Рішення

від 08.12.2015 по справі 916/4202/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2015 р.Справа № 916/4202/15

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання „Сігма-ТВ»

Відповідач: Державне підприємство „Регіональний дослідно-експериментальний комплексВ»

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1- згідно довіреності від 01.09.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_2- згідно довіреності №150401 від 01.04.2015р.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання „Сігма-ТВ» (далі- ТОВ „НВО „Сігма-ТВ» ) , звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства (далі- ДП) „Регіональний дослідно-експериментальний комплексВ» про стягнення передоплати у сумі 105 304 грн. , штрафу у розмірі 193 800 грн. та пені у розмірі 20 155 грн. 20 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує , наполягає на її задоволенні.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , суд встановив:

27 січня 2015р. між ДП „Регіональний дослідно-експериментальний комплексВ» (Постачальник) та ТОВ „НВО „Сігма-ТВ» (Покупець) був укладений Договір №150127 поставки рибної продукції , згідно якого Постачальник зобов'язався поставити , а Покупець оплатити рибну продукцію (піленгас) , далі „товарВ» , на умовах цього Договору за ціною 10 грн. 20 коп. за 1 кг товару , у кількості 19 тонн. Кількість, найменування та ціна поставленого товару, строки та умови їх поставки на кожну партію можуть змінюватися та обговорюються в додаткових угодах до цього Договору.

Відповідно до розділу 2 Договору Покупець зобов'язується здійснювати оплату за рибну продукцію, що буде відпускатися Постачальником, на умовах передоплати або за фактом поставки, згідно Договору. Постачальник зобов'язаний поставити весь товар не пізніше 6-ти місяців з моменту повної або часткової передоплати. Сума Договору складає 193 800 грн. (з ПДВ). Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошової суми на розрахунковий рахунок Постачальника.

Платіжними дорученнями №76 від 28.01.2015р. на суму 19 998 грн., №82 від 29.01.2015р. на суму 18 540 грн., №83 від 29.01.2015р. на суму 1 200 грн., №84 від 30.01.2015р. на суму 6 290 грн., №101 від 05.02.2015р. на суму 1 730 грн., №137 від 20.02.2015р. на суму 1 026 грн., №100 від 05.02.2015р. на суму 120 грн., №161 від 26.02.2015р. на суму 15 500 грн., №168 від 03.03.2015р. на суму 2 400 грн., №170 від 04.03.2015р. на суму 240 грн., №222 від 30.03.2015р. на суму 1 290 грн., №208 від 20.03.2015р. на суму 2 500 грн., №225 від 30.03.2015р. на суму 3 000 грн., №229 від 31.03.2015р. на суму 1 170 грн., №280 від 28.04.2015р. на суму 6 400 грн., №481 від 20.07.2015р. на суму 4 000 грн., №499 від 03.08.2015р. на суму 2 000 грн., №543 від 19.08.2015р. на суму 9 100 грн., №554 від 26.08.2015р. на суму 3 000 грн., №17 від 17.04.2015р. на суму 5 800 грн. позивач перерахував на рахунок Постачальника у якості передоплати по Договору №150127 від 27.01.2015р. грошові кошти у загальній сумі 105 304 грн.

Позивач зазначає, що , в порушення умов Договору №150127 від 27.01.2015р. , ДП „Регіональний дослідно-експериментальний комплексВ» у встановлений у Договорі строк товар не поставило. При цьому, моментом відрахування строку є 28.01.2015р. - дата проведення першої передоплати, як то передбачено п.2.2 Договору.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача суму передоплати у розмірі 105 304 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.4.1 Договору за несвоєчасну поставку товару Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,2% від суми непоставленого товару, за кожний день прострочення. На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 20 155 грн. 20 коп. за період прострочення з 28.01.2015р. по 18.09.2015р.

За умовами п.4.5 Договору у випадку неможливості поставки товару згідно п.1.1 цього Договору, Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 100% грошових коштів від суми непоставленого товару, протягом 30 календарних днів по закінченню строку поставки, зазначеного у п.2.2 Договору. На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу штраф у сумі 193 800 грн. , який також просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відсутня вина ДП „Регіональний дослідно-експериментальний комплексВ» у невиконанні зобов'язань щодо своєчасної поставки товару, адже, 06.08.2015р. головою Державного агентства рибного господарства України видано акт та припис про зупинення дії Режиму рибогосподарської експлуатації Хаджибейського лиману, погодженого 02.03.2015р. ДП „Регіональний дослідно-експериментальний комплексВ» . Зазначене унеможливило виконання умов Режиму рибогосподарської експлуатації водного об'єкта та позбавило ДП „Регіональний дослідно-експериментальний комплексВ» можливості виконати належним чином умови Договору №150127 від 27.01.2015р. , укладеного з ТОВ „НВО „Сігма-ТВ» . Постановою Одеського окружного адміністративного суду України від 18.09.2015р. по справі №815/4758/15 задоволено адміністративний позов ДП „Регіональний дослідно-експериментальний комплексВ» , визнано протиправними дії голови Державного агентства рибного господарства України , скасовано акт та припис від 06.08.2015р. Проте, 21.09.2015р. Наказом Держрибагенства №284 Режим рибогосподарської експлуатації Хаджибейського лиману взагалі скасовано, що унеможливлює подальше виконання умов Договору №150127 від 27.01.2015р. , укладеного з ТОВ „НВО „Сігма-ТВ» .

