Рішення

від 07.12.2015 по справі 910/23355/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2015Справа №910/23355/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каманбуд"

про стягнення 287,59 грн.

за участю представників:

від позивача:Дорожинський О.А.- представник за довіреністю № 7-69/08 від 18.11.2015 р. від відповідача:не з'явився ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каманбуд" про стягнення 287,59 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення ТОВ "Каманбуд" зобов'язань за договором банківського рахунка № 7913 від 27.07.2011 р. в частині своєчасної сплати комісійної винагороди за користування рахунком № 260083017913, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

У позові Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" просить суд стягнути з відповідача заборгованість за комісійною винагородою та за послуги розрахунково-касового обслуговування у сумі 251,61 грн. та пені у сумі 35,98 грн., а всього - 287,59 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав. Позиція відповідача стосовно даного позову суду невідома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.07.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каманбуд" (клієнт) був укладений договір банківського рахунка № 7913 (далі - договір), відповідно до якого банк зобов'язувався приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком (п. 1.1 договору).

Банк відкриває клієнту поточний рахунок № 260083017913 в національній валюті України та в іноземній валюті, здійснює його розрахунково-касове обслуговування (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.1.5 договору сторони погодили, що банк має право отримувати від клієнта комісійну винагороду за надані послуги в розмірах та строки, що визначені тарифами банку.

Згідно з п. 2.4.7 договору клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за надані позивачем послуги відповідно до тарифів, а також компенсувати витрати позивача у разі, якщо дії позивача по виконанню доручення відповідача пов'язані з витратами, які не передбачені тарифами позивача.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" клієнт доручає банку списувати з рахунку плату за надані банком послуги в розмірі, визначеному в тарифах, а також неустойку та збитки, передбачені договором або чинним законодавством.

Згідно з п. 3.3 договору в разі неможливості здійснення розрахунків в порядку, встановленому п. 3.2 цього договору, клієнт розраховується з банком за надані послуги готівкою або через здійснення переказу на користь банку в строки, визначені у тарифах.

Відповідно до п. 6.1 договору банківського рахунку, даний договір укладений на невизначений строк і набуває чинності з дня його підписання сторонами.

У судовому засіданні встановлено, що на виконання вказаного договору банк відкрив клієнту (відповідачу) банківський рахунок № 260083017913 та здійснював його розрахунково-касове обслуговування.

Проте, відповідач неналежним чином виконав покладені на нього зобов'язання, а саме - не здійснив сплату комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги з розрахунково-касового обслуговування за період з 25.02.2014 р. по 14.04.2014 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 251,61 грн.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частина 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок клієнта сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно зі ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, а також той факт, що доказів сплати комісійної винагороди за користування рахунком № 260083017913 та за послуги з розрахунково-касового його обслуговування за період з 25.02.2014 р. по 14.04.2014 р. відповідач не надав, суд вважає, що заявлена на суму 251,61 грн. вимога підлягає стягненню з нього у судовому порядку.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача за договором пеню у сумі 35,98 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 5.9 договору банківського рахунку сторони погодили, що за прострочення клієнтом розрахунків за послуги, що надаються банком, останній має право стягнути з клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такого прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перерахувавши заявлену позивачем суму пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 19,81 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки позивачем не враховано той факт, що нарахування пені здійснюється на наступний день, що йде за останнім днем строку, передбаченого для виконання зобов'язання по сплаті комісійної винагороди банку та у межах 6-ти місячного строку, встановленого ст. 232 ГК України

За таких обставин позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про суму судового збору, суд приймає до уваги положення п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на день подачі позовної заяви), відповідно до якого уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Частиною 3 ст. 49 ГПК України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 вищевказаного Закону (в редакції на день подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 р. станом на 01.01.2015 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Отже, сума судового збору за поданий позивачем позов складає 1 827,00 грн. (не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати), який стягується в дохід державного бюджету з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 32-35, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариство "Європейський газовий банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каманбуд" про стягнення 287,59 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каманбуд" (02140, м. Київ, вул. Б. Гмирі, буд. 9; код ЄДРПОУ 37745406) на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (04073, м. Київ, проспект Московський, 16; код ЄДРПОУ 34693790) заборгованість за комісійною винагородою та за послуги розрахунково-касового обслуговування у сумі 251 (двісті п'ятдесят одну) грн. 61 коп., пеню у сумі 19 (дев'ятнадцять) грн. 81 коп.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каманбуд" (02140, м. Київ, вул. Б. Гмирі, буд. 9; код ЄДРПОУ 37745406) до Держаного бюджету України 1 724 (одну тисячу сімсот двадцять чотири) грн. 28 коп. судового збору.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 7 грудня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 14 грудня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна