Рішення

від 02.12.2015 по справі 910/26303/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015Справа №910/26303/15

За позовом Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Комунального підприємства «ЛІК» м. Києва»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»

про стягнення 13 295,33 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Фомін О.Д.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Комунального підприємства «ЛІК» м. Києва» про стягнення 13 295,33 грн. (з яких: 6 537,73 грн. основного боргу, 3 179,10 грн. інфляційних втрат, 246,58 грн. 3 % річних, 3 331,92 грн. пені), у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 6 від 14.03.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/26303/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 18.11.2015 р., залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація», зобов'язано сторін та третю особу надати певні пояснення та документи.

У судовому засіданні 18.11.2015 р. представник позивача надав суду документи, які залучено до матеріалів справи.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 18.11.2015 р. не з'явилися, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи у призначене судове засідання, невиконанням сторонами та третьою особою вимог ухвали суду, керуючись ст. 77 ГПК України, ухвалою від 18.11.2015 р. розгляд справи відклав на 02.12.2015 р.; повторно зобов'язав учасників судового процесу надати суду певні пояснення та документи.

20.11.2015 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшли документи, які залучено до матеріалів справи.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 02.12.2015 р. не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник третьої особи в судовому засіданні 02.12.2015 р. надав суду на виконання вимог ухвал суду письмові пояснення по суті спору, які залучено до матеріалів справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача та відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.

У судовому засіданні 02.12.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника третьої особи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.07.2013 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - орендодавець), Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - орендар) та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (надалі - підприємство) укладено Договір № 1230 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішень Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 та від 18.04.2013 № 172/9229 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: вул. Турівська, буд. 28, літ. А.

Відповідно до п. 2.1. договору № 1230 від 10.07.2013 р. обєктом оренди є нежитлове приміщення,загальною площею 914,60 кв.м., підвал - 109,20 кв.м., 1 поверх - 263,20 кв.м., 2 поверх - 271,70 кв.м., 3 поверх - 267,20 кв.м., надбудова - 3,30 кв.м.

Згідно з п. 9.1. договору № 1230 від 10.07.2013 р. цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 10.07.2013 р. по 08.07.2016 р.

16.12.2013 р. між Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - орендар), Комунальним підприємством «ЛІК» м. Києва» (надалі - суборендар) та комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (надалі - підприємство) був укладений договір суборенди № 33 (надалі - договір), відповідно до умов якого орендар, на підставі листа Департаменту комунальної власності міста Києва від 25.11.2013 р. № 062/7/12-11257 передає, а суборендар приймає в суборенду нерухоме майно - нежитлові приміщення на першому поверсі площею 47,0 кв.м. у будинку 28, літ. А по вул. Турівська, м. Київ для розміщення Комунального підприємства «ЛІК» м. Києва».

Згідно з п. 2.1. договору суборенди № 33 від 16.12.2013 р., об'єктом суборенди є вбудовані нежитлові приміщення площею 47,0 кв.м., що складаються з приміщення № 6 (площа 17,2 кв.м.), приміщення № 7 (площа 22,4 кв.м.) та прилеглої частини коридору (площа 7,4 кв.м.) і розташовані на першому поверсі адміністративної будівлі по вул. Турівська, № 28, літ. А у Подільському районі міста Києва.

Відповідно до п. 3.10. договору суборенди № 33 від 16.12.2013 р., вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі, покрівлі, фасаду, вивіз сміття, тощо, не входить до складу орендної плати та компенсації витрат орендаря і сплачується суборендарем окремо на підставі договорів, укладених суборендарем з орендарем або організаціями, що надають такі послуги.

Відповідно до п. 9.1. договору суборенди № 33 від 16.12.2013 р., цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами т його скріплення печатками сторін і діє з 16.12.2013 р. по 08.07.2016 р.

За актом приймання-передачі нерухомого майна від 16.12.2013 р. Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передав, а Комунальне підприємство «ЛІК» м. Києва» прийняло в суборенду нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 47,0 кв.м., які розташовані на першому поверсі адміністративної будівлі по вул. Турівська, № 28, літ. А у Подільському районі міста Києва.

14.03.2014 р. між Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - департамент) та Комунальним підприємством «ЛІК» м. Києва» (надалі - підприємство) був укладений договір № 6 (надалі - договір № 6) про відшкодування витрат на оплату вартості отриманих комунальних послуг та експлуатаційних витрат в суборендованих підприємством нежитлових приміщеннях площею 47,0 кв. м. у будинку 28, літ А по вул. Турівська у м. Києві, що знаходяться в орендному користуванні Департаменту у відповідності до договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1230 від 10.07.2013 р.

Пунктом 7.2. договору № 6 від 14.03.2014 р. сторони домовились, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, що виникли в період з 01.01.2014 р. до дати підписання цього договору і приймаються до виконання КП «ЛІК» м. Києва» відповідно до частини 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що у липні 2014 року відповідач повернув позивачу частину орендованого за Договором суборенди № 33 від 16.12.2013 приміщення у загальному розмірі 21,0 кв.м. у нежилому будинку 28, літ А по вул. Турівська у м. Києві, що перебуває на балансі КП «Київжитлоексплуатація», що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.07.2014 р., у зв'язку з чим в орендному користуванні Комунального підприємства «ЛІК» м. Києва» залишились приміщення загальною площею 26,0 кв.м.

Відповідно до п. 2.2. договору № 6, відшкодування послуг здійснюється щомісячно, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок департаменту на підставі актів виконаних робіт, підписаних сторонами, в яких зазначається вартість отриманих послуг, що підлягають відшкодуванню.

При цьому вартість отриманих послуг визначається від загальної кількості та вартості отриманих послуг в цілому, яка визначається відповідно до актів, що постачальники послуг надають департаменту з урахуванням площі приміщення у відсотках, яку займає підприємство по відношенню до загальної площі будівлі.

Пунктом 3.2. договору № 6 передбачено, що підприємство зобов'язано відшкодовувати витрати за отримані послуги в повному розмірі та установлений договором строк, на підставі актів виконаних робіт, наданих департаментом.

Відповідно до п. 4.1. договору № 6, за невиконання, або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Позивач пояснив суду, що неодноразово звертався до відповідача з листами про погашення заборгованості, однак заборгованість не була погашена (листи департаменту від 29.12.2014 № 064-13227, від 25.12.2014 р. № 064-13149, від 24.12.2014 р. № 064-13071, від 18.12.2014 р. № 064-12836, від 16.12.2014 р. № 064-12755, від 10.12.2014 р. № 064-12523, від 12.11.2014 р. № 064-11585, від 30.09.2014 р. № 064-9998, від 22.09.2014 р. № 064-9616, від 17.09.2014 р. № 064-9476, від 15.09.2014 р. № 064-9381, від 15.07.2014 р. № 064-6851, від 06.02.2015 № 064-963, від 15.04.2015 № 064-3549).

У зв'язку з невиконанням зобов'язань щодо оплати заборгованість Комунального підприємства «ЛІК» м. Києва» за договором № 6 від 14.03.2014 р. за період з 16.12.2013 р. до 29.12.2014 р. складає 6 537,73 грн.

За таких обставин Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Комунального підприємства «ЛІК» м. Києва» про стягнення 13 295,33 грн. (з яких: 6 537,73 грн. основного боргу, 3 179,10 грн. інфляційних втрат, 246,58 грн. 3 % річних, 3 331,92 грн. пені), у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 6 від 14.03.2014 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначені договором договором про відшкодування витрат на оплату вартості отриманих комунальних послуг та експлуатаційних витрат № 6 від 14.03.2014 р. строк розрахунки не здійснив.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача - Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» в письмових поясненнях просило суд задовольнити вимоги позивача, пояснило, що послуги споживач отримує і заперечень щодо їх якості не пред'являв.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення основного боргу в розмірі 6 537,73 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо стягнення з Комунального підприємства «ЛІК» м. Києва» основного боргу у розмірі 6 537,73 грн. за договором № 6 від 14.03.2014 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить суд стягнути з відповідача 246,58 грн. трьох відсотків річних за період з 21.03.2014 р. до 22.09.2015 р. та 3 179,10 грн. інфляційних втрат за період з 21.03.2014 р. до 22.09.2015 р., у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 6 від 14.03.2014 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з серпня 2013 р. до липня 2015 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню з відповідача 246,58 грн. трьох відсотків річних за період з 21.03.2014 р. до 22.09.2015 р. та 3 179,10 грн. інфляційних втрат за період з 21.03.2014 р. до 22.09.2015 р., у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 6 від 14.03.2014 р.

Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить суд стягнути з відповідача 3 331,92 грн. пені за період з 21.03.2014 р. до 22.09.2015 р., у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 6 від 14.03.2014 р.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За приписами п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Оскільки умовами договору про відшкодування витрат на оплату вартості отриманих комунальних послуг та експлуатаційних витрат № 6 від 14.03.2014 р. не передбачена відповідальність у вигляді пені за порушення грошового зобов'язання щодо оплати покупцем товару, а чинним законодавством України не встановлено певної норми щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання зі сплати відшкодування витрат на оплату вартості отриманих комунальних послуг та експлуатаційних витрат, то у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача пені.

Таким чином, господарський суд відмовляє позивачу в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 3 331,92 грн. пені за період з 21.03.2014 р. до 22.09.2015 р., у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 6 від 14.03.2014 р.

За таких обставин, позовні вимоги Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Комунального підприємства «ЛІК» м. Києва» підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «ЛІК» м. Києва» (03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, літ. А, код ЄДРПОУ 31108609) на користь Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 143, код ЄДРПОУ 34926981) 6 537 (шість тисяч п'ятсот тридцять сім) грн. 73 коп. основного боргу, 246 (двісті сорок шість) грн. 58 коп. трьох відсотків річних, 3 179 (три тисячі сто сімдесят дев'ять) грн. 10 коп. інфляційних нарахувань та 912 (дев'ятсот дванадцять) грн. 78 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 11.12.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина