Рішення

від 14.12.2015 по справі 927/1430/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

14 грудня 2015 року справа № 927/1430/15

позивач: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації

"Чернігівгаз", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина-Чернігів",

юридична адреса: вул. Щорса, 53, м. Чернігів, 14017;

вул. Щорса, 36/37, м. Чернігів, 14017;

вул. Старобілоуська, 63, м. Чернігів, 14021;

АДРЕСА_1, 14031

предмет спору: про стягнення 4977,90 грн

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №31 від 20.10.2014, представник

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" подано позов про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Чернігів" 4960,78 грн боргу та 17,12 грн 3% річних за неналежне виконання умов договору №18/167 купівлі-продажу від 17.05.2012.

Ухвали суду від 24.11.2015 про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи від 01.12.2015, направлені на адресу відповідача, вказану позивачем в позовній заяві, договорі та згідно з наданими позивачем відомостями з Єдиного державного реєстру про реєстрацію відповідача (вул. Щорса, 53, м. Чернігів, 14017; вул. Щорса, 36/37, м. Чернігів, 14017; вул. Старобілоуська, 63, м. Чернігів, 14021; АДРЕСА_1, 14031) повернулись до суду з відмітками В«за закінченням терміну зберіганняВ» та В«за адресою не значитьсяВ» .

Представник позивача в судовому засіданні 14.12.2015 надав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

Також представником позивача було подано письмові пояснення по справі з додатковими документами, які залучені судом до матеріалів справи.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надійшло.

Відповідно до поданих позивачем відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо державної реєстрації відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Чернігів", його місцезнаходження: вул. Щорса, 53, м. Чернігів, 14017; адреса керівника та засновника - ОСОБА_2: АДРЕСА_1, 14031.

Частиною 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція міститься у п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011.

Враховуючи, що процесуальні документи суду (ухвала від 24.11.2015 про порушення провадження у справі та ухвала від 01.12.2015 про відкладення розгляду справи) були направлені на адресу відповідача за вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою, суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином, оскільки будь-яких поважних причин не з'явлення в судове засідання, відповідачем суду не повідомлено.

Ухвалами суду від 24.11.2015 та від 01.12.2015 сторони були повідомлені, що не з'явлення в судове засідання повноважних представників не є перешкодою для розгляду спору по суті.

В судовому засіданні судом був здійснений огляд оригіналів: договору №18/167 купівлі-продажу від 17.05.2012, видаткових накладних №РНгаз-1958 від 30.11.2012 та №РНгаз-2105 від 31.12.2012, довіреностей №32 від 01.11.2012 та №38 від 03.12.2012, вимоги №18/210 від 06.10.2015.

В судовому засіданні 14.12.2015 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклала позовні вимоги.

Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі документами.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача зВ»ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 статті 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

17.05.2012 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації В«ЧернігівгазВ» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галичина-Чернігів" (покупець) було укладено договір №18/167 купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1.1. договору №18/167 купівлі-продажу від 17.05.2012, продавець зобов'язується передати у власність покупця скраплений газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його.

Згідно з п. 9.1., 9.2. договору №18/167 купівлі-продажу від 17.05.2012, цей договір набуває чинності з дати підписання і діє до 31.12.2013. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору, вказаного у п. 9.1. жодна із сторін не звернеться до другої з листом про підтвердження закінчення строку його дії, цей договір вважається продовженим на тих же умовах на наступний календарний рік.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, укладений між сторонами договір №18/167 купівлі-продажу від 17.05.2012 по своїй правовій природі є договором поставки.

Відповідно до п. 2.1 договору №18/167 купівлі-продажу від 17.05.2012, ціна одного літра скрапленого газу для заправки автотранспорту складає 6,60 грн (шість грн 60 коп), в тому числі ПДВ 1,10 грн

Згідно з п. 2.2., 2.3. договору №18/167 купівлі-продажу від 17.05.2012, ціна даного договору складає загальну вартість газу, яка вказана в накладних продавця до даного договору. Ціна на газ на момент укладення договору становить 6,60 грн (шість грн 60 коп), в тому числі ПДВ 1,10 грн, за один літр скрапленого газу для заправки автотранспорту. Ціна на газ є динамічною і може бути змінена за розцінками затвердженими ПАТ В«ЧернігівгазВ» . У разі зміни ціни на газ в сторону зменшення або збільшення, сторонами здійснюється перерахунок за проданий газ за новими цінами.

Як вбачається із наданих позивачем роздрібних цін на скраплений газ для заправки автотранспорту та їх розрахунку, які затверджені ПАТ по газопостачанню та газифікації В«ЧернігівгазВ» : з 26.10.2012 вартість 1 л. газу становила 5,75 грн, у тому числі ПДВ - 0,96 грн; з 10.11.2012 вартість 1 л. становила 6,10 грн, у тому числі ПДВ - 1,02 грн; з 14.11.2012 вартість 1 л. становила 6,25 грн, у тому числі ПДВ - 1,04 грн; з 15.11.2012 вартість 1 л. становила 6,45 грн, у тому числі ПДВ - 1,08 грн; з 16.11.2012 вартість 1 л. становила 6,40 грн, у тому числі ПДВ - 1,07 грн; з 22.11.2012 вартість 1 л. становила 6,60 грн, у тому числі ПДВ - 1,10 грн; з 17.12.2012 вартість 1 л. становила 6,35 грн, у тому числі ПДВ - 1,06 грн; з 20.12.2012 вартість 1 л. становила 6,30 грн, у тому числі ПДВ - 1,05 грн.

Згідно з п. 4.2. договору №18/167 купівлі-продажу від 17.05.2012, покупець зобов'язаний прийняти газ за кількістю і якістю в порядку і терміни, установлені даним договором і чинним законодавством.

Відповідно до п. 4.3. договору №18/167 купівлі-продажу від 17.05.2012, покупець зобов'язаний оплатити вартість газу в розмірах і терміни, установлені даним договором.

У відповідності до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору №18/167 купівлі-продажу від 17.05.2012, продавець (позивач) передав покупцю (відповідачу) скраплений газ згідно з видатковими накладними, а саме: №РНгаз-0782 від 31.05.2012 в кількості 225,48 л. скрапленого газу на суму 1454,14 грн; №РНгаз-0926 від 30.06.2012 в кількості 470,92 л. скрапленого газу на суму 2884,65 грн; №РНгаз-1116 від 31.07.2012 в кількості 312,74 л. скрапленого газу на суму 1831,86 грн; №РНгаз-1328 від 31.08.2012 в кількості 195,31 л. скрапленого газу на суму 1153,27 грн; №РНгаз-1503 від 30.09.2012 в кількості 633,26 л. скрапленого газу на суму 3746,22 грн; №РНгаз-1705 від 31.10.2012 в кількості 664 л. скрапленого газу на суму 3887,27 грн; №РНгаз-1958 від 30.11.2012 в кількості 604,44 л. скрапленого газу на суму 3721,92 грн; №РНгаз-2105 від 31.12.2012 в кількості 626,22 л. на суму 4035,59 грн , копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем скрапленого газу за зазначеними вище накладними підтверджується наданими до матеріалів справи копіями довіреностей №23 від 18.05.2012, №24 від 01.06.2012, №12 від 02.07.2012, №12 від 01.08.2012, які видані на ім'я ОСОБА_3 та №13 від 01.09.2012, №20 від 01.10.2012, №32 від 01.11.2012, №38 від 03.12.2012, виданих на ім'я ОСОБА_4

Таким чином, позивач передав, а відповідач отримав скраплений газ у загальній кількості 3732,37 л. на суму 22714,92 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зокрема, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.1. договору №18/167 купівлі-продажу від 17.05.2012, оплата за газ здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок продавця шляхом оплати вартості газу згідно отриманого рахунку та видаткової накладної.

Згідно з п. 3.2., 3.3. договору №18/167 купівлі-продажу від 17.05.2012, датою оплати є дата календарного штемпеля банку на платіжному документі покупця. В платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання та призначення платежу.

Відповідно до п. 4.1. договору №18/167 купівлі-продажу від 17.05.2012, продавець зобов'язаний після надходження оплати від покупця передати газ на першу його вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань, за переданий скраплений газ розрахувався частково у розмірі 17754,14 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку позивача: від 07.06.2012 на суму 1454,14 грн; від 18.06.2012 на суму 1500 грн; від 16.08.2012 на суму 900 грн; від 03.09.2012 на суму 2000 грн; від 05.11.2012 на суму 2500 грн; від 28.11.2012 на суму 4000 грн; від 27.02.2013 на суму 1500 грн; від 28.02.2013 на суму 1400 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий скраплений газ, згідно з договором №18/167 купівлі-продажу від 17.05.2012, становить 4960,78 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 06.10.2015 була направлена відповідачу вимога №18/210 на оплату суми боргу в розмірі 4960,78 грн за отриманий скраплений газ за договором №18/167 купівлі-продажу від 17.05.2012. Факт направлення вимоги підтверджується фіскальним чеком від 06.10.2015, копія якого міститься в матеріалах справи.

Вимогу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації В«ЧернігівгазВ» №18/210 від 06.10.2015 щодо сплати заборгованості в семиденний термін з дня отримання даної вимоги, відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Згідно з розрахунком ціни позову, позивач просить стягнути з відповідача за прострочку оплати за переданий скраплений газ 17,12 грн 3% річних за період прострочення з 20.10.2015 по 30.11.2015.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Відповідно до п. 5.1. договору №18/167 купівлі-продажу від 17.05.2012, за невиконання або часткове виконання зобов'язань за цим договором покупець та продавець несуть матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості переданого скрапленого газу, тому суд доходить до висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу 17,12 грн 3% річних за період прострочки з 20.10.2015 по 30.11.2015.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за переданий скраплений газ своєчасно не розрахувався, доказів, які підтверджують відсутність заборгованості суду не надав, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 4960,78 грн боргу та 17,12 грн 3% річних.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» від 08.07.2011 № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

Керуючись ст. 11, 202, 205, 525, 526, 610, 611, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» , господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Чернігів", юридична адреса: вул. Щорса, 53, м. Чернігів, 14017 (код ЄДРПОУ 37972323, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021 (код ЄДРПОУ 03358104, відомості про банківські реквізити відсутні) 4960,78 грн боргу; 17,12 грн 3% річних; 1218,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 16.12.2015

Суддя Л.М. Лавриненко