cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2015Справа №910/24095/15
За позовом Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО»
до Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-28»
про стягнення 4 521,55 грн.
Суддя Селівон А.М.
Представники сторін:
Від позивача: Кучкова Ю.В. - представник, довіреність №91/2014/12/23-11 від 26.12.2014;
Від відповідача: Пінчук М.М. - представник, довіреність №81/28 від 22.10.2015
В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
СУТЬ СПОРУ :
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-28» про стягнення 4 521,55 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати за поставлену позивачем електричну енергію, не обліковану внаслідок порушення відповідачем Правил користування електричною енергією.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2015 р. порушено провадження у справі №24095/15 та призначено до розгляду на 15.10.2015 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2015 р. розгляд справи відкладався на 05.11.2015р..
Ухвалою суду від 05.11.15 р. за клопотанням представника позивача строк розгляду спору продовжено на 15 днів.
В судових засіданнях з 05.11.15 р. по 19.11.15 р., з 19.11.15 р. по 01.12.15 р. та з 01.12.15 р. по 04.12.15 р. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва.
У судове засідання 11.09.15 р. з'явився уповноважений представник позивача, уповноважений представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Копія ухвали суду від 11.09.2015 р., яка направлялась відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві, а саме: 02232, м. Київ, вул. Маяковського, 54/9, на час проведення судового засідання 15.10.2015 р. повернулась на адресу Господарського суду м. Києва неврученою адресату із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
У судові засідання 05.11.2015 р.,19.11.2015 р., 01.12.2015 р. та 04.12.2015р. з'явились уповноважені представники сторін.
Судом повідомлено, що до початку судового засідання 15.10.2015 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва представником позивача подане клопотання по справі б/н від 13.10.2015 р. про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено. Подані документи долучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 05.11.2015 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву б/н від 05.11.2015 р. з додатками, в якому зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази порушення ним правил ПКЕЕ, а також відсутня станом на 01.10.2015 р. заборгованість за спожиту електричну енергію, в зв'язку з чим просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити. Відзив з додатками долучений судом до матеріалів справи.
Судом повідомлено, що до початку судового засідання 19.11.2015 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва представником позивача подані заперечення на відзив б/н від 16.11.2015 р. з додатком, в яких позивач звертає увагу суду, що посилання відповідача на відсутність доказів неповідомлення його про час та дату засідання комісії з розгляду документів по Акту про порушення ПКЕЕ є необґрунтованими, оскільки позивачем були дотримані вимоги та процедури чинного законодавства, що регулюють дані відносини. Заперечення на відзив разом з додатками долучені судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 19.11.2015 р. представником позивача подані пояснення б/н від 18.11.2015 р. щодо методики нарахування вартості спожитої електричної енергії по Акту порушення ПКЕЕ №39134 від 03.11.2014 р., які судом долучені до матеріалів справи.
До початку судового засідання 01.12.2015 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшли заява б/н від 23.11.2015 р. про фіксацію судового процесу технічними засобами та відзив (доповнення) на позовну заяву, які долучені судом до матеріалів справи.
Також до початку судового засідання 04.12.2015 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшли пояснення б/н від 02.12.2015 р., в яких відповідач не погоджується із застосуванням при розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем правил користування електричною енергією відповідної Методики, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.06 р. № 562, а також повідомляє, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не було отримано повідомлення позивача про засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ та відповідного протоколу з рішенням вказаної комісії. Пояснення долучені судом до матеріалів справи.
Також, судом повідомлено, що до початку судового засідання 04.12.2015 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли пояснення б/н від 03.12.2015 р. з додатками, в яких позивач підтримав позовні вимоги та зазначив про безпідставність посилань відповідача про неотримання останнім повідомлення про засідання комісії та протоколу комісії і розрахункових документів за актом з огляду на відсутність передбаченого чинним законодавством України обов'язку ПАТ «Київенерго» з надсилання вказаних документів цінним листом та право вибору позивачем способу відправки. Пояснення долучені судом до матеріалів справи.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, на час проведення судового засідання 04.12.15 р. сторонами суду не надано.
Відповідно до 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Враховуючи відсутність на час проведення судових засідань 15.10.15 р., 05.11.15 р. та 19.11.15 р. клопотань представників сторін щодо здійснення фіксації судового засідання по розгляду даної справи технічними засобами, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Судовий процес відображено у протоколах судових засідань.
За клопотанням представника відповідача б/н від 23.11.15 р. фіксація судових засідань 01.12.15 р. та 04.12.15 р. здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перед початком розгляду справи в судових засіданнях представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 60, 74 та ч. 5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Представники сторін в судових засіданнях повідомили суд, що права та обов'язки сторонам зрозумілі.
