Рішення

від 14.12.2015 по справі 916/4326/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2015 р.Справа № 916/4326/15

За позовом Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК";

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС-ГРУП"

про розірвання договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС-ГРУП" про розірвання договору оренди автомобіля №б/н від 02.08.2010 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (код ЄДРПОУ 20971504) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС-ГРУП" (код ЄДРПОУ 35697106) та зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС-ГРУП" (65091, м. Одеса, вул.. Пантелеймонівська, 25, код ЄДРПОУ 35697106) повернути Публічному акціонерному товариству "ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса пр-т Гагаріна, 12 А, код ЄДРПОУ 20971504) повернути автомобіль MERCEDES-BENZ ML 350, 2000 року випуску, реєстраційний номер - 00207 ІІ, сірого кольору, що належить на праві власності АТ „ІМЕКСБАНКВ» , згідно свідоцтва про державну реєстрацію РМС №254008, виданого МРЭО - 7 ДАІ УМВС України в м. Києві 30.06.2004 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27 жовтня 2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

04.12.2015 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд крім первісних вимог стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 10 800 гривень, інфляційні в сумі 4720 гривень 90 копійок, 3% річних в сумі 319 гривен 56 копійок.

Відповідач в засідання суду призначене на 09.11.2015 року, 25.11.2015 року та 14.12.2015 року не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області були направлені за належною адресою, зазначеною в позовній заяві.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 В«Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача зазначеною в позовній заяві, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

14.12.2015р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

2 серпня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (далі Орендодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС-ГРУП" (далі Орендар) було укладено договір оренди автомобіля марки MERCEDES-BENZ ML 350, 2000 року випуску, реєстраційний номер - 00207 ІІ, сірого кольору, що належить на праві власності АТ „ІМЕКСБАНКВ» , згідно свідоцтва про державну реєстрацію РМС №254008, виданого МРЭО - 7 ДАІ УМВС України в м. Києві 30.06.2004 року.

Сторони за договором 2 серпня 2010 року підписали акт приймання-передачі автомобіля до договору оренди від 02.08.2010 року, відповідно до п.5.1 договору, строк дії оренди до 2 серпня 2012 року включно, згідно п.5.2 договору, якщо за 10 днів до закінчення строку дії договору одна із сторін не заявить про зміну умов договору чи припинення, договір вважається пролонгованим на тих же умовах на той же строк.

Відповідно до п.3.1. договору вартість оренди встановлена у розмірі 900 гривень на місяць, та згідно п.3.2 договору орендар до 15 числа кожного місяця, наспаного за звітним перераховує на розрахунковий рахунок орендодавця суму орендної плати.

Як зазначив позивач, 21.05.2015 року Постановою №330 Правління Національного банку України було відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІМЕКСБАНК». 27.05.2015 року Рішенням № 105 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було вирішено розпочати ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІМЕКСБАНК» та призначити уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 на період з 27.05.2015 року по 26 травня 2016 року включно. Відносини, що виникають у зв'язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків регулюються Законом України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі - „Закон"), нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) та Національного банку України.

Також позивач зазначив, що у правовідносинах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України. Під час тимчасової адміністрації та процедури ліквідації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до Закону „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", нормативно-правових актів Фонду.

19.10.2015р. Рішенням № 189 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було змінено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку ОСОБА_4.

Позивач у своїй заяві про уточнення позовних вимог зазначив, що відповідачем починаючи з 1 грудня 2014 року взагалі не вноситься орендна плата, у звязку з чим у останнього виникла заборгованість станом на 25 листопада 2015 року складає 10 800 гривень, яку позивач просить стягнути, крім того позивачем нараховано інфляційні та 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України.

Крім того позивач вказує, що у зв'язку із запровадженням процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» а також тим, що ТОВ «КОМФОРТ-СЕРВІС-ГРУП» порушує умови виконання Договору Уповноваженою особою Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» було прийнято рішення про припинення Договору оренди та повернення майна, про що ТОВ «КОМФОРТ-СЕРВІС-ГРУП» було направлено відповідний лист (вих.№4198 від 20.07.2015р.), на який відповіді не надано.

Позивач зазначає, що відповідачем неналежним чином виконувалися умови договору щодо своєчасного та повного виконання зобов'язань по сплаті орендної плати, що стало підставою для розірвання договору оренди.

Однак станом на день розгляду справи відповідач орендований автомобіль не повернув, акт прийому-передачі між сторонами не підписаний, що стало підставою для звернення до суду з позовом про розірвання договору оренди та повернення транспортного засобу, стягнення орендної плати, інфляційних та 3% річних.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи 02.08.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди автомобіля марки MERCEDES-BENZ ML 350, 2000 року випуску, реєстраційний номер - 00207 ІІ, сірого кольору, що належить на праві власності АТ „ІМЕКСБАНКВ» , згідно свідоцтва про державну реєстрацію РМС №254008, виданого МРЭО - 7 ДАІ УМВС України в м. Києві 30.06.2004 року, за яким позивач передав в оренду відповідачу в строкове платне користування, зі строком до 02.08.2012 року з подальшою пролонгацією.

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.п.3.1 - 3.2 договору орендна плата за місяць складає 900 гривень та вноситься до 15 числа кожного наступного місяця за звітним на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідачем неналежним чином виконувалися умови договору щодо своєчасного та повного виконання зобов'язань по сплаті орендної плати, як встановлено в ході розгляду справи відповідач взагалі припинив оплату з оренди транспортного засобу із грудня місяця 2014 року та на момент розгляду справи заборгованість з орендних платежів відповідачем не сплачена та складає 10 800 гривень.

У зв'язку з чим суд вважає вимогу позивача щодо стягнення заборгованості з орендних платежів обґрунтованою та стягує заявлену суму 10 800 гривень з відповідача.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахувань інфляційних та 3% річних приходить висновку про правомірність його нарахування та стягує заявлені суми з відповідача - інфляційні в сумі 4 720,90 гривень та 3% річних в сумі 319,56 гривень.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015р. прийнято рішення №16 про запровадження з 27.01.2015р. тимчасової адміністрації в ПАТ „ІМЕКСБАНКВ» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ „ІМЕКСБАНКВ» .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №105 від 27.05.2015р. „Про початок ліквідації Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" ОСОБА_3 на період з 27.05.2015 року по 26 травня 2016 року включно.

Відносини, що виникають у зв'язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків регулюються Законом України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі - „Закон"), нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) та Національного банку України.

У правовідносинах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України.

Під час тимчасової адміністрації та процедури ліквідації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до Закону „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", нормативно-правових актів Фонду.

19.10.2015р. Рішенням № 189 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було змінено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 48 Закону Уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ ..ІМЕКСБАНК" з дня свого призначення приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та реалізації майна банку, у встановленому законодавством порядку вживає заходів щодо пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх.

До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів і в першу чергу вимог Держави, в особі її інституційних органів - Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також інших кредиторів - вкладників, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб.

У зв'язку із запровадженням процедури ліквідації ПАТ «ІМЕКСБАНК» а також тим, що ТОВ «КОМФОРТ-СЕРВІС-ГРУП» порушує умови виконання Договору Уповноваженою особою Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» було прийнято рішення про припинення Договору оренди та повернення майна, про що на адресу відповідача було направлено відповідний лист за вих.№4198 від 20.07.2015р., який відповідачем залишений без розгляду та станом на день розгляду справи орендоване майно відповідачем не повернуто.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди автомобіля марки MERCEDES-BENZ ML 350, 2000 року випуску, реєстраційний номер - 00207 ІІ, сірого кольору, що належить на праві власності АТ „ІМЕКСБАНКВ» , згідно свідоцтва про державну реєстрацію РМС №254008, виданого МРЭО - 7 ДАІ УМВС України в м. Києві 30.06.2004 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС-ГРУП" обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС-ГРУП" повернути Публічному акціонерному товариству "ІМЕКСБАНК" автомобіль марки MERCEDES-BENZ ML 350, 2000 року випуску, реєстраційний номер - 00207 ІІ, сірого кольору, що належить на праві власності АТ „ІМЕКСБАНКВ» , слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи, що договір оренди транспортного засобу - автомобіля №б/н від 02.08.2010р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС-ГРУП" судом розірваний, вимоги позивача про зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС-ГРУП" повернути Публічному акціонерному товариству "ІМЕКСБАНК" автомобіль марки MERCEDES-BENZ ML 350, 2000 року випуску, реєстраційний номер - 00207 ІІ, сірого кольору, що належить на праві власності АТ „ІМЕКСБАНКВ» , обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України у діючій редакції на момент розгляду справи судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Враховуючи викладене, витрати по сплаті судового збору в порядку ст.ст.44,49ГПК України у сумі 3654,00 гривень покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди автомобіля від 2 серпня 2010 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (код ЄДРПОУ 20971504) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС-ГРУП" (код ЄДРПОУ 35697106).

3. Зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС-ГРУП" (65091, м. Одеса, вул.. Пантелеймонівська, 25, код ЄДРПОУ 35697106) повернути Публічному акціонерному товариству "ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса пр-т Гагаріна, 12 А, код ЄДРПОУ 20971504) повернути автомобіль MERCEDES-BENZ ML 350, 2000 року випуску, реєстраційний номер - 00207 ІІ, сірого кольору, що належить на праві власності АТ „ІМЕКСБАНКВ» , згідно свідоцтва про державну реєстрацію РМС №254008, виданого МРЭО - 7 ДАІ УМВС України в м. Києві 30.06.2004 року.

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС-ГРУП" (65091, м. Одеса, вул.. Пантелеймонівська, 25, код ЄДРПОУ 35697106) на користь Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНКВ» (65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, 12а, код ЄДРПОУ 20971504) заборгованість по орендній платі в сумі 10 800 (десять тисяч вісімсот) гривень, інфляційні в сумі 4720 /чотири тисячі сімсот двадцять) гривень 90 копійок, 3% річних в сумі 319 (триста дев'ятнадцять) гривен 56 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 ( три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривни.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16 грудня 2015 р.

Суддя Г.І. Гуляк