Рішення

від 08.12.2015 по справі 910/27309/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2015Справа №910/27309/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моваль Трейдинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан Вкуса"

про стягнення 13802,31 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Ваколюк О.В. (довіреність б/н від 27.08.2014)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Моваль Трейдинг" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан Вкуса" про стягнення 13802,31 грн., з яких: 10600,21 грн. - основний борг, 1202,10 грн. - пеня, 2000,00 грн. - витрати на юридичну допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 140 від 14.01.2011 в частині оплати за поставлений товар, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 10600,21 грн. У зв'язку із прострочення грошового зобов'язання, позивачем нарахована пеня у розмірі 1202,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 910/27309/15, розгляд справи призначено на 12.11.2015.

10.11.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі (клопотання вих. № 10/11-15/4 від 10.11.2015).

В судове засідання 12.11.2015 з'явився представник позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2015 розгляд справи №910/27309/15 відкладено на 08.12.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 08.12.2015 надав суду довідку про стан заборгованості, надав суду пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 08.12.2015 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи було надіслано на юридичну адресу відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 08.12.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моваль Трейдинг" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Океан Вкуса" (покупець, відповідач) укладено договір № 140 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти товар, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість відповідно до умов цього договору (п. 1.1.).

Згідно із п. 1.2. договору, покупець зобов'язується надавати постачальнику додаткові послуги в порядку та згідно умов, визначених у договорі, а постачальник зобов'язується своєчасно сплатити їх вартість.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що постачальник зобов'язаний указати у всіх документах, зв'язаних з постачанням (у тому числі в рахунку-фактурі, товарній (товарно-транспортній) накладній та інших товаросупроводжувальних документах своє найменування, номер та дату договору, згідно реєстрації покупця, номер замовлення, коди товарів.

Згідно із п. 5.6. договору, у реакції протоколу розбіжностей, покупець перераховує на рахунок постачальника грошові кошти за поставлений товар після тридцяти календарних днів з дати поставки товару.

Відповідно до п. 5.10. договору, у редакції протоколу розбіжностей, за підсумками кожного місяця покупцем надаються постачальнику акти звірки взаєморозрахунків.

Пунктом 6.6. договору, у реакції протоколу розбіжностей, передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець, на вимогу постачальника, зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Договір діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2011. Дія договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна із сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії договору на протязі одного місяця до закінчення терміну дії договору (п. 7.1., п. 7.3. договору).

Позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачу товар за видатковою накладною №13205 від 03.04.2014 на суму 5700,17 грн. та за видатковою накладною №14144 від 10.04.2014 на суму 8383,50 грн.

Відповідачем частково сплачено вартість поставленого за видатковою накладною №13205 від 03.04.2014 товару на суму 3198,92 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1800 від 29.05.2014, №1930 від 11.06.2014, довідкою (розрахунком за видатковою накладною №13205 від 03.04.2014) від 10.11.2015 та частково повернуто товар за актом від 03.04.2014 та накладною на повернення товару від 03.04.2014, у зв'язку із чим, заборгованість за накладною №13205 від 03.04.2014 становить 2216,71 грн.

Отже, за розрахунком позивача заборгованість за договором №140 від 04.01.2011 за поставлений товар за видатковими накладними №13205 від 03.04.2014, №14144 від 10.04.2014 становить 10600,21 грн.

Відповідно до п. 5.10. договору, сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, згідно із яким, станом на 30.06.2014 заборгованість за договором №140 від 04.01.2011 складає 10600,21 грн.

Оскільки, відповідач не виконував взяті на себе, 09.10.2014, 31.10.2014 позивач направив на адресу відповідача претензії (вих. №06/10-14/1 від 06.10.2014, №29/10-14/2 від 29.1.02014) в яких вимагав сплатити заборгованість за договором № 140 від 04.01.2014, докази направлення яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач вказані претензії залишив без задоволення, вимог позивача не задовольнив.

Враховуючи наявність заборгованості за договором у розмірі 10600,21 грн. та прострочення відповідачем грошового зобов'язання, позивачем нарахована пеня у розмірі 1202,10 грн. за періоди з 04.05.2014 по 16.07.2014, з 17.07.2014 по 01.11.2014 (на заборгованість за видатковою накладною №13205 від 03.04.2014) та з 11.05.2014 по 16.07.2014. з 17.07.2014 по 08.11.2014 (на заборгованість за видатковою накладною №14144 від 10.04.2014).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як підтверджено матеріалами справи, позивачем на виконання умов договору №140 від 04.01.2011, згідно із видатковими накладними №13205 від 03.04.2014, №14144 від 10.04.2014 та генеральною довіреністю на отримання ТМЦ від 01.01.2013, поставлено відповідачу товар на загальну суму 13799,13 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що видаткові накладні №13205 від 03.04.2014, №14144 від 10.04.2014 відповідачем в повному обсязі не оплачені, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаними накладними у сумі 10600,21 грн. належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, невиконане зобов'язання за договором у розмірі 10600,21 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення основного боргу.

Позивачем, також, заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1202,10 грн.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати за поставлений товару передбачена у п. 6.6. договору в редакції протоколу розбіжностей.

За розрахунком позивача нарахування пені здійснене позивачем за періоди з 04.05.2014 по 16.07.2014, з 17.07.2014 по 01.11.2014 (на заборгованість за видатковою накладною №13205 від 03.04.2014) та з 11.05.2014 по 16.07.2014. з 17.07.2014 по 08.11.2014 (на заборгованість за видатковою накладною №14144 від 10.04.2014).

З врахуванням встановленого договором строку оплати поставленого товару, нарахування пені на заборгованість за видатковою накладною №13205 слід здійснювати з 05.05.2014 та нарахування пені на заборгованість за видатковою накладною №14144 - з 12.05.2014.

За розрахунком суду розмір пені складає 1196,58 грн., а тому позовні вимоги у даній частині підлягають задоволенню частково.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Моваль Трейдинг" частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату юридичної допомоги в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Таким чином, норми ст. 44, ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачають відшкодування сум, які сплачені стороною судового процесу за надання юридичних послуг лише адвокату, а не суб'єкту господарської (підприємницької) діяльності.

Позивачем в підтвердження надання витрат на правову допомогу надано суду договір абонентського юридичного обслуговування №24-07/2015 від 24.07.2015, укладений між позивачем та ТОВ "Ян Йенсен Фуде"; платіжне доручення № 8275 від 30.10.2015 з призначенням платежу: часткова оплата за абонентське юридичне обслуговування за договором №24-07/2015 від 24.07.2015, отримувач коштів: ТОВ "Ян Йенсен Фуде"; та довідку від 09.11.2014 №09/11-15/1 про розмір послуг за договором №24-07/2015 від 24.07.2015.

Оскільки, грошові кошти у розмірі 2000,00грн. за надання юридичної допомоги позивач сплатив ТОВ "Ян Йенсен Фуде", яке є суб'єктом господарської (підприємницької) діяльності, а не особі, яка є адвокатом, то вказана сума не може бути віднесена до судових витрат та не підлягає відшкодуванню на підставі ст.44 та 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан Вкуса" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, будинок 28/1; код ЄДРПОУ 37095538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моваль Трейдинг" (08161, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Тарасівка, вулиця Київська, будинок 1-Б, код ЄДРПОУ 36713153) заборгованість у розмірі 10600,21 грн., пеню у розмірі 1196,58 грн., судові витрати у розмірі 1218,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 1 4.12.2015 р.

Суддя С.О. Турчин