Відводу судді представниками позивача та відповідача не заявлено.
У судових засіданнях 01.12.15 р. та 04.12.15 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, відповів на питання суду.
У судових засіданнях 01.12.15 р. та 04.12.15 р. представник відповідача підтримав заперечення проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та поясненнях, а також відповів на питання суду.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд
В С Т А Н О В И В:
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом за матеріалами справи, між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (позивач у справі, електропостачальна організація - за договором) та Житлово-будівельним кооперативом «Арсеналець-28» (відповідач по справі, споживач за договором) було укладено Договір №3515199 від 03.04.2003 р. про постачання електричної енергії (далі - Договір), згідно умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію відповідно до умов цього Договору, а Споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни піклуються у пресі, виконує інші умови, визначені Договором та додатками до нього, які є невід'ємною частиною (п.1.1 Договору).
Розділами 2 - 3 Договору сторони узгодили обов'язки та відповідальність споживача та енергопостачальної організації, обмеження та припинення електропостачання, облік електроенергії та прилади обліку тощо.
Згідно п.8.5 Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня поточного року. Договорі вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд.
Вказаний договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу Українита § 3 глави 30 Господарського кодексу України.
Окрім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» енергією є електрична енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.
Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно - правових документів та договору про постачання енергії.
Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.
Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та «Про електроенергетику».
Частинами першою і другою статті 275 та частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Згідно з п. 10.2 ПКЕЕ Споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Умовами розділу 4 Договору передбачено, що споживач, зокрема, зобов'язується:
- забезпечувати у будь-який час доби безперешкодний доступ представників Енергопостачальної організації до систем та приладів обліку, приладів вимірювання потужності для контролю за встановленими режимами споживання електроенергії (п.4.7 Договору);
- виконувати видані представниками Електропостачальної організації приписи щодо виявлених порушень ПКЕЕ та дотримання режимів електропостачання та потужності.
Окрім того, відповідно до п. 4 Додатку № 4 до Договору відповідач (абонент) несе відповідальність за збереження розрахункових приладів обліку та пломб на них.
Відповідно до п. п. 3.2, 3.3 ПКЕЕ відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Згідно п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562.
Пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві, підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Аналогічні норми містить п. 4.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика). Методикою встановлена форма та вимоги до акту про порушення ПКЕЕ, види порушень ПКЕЕ та порядок визначення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.
Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці працівниками позивача стану обліку відповідачем електричної енергії за адресою: м. Київ, пр. Маяковського, 54/9, було встановлено порушення Житлово-будівельним кооперативом «Арсеналець-28» ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» та п.3.2, п.3.3 та п.6.40 «Правил користування електричною енергією» (надалі - ПКЕЕ), а саме, пошкодження лічильника електричної енергії, про що складено Акт про порушення № 39134 від 03.11.2014 р., копія якого наявна в матеріалах справи.
Вказаний Акт про порушення №39134 від 03.11.2014 р. підписаний трьома уповноваженими представниками позивача, а саме інженером КДУ Потапенко С.В., інженером КДУ Кошпур О.В та електромонтером Лінковським С.В.. При цьому, уповноважена особа відповідача (споживача) - електрик Городецький О.І. від підписання акту та надання зауважень до складеного акту відмовився, про що в останньому зроблена відповідна відмітка.
Також, в акті про порушення №39134 від 03.11.2014 р. відповідача було повідомлено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 17.11.2014 р. ,та запрошено на вказане засідання комісії.
Як зазначено у вказаному акті, прилад обліку НІК 2301 АПЗ № 0533570 був знятий та замінений при перевірці на інший, про що позивачем складено акт № 39134 про усунення порушення ПКЕЕ (ПКЕЕН) від 03.11.14 р., підписаний трьома представниками ПАТ «Київенерго», а саме інженером КДУ Потапенко С.В., інженером КДУ Кошпур О.В та електромонтером Лінковським С.В.. При цьому, уповноважений представник відповідача (споживача) - електрик Городецький О.І., який був присутній при огляді, від підписання вказаного акту відмовився, що підтверджується відвідною відміткою.
В протоколі № 236 від 17.11.2014 р. засідання комісії по розгляду акта про порушення № 39134 від 03.11.14 р., копія якого міститься в матеріалах справи, зазначено про розгляд комісією спірного акту № 39134 з метою визначення правомірності його складання, обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення, встановлення факту усунення порушення 03.11.2014 р., та прийняття рішення про перенесення розгляду справи за актом про порушення № 39134 від 03.11.14 р. на іншу дату, після проведення експертизи лічильника.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно проведеної СВП «Київські електричні мережі» ПАТ «Київенерго» відповідно до акту про порушення №39134 від 03.11.2014 р. експертизи, результати якої оформлені актом № 2895 від 08.12.14 р. проведення експертизи лічильників електроенергії, а саме лічильника № 0533570 типу НІК 2301 АПЗ, встановлено, що в лічильнику пошкоджено кріплення лічильного механізму; внаслідок того, що лічильний механізм лежить на електронній платі та закорочує її, встановити метрологічні параметри та поточні показники не виявилось можливим. При цьому, згідно вказаного акту експертизи причиною пошкодження може бути дія магнітного поля або сильного удару.
Згідно п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Судом встановлено за матеріалами справи, що листом №030/64-797 від 11.12.2014 р. відповідач був повідомлений про те, що 19.01.2015 р. буде проводитись засідання комісії з розгляду акту №39134 від 03.11.2014 р.. До листа додано копію акту про порушення № 39134 від 03.11.14 р..
Факт надсилання вказаного листа на адресу відповідача та отримання представником останнього гр. Мурлян 23.12.14р. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списку згрупованих поштових відправлень від 22.12.14 р., фіскального чеку №2351 від 22.12.2014 р. та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0405028692749.
Відповідно до абз. 4 п. 6.42 ПКЕЕ рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Як свідчать матеріали справи та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, 19.01.2015 р. позивачем було проведено засідання комісії в складі: голови комісії - начальника відділу технічного аудиту департаменту технічного аудиту та енергобалансів СПВ «Київські електричні мережі» Помаз Р.В., членів комісії - інженера 1 категорії групи обстежень по запитах відділу технічного аудиту департаменту технічного аудиту та енергобалансів СПВ «Київські електричні мережі» Крюченко С.В., провідного інженера групи розрахунків з юридичними споживачами центру розрахунків департаменту продажу комерційної дирекції Ткачук Ю.Ю., керівника групи претензійно - позовної роботи з фізичними особами департаменту правового забезпечення дирекції правового забезпечення Мосійчук А.П. по розгляду акта про порушення №39134 від 03.11.2014 р., оформлене протоколом № 160 від 19.01.15 р., відповідно до якого комісією прийнято рішення провести нарахування згідно з пунктом № 2.5 та за формулою № 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, виходячи з наступних параметрів: договірна потужність - 10 кВт; режим роботи - 7 днів на тиждень, 24 години на добу; період нарахування - з 08.07.2014 р. по 03.11.2014 р.; коефіцієнт використання - 0,5, та визначено належну до плати суму за недораховану електроенергію в розмірі 4 521,55 грн..
Листом № 030/34-209 від 20.01.2015 р, копія якого наявна в матеріалах справи, відповідач був повідомлений про результати розгляду 19.01.2015 р. комісією акту по порушення №39134 від 03.11.2014 р., а також про необхідність сплати нарахувань у розмірі 4 521,55 грн. в 30-денний термін. До листа позивачем додавались копії акту порушення, протоколу засідання, розрахунок та рахунок - фактура. Факт надсилання вказаного листа на адресу відповідача та отримання його представником останнього гр. Мурлян 22.01.15 р. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списку згрупованих поштових відправлень від 21.01.2015 р., фіскальних чеків №7999 та №7998 від 21.01.15 р., рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0405028698984.
Крім того, листом № 34/4-3828 від 12.06.15 р. відповідачу була направлена вимога про сплату заборгованості за актом та повторно рахунок - фактура № 3515199 від 12.06.15 р. на суму 4521,55 грн., а також акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.15 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку № 3301 від 15.06.15 р., списку згрупованих відправлень від 15.06.15 р. та опису вкладення в цінний лист від 15.06.15 р..
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України укладений між сторонами Договір про постачання електричної енергії №3515199 р. від 03.04.2003 р. є обов'язковим для виконання обома сторонами.
При цьому за приписами ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.
Зокрема, статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Згідно із частиною 2 цієї ж статті до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Згідно ч. 2 ст. 236 Господарського кодексу України перелік оперативно - господарських санкцій, встановлений в частині 1 цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити в договорі також інші оперативно - господарські санкції.
Пунктом 5.4 Договору передбачено, що у разі зняття та перестановки розрахункових електролічильників, вимірювальних трансформаторів, зміни схеми електропостачання, підключення або відключення розрахункових приладів без дозволу Електропостачальної організації, без облікового споживання електроенергії, зняття пломб з приладів обліку, самовільного включення струмоприймачів третіх осіб до електромереж Електропостачальної організації споживач сплачує вартість електроенергії за приєднаною потужністю та числом годин її використання з моменту останньої перевірки, але не більше терміну позовної давності.
Зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про порушення ПКЕЕ, яке оформлено протоколом, є саме оперативно - господарською санкцією, а не актом нормативного характеру
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 09.10.13 р. у справі № 919/248/13-г.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
У сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електричної енергії є оперативно - господарською санкцією, в разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутись до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих їх застосуванням.
Суд зазначає, що відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.
У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі.
У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження сплати донарахованих позивачем внаслідок порушення правил ПКЕЕ 4521,55 грн., письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № 3515199 про постачання електричної енергії від 03.04.2013 р., оскарження та визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом №160 від 19.01.2015 р. відповідачем суду не надано.
При цьому судом не приймаються до уваги посилання відповідача як на підставу для відмови в задоволені позовних вимог на неповідомлення його про дату, час і місце проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення та не отримання протоколу засідання вказаної комісії та розрахункових документів по акту про порушення ПКЕЕ як такі, що спростовуються фактичними обставинами справи та наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, доказами надсилання вказаних документів на адресу відповідача та отримання їх представником останнього. Доказів наявності у позивача визначеного імперативними нормами законодавства обов'язку з надсилання вищезазначених документів цінним листом з описом вкладення споживачу законодавством не передбачено та відповідачем суду не надано.
Посилання відповідача на отримання в зазначених позивачем поштових відправленнях інших документів, ніж ті, на які посилається позивач, і, як наслідок, неповідомлення ЖБК «Арсеналець -28» про засідання комісії та відсутність протоколу, акту та рахунку - фактури, які буди надіслані позивачем вказаними поштовими відправленнями, судом оцінюються критично за відсутності жодних доказів на підтвердження викладених заперечень, окрім письмових пояснень та одноособових тверджень відповідача.
Крім того суд зазначає, що оспорювання дій позивача щодо перевірки стану обліку електричної енергії, виявлених порушень та визначення суми обсягу та вартості належної до сплати вартості електроенергії, а також змісту складених під час перевірки документів, зокрема, акту про порушення № 39134 та протоколу засідання комісії по його розгляду, має здійснюватись відповідно до зазначених вище норм законодавства в рамках іншого спору за участю відповідного суб'єкта оскарження, оскільки дослідження даних питань не входить до предмету доказування у даній справі.
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язку з оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача.
Крім цього, судом встановлено, що позивачем в поданій позовній заяві заявлено клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 609,00 грн..
Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З 01.11.2011 р. правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення такого збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно поданої позивачем позовної заяви відповідно до розміру позовних вимог в сумі 4521,55 грн. суми судового збору, яка підлягає сплаті, становить 1218,00 грн..
При цьому судом встановлено, що позивачем при подачі позову до суду платіжним дорученням № 2116306051 від 12.08.2015 р. сплачено 1 827,00 грн. судового збору, отже переплата складає 609,00 грн..
Згідно приписів статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми. Повернення надмірно сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Відповідно до пункту 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається: - в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або - в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом), або - в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК). В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до Державного бюджету України.
За вказаних обставин суд вважає за необхідне повернути Публічному акціонерному товариству «КИЇВЕНЕРГО» надлишково сплачену суму судового збору в розмірі 609,00 грн..
Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 4-2, 4-3, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-28» (вул. Маяковського, 54/9, м. Київ, 02232, код 22893257) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (пл. І.Франка, 5, м. Київ, 01001; вул. Мельникова, 31, м. Київ, 04050, код 00131305)
- на р/р 26038301201 в ГУ ВАТ «Ощадбанк» по м.Києву та Київській області, МФО 322669, код 00131305 - 4 521,55 грн. вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією;
- на р/р 26000306201 у ГУ ВАТ «Ощадбанк» по м.Києву та Київській області, МФО 322669, код 00131305 1218,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
3. Повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго» (пл. І.Франка, 5, м. Київ, 01001; вул. Мельникова, 31, м. Київ, 04050, код 00131305) з Державного бюджету України суму 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. надмірно сплаченого судового збору, перерахованого згідно платіжного доручення № 2116306051 від 12.08.2015р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/24095/15.
Дане рішення є підставою для повернення надмірно сплаченого судового збору з Державного бюджету України.
Для вирішення питання про повернення судового збору позивач має звернутись до органів Державної казначейської служби України.
Повний текст рішення складений та підписаний 10 грудня 2015 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом 10 днів з дня складання та підписання повного тексту рішення.
Суддя А.М.Селівон
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2015 |
Оприлюднено | 18.12.2015 |
Номер документу | 54328272 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Селівон А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні