Постанова

від 10.12.2015 по справі 917/19/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2015 р. Справа № 917/19/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Гетьман Р.А.,

при секретарі Катренко І.С.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 01.12.2015р.,

від 1-го відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю 04.12.2014р. № 1,

від 2-го відповідача - ОСОБА_3 - за довіреністю від 20.05.2015р.,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Громадської організації "Суспільний діалог Полтавщини" (вх.№4162 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 17.07.2015р. у справі № 917/19/15,

за позовом Громадської організації "Суспільний діалог Полтавщини", м. Полтава,

до відповідачів: 1. Білицької селищної ради, смт. Білики, Кобелянський район, Полтавська область,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції", смт. Білики, Кобелянський район, Полтавська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 Держземагенства у Кобеляцькому районі Полтавської області, м.Кобеляки, Полтавська обл.,

про 1) визнання недійсним договору оренди землі №3 від 20.04.2011р., укладеного між Білицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Белгранкорм-Полтавщина";

2) скасування державної реєстрації договору оренди землі №3 від 20.04.2011р., укладеного між Білицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Белгранкорм-Полтавщина", зареєстрованого у відділі Держкомзему у Кобеляцькому районі Полтавської області в Державному реєстрі земель 21.06.2011р. за реєстраційним номером 532180004000646,

ВСТАНОВИЛА:

Громадською організацією "Суспільний діалог Полтавщини" до господарського суду Полтавської області подано позов до Білицької селищної ради Кобеляцького району Полтавської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції", Кобеляцький район, смт. Білики, в якому вона просила визнати недійсним договір оренди землі №3 від 20.04.2011р., укладений між Білицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Белгранкорм-Полтавщина"; скасувати державну реєстрацію договору оренди землі №3 від 20.04.2011р., укладеного між Білицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Белгранкорм-Полтавщина", зареєстрованого у відділі Держкомзему у Кобеляцькому районі Полтавської області в Державному реєстрі земель 21.06.2011р. за реєстраційним номером 532180004000646.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.07.2015р. у справі №917/19/15 (суддя Бунякіна Г.І.) в позові відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що оскільки позивач, як і його засновники, не є контрагентом за спірним правочином, землекористувачем чи претендентом на земельну ділянку по вул. Будівельна, 1 в смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області, Громадською організацією "Суспільний діалог Полтавщини" не доведено наявності порушення його прав спірним договором оренди землі, у зв'язку з чим у відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Громадська організація "Суспільний діалог Полтавщини" звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 17.07.2015р. у справі № 917/19/15 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування своєї позиції у справі, Громадська організація "Суспільний діалог Полтавщини" посилається на наступні обставини справи:

- господарський суд Полтавської області дійшов помилкового висновку, що громадська організація, яка не здійснює підприємницьку діяльність, з огляду на положення ст. 1 Господарського процесуального кодексу України не може бути стороною у справі, що розглядається в порядку господарського судочинства, оскільки позивачу вказане право надано у відповідності до вимог ст. 21 Закону України "Про громадські об'єднання", положень Статуту Громадської організації "Суспільний діалог Полтавщини", а також Рішення Конституційного Суду України від 28.11.2013р. № 12-рп/2013 у справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музик України";

- договір оренди землі від 20.04.2011р. № 3 є недійсним, оскільки при його укладенні сторонами порушено вимоги ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакція, яка діяла на момент укладення договору) в частині визначення в спірному договорі такої законодавчо визначеної істотної умови договору оренди землі, як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки;

- в порушення вимог ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" станом на момент підписання договору оренди землі від 20.04.2011р. був відсутній акт визначення меж земельної ділянки в натурі, який є невід'ємною частиною договору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2015р. апеляційну скаргу Громадської організації "Суспільний діалог Полтавщини" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.

ОСОБА_4 Держгеокадастру у Кобеляцькому районі Полтавської області подано клопотання про розгляд справи без участі його представника (вх.№ 12588 від 02.09.2015р.).

У відзиві на апеляційну скаргу Білицька селищна рада підтримує вимоги апеляційної скарги, вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні не надано належної правової оцінки договору оренди земельної ділянки від 20.04.2011р. № 3 на предмет визначення всіх істотних умов даної категорії договорів (вх.№ 13075 від 15.09.2015р.).

Громадською організацією "Суспільний діалог Полтавщини" подано додаткові письмові пояснення у справі щодо наявності підстав для звільнення даного учасника судового процесу від сплати судового збору (вх.№ 13074 від 15.09.2015р.).

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Сільські традиції" просить апеляційну скаргу Громадської організації "Суспільний діалог Полтавщини" залишити без задоволення, рішення господарського суду Полтавської області від 17.07.2015р. у справі №917/19/15 залишити без змін (вх.№ 13077 від 15.09.2015р.).

Обґрунтовуючи свою позицію у справі, 2-й відповідач зазначає, що, зважаючи на положення п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у справі, яка розглядається, відсутній предмет спору, оскільки в позовній заяві не вказано, які права Громадської організації "Суспільний діалог Полтавщини", яка не є стороною договору, суміжним землевласником або землекористувачем відповідної земельної ділянки, порушено укладенням договору оренди землі,.

Крім того, на думку 2-го відповідача, договір оренди землі від 20.04.2011р. №3 відповідає всім вимогам законодавства, яке діяло на час укладення договору, у зв'язку з чим відсутні підстави, передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, для визнання спірного договір недійсним.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2015р. у справі № 917/19/15 з метою надання можливості апелянту сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі або надати додаткові письмові пояснення та докази щодо наявності правових підстав для звільнення його від його сплати, відкладено розгляд апеляційної скарги.

Господарською організацією "Суспільний діалог Полтавщини" надано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 17.07.2015р. у справі № 917/19/15 (вх.№ 13427 від 24.09.2015р.).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2015р. у справі № 917/19/15 з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, продовжено строк розгляд апеляційної скарги та відкладено розгляд справи.

ОСОБА_4 Держгеокадастру у Кобеляцькому районі Полтавської області подано клопотання про розгляд справи без участі його представника (вх.№ 13973 від 08.10.2015р.).

Білицькою селищною радою подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю її представника взяти участь у судовому засіданні через знаходження останнього в щорічній відпустці (вх.№ 14442 від 21.10.2015р.).

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Білоусової Я.О., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Лакіза В.В., судді Бородіна Л.І., судді Гетьман Р.А.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" подано доповнення до відзиву на апеляційну скаргу (вх.№ 14475 від 22.10.2015р.).

Зокрема, 2-й відповідач до раніше наданих у справі пояснень додатково зазначає, що посилання скаржника на відсутність акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), який складений лише 21.04.2011р., як на підставу визнання договору недійсним, є безпідставним, оскільки межі земельної ділянки були встановлені при користуванні спірної земельної ділянки попереднім власником майнового комплексу. При цьому, в технічний документації є акт визначення меж земельної ділянки в натурі від 21.03.2011р., а актом від 21.04.2011р. ТОВ "Белгранкорн-Полтавщина" (ТОВ "Сільські традиції") були товариству були передані межові знаки.

Крім того, ТОВ "Сільські традиції", посилаючись на те, що предметом розгляду справи були також вимоги щодо скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 20.04.2011р. № 3, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Кобеляцькому районі Полтавської області в Державному реєстрі земель від 21.06.2011р. за номером 53218000400046, зазначає, що Білицька селищна рада та ТОВ "Сільські традиції" не є належними відповідачами щодо зазначених вимог, оскільки не є Державним реєстратором або юридичними особами, які наділені правом скасування державної реєстрації. Вказані позовні вимоги, на думку 2-го відповідача, повинні бути розглянути в порядку адміністративного судочинства.

ТОВ "Сільські традиції" також зазначає, що вимога Громадської організації "Суспільний діалог Полтавщини" про поновлення строків позовної давності не підлягають задоволенню, оскільки мешканці смт. Білики Кобеляцького району, які звернулися до позивача, були обізнані про існування спірного договору оренди з 2011 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2015р. з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, надання можливості учасникам судового процесу взяти участь у розгляді справи та надати додаткові письмові пояснення з приводу заявлених вимог та заперечень, відкладено розгляд справи.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Бородіної Л.І., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Лакіза В.В., судді Гетьман Р.А., судді Здоровко Л.М.

