Рішення

від 16.12.2015 по справі 747/744/15-ц

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 747/744/15-ц

Провадження № 2/747/250/15

РІШЕННЯ

іменем України

16.12.2015 року смт. Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

за участю секретаря Зірки В.П

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Талалаївської селищної ради, третя особа - сектор містобудування та архітектури Талалаївської РДА, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача та третьої особи про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування позову зазначає, що за життя - 12 травня 1998 року - його мати - ОСОБА_2 - склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачу та його брату - ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача померла. Позивач ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем за заповітом, так як його брат помер ІНФОРМАЦІЯ_3. Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрилась спадщина, зокрема і на належний їй будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. З невідомих позивачу причин та часу визначення була проведена нова нумерація будинків у провулку, і будинок його матері по АДРЕСА_1, а по правоустановчих документах на нерухоме майно - договору купівлі-продажу від 23.12.1970 року, даний будинок значиться за АДРЕСА_1. Дана обставина не дає можливості позивачу, яку спадкоємцю за заповітом, оформити належним чином спадщину після смерті матері.

Тому позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на нерухоме майно, що розташоване по другому АДРЕСА_1 і яке складається з житлового будинку А-1 загальною площею 66,6 кв.м, прибудови а-1, ганку К-1, сараю Б-1, сараю а1 -1, погреба Пг, вбиральні У-1, хвіртки № 1, ворота № 2, огорожа № 3 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить суд розгляд унти справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить задовольнити.

Представник відповідача - Талалаївської селищної ради - та третьої особи - сектору містобудування та архітектури Талалаївської РДА, в судове засідання не з'явились, через канцелярію суду надали заяву про розгляд справи без участі представників відповідача та третьої особи, позовні вимоги ОСОБА_1 визнають і не заперечують проти їх задоволення. Згідно ч.2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.12.2014 року (а.с.11). Згідно копії заповіту від 12.05.1998 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все своє майно заповіла ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних долях (а.с.10). Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 11.06.2010 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.13). Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 12.07.1952 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, в графі «Мати» зазначено ОСОБА_2 (російською мовою) (а.с.9). Згідно копії Державного акту серії НОМЕР_4 від 20.12.2000 року ОСОБА_2 передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,1465 га для обслуговування будинку і господарських споруд (а.с.15). Згідно копії договору купівлі - продажу від 23.12.1970 року ОСОБА_2 купила житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 (а.с.18-19). Згідно повідомлення КП «Прилуцьке МБТІ» від 09.10.2015 року право власності з адресою по АДРЕСА_1 не зареєстроване (а.с.17). Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 04.03.2015 року у Спадковому реєстрі зареєстрована спадкова справа після смерті ОСОБА_2 (а.с. 8).

16 липня 2015 року позивачем виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 у КП «Прилуцьке МБТІ» (а.с.20-26). Даний житловий будинок на даний час знаходиться в належному стані, що встановлено при проведенні перевірки протипожежного стану житлового будинку по АДРЕСА_1, в результаті якої порушень не виявлено згідно довідки Талалаївського районного сектору УДСНС України в Чернігівській області від 16.10.2015 року (а.с. 28). Згідно висновку сектору містобудування та архітектури Талалаївської РДА від 16.11.2015 року житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 відповідає державним будівельним нормам та стандартам та не впливають на градобудівельну ситуацію вулиці (а.с. 27). Згідно звіту про оцінку майна від 17.11.2015 року, проведеним суб'єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_4, що має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, оціночна вартість об'єкту оцінки - житлового будинку по АДРЕСА_1 - на дату оцінки складає 40 032 грн. (а.с.30-44).

З встановленого в судовому засіданні випливають наступні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване чи придбане до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження чи придбання, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення.

Відповідно ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

В п.3.1 узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 - що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Отже, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Даний підхід, закріплено також в п. 37 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», де вказано, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Як встановлено в судовому засіданні, спадкове домоволодіння було придбано спадкодавцем у 1970 році, право власності на нього було зареєстроване в нотаріальному порядку за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу відповідно до діючого на той період законодавства, згідно якого і проводилась реєстрація права власності за ОСОБА_2

Таким чином, суд приходить до висновку, що мати позивача - ОСОБА_2 - згідно діючого на час придбання будинку і надвірних будівель законодавства набула право власності на них.

У відповідності до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом. Однією з законних підстав набуття права власності є спадкування.

Згідно листа Міністерства юстиції України «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна» від 21 лютого 2005 року, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Відповідачем у справі є Талалаївська селищна рада, яка в силу ст.335 ЦК України наділена повноваженням ініціювати питання про передачу безхазяйного майна у комунальну власність. Поскільки відповідачем надано заяву про визнання позову ОСОБА_1, з цього випливає, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свобод чи інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 ЦК передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві нам момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. Ст. 1217 ЦК передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або законом. На підставі ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Поскільки спадкодавець ОСОБА_2 за життя набула права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, і згідно діючого на той час законодавства являлась власником, і дане право залишається неуспадкованим спадкоємцем за заповітом ОСОБА_1, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову враховуючи положення норм діючого законодавства про спадкування - ЦК України - за яким до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 328, 392, 1216-1218, 1297 ЦК України, ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Талалаївської селищної ради, третя особа - сектор містобудування та архітектури Талалаївської РДА, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем с. Понори Талалаївського району Чернігівської області, мешканцем АДРЕСА_2, право власності на нерухоме майно, що розташоване по АДРЕСА_1 - житлового будинку А-1 загальною площею 66,6 кв.м, прибудови а-1, ганку К-1, сараю Б-1, сараю а1 -1, погреба Пг, вбиральні У-1, хвіртки № 1, ворота № 2, огорожа № 3 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Талалаївський районний суд Чернігівської області протягом 10 днів з дня отримання сторонами копії рішення.

Суддя Л.В.Тіщенко