Рішення

від 09.12.2015 по справі 637/982/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.12.2015

№ 2/637/440/15

№ 637/982/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

9 грудня 2015року с.м.т. Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Островської Н.І.,

за участю секретаря Катренко Ю.С.,

позивач: представник за довіреністю ОСОБА_1,

відповідач: представник за довіреністю Спиридонов А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Харківагро-2000», третя особа: реєстраційна служба Шевченківського районного управління юстиції Харківської області про повернення безпідставно набутого майна та скасування державної реєстрації договору оренди землі ,-

в с т а н о в и в :

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Харківагро-2000» про повернення безпідставно набутого майна та скасування державної реєстрації.

Як підставу позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся, ОСОБА_4, власниця земельної ділянки загальною площею 3,8634 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області. Після смерті ОСОБА_4 вона набула вищевказану земельну ділянку у спадщину, проте до її використання приступити не змогла, оскільки земля використовується відповідачем, мотивуючи своє право укладеним з ОСОБА_4 договором оренди землі від 17.11.2008 року та зареєстрованим 12.12.2011 року. Вважає, що ТОВ «Харківагро-2000» використовує земельну ділянку без правових підстав, чим порушує її право на володіння та користування земельною ділянкою. Посилаючись на ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла до 01.01.2013 року), ст.125 Земельного кодексу України, ст.ст. 210, 640 ЦК України, ст.ст. 203, 215 ЦПК України щодо недотримання вимог стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли така реєстрація визнана законом обов'язковою, такий правочин вважається неукладеним, а отже, не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.

Зазначає, що вказаний договір оренди землі 17.11.2008 року підписано ОСОБА_4 та ТОВ «Харківагро-2000». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла і тільки 12.12.2011 року договір був зареєстрований у відділі держкомзему в Шевченківському районі. Відсутність державної реєстрації договору у період його дії свідчить про безпідставність користування земельною ділянкою та є підставою для задоволення вимог про її витребування. Оскільки вважає, що право оренди земельної ділянки виникло у відповідача лише 12.12.2011 року, після його державної реєстрації, з огляду на вимоги ст. 1213 ЦК України, просить скасувати державну реєстрацію вищевказаного договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Харківагро-2000», зобов'язати останнього повернути ОСОБА_3 безпідставно набуту земельну ділянку, а також стягнути з ТОВ «Харківагро-2000» на її користь судовий збір у розмірі 1096,91 гривень.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позов та наполягала на його задоволенні.

Представник відповідача позов не визнав, з посиланням на ст.ст. 11, 177, 202, 509, 600, 609, 1212 ЦК України щодо правових підстав користування спірною земельною ділянкою зазначив, що з огляду на вимоги ст.ст. 1219, 1225, 1268 ЦК України, позивач є стороною укладеного 17.11.2008 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Харківагро - 2000» договору, який є чинним, ніким не оспорюваним та діє до 2018 року. Також зазначив, що рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 11.11.2014 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Харкіагро-2000» про розірвання спірного договору та повернення земельної ділянки. Ухвалою апеляційного суду рішення залишено без змін. Відповідачем належно виконуються умови договору, в тому числі і щодо виплати орендної плати, яку ОСОБА_3 отримувала вчасно до 2013 року включно. З 2014 року орендна плата нарахована, проте умисно не отримується позивачем. З огляду на викладене вище, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності на підставі наявних доказів, та зазначила, що 26.06.2013 року проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером: НОМЕР_1, розташовану на території Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,8634 га на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, належну ОСОБА_3, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, визнає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Судовим розглядом встановлено наступне.

Сторонами не заперечується, що 17.11.2008 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Харківагро-2000» укладено договір оренди землі № 170 з підписанням додатків до договору, а саме: актів визначення меж земельної ділянки в натурі та приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 12,13), який 12.12.2011 року зареєстровано за № 632578574000848 (а.с. 10, 11).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним з моменту такої реєстрації.

За змістом ч. 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

У частині 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Досліджений в судовому засіданні договір оренди землі є типовим , затвердженим Постановою КМУ № 220 від 03.03.2004 року , містить всі істотні умови, визначені законом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а.с. 14), якій згідно державному акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 належала земельна ділянка з кадастровим номером: НОМЕР_1, загальною площею 3,8634 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області (а.с. 8).

За інформацією відділу держземагентства у Шевченківському районі Харківської області 12.12.2011 року за номером: 632578574000848 відділом держкомзему у Шевченківському районі Харківської області зареєстровано договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, загальною площею 3,8634 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: НОМЕР_1, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Харківагро-2000», код 30762886 (а.с. 16).

Таким чином, договір оренди, підписаний сторонами, свідчить про досягнення між ними згоди стосовно істотних умов договору та є укладеним з моменту його підписання тільки у випадку його подальшої державної реєстрації відповідно до вимог ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України (в редакції до 01.01.2013 року), ч. 2 ст. 125 ЗК України, ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі». Відсутність державної реєстрації договору у період його дії свідчить про безпідставність користування земельною ділянкою та є підставою для задоволення вимог про її витребування.

Натомість, спірний договір 17.11.2008 року підписано сторонами та 12.12.2011 року зареєстровано за № 632578574000848 (а.с. 10, 11).

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України). Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З огляду на вимоги п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 1212 ЦК України укладений 17.11.20108 року договір є належною правовою підставою набуття майна. Воно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених ст.ст. 11, 600, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання).

Таким чином, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому. Аналогічна правова позиція висловлена і у Висновках Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за ІІ півріччя 2013 року» від 01.02.2014 року. Таким чином, відсутня обов'язкова умова для застосування положень ст. 1212 ЦК України, а саме відсутність правової підстави володіння майном, оскільки договір оренди земельної ділянки № 170 на даний час є чинним та зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті. Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Отже, згідно п. 43 вищевказаного договору право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем. Переукладання або ж перепідписання договору оренди в разі смерті орендодавця з його правонаступниками не є обов'язковим. Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.05.2012 року ОСОБА_3 набула у спадщину вищевказану земельну ділянку, про що у державному акті зроблено відмітку про перехід права власності та зареєстровано в поземельній книзі (а.с. 8, 9).

Позивач до 2013 року отримувала орендну плату за користування відповідачем успадкованої нею землею; договір оренди від 17.11.2008 року є чинним, зареєстрованим у встановленому порядку, а тому відсутні умови для застосування положень ст. 1212 ЦК України щодо повернення безпідставно набутого майна.

Небажання ОСОБА_3 з 2014 року отримувати нараховану товариством орендну плату за користування земельною ділянкою суд розцінює як право позивача.

Відповідно до рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 11.11.2014 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позову по справі за її заявою до ТОВ «Харкіагро-2000» про розірвання договору оренди землі, усунення перешкод у здійсненні права власності та повернення земельної ділянки (а.с. 31). Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16.12.2014 року рішення залишено без змін (а.с. 32).

Щодо недійсності укладеного 17.11.2008 року договору позивач не зверталась, що підтвердили сторони в судовому засіданні.

Порушення терміну реєстрації спірного договору не впливає на дійсність спірного договору, оскільки це порушення сталося не з вини сторін договору.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, давши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що правові підстави для задоволення вимог про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння відсутні, вимога в частині скасування реєстрації договору також не підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 216, 638, 792 ЦК України, ст. 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 15, 18, 20 Закону України «Про оренду землі» ,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Харківагро-2000», третя особа: реєстраційна служба Шевченківського районного управління юстиції Харківської області про повернення безпідставно набутого майна та скасування державної реєстрації договору оренди землі - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Шевченківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію рішення направити третій особі.

Суддя

Н.І.Островська