Рішення

від 14.12.2015 по справі 910/28992/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2015Справа №910/28992/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпі-Львів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія ПБ Інвест» про стягнення 34944,00 грн. Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Бурба Д.О. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпі-Львів» (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія ПБ Інвест» (далі за текстом - відповідач) про стягнення 34944,00 грн. заборгованості, з якої: 29120,00 грн. - основний борг та 5824 грн. - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору купівлі-продажу товару №420035 від 15.04.2014, поставив відповідачу визначений товар, втім ТОВ «Торгово-виробнича компанія ПБ Інвест», в порушення умов даного договору, свої зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконало, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2015 порушено провадження у справі №910/28992/15 та призначено до розгляду на 14.12.2015.

Представник позивача в засіданні господарського суду 14.12.2015 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.12.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

15.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альпі-Львів» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія ПБ Інвест» (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу товару №420035, відповідно до умов якого продавець поставляє та передає у власність покупця товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, що є невід'ємними частинами даного договору, а покупець приймає товар і оплачує його вартість за умовами даного договору (п. 1.1. договору).

За умовами п. 2.1. договору найменування товару, ціна та його кількість зазначається в накладних, які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна товару зазначається в накладних, які є невід'ємними частинами даного договору, і встановлюється на підставі прайс-листів продавця.

Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що загальна сума цього договору визначається сумою загальних вартостей товару, що вказана в накладних, які є невід'ємними частинами даного договору. Оплата здійснюється в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок покупця.

Згідно з п. 3.4. договору покупець зобов'язаний сплатити попередню оплату в розмірі 100% від вартості товару згідно виставлених рахунків, що є невід'ємними частинами даного договору.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту його повного виконання, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2014 року. У випадку відсутності за один місяць до закінчення строку дії даного договору письмових повідомлень сторін про припинення дії даного договору, він вважається продовженим до отримання письмового повідомлення однієї з сторін про його розірвання. (п.п. 8.1., 8.2. договору).

Під час розгляду справи доказів припинення дії вказаного договору сторонами не надано, а отже він є діючим та приймається судом до уваги.

На виконання умов даного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпі-Львів» передало уповноваженим представникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія ПБ Інвест» узгоджений товар на загальну суму 140952,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №259 від 15.04.2014 на суму 16944,00 грн., №309 від 06.05.2014 на суму 25416,00 грн., №312 від 06.05.2014 на суму 8472,00 грн., №352 від 19.05.2014 на суму 36048,00 грн., №417 від 06.06.2014 на суму 9012,00 грн., №437 від 13.06.2014 на суму 9012,00 грн., №462 від 20.06.2014 на суму 9012,00 грн., №514 від 04.07.2014 на суму 9012,00 грн., №531 від 09.07.2014 на суму 9012,00 грн., №593 від 23.07.2014 на суму 9012,00 грн., а також товарно-транспортними накладними, які підписані представниками сторін без заперечень та скріплені печатками підприємств.

Однак відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за Договором купівлі-продажу товару №420035 від 15.04.2014, оплату поставленого товару своєчасно та в повному обсязі не здійснив, сплативши лише 111832,00 грн., про що свідчать копії платіжних доручень які містяться в матеріалах справи.

Позивач звертався до ТОВ «Торгово-виробнича компанія ПБ Інвест» з претензією-вимогою від 02.09.2015, в якій просив погасити заборгованість в розмірі 29120,00 грн. Проте, поштове відправлення було повернуто об'єктом поштового зв'язку відправнику (позивачу) в зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначалося вище, в пункту 3.4. договору сторони визначили, що покупець зобов'язаний сплатити попередню оплату в розмірі 100% від вартості товару згідно виставлених рахунків, що є невід'ємними частинами даного договору.

В пункті 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

При цьому, судом враховано, що поставка товару без попередньої оплати не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема щодо порядку розрахунків, оскільки вигодонабувач користується своїм законним правом у зустрічному зобов'язанні (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі №3-125гс14).

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем узгодженого товару відповідачу та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 29120,00 грн.

У разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України). Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2. договору сторони визначили, що у випадку несплати або несвоєчасної оплати товару згідно п. 3.4. договору покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав свій обов'язок, визначений в п. 3.4. договору щодо оплати товару, позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф в розмірі 5824,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, Товариством з обмеженою відповідальністю «Альпі-Львів» заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія ПБ Інвест» 3210,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

За приписами ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альпі-Львів» (замовник) та Адвокатським об'єднанням «Адвокатська компанія «ФАВОР» (виконавець) було укладено Договір про надання правової допомоги №01/27.03.2014, предметом якого є надання правової допомоги замовнику. Додатком №1 до Договору про надання правової допомоги №01/27.03.2014 від 27.03.2014 «Узгодження оплати правової допомоги» сторони визначили вид правової допомоги та її вартість (3210,00 грн.).

Як вбачається з акту приймання виконаних робіт від 04.09.2015, виконавець здав, а замовник прийняв виконання робіт - юридичні послуги на загальну суму 3210,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо відшкодування відповідачем витрат, понесених на правову допомогу в розмірі 3210,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія ПБ Інвест» (04073, м. Київ, вулиця Куренівська, будинок 16 В; ідентифікаційний код 38273812) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпі-Львів» (79040, Львівська обл., місто Львів, вул. Данила Апостола, будинок 14 В; ідентифікаційний код 22421653) 29120 (двадцять дев'ять тисяч сто двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 5824 (п'ять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 00 коп. штрафу, 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору та 3210 (три тисячі двісті десять) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 15.12.15

Суддя Грєхова О.А.