Ухвала

від 14.12.2015 по справі п/811/2246/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2015 рокусправа № П/811/2246/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 р. в справі № П/811/2246/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ХХІ» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Титан ХХІ» (далі - ТОВ «Титан ХХІ») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2015 р. № 0001002202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 320186 грн., в тому числі за основним платежем - 213457 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 106729 грн.; № 0000992202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 489561 грн., в тому числі за основним платежем - 326374 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 163187 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «ТПК Прайдінвест» належним чином оформленими первинними документами, у зв'язку з чим висновок контролюючого органу про неправомірність формування витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування, та податкового кредиту є безпідставним.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 р. позов задоволено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції безпідставно не враховано встановлення органом державної податкової служби відсутності підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ТПК Прайдінвест» через наявність податкової інформації про відсутність контрагента позивача за місцем реєстрації, відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а також наявність відомостей Єдиного реєстру податкових накладних про не реєстрацію постачальників ТОВ «ТПК Прайдінвест» податкових накладних за жовтень та грудень 2014 р., що стало підставою для висновку про відображення позивачем у податковій звітності операцій, які фактично не відбулись, а відображені тільки на первинних документах, що не дає право платнику податків на формування складу податкового кредиту та витрат, а позивачем перераховані кошті без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування та несплати податків.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Титан ХХІ» зареєстровано Кіровоградським міським управлінням юстиції 29.08.2013 р., код ЄДРПОУ 38802627, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200148937, перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ.

Судом першої інстанції встановлено, що Кіровоградською ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Титан ХХІ» з питань правильності нарахування податкових збов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства, по взаємовідносинах з ТОВ «ТПК Прайдінвест» за жовтень, грудень 2014 р., за результатами якої складено акт від 25.06.2015 р. № 86/11-23-22-02/38802627, згідно з яким контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість за жовтень 2014 р. в сумі 237174,00 грн. та грудень 2014 р. на суму 89200,00 грн.; п. п. 138.2 , 138.4, 138.8 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 213457,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.07.2015 р.: № 0000992202 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 489561,00 грн. (із них за основним платежем - 326374,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 163187,00 грн.); № 0001002202 про збільшення ТОВ «Титан ХХІ» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 320186,00 грн. (із них за основним платежем - 213457,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 106729,00 грн.).

Судом першої інстанції зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення базуються на висновках акту перевірки про завищення позивачем витрат та податкового кредиту в результаті безпідставного формування таких витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «ТПК Прайдінвест», які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Судом першої інстанції досліджені господарські операції, за наслідками яких позивачем сформовано податковий кредит та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та встановлено, що ТОВ «Титан ХХІ» здійснює діяльність пов'язану із охороною об'єктів, на яких встановлена відповідна кількість постів охорони; від кількості постів залежить ціна договору про надання охоронних послуг. Для належного виконання зобов'язань на певні періоди ТОВ «Титан ХХІ» залучає до надання охоронних послуг інших контрагентів.

Так, із ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. С.Ковальської», ТДВ «Первомайськдизельмаш», філією ПрАТ «Зернопродукт МХП», ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», ДП «Київтранспарксервіс 1» ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», ТОВ «Носівський цукровий завод», ТОВ «Омельянівський кар'єр», ПАТ «Переяславський експерементальний комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Автобудкомплекс-К», ТОВ «Бетон Комплекс», ТОВ «Білогір'я молокопродукт», ПрАТ «Бобровицьке хлібоприймальне підприємство», ПАТ «Виріський ХПП», ПрАТ «Іста-центр», ТОВ «Південний завод гідравлічних машин», ТОВ «Чернігівський ковальський завод», ТОВ «Племзавод новий Тростянець», ТОВ «Керамейя», ТОВ «Бурат-Агро», ТОВ «Український кардан», ПрАТ «Чернігівський автозавод», ТОВ «Тайтен машинері Україна», ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія», ПрАТ «Шполянський завод продтоварів», ПАТ «Комбінат Будіндустрії», ТОВ «Первомайськдизельмаш» позивачем укладені договори про надання охоронних послуг, додаткові угоди.

