Рішення

від 09.12.2015 по справі 920/1693/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.2015 Справа № 920/1693/15 Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/1693/15

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 19», м. Глухів Сумської області,

до відповідача - Управління охорони здоров'я Сумської обласної державної адміністрації, м. Суми,

про стягнення 44601,26 грн.,

за участю представників:

позивача - директора ОСОБА_1 відповідно до протоколу № 2 від 21.09.2001 року,

відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю № 01-25/6/1803 від 09.09.2015 року.

В судовому засіданні, розпочатому о 10 год. 30 хв. 26.11.2015 року, відповідно до приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 10 год. 00 хв. 09.12.2015 року.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про часткове відшкодування вартості лікарських засобів № 705 від 14.02.2014 року в сумі 31452,12 грн., 3 % річних в сумі 788,46 грн., інфляційні втрати в сумі 12360,68 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність в діях відповідача ознак бездіяльності щодо виконання умов укладеного між сторонами договору, оскільки ним вжито усіх заходів для припинення відносин з позивачем, у відповідності до вимог статті 846 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2014 року між позивачем та відповідачем укладено договір про часткове відшкодування вартості лікарських засобів № 705 (надалі - договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого позивач зобов'язувався проводити, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2012 року за № 907 «Про затвердження порядку часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою», відпуск лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, виписаних на рецептурних бланках форми № 1, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 липня 2005 року № 360 «Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і вироби медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.07.2005 року за № 782/11062, виписаних закладами охорони здоров'я Сумської області, незалежно від форми власності та підпорядкування; щомісяця складати реєстр відпущених лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, згідно Порядку часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою та постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2012 року за № 907; надавати реєстр до 5-го числа, наступного за звітним місяця, до управління охорони здоров'я Сумської обласної державної адміністрації електронною поштою та на паперових носіях за підписом керівника, головного бухгалтера та печаткою; відповідач, у свою чергу, зобов'язувався забезпечити відшкодування позивачеві вартості відпущених лікарських засобів, зазначеної в реєстрі відпущених лікарських засобів.

Пунктами 3.1-3.2 договору визначено, що розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача на підставі реєстрів відпущених лікарських засобів. Оплата здійснюється відповідачем протягом 15 днів з дня надходження реєстру до Управління охорони здоров'я Сумської обласної державної адміністрації, у разі відсутності фінансування - по мірі надходження фінансування.

Згідно пункту 5.1 договору, договір набирає чинності, згідно статті 631 Цивільного кодексу України, з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, а в частині фінансових зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року він відпустив лікарських засобів на загальну суму 31452,12 грн., але відповідач в порушення умов договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, вартість відпущених лікарських засобів за вказаний період не відшкодував.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що листом від 03.12.2014 року за № 01-23/5а/728 він повідомив позивача про зупинення пілотного проекту щодо відпуску лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою у зв'язку з використанням річної суми асигнувань, перерахованих у 2014 році на їх відшкодування, а також електронною поштою з адреси відповідача 12.12.20014 року також надіслано позивачеві нагадування про зупинення пілотного проекту та необхідність надіслання реєстрів за листопад 2014 року.

Проте, як зазначає відповідач, позивачем тільки 17.12.2014 року надіслано йому зазначений реєстр, тобто з порушенням строку, передбаченого пунктом 1.1 договору.

Зазначені заперечення відповідача проти позовних вимог не приймаються судом до уваги, оскільки правовідносини між сторонами в даному випадку склалися щодо виконання умов укладеного між ними договору, відповідно якого (пункт 5.1 договору) передбачено зобов'язання між сторонами припиняються 31.12.2014, а фінансові зобов'язання - до повного виконання сторонами. Уданому випадку позивачем здійснювався відпуск лікарських засобів на суму 31452,12 грн. у період з 27.11.2014 року по 10.12.2014 року, тобто в межах дії договору № 705 від 14.02.2014 року.

Листа № 01-23/5а/728 від 03.12.2014 року позивач від відповідача не отримував. Про зміст цього листа позивач довідався 10.12.2014 року, від Глухівської центральної районної лікарні, якою було отримано того листа 09.12.2014 року.

Зміни до згаданого договору сторонами у встановленому законом порядку не вносилися. Відсутність фінансування, не звільняє відповідача від виконання своїх грошових зобов'язань перед позивачем.

Договір про часткове відшкодування вартості лікарських засобі № 705 від 14.02.2014 року, укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання вимог договору № 705 від 14.02.2014 року за період з 07.11.2014 року по 10.12.2014 року відпустив лікарських засобів на загальну суму 31452,12 грн.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629, 837 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, вартість відпущених лікарських засобів за вищевказаний період не відшкодував, заборгувавши позивачеві 31452,12 грн.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 788,46 грн. за період з 01.01.2015 року по 01.11.2015 року та інфляційні втрати в розмірі 12360,68 грн. за період з 01.01.2015 року по 01.11.2015, в обґрунтування зазначених вимог позивачем наведено розрахунок річних та інфляційних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Проте, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 788,46 грн. за період з 01.01.2015 року по 01.11.2015 року та інфляційних втрат в сумі 12360,68 грн. за період з 01.01.2015 року по 01.11.2015 року задоволенню не підлягають, оскільки пунктом 3.2 договору сторони визначили, що у разі відсутності фінансування оплата здійснюється платником (відповідачем) по мірі надходження фінансування.

Невиконання зобов'язання зі сторони відповідача щодо відшкодування зазначеної в реєстрі відпущених лікарських засобів суми викликане відсутністю фінансування, що не звільняє відповідача від зобов'язань щодо виконання своїх грошових зобов'язань перед позивачем, але відтерміновує строк виконання цих зобов'язань (пункти 3.2, 5.1 договору).

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені обставини, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з відшкодування вартості відпущених лікарських засобів в розмірі 31452,12 грн. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 526, 629 Цивільного кодексу України, а в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 788,46 грн. та інфляційних втрат в сумі 12360,68 грн. за період з 01.01.2015 року по 01.11.2015 року позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки сторони у договорі узгодили можливість оплати по мірі надходження коштів відповідачеві у разі відсутності фінансування.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління охорони здоров'я Сумської обласної державної адміністрації (40022, м. Суми, вул. Троїцька, буд. 57, ідентифікаційний код 020213142) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 19» (141400, Сумська область, м. Глухів, вул. Терещенків, буд. 28, ідентифікаційний код 31264419) заборгованість в розмірі 31452,12 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218,00 грн.

3. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 788,46 грн. та інфляційних втрат в сумі 12360,68 грн. - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.12.2015 року.

Суддя ОСОБА_3