Рішення

від 09.12.2015 по справі 910/28672/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2015Справа №910/28672/15 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича та комерційна фірма «Мантисса»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Юністіл»

про стягнення грошових коштів у розмірі 50 635 грн. 00 коп.

Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича та комерційна фірма «Мантисса» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Юністіл» (надалі також - «Відповідач») про стягнення грошових коштів у розмірі 50 635 грн. 00 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 27.03.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Юністіл» виставило Позивачу рахунок - фактуру №СФ - 0001770 на оплату кола ст. 45, Ф250 мм, довжина 6,3 м. 30.03.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича та комерційна фірма «Мантисса» здійснило оплату вказаного рахунку, що підтверджується платіжним дорученням №50 на суму 41 500 грн. 00 коп. та платіжним дорученням №153 на суму 9 135 грн. 00 коп. Як зазначає Позивач, строк поставки товару складав 2 тижні, проте Відповідач повідомив, що оскільки товар виготовляють у м. Луганськ, не має можливості його доставити на адресу Позивача. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича та комерційна фірма «Мантисса» неодноразово направляло вимоги на адресу Відповідача про повернення грошових коштів, які залишені без виконання. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича та комерційна фірма «Мантисса» становить 50 635 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.11.2015 р. порушено провадження у справі № 910/28672/15, судове засідання призначено на 25.11.2015 р.

20.11.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.11.2015 року.

25.11.2015 року в судове засідання представники сторін не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Представник відповідача про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.11.2015 року не виконав. Представник позивача вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.11.2015 року виконав не в повному обсязі.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Позивача про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача надати докази на підтвердження направлення листа №20/04-15 від 20.04.2015 року з вимогою повернення грошових коштів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Юністіл";

2) Відповідача надати докази на підтвердження повернення грошових коштів в розмірі 50 635,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.11.2015 року відкладено розгляд справи на 09.12.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

08.12.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

08.12.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові докази по справі.

В судове засідання 09 грудня 2015 року представники Сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили. Представник Позивача про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав заяву розгляд справи без участі уповноваженого представника, яка Судом розглянута та задоволена. Представник Відповідача про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.11.2015 року у справі № 910/28672/15, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Юністіл» є 03191, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЯКУБОВСЬКОГО МАРШАЛА, будинок 2.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/28672/15 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Юністіл», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Позивач і Відповідач про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Позивач і Відповідач були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Позивача і Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 09 грудня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

27 березня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Юністіл» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича та комерційна фірма «Мантисса» рахунок - фактуру №СФ - 0001770 на оплату за круг ф. 250 ст. 45 у кількості 1 одиниця на загальну суму 50 635 грн. 00 коп.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича та комерційна фірма «Мантисса» було сплачено Відповідачу грошові кошти у розмірі 41 500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №50 від 30.03.2015 року із призначенням платежу: «передоплата по рах. №1770 від 27.03.2015 р. за круг ф250 ст.45», та грошові кошти у розмірі 9 135 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №153 від 30.03.2015 року із призначенням платежу: «передоплата по рах. №1770 від 27.03.2015 р. за круг ф250 ст.45».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що строк поставки товару складав 2 тижні, проте Відповідач повідомив, що оскільки товар виготовляють у м. Луганськ, не має можливості його доставити на адресу Позивача. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича та комерційна фірма «Мантисса» неодноразово направляло вимоги на адресу Відповідача про повернення грошових коштів, які залишені без виконання. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича та комерційна фірма «Мантисса» становить 50 635 грн. 00 коп.

20.04.2015 року Позивачем був надісланий на адресу Відповідача лист №20/04-15 з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 50 635 грн. 00 коп., у відповідь на який Відповідач листом №1405-1 від 14.05.2015 р. повідомив про повернення грошових коштів у строк до 31.05.2015 року, а листом №1206-1 від 12.06.2015 р. повідомив про повернення грошових коштів у строк до 30.06.2015 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича та комерційна фірма «Мантисса» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до приписів ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами, що фіксують та підтверджують господарські операції, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати як обов'язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємства тощо. Тобто, для надання первинним документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські операції, що здійснюються за конкретним договором, укладеним між сторонами. В даному випадку між сторонами склалися фактичні правовідносини з поставки товару, що відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки правочин між сторонами може бути укладений в будь-який спосіб і сторони вільні у виборі форми правочину.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 березня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Юністіл» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича та комерційна фірма «Мантисса» рахунок - фактуру №СФ - 0001770 на оплату за круг ф. 250 ст. 45 у кількості 1 одиниця на загальну суму 50 635 грн. 00 коп.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича та комерційна фірма «Мантисса» було сплачено Відповідачу грошові кошти у розмірі 41 500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №50 від 30.03.2015 року із призначенням платежу: «передоплата по рах. №1770 від 27.03.2015 р. за круг ф250 ст.45», та грошові кошти у розмірі 9 135 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №153 від 30.03.2015 року із призначенням платежу: «передоплата по рах. №1770 від 27.03.2015 р. за круг ф250 ст.45».

Як встановлено Судом, Відповідачем до теперішнього часу не був поставлений Покупцеві товар всупереч умовам Договору поставки, укладеного у спрощений спосіб між сторонами.

Відповідно до ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

20.04.2015 року Позивачем був надісланий на адресу Відповідача лист №20/04-15 з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 50 635 грн. 00 коп., у відповідь на який Відповідач листом №1405-1 від 14.05.2015 р. повідомив про повернення грошових коштів у строк до 31.05.2015 року, а листом №1206-1 від 12.06.2015 р. повідомив про повернення грошових коштів у строк до 30.06.2015 року.

Відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Вказану правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 5011-42/13539-2012|3-30гс13.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Юністіл» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича та комерційна фірма «Мантисса» за Договором поставки становить 50 635 грн. 00 коп., що також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом між 15.05.2015 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Однак, Суд звертає уваги, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича та комерційна фірма «Мантисса» в розмірі 50 635 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив поставку товару та не здійснив повернення суми попередньої оплати в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 50 635 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-19 внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-19 набрав чинності з 1 вересня 2015 року.

Таким чином, враховуючи те, що при зверненні до господарського суду з вказаною позовною заявою 05.11.2015 року Позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 218 грн. 00 коп., проте останнім було сплачено судовий збір у розмірі 1 378 грн. 00 коп., надмірно сплачений судовий збір відповідно до платіжного доручення № 225 від 12 жовтня 2015 року в розмірі 160 грн. 00 коп. підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича та комерційна фірма «Мантисса» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Юністіл» (03191, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЯКУБОВСЬКОГО МАРШАЛА, будинок 2, Ідентифікаційний код юридичної особи 39184273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича та комерційна фірма «Мантисса» (49061, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, ПРОСПЕКТ КІРОВА, будинок 127, квартира 93, Ідентифікаційний код юридичної особи 13456747) грошові кошти у розмірі 50 635 (п'ятдесят тисяч шістсот тридцять п'ять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича та комерційна фірма «Мантисса» (49061, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, ПРОСПЕКТ КІРОВА, будинок 127, квартира 93, Ідентифікаційний код юридичної особи 13456747) зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 160 (сто шістдесят) грн. 00 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення № 225 від 12 жовтня 2015 року.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 11 грудня 2015 року.

Судя О.В. Чинчин