Рішення

від 10.12.2015 по справі 913/1010/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

10 грудня 2015 року Справа № 913/1010/15

Провадження № 29/913/1010/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ,

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «МЄЛЬКОР», м. Алчевськ Луганської області,

про стягнення 66 433 грн 90 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.

секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - представник в судове засідання не прибув;

від відповідача - представник в судове засідання не прибув.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом від 23.10.2015 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «МЄЛЬКОР» (далі - ТОВ «МЄЛЬКОР», відповідача у справі) про стягнення з останньої заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 06.06.2012 в загальному розмірі 66 433 грн 90 коп., з яких:

- 28 141 грн 85 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 32 390 грн 16 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

- 5 901 грн 89 коп. - заборгованість з комісії за користування кредитом.

Позивач, посилаючись на норми статей 526, 527, 530, 599, 610, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором банківського обслуговування б/н від 06.06.2012.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «МЄЛЬКОР» (далі - ТОВ «МЄЛЬКОР») відповідач у справі, відповідач відзив на позов та витребувані докази суду не надав, не скористався правом участі в судовому засіданні, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до приписів пп.4 п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчать роздруковані сторінки з мережі Інтернет, на яких розміщено інформацію про час та місце засідань господарського суду.

Справа розглядалася судом неодноразово. Відповідачу надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні та надати відзив на позов.

До початку даного судового засідання будь-яких клопотань відповідач не надав.

Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням наданих позивачем у справі доказів, суд

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «МЄЛЬКОР» (відповідачем у справі) 06.06.2012 було підписано і подано ПАТ КБ "Приватбанк" (позивачу у справі) заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с.16).

Дана заява підписана від відповідача директором ОСОБА_2, на підставі Статуту, від імені банку - головою правління ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту за допомогою факсимільного підпису, посвідченого печаткою.

У даній заяві зазначено, що відповідач згодний з Умовами та правилами надання банківських послуг, розташованими на сайті банку, тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування від 06.06.2012.

Відповідно до розділу 1 загальних положень Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача, який діє на підставі Ліцензії Національного банку України № 22 від 05.10.2011, банк, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг (далі - Умови та правила).

Умови та правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Підписавши заяву банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та правилах, тарифах банку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку.

Відповідно до Договору банківського обслуговування від 06.06.2012 відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26002053705650 та картковий рахунок № 26056053703813 з наданням для його використання пластикової картки.

У заяві відповідача про відкриття поточного рахунку від 06.06.2012 є застереження, в якому зазначено, що в разі відсутності або недостачі коштів на рахунку клієнта (в разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити клієнту на рахунок кредитний ліміт.

Згідно пункту 3.2.1.1.1 Умов та правил кредитний ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Пунктом 3.2.1.1.3 Умов та правил врегульовано, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 50 000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по поточному рахунку та меморіальними ордерами, які залучені до матеріалі справи.

Відповідно до пункту 3.2.1.4 Умов та правил, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно пункту 3.18.4.1.1 Умов та правил за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (пункт 3.18.4.1.2 Умов та правил).

Пунктом 3.18.4.1.3 Умов та правил встановлено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. Відсотки за користування кредитом сплачують у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

З 01.07.2014 у відповідності до пункту 3.2.1.1.12 Умов та правил банком змінені відсоткові ставки за користування кредитним лімітом з 24% до 36%, з 48% до 56%.

У відповідності до пункту 3.2.1.4.4 Умов та правил клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до пунктів 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами.

Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов та правил при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно пункту 3.2.1.5.4 Умов та правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Як свідчать обставини справи, відомості з особового рахунку відповідач почав використовувати кредитні кошти в межах встановленого кредитного ліміту з 15.06.2012, з 26.12.2012 по 26.03.2013 проценти річних за користування кредитом нараховувались на рівні 24%. З 27.03.2014 кредит визнаний простроченим, за користування ним нараховувались проценти в розмірі 48% річних, а з 01.07.2014 - 56% річних.

В зв'язку з порушенням умов договору банківського обслуговування від 06.06.2012 в частині повернення одержаних кредитних коштів, сплати процентів та комісії за користування ними, відповідач станом на 21.08.2015 має заборгованість в загальній сумі 120 018 грн 18 коп., з яких:

- 38 573 грн 97 коп. - заборгованість за кредитом;

- 37 759 грн 63 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 35 652 грн 11 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

- 8 032 грн 47 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.12.2013 у справі № 913/2908/13, що набрало законної сили, з відповідача стягнуто на користь позивача суму 53 584 грн 28 коп., яка складається з:

- 38 573 грн 97 коп. - заборгованість за кредитом станом на 08.10.2013;

- 9 617 грн 78 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 04.04.2013 по 08.10.2013;

- 2 130 грн 58 коп. - заборгованість по винагороді за користування за кредитом з 01.05.2013 по 08.10.2013;

- 3 261 грн 95 коп. - пеня за прострочення виконання грошових зобов'язань за період з 05.04.2013 по 08.10.2013.

Відповідачем вказане рішення не виконане, заборгованість за кредитом в сумі 38 573 грн 97 коп. не погашена, тому позивач, на підставі договору банківського обслуговування б/н від 06.06.2012, нараховує відповідачу проценти за користування кредитом, винагороду за використання ліміту та пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача станом на 21.08.2015 відповідач має заборгованість в загальній сумі 66 433 грн 90 коп., яка складається з:

- 28 141 грн 85 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 08.10.2013 по 21.08.2015;

- 32 390 грн 16 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 06.06.2012 за період прострочення з 08.10.2013 по 21.08.2015;

- 5 901 грн 89 коп. - заборгованість з комісії за користування кредитом станом на 21.08.2015.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист. Під час судового розгляду справи вимог позивача не спростував, докази часткової або повної сплати суми позову не надав.

Оцінивши фактичні обставини, подані позивачем у справі докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

У відповідності з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами існують кредитні відносини.

Згідно із частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.

Умови та правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Підписавши заяву банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тобто уклали відповідний договір, який містить умови щодо надання кредиту.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм діючого законодавства, кредитний договір, є одним з видів позики. Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (частина 3 статті 1049 ЦК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у пункті 1 статті 193 ГК України.

За умовами статті 599 ЦК зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Факт порушення відповідачем умов договору підтверджено матеріалами справи. Позовні вимоги в частині стягнення суми процентів та комісії за користування кредитом ґрунтуються на нормах чинного законодавства, підтверджені документально, не спростовані відповідачем і підлягають задоволенню.

Відповідач не заперечив наявність вказаної заборгованості та не надав доказів її оплати на час розгляду справи.

При вирішенні позовних вимог в частині стягнення пені суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (частина 1 статті 552 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 ГК України).

За змістом пункту 3.18.5.4 Умов та правил, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом. Отже, до правовідносин сторін правила частини 6 статті 232 ГК України не застосовуються.

У зв'язку з невиконанням відповідачем у встановлений строк зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів і комісії за користування кредитом, позивачем, на підставі пунктів 3.18.5.1, 3.18.5.4 договору банківського обслуговування нарахована пеня в загальній сумі 32 390 грн 16 коп. за період прострочення з 08.10.2013 по 21.08.2015.

Відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований і здійснював підприємницьку діяльність у м. Алчевськ Луганської області, проспект Металургів, буд. 47.

Верховною Радою України 02.09.2014 прийнятий Закон № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі по тексту Закон № 1669), яким визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 2 Закону № 1669 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

02.12.2015 на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669 розпорядженням № 1275-р Кабінета Міністрів України затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого серед інших включено м. Алчевськ Луганської області.

Отже, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення пені, нарахованої за період прострочення з 08.10.2013 по 13.04.2014, сума якої складає 3 820 грн 08 коп., згідно з наступним розрахунком:

313 грн 77 коп. : 14 днів х 13 днів = 291 грн 36 коп. - сума пені за 13 днів прострочення з 01.04.2014 по 13.04.2014;

6 790 грн 67 коп. (сума пені станом на 01.04.2014) + 291 грн 36 коп. (сума пені за 13 днів у квітні 2014 року) = 7 082 грн 03 коп. (сума пені станом на 13.04.2014);

7 082 грн 03 коп. - 3 261 грн 95 коп. (сума пені стягнута за рішенням суду) = 3 820 грн 08 коп.

Стосовно пені, що нарахована та пред'явлена до стягнення за період прострочення з 14.04.2014 по 21.08.2015, сума якої складає 28 570 грн 08 коп. (32 390 грн 16 коп. - 3 820 грн 08 коп.), то суд вважає ці вимоги необґрунтованими, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в загальній сумі 37 863 грн 82 коп., які складаються з:

- 28 141 грн 85 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 08.10.2013 по 21.08.2015;

- 5 901 грн 89 коп. - заборгованість з комісії за користування кредитом за період з 08.10.2013 по 21.08.2015;

- 3 820 грн 08 коп. - пеня за період прострочення виконання грошових зобов'язань з 08.10.2013 по 13.04.2014.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 218 грн 00 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4 3 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «МЄЛЬКОР», 94206, м. Алчевськ Луганської області, проспект Металургів, буд. 47, ідентифікаційний код 37287672, на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк «Приватбанк», 49094, місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 28 141 грн 85 коп., заборгованість з комісії за користування кредитом у розмірі 5 901грн 89 коп., пеню за період прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 3 820 грн 08 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1 218 грн 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 28 570 грн 08 коп. відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 15.12.2015.

Суддя Р.Є. Якушенко