Рішення

від 07.12.2015 по справі 916/2767/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2015 р.Справа № 916/2767/15

Господарський суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Волкова Р.В.,

судді Літвінова С.В. та судді Гуляк Г.І.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „МАРКС.КАПІТАЛВ»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Акрополь ЛТДВ»

про стягнення 13497,63грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „МАРКС.КАПІТАЛВ» (далі - ТОВ „МАРКС.КАПІТАЛВ» ), звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Акрополь ЛТДВ» (далі - ТОВ „Акрополь ЛТДВ» ) про стягнення 13497,63 грн. шкоди заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ „МАРКС.КАПІТАЛВ» посилається, зокрема, на положення ст.ст.1077,1082,1172,1191 ЦК України, ст.ст.33,38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» , поліс № АВ/2311208 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, повідомлення від потеплілої особи пор настання дорожньо-транспортної пригоди від 14.05.2012 р. № 630, заяву на виплату страхового відшкодування від 02.10.2012 р., звіт № 244-05-12 про визначення розміру матеріального збитку, протокол огляду транспортного засобу, постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 13.08.2012 р., постанову апеляційного суду Одеської області від 17.09.2012 р., рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25.06.2013 р., постанову апеляційного суду Одеської області від 11.10.2013 р., постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2013 р., страховий акт № 10234-12-59-15, розпорядження № 10234 від 03.01.2014 р., платіжне доручення № 6 від 03.01.2014 р., регресну вимогу від 28.01.2014 р. № 196, вимогу в порядку регресу № 2 від 13.01.2015 р., договір про надання фінансових послуг факторингу від 28.04.2014 р., тощо.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву. Відповідач вважає, що страхова компанія не мала права регресу, оскільки вона була вчасно повідомлена про настання страхового випадку, у зв'язку з чим вважає позов необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні від 04.12.2015 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

14.05.2012 р. на а/д Одеса-Черноморка сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) В результаті якої відбулось зіткнення автомобіля „ВАЗВ» (державний номер НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля „ВАЗВ» (державний номер НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_3. Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) сталася в результаті порушення ОСОБА_2 вимог правил дорожнього руху України, його вину у скоєнні ДТП встановлено у судовому порядку, про що свідчить постанова апеляційного суду Одеської області від 14.09.2012 р.

На дату ДТП діяв Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Договір), укладений між ТОВ „Акрополь ЛТДВ» та ПрАТ „Страхова компанія „СтатусВ» , що підтверджується страховим полісом № АВ/2311208. Згідно з даним полісом, автомобіль „ВАЗВ» (державний номер НОМЕР_1) був забезпеченим транспортним засобом.

Власник пошкодженого автомобіля („ВАЗВ» , державний номер НОМЕР_2) звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ПрАТ „СК „СтатусВ» та відповідача про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди.

Вказаний позов було частково задоволено рішенням від 25.06.2013 р. по справі № 1527/18342/12, а апеляційний суд Одеської області своїм рішенням від 11.10.2013 р. змінив рішення суду першої інстанції в частині розміру страхового відшкодування, яке мало виплатити ПрАТ „СК „СтатусВ» та вирішив стягнути з останнього 13268,23 грн.

На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист № 1527/18342/12, на підставі якого ДВС Дніпропетровського РУЮ у м. Києві відкрило виконавче провадження № 41047690.

03.01.2014 р. ПрАТ „СК „ СтатусВ» в межах відкритого виконавчого провадження сплатило 13497,63 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням 3 6 від 03.01.2014 р.

Відповідно до п. ст.38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 п. 33.1 ст.33 цього Закону.

В порушення вимог ст.33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» відповідачем не було подано заяву (повідомлення про ДТП).

Згідно з п.1.4 ст.33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» уразі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Всупереч вищевикладених норм, водій автомобіля „ВАЗВ» (державний номер НОМЕР_1), як і відповідач, не повідомили ПрАТ „СК „СтатусВ» про настання ДТП (докази повідомлення в матеріалах справи відсутні).

Частиною 1 ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно з рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25.06.2013 р., встановлено, що водій автомобіля „ВАЗВ» (державний номер НОМЕР_1) на момент ДТП перебував із відповідачем у трудових відносинах і виконував свої трудові (службові) обов'язки.

Згідно з ч. 1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

28.01.2014 р. ПрАТ „СК „СтатусВ» на адресу відповідача направило регресну вимогу № 196., між тим вказана вимога залишилась без відповіді та задоволення.

Вказане право вимоги перейшло до ТОВ „МАРКС.КАПІТАЛВ» відповідно до укладеного договору про надання фінансових послуг факторінгу від 28.04.2014 р.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторінгу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-якій передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги фактороні і в цьому повідомлені визначена грошова вимог, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

З метою досудового врегулювання, позивач надіслав на адресу відповідача вимогу в порядку регресу № 2 від 13.01.2015 р.

Залишення вказаної вимоги без відповіді та задоволення спричинило звернення з позовом у рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення його вимог, виходячи з наступного.

Приписами ч.1 ст.1166 ЦК України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України зазначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Положеннями ст.993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву та у судових засіданнях стверджував, що страхова компанія (ПрАТ „СК „СтатусВ» ) не мала права регресу, оскільки була повідомлена своєчасно про настання страхового випадку, проте в матеріалах справи такі повідомлення (докази) відсутні.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи зміст наведених норм матеріального права, підтвердження постановою Суворовського районного суду м. Одеси по справі № 1527/18342/12 вини в завданні матеріальної шкоди ОСОБА_2, відповідальність якого застрахована ТОВ „Акрополь ЛТДВ» , відшкодування цієї шкоди позивачем та правильність розрахунку ціни позову, останній підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» , ст.ст.1077,1082,1172,1191 ЦК України, ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України,

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Акрополь ЛТДВ» (65102, м. Одеса, вул. Локомотивна,40, код 20934383) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МАРКС.КАПІТАЛВ» (36020, м. Полтава, вул. 1100-річча Полтави, буд. 14-А/22, код 37686922) 13 497/тринадцять тисяч чотириста дев'яносто сім/грн. 63 коп. шкоди заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди та 1827/одну тисячу вісімсот двадцять сім/грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 07.12.2015 року.

Повний текст рішення складений 14 грудня 2015 р.

Головуючий суддя Р.В. Волков

Суддя Г.І. Гуляк

Суддя С.В. Літвінов