З метою належного виконання договірних зобов'язань за вказаними правочинами ТОВ «Титан ХХІ» 01.10.2014 р. укладено договір надання охоронних послуг № 101 та додаткові угоди про співпрацю з ТОВ «ТПК Прайдінвест», предметом яких є організація спільної діяльності в сфері охоронних послуг для досягнення господарських і комерційних цілей. Додатковими угодами та дислокаціями до договорів конкретизовано об'єкти та кількість осіб, залучених до надання охоронних послуг суб'єктам господарювання.

Факт наданих позивачеві послуг за вищезазначеним угодами суд першої інстанції вважав доведеними податковими накладними, актами здачі-прийняття виконаних робіт, а також копіями журналів прийому-здачі чергувань інспекторів охорони на постах.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності формування позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «ТПК Прайдінвест».

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Кіровоградською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Титан ХХІ» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства, по взаємовідносинам з ТОВ «ТПК Прайдінвест» за жовтень, грудень 2014 р., результати якої оформлено актом № 86/11-23-22-01/38802627 від 25.06.2015 р., за висновками якого встановлено порушення ТОВ «Титан ХХІ» п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 213457 грн., в тому числі за 2014 рік - на 213457 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість за перевіряємий період всього на суму 326374 грн., в тому числі за жовтень 2014 р. - на 237174 грн., за грудень 2014 р. - на 89200 грн.

За наслідками перевірки 09.07.2015 р. Кіровоградською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001002202 про збільшення ТОВ «Титан ХХІ» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 320186 грн., в тому числі за основним платежем - 213457 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 106729 грн.; № 0000992202 про збільшення ТОВ «Титан ХХІ» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 489561 грн., в тому числі за основним платежем - 326374 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 163187 грн.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість є висновок контролюючого органу про завищення ТОВ «Титан ХХІ» витрат та податкового кредиту в результаті безпідставного формування таких витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «ТПК Прайдінвест», які, на думку контролюючого органу, не мали реального характеру.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що 01.10.2014 р. ТОВ «Титан ХХІ» укладено з ТОВ «ТПК Прайдінвест» угода № 101 про співпрацю з надання охоронних послуг, за умовами якої сторони домовились про організацію спільної діяльності в сфері охоронних послуг для досягнення господарських та комерційних цілей; при реалізації співробітництва за необхідності сторона-1 угоди (ТОВ «ТПК Прайдінвест») надає стороні-2 (ТОВ «Титан ХХІ») послуги, які є предметом його господарської діяльності (а.с. 55 т.1). Додатковою угодою від 01.10.2014 р. до угоди № 101 визначено, що сторони у разі необхідності можуть надавати одна одній своїх робітників або робітників інших суб'єктів господарювання для виконання охоронних послуг на об'єктах, на яких здійснюється надання послуг з охорони, що оформляється додатковою угодою із зазначенням в ній виду послуг та ціни (а.с. 240 т.1).

Основними видами діяльності ТОВ «Титан ХХІ» за КВЕД є, зокрема, діяльність приватних охоронних служб, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 31 т.1).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем укладено низку договорів про надання охоронних послуг (з ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. С.Ковальської», ТДВ «Первомайськдизельмаш», філією ПрАТ «Зернопродукт МХП», ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», ДП «Київтранспарксервіс 1» ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», ТОВ «Носівський цукровий завод», ТОВ «Омельянівський кар'єр», ПАТ «Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Автобудкомплекс-К», ТОВ «Бетон Комплекс», ТОВ «Білогір'я молокопродукт», ПрАТ «Бобровицьке хлібоприймальне підприємство», ПАТ «Вирівський ХПП», ПрАТ «Іста-центр», ТОВ «Південний завод гідравлічних машин», ТОВ «Чернігівський ковальський завод», ТОВ «Племзавод новий Тростянець», ТОВ «Керамейя», ТОВ «Бурат-Агро», ТОВ «Український кардан», ПрАТ «Чернігівський автозавод», ТОВ «Тайтен Машинері Україна», ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія», ПрАТ «Шполянський завод продтоварів», ПАТ «Комбінат Будіндустрії»), для належного виконання зобов'язань за якими на певні періоди ТОВ «Титан ХХІ» залучено до надання охоронних послуг ТОВ «ТПК Прайдінвест» (а.с. 241-250 т.1, 1-99 т.2).