Розглянув матеріали справи , суд доходить до такого висновку:

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання . Згідно ст.16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 січня 2015р. між ДП „Регіональний дослідно-експериментальний комплексВ» (Постачальник) та ТОВ „НВО „Сігма-ТВ» (Покупець) був укладений Договір №150127 поставки рибної продукції , згідно якого Постачальник зобов'язався поставити , а Покупець оплатити рибну продукцію (піленгас) , далі „товарВ» , на умовах цього Договору за ціною 10 грн. 20 коп. за 1 кг товару , у кількості 19 тонн. Кількість, найменування та ціна поставленого товару, строки та умови їх поставки на кожну партію можуть змінюватися та обговорюються в додаткових угодах до цього Договору.

Відповідно до розділу 2 Договору Покупець зобов'язується здійснювати оплату за рибну продукцію, що буде відпускатися Постачальником, на умовах передоплати або за фактом поставки, згідно Договору. Постачальник зобов'язаний поставити весь товар не пізніше 6-ти місяців з моменту повної або часткової передоплати. Сума Договору складає 193 800 грн. (з ПДВ). Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошової суми на розрахунковий рахунок Постачальника.

За матеріалами справи, Покупець перерахував Постачальнику у якості передоплати грошові кошти у загальній сумі 105 304 грн. , проти чого відповідач у справі не заперечує. Отже, починаючи з 28.01.2015р. у відповідача виникло зобов'язання щодо поставки товару у строк не пізніше 6-ти місяців з моменту повної або часткової передоплати. Але, відповідач своїх зобов'язань щодо поставки товару у строк не пізніше 6-ти місяців з моменту повної або часткової передоплати не виконав.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Слід зауважити, що за своєю правовою природою Договір №150127 поставки рибної продукції від 27.01.2015р. є договором поставки.

За приписами ст..712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у справі не надав до матеріалів справи належних і допустимих доказів належного виконання умов Договору №150127 поставки рибної продукції від 27.01.2015р.

Згідно ч. 2 ст.. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, правомірною та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 105 304 грн.

За умовами п.4.5 Договору у випадку неможливості поставки товару згідно п.1.1 цього Договору, Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 100% грошових коштів від суми непоставленого товару, протягом 30 календарних днів по закінченню строку поставки, зазначеного у п.2.2 Договору. На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу штраф у сумі 193 800 грн. , який також просить суд стягнути з відповідача.

Але, на думку суду, у даному випадку позивач ототожнює поняття „сума договоруВ» , яка дорівнює згідно п.2.3 Договору 193 800 грн., та „вартість непоставленого товаруВ» , яка у даному випадку складає розмір перерахованої передоплати у розмірі 105 304 грн. , що є невірним . На думку суду, сума штрафних санкцій має розраховуватися саме з вартості непоставленого товару , у зв'язку з чим стягненню підлягає штраф у розмірі 105 304 грн.

За приписами ч. 1 ст.. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.1 Договору за несвоєчасну поставку товару Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,2% від суми непоставленого товару, за кожний день прострочення.

Судом перевірено зроблений позивачем розрахунок суми пені, та встановлено, що він зроблений невірно, адже, пеня має нараховуватися на кожну суму перерахувань, зроблених позивачем у якості передоплати, з урахуванням передбаченого умовами Договору строку виконання Постачальником своїх зобов'язань щодо поставки товару. . За розрахунком суду, сума пені складає 4 475 грн. 38 коп.

Посилання відповідача на відсутність його вини у невиконанні умов Договору №150127 поставки рибної продукції від 27.01.2015р. до уваги судом не приймається, адже, у випадку неможливості виконання умов цього Договору у встановлений строк відповідач - Постачальник , мав вчинити певні дії щодо врегулювання цього питання з Покупцем, зокрема, повідомити про неможливість виконати договір, направити пропозицію щодо внесення змін у договір тощо. Доказів вчинення таких дій відповідач до суду не надав.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача відповідно до ст..ст.44,49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання „Сігма - ТВ» -задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Регіональний дослідно-експериментальний комплексВ» (Одеська обл.., Біляївський р-н, с.Паліївка, вул. Лиманська, 30, код ЄДРПОУ 33171824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання „Сігма - ТВ» (м.Дніпропетровськ, вул..152 Дивізії,3, код ЄДРПОУ 13419545) передоплату у розмірі 105 304 грн., штраф у розмірі 105 304 грн. , пеню у сумі 4 475 грн. 38 коп. , витрати по сплаті судового збору у сумі 3 226 грн. 25 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14 грудня 2015р.

Суддя Н.В. Рога