Рішення

від 02.12.2015 по справі 910/28456/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015Справа №910/28456/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Енд Гоу Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінконсалт ЛТД»

про стягнення коштів в розмірі 325 364,31 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Стельмах Ю.М., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Енд Гоу Україна» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінконсалт ЛТД» (далі - відповідач) про стягнення коштів в розмірі 325 364,31 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2015 було порушено провадження у справі № 910/28456/15, розгляд справи призначено на 02.12.2015.

02.12.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 02.12.2015 представник позивача з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 02.12.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Енд Гоу Україна» (далі - позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінконсалт ЛТД» (далі - відповідач, позичальник) було укладено Кредитним договір (кредитної лінії) № 1 (далі - Кредитний договір).

У відповідності з умовами та положеннями цього Договору кредитор надає позичальнику у власність, а позичальник приймає від кредитора і зобов'язується повернути йому на умовах і в терміни, обумовлені цим Договором, грошові кошти для поповнення оборотних коштів у загальній сумі, зазначені в п. 1.2 цього Договору, (далі - кредитна лінія), а також сплатити відсотки за періоди фактичного користування кредитною лінією у відповідності з цим Договором (далі - відсотки).

01.07.2014 сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди викласти пункти 1.2 та 1.5 Кредитного договору у новій редакції.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору загальна сума кредитної лінії, що надається відповідно до цього Договору, складає 230 000,00 грн.

Згідно з п. 1.3 Кредитного договору сума зазначена в п. 1.2 цього Договору, відкрита для користування позичальником з 30.05.2014 по 29.05.2015.

Пунктом 1.5 Кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язується виплатити суму відсотків, які нараховуються на суму або частину кредитної лінії з розрахунку за ставкою в розмірі 30 % річних. Відсотки виплачуються в кінці терміну одночасно з поверненням суми основного боргу. Відсотки розраховуються з дати, наступної за датою зарахування суми кредиту (транш кредитної лінії) на рахунок позичальника по дату фактичного повернення кредиту включно, виходячи з фактичної кількості днів користування та фактичної кількості днів у році (365).

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, в свою чергу, відповідач порушив положення Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за його користування у встановлені Кредитним договором строки.

Як зазначає позивач, відповідачем було повернуто лише кредитні кошти в розмірі 9 000,00 грн., що також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок по особовому рахунку позивача.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку позивача вбачається, що позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку позивача є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по поверненню кредиту в розмірі 230 000,00 грн та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 94 290,71 грн підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в розмірі 1 073,60 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем було вірно розраховано зазначений показник, а відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в розмірі 1 073,60 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором, з урахуванням інфляційних втрат, в розмірі 325 364,31 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінконсалт ЛТД» (03039, м. Київ, провулок Червоноармійський, будинок 14; ідентифікаційний код: 37318443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Енд Гоу Україна» (01015, м. Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 6-Б; ідентифікаційний код: 36303070) заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 230 000 (двісті тридцять тисяч) грн 00 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 94 290 (дев'яносто чотири тисячі двісті дев'яносто) грн 71 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. та судовий збір в розмірі 4 880 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 47 коп.

Повне рішення складено 07.12.2015.

Суддя О.В. Нечай