Рішення

від 14.12.2015 по справі 927/1308/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" грудня 2015 р. Справа № 927/1308/15

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркуш-С", вул. Капітана Маринеско, б. 59, с. Фонтанка, Комінтернівський район, Одеська обл., 67571

Відповідач: Приватне підприємство "Антіка", вул. Київська, 13, м. Чернігів, 14000

про стягнення 152091,35 грн.

Суддя Бобров Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: участі не взяв.

від відповідача: не з'явився.

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркуш-С" подано позов до Приватного підприємства "Антіка" про стягнення 152091,35 грн.

Розгляд справи відкладався.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач у позовній заяві посилається, зокрема, на те, що відповідач, в порушення умов договору поставки № 17/08-2015 від 17.08.2015, укладеного між сторонами, свої зобов'язання не виконав, своєчасно та в повному обсязі оплату поставленого позивачем товару не здійснив, в зв'язку з чим у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість в сумі 127872,45 грн. Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 127872,45 грн основного боргу, 5038,04 грн пені та 19180,86 грн штрафу, всього - 152091,35 грн.

Представником позивача в судовому засіданні 01.12.2015 подано письмову заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 156227,73 грн, в тому числі 131496,60 грн основного боргу, 5006,64 грн пені та 19724,49 грн штрафу.

Суд прийняв збільшення розміру позовних вимог, оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Представник позивача, присутній в судовому засіданні 01.12.2015, підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог.

Крім того, разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову, в якjve він просить суд накласти арешт на грошові кошти в межах ціни позову, в розмірі 152091,35 грн, які знаходяться на рахунках відповідача.

Розглянувши клопотання, суд клопотання про забезпечення позову відхилив.

До початку судового засідання 14.12.2015 від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без участі представника позивача у зв'язку з неможливістю його явки в судове засідання 14.12.2015.

Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, повноважного представника в судові засідання не направив. Ухвала про порушення провадження у справі від 13.10.2015, направлена на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, повернута відділенням зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Ухвали про відкладення розгляду справи від 27.10.2015, від 12.11.2015 та від 01.12.2015 повернуті відділенням зв'язку з відміткою "організація вибула".

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ПП "Антіка": вул. Київська, 13, м. Чернігів, 14000.

Виходячи із приписів ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним у позовній заяві особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою, або, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, 17.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркуш-С» (Постачальник) та Приватним підприємством «Антіка» (Покупець) укладено договір № 17/08-2015 (далі - Договір) (а.с.8-10).

У відповідності до умов даного Договору Постачальник, на підставі заявки Покупця, зобов'язався передати у власність Покупця товар, асортимент, кількість, ціна яких визначена в рахунках-фактурах до Договору, що надані Постачальником та являють собою невід'ємну частину даного договору, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, загальна сума Договору визначається сумою вартості всіх окремих постачань на підставі відвантажувальних документів Постачальника в період дії даного Договору.

Вартість товару вказується в рахунку-фактурі, що є невід'ємною частиною даного Договору і діє на момент відвантаження товару. Ціни включають вартість товару, тари, упакування й маркування, ПДВ. Ціни вказуються в накладних і рахунках-фактурах, а в необхідних випадках в Специфікаціях до Договору, які стають невід'ємними частинами даного Договору (п.3.2 Договору).

Згідно з п.3.3 Договору Покупець оплачує суму, зазначену в рахунку-фактурі, у формі: 25-ть відсотків вартості товару сплачується Покупцем протягом 2 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від Постачальника, 75-ть відсотків вартості товару сплачується Покупцем з відстрочкою платежу до десяти банківських днів з моменту отримання товару.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 170496,60 грн, що підтверджується видатковими накладними № 42 від 18.08.2015 та № 49 від 28.08.2015 (а.с.11-12).

Відповідач товар отримав, будь-яких заперечень не надав, отже враховуючи положення ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Однак, всупереч обумовленим в Договорі умовам і строкам оплати товару відповідач, оплату 75-ти відсотків вартості поставленого товару своєчасно та в повному обсязі не здійснив.

Таким чином, станом на день прийняття рішення по справі, борг відповідача становить 131496,60 грн (170496,60 грн - 39000,00 грн (25-ть відсотків вартості товару згідно з п.3.3 Договору сплачені платіжними дорученнями № 1 від 18.08.2015, № 156 від 27.08.2015)).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання, згідно зі ст.526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної оплати поставленого позивачем товару, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в повній сумі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 5006,64 грн пені за період з 29.08.2015 по 28.09.2015 та 19724,49 грн штрафу.

Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України, ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року та ч.6 ст.232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч.4 ст.231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч.2 ст.231 ГК України.

Відповідно до п.6.2 Договору, у разі порушення Покупцем строку платежу, визначеного п.3.3 Договору, Покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а у разі прострочення Покупцем строку платежу більше ніж на 10 днів, Покупець також додатково виплачує Постачальнику штраф у розмірі 15% від суми неоплаченого товару.

Враховуючи те, що сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до розрахунку позивача, відповідачу нараховано та пред'явлено до стягнення 5006,64 грн пені за період з 29.08.2015 по 28.09.2015 та 19724,49 грн штрафу.

Беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджено затримку виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, суд доходить висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення пені та штрафу. Вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відхиляючи клопотання позивача про забезпечення позову суд виходив з наступного.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх позовних вимог та заперечень.

Звертаючись до суду з клопотанням про забезпечення позову позивачем не було надано суду будь-яких доказів, які б обґрунтовували утруднення виконання рішення суду про стягнення заборгованості.

За подання до господарського суду позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачем, платіжним дорученням № 81 від 08.10.2015 було сплачено 2281,37 грн судового збору (а.с.7) та платіжним дорученням № 139 від 27.1.2015 - 63,00 грн судового збору (а.с.56), всього 2344,37 грн судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України В«Про судовий збірВ» від 08.07.2011 № di_512946 (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже, за подання даної позовної заяви позивачу необхідно було сплатити суму судового збору в розмірі 2344,37грн.

Статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору. Зокрема, згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону, сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Тому, переплачена сума судового збору в розмірі 0,95 грн (2344,37 грн - 2343,42 грн) підлягає поверненню позивачеві.

Сплачена (переплачена) сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила , за ухвалою суду (ч.1, ч.2 ст. 7 Закону, в редакції Закону № 588-ІІІ від 22.05.2015).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 2343,42 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Антіка» (вул. Київська, 13, м. Чернігів, 14000, п/р 26008541430000 в ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 32818516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркуш-С» (вул. ОСОБА_1, б. 59, с. Фонтанка, Комінтернівський район, Одеська область, 67571; п/р 260055621151800 в в ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 39761571) 156227,73 грн заборгованості , в тому числі 131496,60 грн основного боргу, 5006,64 грн пені та 19724,49 грн штрафу, та 2343,42 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Бобров