Фактичне виконання господарських операцій з надання охоронних послуг ТОВ «ТПК Прайдінвест» на адресу ТОВ «Титан ХХІ» в межах договорів, укладених позивачем з зазначеними вище підприємствами, підтверджено наявними в матеріалах справи податковими накладними (а.с. 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126 т.1), актами здачі-прийняття виконаних робіт (а.с. 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101,103, 105,107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127 т.1), додатковими угодами до угоди № 101, якими підтверджено сторонами угоди факт надання послуг з охорони на відповідних об'єктах, із зазначенням адреси розташування об'єкту (а.с. 241, 244, 247, 250 т.1, 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 82, 85, 88, 91, 94, 97 т.2).

Крім того, факт надання ТОВ «ТПК Прайдінвест» послуг охорони ТОВ «Титан ХХІ» у жовтні та грудні 2014 р. підтверджено журналами прийому-здачі чергувань інспекторів охорони (а.с. 100-164 т.2).

Позивачем здійснена часткова оплата придбаних послуг, що підтверджено наявними в матеріалах справи розрахунковими документами (а.с. 196-199 т.1).

Оскільки придбання позивачем послуг охорони у ТОВ «ТПК Прайдінвест» здійснено задля належного виконання зазначених вище умов договорів про надання охоронних послуг, колегія суддів вважає доведеним, що отримані позивачем послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Оскільки формування позивачем витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податковим на прибуток, по господарським операціям з ТОВ «ТПК Прайдінвест» підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність порушень з боку позивача при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, відтак, є неправомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Правомірність формування витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, обумовлює правомірність формування податкового кредиту позивачем по господарським операціям з тим самим контрагентом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видані позивачу ТОВ «ТПК Прайдінвест», відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача жовтня та грудня 2014 р.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку суми податку у зв'язку з придбанням послуг охорони підтверджені податковими накладними, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки в ході розгляді справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем послуг у контрагента вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання послуг та оплату позивачем як отримувачем послуг сум податку на додану вартість в ціні робіт постачальнику, суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту правомірно.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими.

В обґрунтування висновку про порушення позивачем податкового законодавства відповідач посилається на податкову інформацію, отриману від Маріупольської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області, про відсутність контрагента позивача за місцем реєстрації, відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а також наявність відомостей Єдиного реєстру податкових накладних про не реєстрацію постачальників ТОВ «ТПК «Прайдінвест» податкових накладних за жовтень та грудень 2014 р., що стало підставою для висновку про відображення позивачем у податкової звітності операцій, які фактично не відбулись, а відображені тільки на первинних документах, що не дає право платнику податків на формування складу податкового кредиту та витрат, а позивачем перераховані кошті без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування та несплати податків.

Разом з тим, такі твердження в порушення приписів ч. 2 ст. 71 КАС України не підтверджено належними доказами.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ «ТПК Прайдінвест» в перевіряємий період мало статус платника податку на додану вартість, відомостей про відсутність за місцезнаходженням, про ліквідацію підприємства до ЄДР не вносилось, а відтак, ТОВ «ТПК Прайдінвест» мало право видавати позивачу податкові накладні на підтвердження факту отримання останнім послуг, що надавався цим підприємством.

Колегія суддів зауважує, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно непідтвердження належними первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарських операцій, оскільки такі доводи базуються виключно на доводах про відсутність контрагента за місцем реєстрації.

Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання послуг не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Ухвалою судді-доповідача про відкриття апеляційного провадження у справі відстрочено апелянту сплату судового збору до вирішення справи по суті, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 88, 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 160,78 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 р. в справі № П/811/2246/15 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 р. в справі № П/811/2246/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан ХХІ» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Стягнути з Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 160 (сто шістдесят) грн. 78 коп.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко