господарського суду з заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2010 на термін до 01.05.2016.

Ухвалою Господарського суду від Дніпропетровської області від 30.10.2014 у задоволенні заяви про відстрочку та розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2010 відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 у справі № 17/177-10 ухвалу Господарського суду від Дніпропетровської області від 30.10.2014 скасовано, заяву про надання відстрочки задоволено частково, відстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2010 на термін до 01.06.2015.

Обґрунтовуючи заяву про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2010 на термін до 31.12.2015, з якою відповідач втретє звернувся до господарського суду - 28.05.2015, заявник навів доводи, якими обґрунтовувались попередні заяви а саме: вказав, що Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" засноване органом місцевого самоврядування на основі майна, яке є власністю територіальної громади міста, критичний фінансовий стан та збиткова діяльність підприємства підтверджується звітом про фінансові результати за 2014 рік, нестабільні надходження грошових коштів від споживачів породжують існування боргу, якій підтверджується довідкою про дебіторську заборгованість абонентів перед відповідачем за отримані послуги станом на 01.05.2015; рішення, за якими на користь відповідача стягнуто заборгованість з ДП "Криворізька теплоцентраль" не виконуються через ведення стосовно боржника мораторію на задоволення вимог кредиторів на підставі Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", крім того з відповідачем фактично не проводяться розрахунки з боку інших юридичних осіб, заснованих на комунальній власності, примусове стягнення боргу за рішенням суду призведе до зупинення діяльності підприємства, що в свою чергу зменшить надходження від наданих послуг та призведе до повної неплатоспроможності відповідача.

У відзиві на заяву про відстрочку виконання судового рішення позивач проти задоволення заяви заперечив, вказавши, про неможливість надання такої відстрочки, оскільки задоволення заяви призведе до негативних наслідків та неплатоспроможності стягувача - державного підприємства; відповідачу надавались відстрочки неодноразово, проте останній не навів суду доказів в підтвердження існування реальної можливості виконання рішення суду після спливу строку, на який заявник просить відстрочити виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду від Дніпропетровської області від 17.06.2015 у справі № 17/177-10 (суддя Суховаров А.В.) заяву Комунального підприємства "Кривбасводоканал" задоволено частково, відстрочено виконання рішення господарського суду до 15.09.2015. Ухвала вмотивована тим, що наведені відповідачем обставини відповідають підставам, встановленим статтею 121 Господарського процесуального кодексу України для часткового задоволення позову і відстрочення виконання рішення на менш тривалий строк, враховуючи фінансовий стан підприємства, його специфічну діяльність і винятковість даного випадку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 (судді: Лисенко О.М. - головуючий, Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2015 скасовано, у задоволенні заяви від 28.05.2015 № 338ю/в про відстрочку виконання рішення суду від 08.09.2010 у справі № 17/177-10 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий господарський суд врахував односторонньо інтереси боржника, не взявши до уваги фінансовий стан та наслідки для стягувача при затримці виконання рішення суду; суди надавали відстрочку виконання рішення суду до 01.06.2015, втім рішення не виконується на протязі п'яти років, що, в свою чергу, призводить до збитковості позивача - державного підприємства.

Не погоджуючись з висновками апеляційного суду, Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити без змін ухвалу місцевого господарського суду. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме, в порушення статей 32, 43, 111 10 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, суд не взяв до уваги, посилання відповідача на часткове добровільне виконання рішення.

Позивач не надав відзив на касаційну скаргу; сторони не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні; відповідачем заявлено письмове клопотання про розгляд касаційної скарги без участі представника.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Із змісту вказаної статті вбачається, що заява повинна містити: викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення; зазначення того, що просить заявник - розстрочити чи відстрочити виконання рішення, яким чином змінити спосіб і порядок виконання рішення; вказівку, в разі необхідності, про надіслання ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання установі банку або державному виконавцю. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом.

Суди неодноразово задовольняючи заяву відповідача про відстрочення виконання рішення на підставі приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України, виходили з наведених у ній обставин та приймали до уваги негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача, ступінь виконання рішення, врахувавши специфіку його діяльності, наявність дебіторської заборгованості перед боржником, відсутність достатніх грошових коштів на рахунках, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін спору визнаючи їх такими, що є винятковими в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Переглядаючи ухвалу місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд врахував матеріальні інтересів обох сторін при наданні відстрочки та не погодився з висновками суду першої інстанції щодо задоволення заяви відповідача, оскільки затримка виконання рішення суду призведе до негативних наслідків позивача, який є державним підприємством та фінансується з державного бюджету, крім того, встановив, що заявнику надавались відстрочки, проте відповідач всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав належних доказів, які б підтверджували можливість виконати рішення суду у разі задоволення такої заяви.

Відтак, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в постанові, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2010.

Висновки апеляційного суду відповідають вимогам статті 121 цього Кодексу та ґрунтуються на належно досліджених матеріалах справи; доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та не спростовують належно встановлених судом обставин справи, з огляду на що підстав для скасування зазначеного судового акта з мотивів, наведених у касаційній скарзі не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 111 5 , 111 7 , пунктом 1 частини 1 статті 111 9 , статтею 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі №17/177-10 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач