Ухвала

від 08.12.2015 по справі 803/1212/15-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 876/7193/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючогосудді Сеника Р.П.,

суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 року у справі № 803/1212/15-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И В :

02 червня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області звернулося з адміністративним позовом до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 6 163 грн. 10 коп. за квітень-травень 2015 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII від 28 грудня 2014 року із переліку загальнодержавних податків виключено фіксований сільськогосподарський податок, платником якого було Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_2. Отже, з 01 січня 2015 року відповідач є платником єдиного податку, тому зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року (з наступними змінами і доповненнями), підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, тому заборгованість Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 за квітень-травень 2015 року становить 6 163 грн. 10 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 року позов задоволено.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області (45300, Волинська область, Іваничівський район, селище міського типу Іваничі, вулиця Колгоспна, будинок 24а, ідентифікаційний код 20131247) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 6 163 грн. 10 коп. (шість тисяч сто шістдесят три гривні десять копійок) за квітень-травень 2015 року включно.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апеллянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 року та прийняти нове рішення, яким відсовити у задоволенні позовних вимог.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 25 січня 1993 року Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_2 зареєстроване як суб'єкт господарювання, місцезнаходженням юридичної особи значиться: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1. Дані обставини стверджуються спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20696697 від 10 червня 2015 року (а.с. 54). Відповідач з 01 січня 2015 року застосовує спрощену систему оподаткування обліку та звітності - єдиний податок четвертої групи (а.с. 38); взятий на облік в УПФУ в Іваничівському районі як платник страхових внесків та зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

УПФУ в Іваничівському районі проведено та направлено 19 січня 2015 року відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року (а.с. 40, 41).

Пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховала п'ятеро і більше дітей, було призначено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - особам, які перебували у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується копіями протоколів від 16 червня 2006 року, від 09 квітня 2008 року, від 12 серпня 2004 року про призначення пенсій, копіями трудових книжок зазначених осіб, копіями свідоцтв про народження дітей цими особами (а.с. 16 - 37).

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту "ж" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, незалежно від місця останньої роботи.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали, зокрема, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (Інструкція).

Вказана Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що до роботодавців - страхувальників відносяться підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 2.1 Інструкції).

Розділ 6 Інструкції визначає порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту другого «Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Враховуючи вищенаведені обставини колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як слідує із розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року, місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 становить 3 081 грн. 55 коп., а отже, позивачем у квітні-травні 2015 року понесені витрати на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 6 163 грн. 10 коп.; відповідач зобов'язаний був відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку вказаних пільгових пенсій, проте таке відшкодування не провів, у зв'язку із чим за ним рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є підставним, обґрунтованим і підлягає до задоволення.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160,195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 року у справі № 803/1212/15-а - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : В.П. Сапіга

Я.С. Попко