ТОВ "Сільські традиції" подано додаткові документи у справі (вх.№ 15310 від 12.11.2015р.).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2015р. з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, надання можливості учасникам судового процесу надати додаткові письмові пояснення відкладено розгляд справи.

ОСОБА_4 Держгеокадастру у Кобеляцькому районі Полтавської області подано клопотання про розгляд справи без участі його представника (вх.№ 16562 від 08.12.2015р.).

Розпорядженням секретаря другої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Здоровко Л.М., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Лакіза В.В., судді Бородіна Л.І., судді Гетьман Р.А.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

В судовому засіданні представник позивача та 1-го відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги, просили рішення господарського суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник 2-го відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги позивача, просив рішення господарського суду Полтавської області від 17.07.2015р. у справі № 917/19/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування господарським судом Полтавської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

13.04.2011р. прийнято рішення шостої сесії Білицької селищної ради Кобеляцького району Полтавської області шостого скликання від № 131, відповідно до якого:

- затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування (оренди) земельної ділянки сільськогосподарського призначення (виробничі будівлі та двори) площею 57,3 га ТОВ "Белгранкорм-Полтавщина" по вул. Будівельна, 1 в смт. Білики;

- надано ТОВ "Белгранкорм-Полтавщина" в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення (виробничі будівлі та двори) терміном на 49 років загальною площею 57,3 га по вул. Будівельна, 1 в смт. Білики.

20.04.2011р. між Білицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Белгранкорм-Полтавщина" укладено договір оренди землі № 3, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться по вул. Будівельній, 1 в смт. Білики Білицької селищної ради.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 57,3га, у тому числі 57,3га земель ведення товарного сільськогосподарського виробництва/ під господарськими будівлями і дворами.

Договір укладено на 49 (сорок дев'ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомляти письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки площею 57,3 га на рік, що становить 84895,68 грн. на рік.

Крім того, умовами договору визначено: умови використання земельної ділянки, умови і строки передачі земельної ділянки в оренду, умови повернення земельної ділянки, обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, права та обов'язки сторін, ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини.

Умовами п. 43 договору визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписано представниками Білицької селищною ради та ТОВ "Белгранкорм-Полтавщина" та скріплений їх печатками.

До вказаного договору було внесено зміни на підставі додаткових угоди від 17.03.2014р. № 1, від 16.06.2014р. № 2.

Листами від 24.12.2014р. фізична особа ОСОБА_5 та фізична особа ОСОБА_6 подано до Громадської організації "Суспільний діалог Полтавщини" заяви, відповідно до яких просили захистити порушені права на екологічну безпеку та припинити забруднення території смт. Білики (т.1, а.с. 67, 68).

Листом від 26.12.2014р. № 26 Громадська організація "Суспільний діалог Полтавщини" звернулася до Білицької селищної ради з вимогою надати інформацію щодо наявності правової підстави користування 2-м відповідачем земельною ділянкою по вул. Будівельна, 1, смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області та надання копій відповідних документів (т.1, а.с. 82).

Вважаючи, що спірний договір оренди землі від 20.04.2011р. № 3, укладений між відповідачами, підлягає визнанню недійсним з підстав ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, а також з метою скасування його державної реєстрації, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Полтавської області.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів , а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності .

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. Закону України "Про безоплатну правову допомогу" правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах , інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Закон України "Про безоплатну правову допомогу" не встановлює жодних особливостей представництва громадських організацій, які надають правову допомогу не за бюджетні кошти, а стаття 2 цього Закону залишає порядок надання такої допомоги у компетенції законодавства про громадські організації та установчих документів конкретних організацій.

Правові та організаційні засади діяльності громадських організацій визначені в Законі України "Про громадські об'єднання" від 22 березня 2012 року N 4572-VI (далі - Закон N 4572).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про громадські організації" для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право, зокрема, звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

Таким чином, такі об'єднання можуть діяти в інтересах будь-яких осіб, у тому числі членів організації, для задоволення суспільних, економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Отже, право представляти інтереси своїх членів громадська організація реалізує відповідно до Конституції України та законодавства про об'єднання громадян.

