Рішення

від 14.12.2015 по справі 910/28246/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2015Справа №910/28246/15

За позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НСТ Групп Україна" простягнення 19 072,48 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

Від позивачаСтадніков Д.В. - за довіреністю Від відповідачане з'явились

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.12.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НСТ Групп Україна" про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 17.06.2013 в розмірі 19 072,48 грн., з яких: 8 419,43 грн. заборгованість за кредитом, 5 213,11 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 5 439,94 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів.

Ухвалою суду від 05.11.2015 порушено провадження у справі № 910/28246/15, розгляд останньої призначено на 25.11.2015.

19.11.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява з додатковими доказами, які долучені до матеріалів справи.

У зв'язку з неявкою представників відповідача, не виконання ним вимог ухвали про порушення провадження у справі та необхідністю витребування у позивача додаткових доказів необхідних для вирішення спору, ухвалою від 25.11.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи на 14.12.2015.

14.12.2015 року в судове засідання з"явились представник позивача та підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, з адреси місцезнаходження відповідача до суду повернулась поштова кореспонденція з довідкою ф. 20 "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "НСТ Групп Україна" (клієнт) звернулось до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбан"" (банк) із заявою про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та заявою про відкриття поточного рахунку № 26000052617466, відповідно до якої клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua, http://сlient-bank.privatbank.ua), тарифами банку, які разом із цією та карткою зі зразками підписів і відбитком печатки складають договір банківського обслуговування.

На підставі заявок на гарантований платіж № 6 від 02.11.2013 на суму 9 500,00 грн., № 22 від 24.04.2014 на суму 9 800,00 грн., банком було надано відповідачу кредит в розмірі 19 300,00 грн. з одночасним його перерахуванням на рахунки контрагентів клієнта, як оплата за товар, що підтверджується наданою позивачем випискою за період з 17.06.2013 по 13.10.2015.

Відповідно до пункту 3.2.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання коштів (надали - гарантованій платіж або заявка), в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія (далі - "кредит") надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання коштів з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена або скасована позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці. Після видачі кредиту, подані позичальником банку заявки можуть бути відкликані позичальником виключно при отриманні згоди на її відкликання від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"). Будь-які суперечки між платником (Позичальником) та одержувачем грошових коштів, в тому числі ті, які виникли після видачі кредиту, вирішуються платником (Позичальником) з отримувачем самостійно без пред'явлення платником (Позичальником) до Банку вимоги про відкликання заявки про платіж.

Згідно з пунктом 3.2.2.2 Умов та правил надання банківських послуг, під датою виконання заявки сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного у заявці клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014. Клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014. Клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатору іноземних валют понад на 5 та більше процентів Сторони на дату укладення цього договору, узгодили про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру процентів за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом, банк розміщує для клієнта одним з таких способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта - системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, "Приват 24", sms-повідомлення на останні відомі банку номери телефонів, наданих банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про клієнта, або іншими засобами. Узгоджений сторонами змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту розміщення його способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Відповідно до положень пункту 3.2.2.5.2 Умов та правил надання банківських послуг, банк зобов'язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі виставлених клієнтом заявок, на цілі, відмінні від сплати страхових та / або інших платежів, у межах суми, обумовленої заяві, а також за умови виконання клієнтом зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.2.6.1, 3.2.2.6.12 цього Договору. Зобов'язання по видачі кредиту або його частини відповідно до умов цього договору виникають у банку з дня надання клієнтом заявок в межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому пунктом 3.2.2.8.2 і з урахуванням пункту 3.2.2.1 цього договору. Зобов'язання по видачі кредиту або його частини на сплату страхових та / або інших платежів виникають у банку в разі непред'явлення клієнтом документів, що підтверджують сплату чергових страхових та / або інших платежів за рахунок інших джерел.

Згідно з пунктом 3.2.2.9.10 Умов та правил надання банківських послуг, розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати відсотків та / або за період, який починається з попередньої дати сплати відсотків до поточної дати сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Пунктом 3.2.2.9.11 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що нарахування відсотків і комісій здійснюється на дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків, не враховується.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд приходить до висновку, що за своєю правовою природою він є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг.

Платник у договорах банківського рахунку або інших договорах про надання банківських послуг може передбачати доручення банку на договірне списання коштів з його рахунків на користь третіх осіб або на свої рахунки, які відкриті в цьому чи іншому банку (пункт 6.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті).

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 19 300,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи випискою з рахунку клієнта за період з 17.06.2013 по 13.10.2015, випискою за період з 02.11.2015 по 12.11.2015 року, та меморіальними ордерами від 04.11.2013 року, від 07.11.2013 року, від 10.12.2013 року, від 05.05.2014, від 24.04.2014, від 05.05.2014, від 05.06.2014 року.

Як встановлено судом, клієнт належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по кредиту у розмірі 8 419,43 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 5 213,11 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості по кредиту у розмірі 8 419,43 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 5 213,11 грн.

01.10.2015 позивач направив відповідачу претензію від 26.09.2015 № 31104К2О8S0D6 з вимогами про погашення заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 17.06.2013. Проте зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок заборгованості по кредиту у розмірі 8 419,43 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 5 213,11 грн., суд вважає його обґрунтованим, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 8 419,43 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 5 213,11 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 5 439,94 грн. за загальний період прострочення з 12.09.2014 по 07.10.2015.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 3.2.2.10.1 Умов в разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 справжнього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього договору, винагороди, передбаченого пунктами 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, (у% річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в випадку реалізації Банком права, передбаченого пунктом 3.2.2.2 цього договору, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.Сторони погодили, що розмір пені, зазначений у цьому пункті, може зменшений на розсуд банку. У разі зменшення банком розміру пені, зазначеної в цьому пункті договору, банк за своїм вибором телекомунікаційного способу доставки інформації, повідомляє позичальника узгодженими сторонами способами телекомунікацій протягом 5 днів з дати прийняття рішення про зменшення розміру пені. Узгодженими сторонами способами телекомунікацій є: система дистанційного обслуговування "Приват24", СМС-повідомлення, термінали самообслуговування та ін. При цьому, додаткові узгодження Сторін не потрібні.

Відповідно до пункту 3.2.2.10.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 даного договору здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Дії відповідача є порушенням умов договору та норм чинного законодавства України, що є підставою для господарсько-правової відповідальності відповідно до Господарського кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем було правомірно нараховано пеню. Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок пені у розмірі 5 439,94 грн. суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування (договором встановлено період нарахування пені інший, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України), у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 439,94 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст. 82, ст. 82-1, ст. 84, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НСТ Групп Україна" (04071, м. Київ, вулиця Ярославська, будинок 4, літера Б, офіс 27, код 35133843) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги будинок 50, код 14360570) заборгованість за кредитом - 8 419,43 грн. (вісім тисяч чотириста дев'ятнадцять гривень 43 коп.), заборгованість по відсотках - 5 213,11 грн. (п'ять тисяч двісті тринадцять гривень 11 коп.), пеню - 5 439,94 грн. (п'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять гривень 94 коп.) та 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.) судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.12.2015

Суддя І.В. Усатенко