Рішення

від 09.12.2015 по справі 910/27795/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2015Справа № 910/27795/15

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» до товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАНТ», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, про виселення з нежитлового приміщення, за участю представників сторін:

від позивача: Акімова А.В. (довіреність від 02.11.2015 № 133);

від відповідача: не зявилися;

від третьої особи: Захарченко К.П. (довіреність від 29.12.2014 № 062/02/07-11629),

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2015 року до Господарського суду міста Києва звернулося КП «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» з позовом до ТОВ «ДІАНТ», яким заявлено вимогу про виселення останнього з нерухомого майна (приміщення), приведення його у первісний стан та повернення за актом приймання-передачі.

Позов мотивований тим, що строк дії договору від 20.07.2012 № 513, на підставі якого відповідач користається об'єктом оренди, закінчився, однак останній у встановлений договором строк вказане майно позивачеві не повернув, що й стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2015 прийнято позов КП «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» до розгляду та порушено провадження у справі № 910/27795/15. Також вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (далі - третя особа).

Ухвали у даній справі надсилалися відповідачеві, зокрема, на його адресу місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце належним чином.

Однак, відповідач в жодне судове засідання свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки його представника у судові засідання до суду не подав, правом, наданим ст. 59 ГПК України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло, а тому, відповідно до положень ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09 грудня 2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши повноважних представників позивача і третьої особи у даній справі, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено таке.

Між Головним управлінням комунальної власності м Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), найменування якого змінено рішенням Київської міської ради від 15.03.2012 № 198/7535 «Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» на Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавцем, КП «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» (отримувач коштів та балансоотримувач об'єкта оренди) та ТОВ «ДІАНТ», як орендарем, укладено договір від 20.07.2012 № 513 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду та додаткову угоду від 12.03.2013 № 1 (далі - договір).

Відповідно до предмета договору орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 03.07.2012 № 122 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт оренди), що знаходиться за адресою: вестибюль станції метро «Університет», Б/Н, для торгівлі непродовольчими товарами (п. 1.1 договору).

Об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 13,1 м 2 , згідно з викопіюванням зі Схем тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину договору (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.4 договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН».

Сторонами у п. 9.1 договору встановлено, що цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 05 травня 2012 року до 03 травня 2015 року.

Договір припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п. 9.4 договору).

У пункті 9.7 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору.

Як вбачається з п.п. 4.1 та 4.15 договору, орендодавець зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.

Згідно з п. 5.4 договору орендар після закінчення строку дії договору має переважне право, за інших рівних умов, на продовження дії договору за умови належного виконання своїх обов'язків за договором.

У пункті 7.6 договору сторонами передбачено, що у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству в стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Суд відзначає, що договір, який є підставою позову, за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна, а тому права і обов'язки сторін визначаються, зокрема, положеннями глави 58 ЦК України, параграфу 5 глави 30 розділу VI Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК України). Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 759 ЦК України та ч. 1 ст. ЗУ «Про оренду державного та комунального майна».

Судом встановлено, що за актом приймання-передачі майна в оренду від 20.07.2012 орендодавцем - третьою особою передано, а відповідачем прийнято об'єкт оренди (засвідчена копія міститься у матеріалах справи). Вказаний акт підписано орендодавцем - третьою особою, позивачем і відповідачем, а також підписи їх представників скріплено відбитками печаток.

Також судом встановлено, що позивачем 29 травня 2015 року (згідно з відбитком штампу поштового зв'язку на конверті) надіслано відповідачеві лист від 27.05.2015 № 440-НДД, яким останнього повідомлено про те, що строк дії договору закінчився 03 травня 2015 року та продовжуватися не новий строк не буде. У зв'язку із наведеним, позивач вимагав від відповідача привести об'єкт оренди у первинний стан та передати орендодавцеві за актом приймання-передачі у строк, встановлений п. 4.15 договору.

Докази надсилання позивачем відповідачеві вказаного листа містяться у матеріалах справи у вигляді засвідчених копій. Однак, згідно з довідкою поштового зв'язку, поштове відправлення позивача повернуто останньому у зв'язку із закінченням зберігання.

Пленумом Вищого господарського суду України в абзаці 2 п. 1.7 постанови від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» надано такі роз'яснення, що в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Таким чином, вимога про повернення орендованого майна пред'явлена позивачем відповідачеві 27 травня 2015 року.

Крім того, судом встановлено, що із аналогічною вимогою зверталася до відповідача третя особа у справі, яка викладена у її листі від 18.05.2015 № 062/07/19-5516. Даний лист було надіслано третьою особою відповідачеві 18 травня 2015 року, що підтверджується журналом реєстрації вихідної кореспонденції, засвідчена копія якого міститься у матеріалах справи.

Спір між учасниками судового процесу у даній справі виник, як стверджує позивач, внаслідок невиконання відповідачем вимог позивача, викладених у листі від 27.05.2015 № 440-НДД, та порушення умов договору, закріплених у пунктах 4.1, 4.15 та 7.6, тобто відповідачем не повернуто позивачеві об'єкт оренди після спливу строку дії договору за відповідним актом прийому-передачі.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд зазначає таке.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

З наведених норм права слідує, що за наслідками припинення дії договору, предметом якого є оренда державного або комунального майна, орендар зобов'язаний повернути таке майно у встановленому договором порядку.

При цьому, з урахуванням умов, передбачених 9.7 договору, суд відзначає, що відповідача повідомлено позивачем і третьою особою про припинення дії договору і про те, що дія договору продовжуватися не буде, у межах місячного терміну з моменту припинення дії договору. Крім того, сторонами не надано суду відповідної додаткової угоди, якою б було продовжено строк дії договору.

Таким чином, виходячи з умов, передбачених у пунктах 4.1, 4.15 та 7.6 договору, та наведених вище норм права, відповідач був зобов'язаний повернути позивачеві об'єкт оренди за актом приймання-передачі у термін до 02 червня 2015 року, включно.

Однак, доказів належного виконання відповідачем зобов'язань матеріали справи не містять.

Згідно з акту про проведення огляду використання об'єкта оренди орендарем від 07.12.2015, складеного представниками позивача, об'єкт оренди відповідачем не звільнено (оригінал міститься у матеріалах справи).

Отже, підсумовуючи сукупність обставин даної справи і норми матеріального права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про виселення відповідача з об'єкта оренди, а також зобов'язання останнього привести вказаний об'єкт у первісний стан та повернути його позивачеві за актом приймання-передачі підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки факт порушення відповідачем умов договору позивачем належним чином доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем в порядку, визначеному ст. 33 ГПК України, не спростовано.

Обов'язок доказування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Також відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з огляду на те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49 статтями 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Висилити товариство з обмеженою відповідальністю «ДІАНТ» (04214, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 67, літера А; ідентифікаційний код 20023368) з нерухомого майна (приміщення), загальною площею 13,1 м 2 , що знаходиться за адресою: станція метро «Університет».

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «ДІАНТ» (04214, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 67, літера А; ідентифікаційний код 20023368) привести у первісний стан орендоване нерухоме майно (приміщення), загальною площею 13,1 м 2 , що знаходиться за адресою: станція метро «Університет», та повернути дане майно комунальному підприємству «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» (03056, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 35; ідентифікаційний код 03328913) за актом приймання-передачі.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАНТ» (04214, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 67, літера А; ідентифікаційний код 20023368) на користь комунального підприємства «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» (03056, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 35; ідентифікаційний код 03328913) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 2436,00 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 грудня 2015 року.

Суддя Я.А. Карабань