Так, в Рішенні Конституційного Суду України від 28.11.2013р. № 12-рп/2013 у справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" зазначено,що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 1.5 Статуту Громадської організації "Суспільний діалог Полтавщини" в редакції зі змінами, зареєстрованими Реєстраційною службою Полтавського районного управління юстиції 24.12.2014р. організація від свого імені набуває майнових і особистих немайнових прав і несе обов'язки, укладає від свого імені договори, може бути позивачем і відповідачем у справі.

Відповідно до пункту 2.1 Статуту Громадської організації "Суспільний діалог Полтавщини" метою діяльності організації є збереження та відновлення природи, зелених насаджень, архітектурної спадщини, розвиток культури, забезпечення екологічної безпеки, принципів та практики соціальної рівноправності громадян. Ця діяльність ґрунтується на участі організації в розвитку громадянського суспільства, в задоволенні та захисті законних прав, екологічних, соціальних, економічних, творчих, вікових, культурних, спортивних та інших спільних інтересів членів організації та протидії незаконним посяганням на власність територіальних громад Полтавської області.

Відповідно до п. 2.2 Статуту до основних напрямів діяльності організації в межах чинного законодавства відносяться, зокрема, захист законних прав та інтересів членів організації в державних установах, органах місцевої влади, судах та інших випадках, пов'язаних з діяльністю організації та підтримка і захист громадян України та інших як фізичних, так і юридичних осіб, чиї права було порушено внаслідок невиконання (виконання неналежним чином) посадовцями органів державної влади та органів місцевого самоврядування своїх службових обов'язків та повноважень, зокрема, шляхом подання до суду від власного імені або від імені членів організації позовних заяв апеляційних та касаційних скарг, звернень до органів місцевого самоврядування, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховної Ради України, Президента України, громадськості Полтавської області та України в цілому.

Згідно з п. 2.3 Статуту ГО "Суспільний діалог Полтавщини" у випадках порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, що є членами організації, від власного імені звертається до органів державної влади та місцевого самоврядування, в тому числі до правоохоронних органів, органів прокуратури та нотаріату, судів загальної юрисдикції з відповідними заявами, картками, повідомленнями, запитами, скаргами, позовами, клопотаннями, іншими документами будь-якого характеру, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.1 Статуту організація є юридичною особою з моменту її державної реєстрації. Організація має самостійний баланс, рахунки в установах банків, круглу печатку з назвою, штампами, бланками з реквізитами, емблему та власну символіку, яка реєструється у встановленому законодавством України порядку.

Необхідним етапом створення громадської організації як юридичної особи є її реєстрація в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, установлених Законом N 4572 (частина перша статті 12 Закону N 4572). Така реєстрація передбачає, зокрема, внесення відомостей про громадську організацію до Реєстру громадських об'єднань і до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також видачу свідоцтва про реєстрацію громадського об'єднання як громадської організації.

Судовою колегією встановлено, що Громадська організація "Суспільний діалог Полтавщини" в установленому порядку зареєстрована та отримала свідоцтво про реєстрацію громадського об'єднання як громадської організації чи громадської спілки установленого Кабінетом Міністрів України зразка (далі - свідоцтво про реєстрацію).

Також, як вбачається з матеріалів справи підставами для звернення Громадської організації "Суспільний діалог Полтавщини" до господарського суду Полтавської області з даним позовом стали обставина функціонування в межах населеного пункту смт. Білики двох свинокомплексів, які побудовані ТОВ "Белгранкорм-Полтавщина" (на час подання позову - ТОВ "Сільські традиції"). При цьому, господарська діяльність ТОВ "Сільські традиції", а саме, розведення свиней має негативний вплив на навколишнє природне середовище, чим порушуються екологічні права жителів смт. Білики, зокрема, її членів.

З огляду на частину першу статті 1 цього Закону, відповідно до якої громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Таким чином, враховуючи, що Господарська організація "Суспільний діалог Полтавщини" відповідно до положень її Статуту наділена відповідними повноваженнями щодо звернення до суду з позовом за захистом прав та законних інтересів її членів, а також є юридичною особою, позивач в розмінні ст.1 Господарського процесуального кодексу України є суб'єктом, який має право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом відповідних порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів його членів.

