Рішення

від 07.12.2015 по справі 916/4483/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2015 р.Справа № 916/4483/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-ПрофіВ» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, буд. 12, код ЄДРПОУ 38149054)

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія ТИРСВ» (65059, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39130212)

про стягнення заборгованості за Договором поставки від 04.11.2014 № 4/11 у розмірі 6 395 456,11 грн., з якої: 3 030 788,00 грн. - інфляційні втрати, 1 332 259,89 грн. - 27% річних, 2 032 408,22 грн. - пеня

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 20.10.2015 № 2/10);

Від відповідача - ОСОБА_2 (керівник).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Р-ПрофіВ» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія ТИРСВ» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки від 04.11.2014 № 4/11 у розмірі 6 395 456,11 грн., з якої: 3 030 788,00 грн. - інфляційні втрати, 1 332 259,89 грн. - 27% річних, 2 032 408,22 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 06.11.2015 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18.11.2015.

Судове засідання призначене на 18.11.2015 не відбулося у зв'язку із прийняттям Верховною Радою України постанови від 12.11.2015 № 788-VІІІ, зокрема, про звільнення судді Горячук Н.О.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області від 18.11.2015 № 4713 справу № 916/4483/15 на підставі п. 3.12. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол від 03.06.2015 №17-9/2015) призначено на повторний автоматичний розподіл.

В порядку статті 2-1 ГПК України, для розгляду справи визначено суддю господарського суду Одеської області Шаратова Ю.А.

Ухвалою суду від 23.11.2015 справу № 916/4483/15 прийнято до свого провадження суддею Шаратовим Ю.А. та призначено її розгляд на 07.12.2015.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 513, 514, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки від 04.11.2014 № 4/11, щодо оплати поставленого товару.

Представник відповідача в судовому засіданні подала клопотання від 07.12.2015 про зменшення розміру пені до 500 000,00 грн. та розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців. Вказане клопотання обґрунтоване неспіврозмірністю нарахованої пені до суми простроченого зобов'язання, покриттям збитків нарахованими сумами інфляційних втрат та 27 % річних. Прохання розстрочення виконання рішення суду обґрунтовано наявною можливістю здійснення цього за рахунок очікуваних надходжень грошових коштів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в:

04.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВіноделВ» та Відповідачем укладено Договір поставки № 4/11 (далі - Договір від 04.11.2014) /а.с. 9-11/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 5.4 Договору від 04.11.2014 постачальник (ТОВ „ВіноделВ» ) зобов'язався поставити, а покупець (Відповідач) прийняти й оплатити виноматеріал оброблений, врожаю 2013 р. в наступному асортименті, орієнтованій кількості і по вказаним цінам:

- виноматеріал сухий білий Совіньйон - 1 330 500,00 грн.;

- виноматеріал сухий білий Аліготе - 3 737 500,00 грн.;

- виноматеріал столовий сухий червоний Сапераві - 2 330 000,00 грн.;

- виноматеріал столовий сухий білий - 536 000,00 грн., а всього на суму 7 934 000,00 грн. Покупець проводить оплату кожної отриманої партії виноматеріалу шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу 60 календарних днів від дати поставки партії товару. Датою поставки партії товару вважається дата, вказана у відповідній накладній за якою здійснюється поставка. Сторони домовились змінити розмір процентної ставки передбаченої частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України нараховується при порушенні грошового забов'язання на 27 % річних.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частинами першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що ТОВ „ВіноделВ» поставлено Відповідачу товар на загальну суму 7 934 000,00 грн., що підтверджується витратною накладною від 05.11.2014 № РН-0000029 /а.с. 12/.

21.11.2014 між ТОВ „ВіноделВ» та Позивачем укладено Договір уступки права вимоги № 5 (далі - Договір від 21.11.2014) /а.с. 27/.

Відповідно до пунктів 1, 2 Договору від 21.11.2014 первісний кредитор (ТОВ „ВіноделВ» ), який є кредитором ТОВ „ТПК ТИРСВ» на підставі укладеного договору поставки виноматеріалу від 04.11.2014 № 4/11 в рахунок часткового погашення своєї заборгованості перед ТОВ „Р-ПрофіВ» за Договором постачання від 10.10.2013 № 10/10, передав право ТОВ „Р-ПрофіВ» (Позивачу) вимагати належного виконання умов Договору поставки виноматеріалу від 04.11.2014 № 4/11 в частині оплати грошових коштів у сумі 7 934 000,00 грн. Право вимоги, що передається за цим Договором, складає право ТОВ „Р-ПрофіВ» (Позивача) вимагати від ТОВ „ТПК ТИРСВ» належного виконання зобов'язань за договором поставки виноматеріалу від 04.11.2014 № 4/11 по сплаті 7 934 000,00 грн. за отриманий виноматеріал, а у разі неналежного виконання обов'язку боржником додатково вимагати оплату відповідних витрат, збитків та неустойку.

Відповідач оплатив поставлений товар у сумі 7 934 000,00 грн. з порушенням умов пункту 2.1. Договору від 04.11.2014, що підтверджується банківською випискою (а.с. 13-26), а саме:

500 000,00 грн. - 20.08.2015;

250 000,00 грн. - 21.08.2015;

250 000,00 грн. - 21.08.2015;

250 000,00 грн. - 25.08.2015;

250 000,00 грн. - 25.08.2015;

250 000,00 грн. - 28.08.2015;

250 000,00 грн. - 28.08.2015;

250 000,00 грн. - 31.08.2015;

250 000,00 грн. - 31.08.2015;

500 000,00 грн. - 31.08.2015;

500 000,00 грн. - 07.09.2015;

500 000,00 грн. - 08.09.2015;

500 000,00 грн. - 11.09.2015;

500 000,00 грн. - 15.09.2015;

500 000,00 грн. - 17.09.2015;

500 000,00 грн. - 21.09.2015;

500 000,00 грн. - 22.09.2015;

500 000,00 грн. - 24.09.2015;

500 000,00 грн. - 28.09.2015;

434 000,00 грн. - 07.10.2015;

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.5 Договору від 04.11.2015 передбачено, що за порушення строку оплати товару, відповідно до пункту 2.1 вказаного договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості неоплаченого товару за кожний календарний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за Договором від 04.11.2014, становить суму у розмірі 2 032 408,22 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 7 934 000,00 05.01.2015 - 05.02.2015 32 14.0000 % 194 763,40 7934000,00 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 220 413,04 7 934 000,00 04.03.2015 - 05.07.2015 124 30.0000 % 1 617 231,78 Всього: 2 032 408,22

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (пункт 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» від 26.12.2011 № 18).

Отже, враховуючи інтереси сторін, ступень виконання зобов'язання Відповідачем із сплати поставленого товару, невідповідність наслідків порушення зобов'язання розміру стягуваної неустойки та компенсацію інфляційних втрат Позивача стягненням їх та 27 % річних, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 1 000 000,00 грн.

Приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що сума інфляційних втрат на суму заборгованості за Договором від 04.11.2014 за період з січня 2015р. по серпень 2015р., складає 3 029 653,96 грн., яка розраховується наступним чином:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 01.01.2015 - 31.08.2015 7 934 000,00 1.382 3 029 653,96

Отже, не підлягає задоволенню вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 134,04 грн. (3 030 788,00 - 3 029 653,96 = 1 134,04).

Судом встановлено, що сума 27 % річних за прострочення оплати за Договором від 04.11.2014 за період 05.01.2015 по 19.08.2015 становить суму у розмірі 1 332 259,89 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 7 934 000,00 05.01.2015 - 19.08.2015 227 27 % 1 332 259,89

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 1 000 000,00 грн. - пені, 3 029 653,96 грн. - суми інфляційних втрат, 1 332 259,89 грн. - 27 % річних.

Статтею 83 господарського кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд дійшов висновку про задоволення клопотання Відповідача від 07.12.2015 та розстрочення виконання рішення суду рівними частинами, з підстав зазначених в ньому.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 14 грудня 2015 р.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, частиною третьою статті 551, частиною другою статті 625, статтею 629, частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193, частиною першою статті 233 Господарського кодексу України, пунктом 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» від 26.12.2011 № 18, статтями 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія ТИРСВ» (65059, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39130212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-ПрофіВ» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, буд. 12, код ЄДРПОУ 38149054) 3 029 653,96 грн. (три мільйона двадцять дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят три гривні 96 коп.) - суму інфляційних втрат, 1 332 259,89 грн. (один мільйон триста тридцять дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять гривень 89 коп.) - 27 % річних, 1 000 000,00 грн. (один мільйон гривень 00 коп.) - пені .

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія ТИРСВ» (65059, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39130212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-ПрофіВ» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, буд. 12, код ЄДРПОУ 38149054) витрати на сплату судового збору у розмірі 95 931,84 грн. (дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот тридцять одна гривня 84 коп.).

5. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія ТИРСВ» (65059, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39130212) відстрочку виконання рішення в частині стягнення суми 5 361 913,86 грн. строком на шість місяців, а саме: по 893 652,31 грн. (вісімсот дев'яносто три тисячі шістсот п'ятдесят дві гривні 31 коп.) в місяць з дня набрання рішенням господарського суду законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов