Рішення

від 09.12.2015 по справі 910/25216/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2015Справа №910/25216/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» доМалого приватного підприємства - агропромислової фірми «Унава» простягнення 17 449,57 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Попова Ю.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Малого приватного підприємства - агропромислової фірми «Унава» (надалі - «Підприємство») про стягнення 17 449,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з поставки товару, в зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача повернути сплачені за поставлений та повернутий на користь відповідача товар грошові кошти у розмірі 17 354,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 95,57 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.11.2015 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 02.11.2015 р. та 18.11.2015 р. розгляд справи відкладався на 18.11.2015 р. та 09.12.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03110, м. Київ, вул. Пироговського, 3, кв. 62, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1000280597 від 08.09.2015 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.2013 р. між Підприємством (постачальник) та Товариством (покупець) був укладений договір поставки №2966 (надалі - «Договір»), за змістом п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Пунктом 2.6 Договору визначено, що оплата за товар здійснюється протягом 30 календарних днів від дати поставки за умови, що постачальник належним чином виконав вимоги п. 2.5 договору.

За змістом п. 5.1 Договору товар, що постачається за договором, за своєю якістю повинен відповідати усім вимогам, які встановлюються нормативною документацією до даної групи товарів, а також не мати дефектів товарного (зовнішнього) виду.

На підставі видаткових накладних №174 від 12.12.2014 р. та №181 від 19.12.2014 р. відповідач поставив, а позивач прийняв та повністю оплатив товар на загальну суму 52 800,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Вказаний товар був повернутий позивачем відповідачу у повному обсязі, що підтверджується підписаним сторонами поверненням постачальнику від 16.01.2015 р.

Претензією №05/20-3178 від 01.07.2015 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути грошові кошти, сплачені ним за повернутий товар протягом 7 днів від дня пред'явлення даної вимоги.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання зі сплати грошових коштів, сплачених за повернутий товар, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 17 354,00 грн.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі видаткових накладних №174 від 12.12.2014 р. та №181 від 19.12.2014 р. відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 52 800,00 грн.,

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 2.6 Договору визначено, що оплата за товар здійснюється протягом 30 календарних днів від дати поставки за умови, що постачальник належним чином виконав вимоги п. 2.5 договору.

Матеріалами справи (банківські виписки з рахунку позивача) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача повної вартості товару, який згідно підписаного сторонами поверненням постачальнику від 16.01.2015 р. був повернутий відповідачу у повному обсязі як неякісний.

Вказане повернення підписане відповідачем без жодних заперечень, а згідно акту звірки взаєморозрахунків від 30.04.2015 р. за відповідачем рахувалася заборгованість у розмірі 22 354,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Пунктом 5.8 Договору сторонами були передбачені випадки права покупця повернути товар, і обов'язок відповідача прийняти такий товар з відповідним відшкодуванням 100% сплаченої вартості або зменшення суми належних до сплати постачальнику грошових коштів.

Претензією №05/20-3178 від 01.07.2015 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути грошові кошти, сплачені ним за повернутий товар протягом 7 днів від дня пред'явлення даної вимоги.

Відповідачем частково відшкодовано на користь позивача вартість повернутого товару у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 17 354,00 грн. згідно ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 17 354,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 95,57 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання з повернення грошових коштів у період з 10.07.2015 р. по 14.09.2015 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 95,57 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь Товариства заборгованості у розмірі 17 354,00 грн. та 3% річних у розмірі 95,57 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства - агропромислової фірми «Унава» (03110, м. Київ, вул. Пироговського, 3, кв. 62; ідентифікаційний номер 21586560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, 5; ідентифікаційний код 32294926) заборгованість у розмірі 17 354 (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 95 (дев'яносто п'ять) грн. 57 коп. та судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2015 р.

Суддя В.П. Босий