При цьому, під час розгляду матеріалів справи було встановлено, що в позовній заяві міститься посилання на звернення до Громадської організації "Суспільний діалог" жителів смт. Білики, зокрема, її члена - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з заявою про захист порушення ТОВ "Сільські традиції" прав зазначених осіб на екологічну безпеку, при цьому, в матеріалах справи наявна лише відповідна заява ОСОБА_6 (т.1, а.с. 68).

Також, зі змісту позовної заяви (т.1, а.с. 42) вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 була включена до складу членів Громадської організації "Суспільний діалог Полтавщини" на підставі рішення правління громадської організації від 26.12.2014р., проте вказаний документ відсутній в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвалою господарського суду апеляційної інстанції від 12.11.2015р. було зобов'язано позивача за три дні до судового засідання надати суду докази на підтвердження звернення до суду саме в інтересах членів Громадської організації В«Суспільний діалог ПолтавщиниВ» .

Враховуючи наявні матеріали справи, а також невиконання вимог зазначеної ухвали суду позивачем, судова колегія дійшла висновку, що апелянтом в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надано належних доказів в обґрунтування наявності підстав Громадської організації на звернення до господарського суду з даним позовом.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення .

Це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення . Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки , запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище , збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Перевіривши наявні матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що саме лише посилання позивача на порушення 2-м відповідачем екологічної безпеки жителів смт. Білики Кобеляцького району, зокрема, члена громадської організації - позивача, без надання належних доказів, якими підтверджують вказані обставини, в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України не можуть вважатися доведеним стороною фактом порушення відповідних прав та законних інтересів.

Також, судова колегія зазначає, що предметом договору оренди землі від 20.04.2011 року, укладеного між відповідачами, є строкове платне користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 57,3 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ; на земельній ділянці розміщені господарські будівлі і двори, а також інші об'єкти інфраструктури - асфальтні площадки та дороги.

Поняття виробника сільськогосподарської продукції (сільськогосподарський виробник) міститься у ст. 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" від 23.09.2008р. Виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, а також фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарську худобу і птицю. Національний класифікатор видів економічної діяльності України ДК 009:2005, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. № 375, до сільськогосподарської діяльності відносить рослинництво і тваринництво.

Отже, враховуючи вищезазначені положення, а також те, що умовами спірного договору не визначено вид товарного сільськогосподарського виробництва (господарської діяльності), який буде провадитися орендарем на наданій земельній ділянці, існування обставини, яка, на думку апелянта, порушує права членів громадської організації, не визначена безпосередньо договором оренди землі від 20.04.2011р. № 3, а залежить від вибору суб'єктом господарювання виду господарської діяльності, яка буде ним здійснюватися на спірній земельній ділянці.

Крім того, згідно з ст. 3 Закону України "Про оренд землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставі і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною ;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

г) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Пунктом 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, зокрема, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору . При цьому інтерес такої особи стосовно придбання у власність земельної ділянки має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам, а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надане в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 18-рп/2004.

Також, Пленум Верховного Суду України за постановою №9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (абз. 5 п. 5 постанови).

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що подана до господарського суду позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та обставини, якими позивач їх обґрунтовує, тобто предмет та підстави позову; зміна підстав чи предмету позову виходить за межі компетенції суду, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Натомість, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання недійсним договору оренди землі від 20.04.2011 року, укладеного між Білицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Белгранкорм-Полтавщина" не будучи контрагентом за спірним правочином, так само як і землекористувачем чи претендентом на земельну ділянку за адресою: вул. Будівельна,1 в смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області.

Матеріали справи також не містять доказів, що на спірну земельну ділянку або її частину претендує сам позивач або члени Громадської організації "Суспільний діалог Полтавщини", про яких наведено вище, з питань набуття відповідного речового права.

Згідно з частиною 1 статті 32, частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наявні матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що Громадською організацією "Суспільний діалог Полтавщини" в порушення вимог ст. 1 Господарського процесуального кодексу України не доведено наявності порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів його членів, за захистом яких остання звернулась до суду з даним позовом, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для застосування позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Громадської організації "Суспільний діалог Полтавщини" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області від 17.07.2015р. у справі №917/19/15 підлягає залишенню залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Суспільний діалог Полтавщини" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 17.07.2015р. у справі №917/19/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 15.12.2015р.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.