Постанова

від 10.12.2015 по справі 826/23066/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2015 року (в порядку письмового провадження) № 826/23066/15

за позовом ОСОБА_1 до третя особа Державного реєстратора прав на нерухоме майно Коломієць Ольги Анатоліївни Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРОІД-СІТІ» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії Обставини справи:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Коломієць Ольги Анатоліївни Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач - 1), Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач - 2) та просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №24036773 від 31.08.2015, яке прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Коломієць Ольгою Анатоліївною Управління державної реєстрації Головного територіального правління юстиції у м. Києві;

2. Зобов'язати Управління державної реєстрації Головного територіального правління юстиції у м. Києві провести державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1

В судовому засідання протокольною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «ДРОІД-СІТІ» (далі - третя особа).

В обґрунтування позивних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки рішення прийнято в супереч Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що має своїм наслідком порушення права на квартирку АДРЕСА_1.

Відповідачі проти позову заперечили з підстав викладених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем, відповідачами, третьою особою документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

16.12.2014 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло капітал» (код ЄДРПОУ 352393445) було укладено договір №39-1612/2014-3 про участь у Фонді фінансування будівництва (далі - договір про участь у ФФБ).

Згідно до п. 1.1. вказаного договору довіритель (ОСОБА_1) зобов'язується передати управителю (товариству з обмеженою відповідальністю «Житло-Капітал») в управління грошові кошти з метою отримання довірителем у власність (об'єкт інвестування), а управитель зобов'язується прийняти кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені та за плату управління цими коштами в порядку та на умовах , передбачених цим договором, правилами фонду фінансування будівництва виду А «ЖК АРТЕМІДА», затвердженими наказом директора управителя №106 від 27.06.2014, договором між забудовником та управителем №27/06/14 від 27.06.2014 та чинним законодавством.

У відповідності до п. 4.1. договору про участь у ФФБ закріплення об'єкта інвестування за довірителем - це встановлення правовідносин між довірителем та управителем на підставі цього договору, за яких у довірителя виникає право вимоги на цей об'єкт інвестування в майбутньому. Довіритель обирає конкретний об'єкт інвестування з переліку не закріплених за іншими довірителями об'єктів інвестування, що є у пропозиції управителя (п. 4.2. договору про участь у ФФБ).

П. 6.1. вказаного вище договору встановлено, що після введення об'єкта в експлуатацію, забудовник надає управителю дані БТІ (або іншого державного органу, що здійснює остаточні обміри об'єкта будівництва перед введенням його в експлуатацію) щодо фактичної загальної площі кожного конкретного об'єкта інвестування у цьому об'єкті будівництва для подальшого повідомлення довірителя. Між тим, згідно п. 6.5 договору про участь у ФФБ оформлення права власності довірителя на житлові приміщення (житло) здійснюється забудовником своїми силами та за свій рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем отримано довідку товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Житло-Капітал» №003 від 12.02.2015 фонду фінансування будівництва виду А «ЖК Артеміда». Окрім того, в матеріалах справи міститься акт №12 про прийняття - передачі об'єкту інвестування від 06.04.2015 (далі - акт), згідно якого забудовник товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» на виконання договору №39-1612/2014-3 від 16.12.2014 про участь у Фонді фінансування будівництва, на підставі довідки управителя фонду фінансування будівництва товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» №003 від 12.02.2015 про право довірителя (позивача) про набуття у власність об'єкту інвестування забудовник передав, а довіритель прийняв об'єкт інвестування за адресою: АДРЕСА_1 (далі - квартира та/або житлове приміщення)

Між тим, ОСОБА_1 долучено до позовної заяви копію технічного паспорту на вказаний об'єкт нерухомості.

Як стверджує позивач, за наслідком отримання вищевказаних документів відбувся перехід права власності на квартиру, з огляду на що останній звернувся до державного реєстратора з метою здійснення державної реєстрації прав на житлове приміщення.

Так, рішенням державного реєстратора прав не нерухоме майно Коломієць Ольги Анатоліївни Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 31.08.2015 №24036773 відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за позивачем (далі - оскаржуване рішення)

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що порушує її законні права, у тому числі право власності, з огляду на що просить суд скасувати вказане рішення та зобов'язати відповідача провести відповідні реєстрації дії щодо реєстрації права власності на житлове приміщення.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 01.07.2004 липня N 1952-IV (далі - Закон N 1952-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону N 1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна регламентовано Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 (далі - Порядок №868).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону N 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

У відповідності до приписів ст. 182 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

В той же час, орган державної реєстрації прав проводить, зокрема, державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону N 1952-IV). Зазначена норма кореспондується з приписами п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону N 1952-IV.

Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що орган державної реєстрації прав та їх обтяжень може прийняти рішення, як про державну реєстрацію прав та обтяжень, так і про відмову у їх реєстрації

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону N 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 вказаного закону державна реєстрація прав, серед іншого проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Приписи ч. 2 ст. 331 ЦК України визначають, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, представником позивача було подано заяву про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 12747891 відносно реєстрації права власності на квартиру в„–61 за адресою: АДРЕСА_1. Згідно картки - прийому заяви №23538076 заявником було подано наступні документи:

· технічний паспорт від 07.11.2014;

· договір про участь у ФФБ;

· довідку:

· акт прийому-передачі;

· копію реєстру довірителів;

· копія картки прийому заяви;

· копія довіреності;

· копії паспортів;

· копії карток фізичної особи-платника податків.

Окрім того, в матеріалах справи міститься інвестиційний договір №25/06-2014 від 25.06.2014 про завершення будівництва житлового комплексу з торговими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 від 25.06.2014, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «ДРОІД-СІТІ» (замовник) та товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» (інвестор) зобов'язуються здійснити завершення будівництва об'єкта згідно з проектно-кошторисною документацією.

Між тим, в матеріалах реєстраційної справи наявний договір управителя з забудовником від 27.06.2014 №27/06/14, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» (забудовник) зобов'язується на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (управитель) організувати спорудження об'єкта будівництва, ввести цього в експлуатацію та передати об'єкти інвестування довірителям.

Відповідно до реєстру довірителів товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал, ОСОБА_1 є довірителем, який про інвестував об'єкт інвестування в об'єктів будівництва за адресою: АДРЕСА_1.

В той же час, як слідує з відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно об'єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1, земельна ділянка місце розташування кадастровий номер НОМЕР_1 цільове призначення: будівництво, експлуатація та обслуговування житлового комплексу з торгівельними та підземним паркінгом зареєстровано на праві приватної власності за товариством з обмеженою відповідальністю «ДРОІД-СІТІ» (рішення №4819611 від 07.08.2013) на підставі договору купівлі - продажу від 07.08.2013.

З вказаного слідує, що об'єкт незавершеного будівництва житловий комплекс з торговими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою-АДРЕСА_1 з 07.08.2013 перебуває у приватній власності товариства з обмеженою відповідальністю «ДРОІД-СІТІ».

У відповідності до п. 10 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (далі - Порядок №1141), під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; іпотеку та суб'єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав. Вчинення державним реєстратором зазначених дій кореспондується з п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону N 1952-IV.

Поряд з цим, п. 94 Порядку №868 передбачено, що під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння адміністративного збору та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав.

Як свідчать матеріали реєстраційної справи, відповідачем - 1 на виконання вказаних вище норм законодавства здійснено відповідні пошуки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та встановлено, що на незавершене будівництво, об'єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, накладено арешти на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 27.02.2015 по справі № 910/4080/15-г на майно товариства з обмеженою відповідальністю «ДРОІД-СІТІ» в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» (номер запису 9090972) та на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві про арешт нерухомого майна від 05.03.2015 № 46767909 (номер запису 9024784); внесено запис про іпотеку № 6198851 (іпотекодержатель- «Фінансова компанія «Житло-Капітал», іпотекодавець - ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОМЕНТ», предмет іпотеки-майнові права на всі житлові, нежитлові та допоміжні приміщення об'єкту будівництва 25-поверхового будинку, в тому числі, зокрема, квартира 73 за адресою: АДРЕСА_1; накладено заборону на нерухоме майно (номер запису № 6198305) (обтяжувач-«Фінансова компанія «Житло-Капітал», особа, майно/права якої обтяжуються (власник)- ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОМЕНТ», предмет іпотеки-майнові права на всі житлові, нежитлові та допоміжні приміщення об'єкту будівництва 25-поверхового будинку, в тому числі, зокрема, квартира 61 за адресою: АДРЕСА_1.

В той же час, в ухвалі Господарського суду м. Києва від 27.02.2015 по справі № 910/4080/15-г зазначено «накласти арешт на незавершене будівництво за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:106353380000), яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Дроід-Сіті» (02160, місто Київ, вулиця Фанерна, будинок 4 ідентифікаційний код 38648652). Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дроід-Сіті» (код ЄДРПОУ 38648652, м. Київ, вулиця Фанерна, будинок 4) продавати або іншим чином відчужувати у будь-який спосіб об'єкт незавершеного будівництва як в цілому, так і окремі його частини /квартири /паркінги /нежитлові /офісні торгівельні приміщення , в тому числі, але не виключно, заборонити відступати/відчужувати майнові права на такий об'єкт або зазначені вище його частини, передавати їх/його в оренду тощо, а також обтяжувати зазначений об'єкт або його частини будь-якими правами третіх осіб, який (які) розташовані у Дніпровському районі міста Києва на земельній ділянці розміром 7895 кв. м., кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1».

Відповідно до змісту оскаржуваного рішення підставою для його прийняття було те, що заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Суд зазначає, що приписи п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону N 1952-IV встановлюють, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Аналіз вказаної норми діє суду підстави стверджувати, що законодавцем чітко регламентовано підстави для відмови у здійснені державної реєстрації прав, зокрема наявність обтяження на майно, право власності на яке, має на меті зареєструвати особа.

Судом встановлено, що на незавершене будівництво, об'єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, накладено арешти на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 27.02.2015 по справі № 910/4080/15-г на майно товариства з обмеженою відповідальністю «ДРОІД-СІТІ» в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» та підставі постанови відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві про арешт нерухомого майна від 05.03.2015 № 46767909.

При цьому, судом відхиляються покликання позивача, що арешт накладено на незавершене будівництво, у той час коли, на окремі об'єкти нерухомості, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 арешт відсутній мотивуючи це наступне:

по-перше, як зазначено в Законі N 1952-IV, останній спрямований на захист як прав, так і обтяжень;

по-друге, ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.02.2015 по справі № 910/4080/15-г заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Дроід-Сіті» (02160, місто Київ, вулиця Фанерна, будинок 4 ідентифікаційний код 38648652) продавати або іншим чином відчужувати у будь-який спосіб об'єкт незавершеного будівництва як в цілому, так і окремі його частини /квартири /паркінги /нежитлові /офісні торгівельні приміщення;

по-третє, наявний арешт накладений постановою відділу державної виконавчої служби дніпровського районного управління юстиції у місті Києві від 05.03.2015 № 46767909;

по-четверте, обтяження є таким, що виникло і зареєстровано в календарному аспекті раніше ніж подана заява позивачем, а тому відмова цілком відповідає положенням п.5 ч.1 ст. 24 Закону і, спрямована на виконання завдань встановлених Законом.

Окрім того, суд вважає на необхідне наголосити, що згідно ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 N 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Аналіз вказаного дає суду підстави стверджувати, що наявність в Реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 11.11.2014 справа N 21-357а14, від 19.05.2015 справа №21-121а15 та відповідає змісту постанови Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015 по справі №826/5944/14.

В контексті вищевикладеного, з урахування приписів п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону N 1952-IV та наявних обтяжень, суд дійшов до висновку про наявність підстав для прийняття державним реєстратором рішення про відмову в державній реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1

При цьому, судом відхиляються твердження позивача, що ним подано заяву про реєстрацію права власності, а не про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону N 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення , переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Аналіз змісту п.5. ч. 1 ст. 24 З та ч. 1 ст. 2 Закону N 1952-IV у взаємозв'язку дає суду підстави вважати, що слово «відчуження» розуміється не тільки у випадках продажу, а й у тих випадках, коли відбувається виникнення права власності у особи на тій або іншій підставі, зокрема, на підставі укладених правочинів.

Разом з цим, суд вважає, що права та інтереси позивача щодо реєстрації прав на нерухоме майно можуть бути реалізовані виключно за наслідком вирішення, в тому числі і в судовому порядку, питання про зняття обтяження. Відсутність державної реєстрації прав власності на квартиру не виключає можливість такого способу захисту. Підставою для цього є постанова, якою встановлені відповідні обставини і факти щодо конкретного нерухомого майна.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваного рішення.

При цьому, позовні вимоги в частині зобов'язання Управління державної реєстрації Головного територіального правління юстиції у м. Києві провести державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 задоволенню також не підлягаю, як з мотивів прийняття відповідачем - 1 оскаржуваного рішення. Додаткового слід зазначити, що вказана позовна вимога адресована неналежному відповідачу, оскільки в силу приписів Закону N 1952-IV саме державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації (ч. 4 ст. 9).

З урахування зазначеного, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цілому, а відтак в позові слід відмовити.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст..2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Інші доводи і заперечення сторін не спростовують встановленого вище судом.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст.. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк